Постанова № 33419724, 12.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.09.2013 р. справа №904/3220/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Стойки О.В. при секретарі Довгалюк К.Г.від позивача:Фролов В.О. - за дов. №01/05 від 14.05.13р.від відповідача:Чумаков Д.В. - за дов. №17/640 від 29.04.11р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької областівід15.07.2013 р.у справі№ 904/3220/13 (суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської областідо відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької областіпростягнення 12 175 грн. 20 коп. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької областідоПублічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської областіпростягнення 16 160 грн. 83 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 12 175 грн. 20 коп.

31.05.2013р. до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 16 160 грн. 83 коп., яка ухвалою від 01.06.2013р. була прийнята судом до спільного розгляду.

До прийняття рішення по справі позивач за зустрічним позовом, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог і остаточно просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь пеню у розмірі 8 548 грн. 85 коп. та 3% річних у розмірі 7 611 грн. 98 коп. Дана заява прийнята господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2013 р. у задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 12 175 грн. 20 коп. було відмовлено у повному обсязі. Зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення16 160 грн. 83 коп. було задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» пеню у розмірі 8 548 грн. 85 коп. та 3% річних у розмірі 7 611 грн. 98 коп.

Позивач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 15.07.13 р. та прийняти нове рішення, яким первісний позов Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» відмовити у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 904/3220/13 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (постачальник) був укладений договір № 564-09-01 (на придбання технологічного обладнання), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язався передати, а покупець - прийняти та сплатити обладнання на умовах, передбачених вказаним договором, а саме вал - шестерня z35m20 ч.2 - 196487 у кількості 4 шт., цапфа ч. 2-169833-02 у кількості 1 шт. на загальну суму 1 438 650 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, поставка обладнання здійснюється видами транспорту вказаними у специфікаціях, постачальник зобов»язався поставити обладнання на умовах поставки, вказаних в специфікаціях у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року.

Пунктом 3.4 договору сторони встановили, що постачальник має право здійснити поставку в інші строки, лише на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі.

Пунктом 7.1 договору у редакції протоколу розбіжностей від 24.02.2012р. до договору передбачено, що внаслідок порушення строків або об"єму поставок обладнання, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 1% від вартості непоставленого в строк обладнання.

Пунктом 7.2 вказаного договору сторони передбачили, що у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Порядок і форма оплати поставленого обладнання були визначені сторонами в умовах специфікації № 1 до договору № 564-09-01 від 22.02.2012р. Так, п.п. 4, 5 специфікації сторони передбачили, що строк оплати: протягом 150 календарних днів від дати заявки покупця, умови оплати: 100% оплата протягом 40 календарних днів з моменту поставки обладнання. Датою (моментом) оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

24.04.2012 року уповноваженими представниками сторін підписаний протокол розбіжностей до договору №564-09-01 від 22.02.2012 року, згідно якого сторони згодні з редакцією постачальника.

На виконання умов договору та специфікації до нього позивач передав відповідачу обладнання - „цапфа ч. 2-169833-02" у кількості 1 шт. на загальну суму 508 860 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.06.2012р. на суму 508 860 грн. 00 коп., яка підписана уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень та скріплена печатками підприємств, а також прийомо-здавальним актом №156 від 18.06.2012р. та довіреністю №1778 від 15.06.2012р.

Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідно до заявки вих.№1063/25 від 14.02.2012р. він здійснив замовлення обладнання, передбаченого специфікацією №1 до договору, а саме: вал-шестерня z35 m20 ч.2-196487 у кількості-4шт. та цапфа ч. 2-169833-02 у кількості 1 шт., яка була отримана відповідачем за первісним позовом 16.02.2012р., отже на його думку постачальник повинен був здійснити постачання обладнання на адресу покупця в строк до 15.07.2012р. Проте, всупереч умовам договору, відповідач за первісним позовом не здійснив поставку валу-шестерні z35 m20 ч.2-196487 у кількості-4шт.

