Номер справи 1-85

Категорія 52

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю прокурора Дуднік М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Холоневичі Ківерцівського району Волинської області, мешканки с. Гораймівка Маневицького району Волинської області, українки, громадянки України, з початковою загальною освітою, одруженої, пенсіонерки, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1 в кінці квітня 2008 року на своїй земельній ділянці, яка знаходиться в урочищі «Заглинки», с. Гораймівка Маневицького району Волинської області, незаконно, без передбаченого законодавством спеціального дозволу, посіяла, а в подальшому обробляла та виростила 2081 кущ маку, який згідно висновку фізико-хімічної експертизи № 436/1216 від 8 серпня 2008 року являє собою рослини виду мак снотворний, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів… Таблиця №1, Список №3» віднесено до рослин, які містять наркотичні засоби і обіг яких допускається для промислових цілей.

Підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю, показала, що навесні 2008 року на ринку в смт. Колки Маневицького району в незнайомих громадян вона придбала насіння маку, яке в квітні 2008 року на своїй земельній ділянці, що знаходиться в урочищі «Заглинки» в с. Гораймівка Маневицького району Волинської області, сама, без будь-чиєї допомоги, посіяла, згодом обробляла та виростила більше 2000 кущів рослин маку. Доповнила, що посіяла мак, щоб згодом використати насіння для кулінарних цілей, стебла рослин маку та макові головки мала намір спалити. Щиро кається у вчиненому і просить суворо не карати.

Покази підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, які нею не оспорюються.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України судом із згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання підсудною ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому злочині, її вина в пред”явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, протоколом огляду місця події від 28 липня 2008 року (а.с.6), в якому відображено де саме, та в якій кількості було виявлено снотворний мак, кому він належав, а також вилучено зразки рослин для експертного дослідження; протоколом огляду предметів від 18 серпня 2008 року (а.с. 34), в якому описані відібрані для проведення експертного дослідження зразки рослин із земельної ділянки ОСОБА_1; висновком фізико-хімічної експертизи № 436/1216 від 8 серпня 2008 року (а.с. 29-30), де вказано, що надані на експертизу зразки рослин являють собою рослини виду мак снотворний, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів…Таблиця №1, Список №3» віднесено до рослин, які містять наркотичні засоби і обіг яких допускається для промислових цілей».

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 310 КК України, оскільки незаконно посіяла та виростила снотворний мак в кількості більше ніж п”ятисот рослин.

При призначені покарання суд враховує, що підсудна ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу підсудної ОСОБА_1, а саме: позитивну характеристику з місця проживання, що до кримінальної відповідальності вона притягується вперше.

До обставин справи, що пом'якшують покарання підсудної ОСОБА_1, суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин справи, що обтяжують покарання підсудної, суд не вбачає.

Виходячи із наведеного суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_1, а також запобігання вчиненню нових злочинів як нею самою, так і іншими особами, можливе лише при призначенні їй покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій вона притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбуття покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудній призначається покарання не пов'язане з реальним позбавлення волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу їй слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

З підсудної підлягає стягненню на користь науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області 287 гривень 65 копійок судових витрат за проведення експертизи..

Речові докази: зразки рослин маку підлягають знищенню.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов”язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично за місцем проживання з'являтися в ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області, р/р 35228002000932 в УДК Волинської області, МФО 803014, ідентифікаційний код 25574908, для зарахування на рахунок «За проведення експертизи 6» 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 65 копійок судових витрат.

Речові докази: зразки рослин маку знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Номер справи: 1-87

Категорія: 12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 жовтня 2008 року Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

за участю: прокурора Матюка А.М.

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Лісово Маневицького району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

 

