Постанова № 33421461, 03.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 р. Справа №805/12008/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2 (дов.)

відповідача-1: Сесікової Л.Ю. (дов.)

відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у м.Єнакієве Донецької

області

Управління Державної казначейської служби у м.Єнакієвому

Донецької області

про стягнення суми збору

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1), у порядку ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м.Єнакієвому Донецької області (надалі - відповідач-1, Управління), Управління Державної казначейської служби у м.Єнакієвому Донецької області (надалі - відповідач-2) про стягнення суми збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля у розмірі 9 160,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не повинен був сплачувати збір на обов'язкове пенсійне забезпечення при придбанні легкового автомобілю, це мав зробити продавець.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні від 03.09.2013 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач-1 надав до судового засідання письмові заперечення, відповідно до яких проти позову заперечує. Обґрунтовує свої заперечення пунктом 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року.

Представник відповідач-1 у судовому засіданні від 03.09.2013 проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Відповідач-2 надав до суду письмові заперечення (вх.№26942/13 від 02.09.2013), відповідно до яких Управління Державної казначейської служби України у м.Єнакієвому проти позову заперечує та зазначає, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, в даному випадку контроль за справляння надходжень бюджету покладений на Пенсійний фонд України.

В судове засідання від 03.09.2013 представник відповідача-2 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

У квітні 2011 року ОСОБА_1 придбав легковий автомобіль марки KIA MOHAVE KN813D, державний номер НОМЕР_1, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.04.2011.

При реєстрації транспортного засобу в органах ВРЕВ відповідно до вимог окремих видів господарських операцій, затверджений Постановою КМУ від 03.11.1998 №1740 ОСОБА_1 був сплачений збір у розмірі 3% від вартості автомобіля, що складає 9 160,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія квитанції від 12.04.2011 про сплату вказаного збору в зазначеному розмірі.

Позивач направляв до Управління Пенсійного фонду України в м.Енакієво Донецької області лист від 17.07.2013, відповідно до якого просив направити до Управління Державної казначейської служби України в м.Енакієво Донецької області подання про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9 160,00 грн., який був сплачений при реєстрації транспортного засобу.

На вказаний лист ОСОБА_1 отримав відповідь (вих.№21245/05 від 24.07.2013), в якому відповідач-1 зазначив, що при реєстрації легкового автомобілю кошти були сплачені на рахунок Державного бюджету м.Єнакієве та на рахунок Пенсійного фонду не надходили, таким чином, повернути кошти вони не мають можливості.

На адресу позивача відповідач-2 направив відповідь (вих.04-24/2751 від 31.07.2013) із якої вбачається, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, в даному випадку контроль за справляння надходжень бюджету покладений на Пенсійний фонд України.

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР.

Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на час спірних правовідносин) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до цього Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.

Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01.11.96 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" вказано, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Тобто, в данному випадку, слід застосовувати Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є відчужувач легкового автомобілю (продавець).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з відповідного розрахункового рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 9 160,00 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 3 вересня 2013 року, повний текст виготовлено 9 вересня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.