Враховуючи наведене, позивач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення 12 175 грн. 20 коп. В свою чергу Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області звернулося із зустрічними позовними вимогами про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області пені у розмірі 8 548 грн. 85 коп. та 3% річних у розмірі 7 611 грн. 98 коп. у зв»язку з прострочкою оплати суми основного боргу, яка була стягнута рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013 року.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до норми ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідно до заявки вих.№1063/25 від 14.02.2012р. він здійснив замовлення на адресу відповідача за первісним позовом на виготовлення та поставку обладнання, а саме: вал-шестерня z35 m20 ч.2-196487 у кількості 4 шт. та цапфа ч. 2-169833-02 у кількості 1 шт. Листом №66/79 від 21.02.2012р. відповідач за первісним позовом підтвердив можливість поставки вказаного обладнання. Таким чином, як зазначає позивач за первісним позовом, постачальник повинен був здійснити постачання обладнання на адресу покупця в строк до 15.07.2012р., проте, всупереч умовам договору відповідач за первісним позовом не здійснив поставку валу-шестерні z35 m20 ч.2-196487 у кількості 4 шт.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Пунктом 4 специфікації № 1 до договору № 564-09-01 від 22.02.2012р. сторони передбачили, що строк оплати: протягом 150 календарних днів від дати заявки покупця.

Відповідно до ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, який направила пропозицію укласти договір, відповідь про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2012 року уповноваженими представниками сторін підписаний протокол розбіжностей до договору №564-09-01 від 22.02.2012 року, згідно якого сторони погодилися з редакцією постачальника.

Пунктом 10.7 договору №564-09-01 від 22.02.2012 року сторони передбачили, що з моменту його підписання усі попередні переговори, листування та угоди, пов"язані з предметом даного договору, втрачають силу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявка №1063/25 відповідно до умов укладеного договору, з моменту його підписання сторонами, втратила чинність, а тому доводи позивача за первісним позовом про те, що продукція повинна була бути поставлена відповідачем за первісним позовом на його адресу в строк до 15.07.2012р. не підтверджуються матеріалами справи.

До того ж, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.13 р. по справі №904/1125/13-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 545 503 грн. 12 коп. за договором (на придбання технологічного обладнання) №564-09-01 від 22.02.2012р. були задоволені у повному обсязі. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.13 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.13 р. у справі № 904-1125/13-г було залишено без змін та встановлено, що умова поставки всього товару, зазначеного в специфікації №1, сторонами не погоджена та обов»язок поставити товар в повному обсязі, передбаченому специфікацією, не є умовою оплати отриманої продукції.

Приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, господарським судом правомірно відмовлено позивачу за первісним позовом у задоволенні його позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області 12 175 грн. 20 коп. в зв»язку з безпідставністю, з врахуванням рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/1125/13-г, оскільки позивач за первісним позовом не довів суду належними та допустимими доказами по справі:

- факту необхідності поставки обладнання відповідачем за первісним позовом саме в строк до 15.07.2012р. у зв»язку з направленням заявки №1063/25 оскільки така заявка з моменту підписання сторонами протоколу розбіжностей до договору №564-09-01 від 22.02.2012р., втратила чинність,

- факту прострочення поставки обладнання відповідачем за первісним позовом на адресу позивача за первісним позовом відповідно до норм чинного законодавства України.

В частині зустрічних позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 8 548 грн. 85 коп. та 3% річних у розмірі 7 611 грн. 98 коп. судова колегія вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до норм статей 598 - 609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. В той же час, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми інфляційних та процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.

До того ж, п.7.2 договору сторони в добровільному порядку обумовили відповідальність відповідача за зустрічним позовом за прострочку оплати отриманої продукції вище ніж 30 днів у вигляді пені в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання ним його грошового договірного зобов»язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.13 р., яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.13р. та яке набрало законної сили по справі № 904/1125/13-г, було встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором (на придбання технологічного обладнання) №564-09-01 від 22.02.2012р. та факт наявності боргу відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду першої інстанції рішення господарського суду Дніпропетровської області, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, розрахунки позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом становила суму у розмірі 508 860 грн. 00 коп. за договором (на придбання технологічного обладнання) №564-09-01 від 22.02.2012р., що є підставою для нарахування відповідачу 3% річних та пені в період прострочки виконання договірного грошового зобов»язання.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив зустрічні позовні вимоги та стягнув з відповідача за зустрічним позовом 8 548 грн. 85 коп. - пені за прострочення оплати поставленої продукції за період з 15.01.2013 року по 25.02.2013 року та 7 611 грн. 98 коп. - суми 3% річних, як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання перед позивачем за період з 15.01.2013 р. по 05.06.2013 р.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2013 р. у справі № 904/3220/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2013 р. у справі № 904/3220/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2013 р. у справі № 904/3220/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Гриньова О.В.