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2., будучи зобов'язаним згідно виконавчого листа Маневицького районного суду Волинської області № 2-509 від 22 грудня 1997 року сплачувати на користьОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на одну дитину щомісячно, починаючи з 15 грудня 1997 року та до досягнення ними повноліття, протягом тривалого часу, а саме з 30 серпня 2005 року, від сплати, встановлених рішеням суду коштів, злісно ухиляється. Так, ОСОБА_2., будучи безробітним і працездатним, та не маючи обмежень по стану здоров`я до виконання будь-яких видів робіт, починаючи з серпня 2005 року, для того, щоб знайти роботу, на облік в Маневицький районний центр зайнятості населення не став і роботу не шукав. В подальшому працевлаштувавшись в ТзОВ «Прогрес-ЛТД» 18 квітня 2006 року на посаду електромотера зв'язку та, пропрацювавши до 18 травня 2006 року, не повідомив у бухгалтерію даного підприємства про наявність виконавчого листа Маневицького районного суду та про свій обов'язок сплачувати аліменти, а також не повідомив у відповідності до ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження» відділ державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції про своє місце працевлаштування. За вищевказаний період йому було виплачено заробітну плату в сумі 365 гивень 32 копійки, з яких згідно чинного законодавства він мав виплатити аліментів в розмірі сімдесяти відсотків, а саме 255 гривень 72 копійки, але не виплатив і всі отримані гроші витратив на особисті потреби. Після звільнення 18 травня 2006 року з роботи ТзОВ «Прогрес-ЛТД» та, будучи працездатним, не маючи обмежень по стану здоров'я до виконання будь-яких видів робіт, він знову на облік в Маневицький районний центр зайнятості населення не став і на роботу не влаштувався. В більшості випадків на виклики працівників ВДВС Маневицького РУЮ не реагував. Будучи письмо попередженим про настання кримінальної відповідальності в разі ухилення від сплати аліментів, а саме 14 квітня 2008 року, 26 червня 2008 року, 29 серпня 2008 року, не вчинив ніяких дій спрямованих на сплату, встановлених рішенням суду, аліментів, в результаті чого заборгованість постійно зростала. На профілактичні бесіди працівників ВДВС Маневицького РУЮ, проханняОСОБА_3 сплачувати аліменти ОСОБА_2. не реагував. Внаслідок вищевказаних дій спрямованих на злісне ухилення від сплати аліментів станом на 1 вересня 2008 року у ОСОБА_2. утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 14549 гривень 85 копійок.

Підсудний ОСОБА_2. в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що йому було відомо про обов'язок сплачувати аліменти на утримання дітей згідно виконавчого листа від 22 грудня 1997 року, виданого Маневицьким районним судом. Але через відсутність роботи, вказаних коштів не сплачував. Підтвердив, що матеріальної допомоги дитині не надавав та не цікавився її вихованням. Визнає, що, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати обов'язкових платежів на утримання дитини, свідомо ухилявся від їх сплати. Зокрема не повідомляв бухгалтерію за місцем роботи про наявність виконавчого листа, свідомо не з”являвся у державну виконавчу службу, яку також не повідомляв про місце роботи. Жаліє, що так сталося, просить суворо не карати, обіцяє прийняти міри щоб погасити заборгованість найближчим часом.

ПотерпілаОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що неодноразово просила підсудного допомагати сім'ї матеріально. Їй, крім того відомо, що ОСОБА_2. неодноразово попереджувався відділом ВДВС Маневицького РУЮ про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, однак продовжував ухилятись від їх сплати. Просить суд притягнути підсудного до кримінальної відповідальності, але не позбавляти його волі, щоб він міг влаштуватися на роботу і сплачувати аліменти.

 Покази підсудного ОСОБА_2. відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

 Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини в інкримінованому йому злочині, його вина у вчиненому підтверджується іншими доказами зібраними та дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, копією виконавчого листа № 2-509 від 22 грудня 1997 року, яким підтверджено, що з ОСОБА_2. стягнуто аліменти на користьОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на одну дитину щомісячно, починаючи з 15 грудня 1997 року та до досягнення ними повноліття, (а.с. 15-17); поданням ВДВС Маневицького РУЮ, яке свідчить про злісне ухилення ОСОБА_2. від спати аліментів на користьОСОБА_3(а.с. 11-12); довідкою ВДВС Маневицького РУЮ згідно якої у ОСОБА_2. станом на 1 вересня 2008 року заборгованість по несплаті аліментів становить 14549 гривеь 85 копійок (а.с. 13-14); копіями письмових попереджень ВДВС Маневицького РУЮ від 14 квітня 2008 року, 26 червня 2008 року і 29 вересня 2008 року про настання кримінальної відповідальності в разі ухилення від сплати аліментів (а.с. 20-22).

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_2. вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання неповнолітніх дітей.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_2. вчинив злочин невеликої тяжкості.

Разом з тим, суд приймає до уваги дані про особу підсудного, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставин справи, що пом”якшують або обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2., а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами можливе лише при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, із звільненням від відбуття даного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Оскільки підсудному призначається покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, то міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу йому слід залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

 

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, призначивши покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. від призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням при умові, що він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2. не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи за місцем проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: