Рішення № 33419487, 04.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/15500-2012 04.09.13р. за позовом: Фізичної особи-підприємця Олійник Аліни Іванівни, м.Калинівка, код 20028542133

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ, ЄДРПОУ 34047146

про стягнення 461 049, 56 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Скржешевський М.С. - адв.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Олійник Аліна Іванівна, м.Калинівка звернулась до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ про стягнення 461 049, 56 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів поставки товару №1737 від 28.12.2010р. та №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. в частині проведення оплати товару у повному обсязі та у визначені договором строки, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення 461 049, 56 грн., в тому числі, основного боргу 386 040 грн., пені в сумі 75 009, 56 грн.

Відповідач у відзиві б/н від 11.12.2012р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що надані позивачем видаткові накладні не містять жодних посилань на спірні договори поставки. Одночасно, відповідач наголосив, що таких істотних умов, як строк поставки товару та строк оплати за цими видатковими накладними встановлено не було, тобто обов'язок з оплати поставленого товару не настав.

В судове засідання 04.09.2013р. відповідач не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з огляду на наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №0103025884233.

Крім того, судом враховано факт подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву, телеграми №105019803/91129, в якій останній просив відкласти судове засідання у даній справі, що свідчить про обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» про розгляд господарським судом м.Києва справи №5011-14/15500-2012.

З приводу клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість направити представника, господарський суд зазначає, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено неможливість заміни представника, що на час проведення судового засідання знаходився у відрядженні у місті Львові.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, а справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2010р. між Фізичною особою-підприємцем Олійник Аліною Іванівною (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (покупець) було укладено договори поставки товару №1737 від 28.12.2010, №ДГ0000220211 від 22.02.2011р., у відповідності до п.1.1 яких постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

За своїм змістом та правовою природою укладені між сторонами правочини є договорами поставки, що підпадають під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договорам, до вказаних правочинів також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Суд приймає до уваги наведені договори як належну підставу у розумінні ст.11 Цивільного кодексу України для виникнення між позивачем та відповідачем взаємних прав та обов'язків щодо постачання товару.

Наразі, судом враховано, що рішеннями від 08.01.2013р. та від 14.03.2013р. господарського суду Вінницької області по справам відповідно №13/31/2012/5003 та №2/108/2012/5003, що залишені без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» про визнання договорів №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. недійсними відмовлено.

Пунктом 2.1 спірних правочинів встановлено, що найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, яка є предметом поставки за цими договорами, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються сторонами згідно до видаткових накладних в межах строку дії даних договорів.

За змістом п.3.1 укладених між сторонами договорів строк поставки, умови та місце поставки погоджуються сторонами під час передачі заявок покупцем.

Згідно з п.3.2 договорів №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію.

Відповідно до п.4.2 договорів ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін, погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію та відображається у рахунках-фактурах і вказується ПДВ. За приписами п.4.3 спірних правочинів розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

За умовами п.10.2 спірних правочинів строк дії договорів починає свій перебіг з моменту їх підписання та закінчується 21 грудня 2011р. Якщо жодна з сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договорів не заявить намір не продовжувати його, то строк дії наведених вище правочинів буде автоматично подовжено на 1 календарний рік.

З огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази заперечень будь-якої із сторін відносно продовження строку дії перелічених вище договорів, судом встановлено продовження строку дії правочинів №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. на один рік.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №1737 від 28.12.2010р. в період його дії позивачем було поставлено відповідачу товар, а саме сухе молоко, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №РН-0000007 від 09.03.2011р. на суму 74 397, 60 грн.;

- №Ол-000011 від 18.03.2011р. на суму 74 397, 60 грн.;

- №РН-0006 від 28.03.2011р. на суму 129 000 грн.

На виконання обов'язків за договором №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. Фізичною особою-підприємцем Олійник Аліною Іванівною було здійснено поставку сухого молока Товариству з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», на підтвердження чого, в матеріалах справи містяться наступні видаткові накладні:

- №РН-00000000015 від 28.02.2011р. на суму 24 000 грн.;

- №РН-00003 від 23.03.2011р. на суму 129 000 грн.;

- №РН-0003 від 03.05.2011р. на суму 125 000 грн.;

- №РН-4 від 03.06.2011р. на суму 125 000 грн.;

- РН-000005 від 27.08.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №4 від 07.09.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №6 від 16.09.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №РН-8 від 26.09.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №Р3 від 05.10.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №РН-о5 від 17.10.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №РН-о3 від 03.11.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №РН-оо6 від 21.11.2011р. на суму 140 000 грн.;

- РН-оо7 від 28.11.2011р. на суму 140 000 грн.;

- №РН-3 від 10.12.2011р. на суму 142 500 грн.;

- №РН-оо05 від 14.12.2011р. на суму 142 500 грн.;

- №РН-0000003 від 10.01.2012р. на суму 142 500 грн.;

- №РН-000005 від 25.01.2012р. на суму 142 500 грн.;

- №РН-00006 від 29.02.2012р. на суму 137 520 грн.;

- №РН-00008 від 16.03.2012р. на суму 137 520 грн.

Суд зазначає, що перелічені накладні підписані Фізичною особою-підприємцем Олійник Аліною Іванівною та представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» без зауважень та заперечень, скріплені печатками.

Одночасно, наявними в матеріалах справи рахунками на оплату №СФ-006 від 28.03.2011р., № СФ-000003 від 23.03.2011р., №СФ-009 від 03.05.2011р., №СФ-00004 від 03.06.2011р., №СФ-000005 від 27.08.2011р., №4 від 07.09.2011р., №СФ-оо005 від 14.12.2011р., №СФ-8 від 26.09.2011р., №С3 від 05.10.2011р., №СФ-о5 від 17.10.2011р., №СФ-о3 від 03.11.2011р., №СФ-оо6 від 21.11.2011р., №СФ-оо7 від 28.11.2011р., №СФ-000003 від 10.12.2011р., №6 від 16.09.2011р., №СФ-0000003 від 10.01.2012р. та податковими накладними №7 від 09.03.2011р., №11 від 18.03.2011р., №5 від 28.02.2011р., №3 від 23.03.2011р., №6 від 28.03.2011р., №3 від 03.05.2011р., №4 від 03.06.2011р., №5 від 27.08.2011р., №8 від 26.09.2011р., №6 від 16.09.2011р., №4 від 07.09.2011р., №3 від 05.10.2011р., №5 від 17.10.2011р., №9 від 03.11.2011р., №6 від 21.11.2011р., №7 від 28.11.2011р., №5 від 14.12.2011р., №3 від 10.12.2011р., №3 від 10.01.2012р., №5 від 25.01.2012р., №6 від 29.02.2012р., №4 від 16.03.2012р. підтверджується, що позивачем було поставлено товар саме на виконання договорів №1737 від 28.12.2010р. та №ДГ0000220211 від 22.02.2011р., оскільки вказані документи містять посилання на зазначені правочини.

При цьому, суд приймає до уваги пояснення позивача стосовно припущення помилки у податковій накладній №7 від 09.03.2011р. в зазначенні дати договору №1737 від 28.12.2010р. з огляду на те, що сума поставленого товару, вказана в останній, співпадає з сумою, що зазначена у видатковій накладній №РН-0000007 від 09.03.2011р., а саме 74 397, 60 грн. Відповідачем вказаних обставин не спростовано.

Таким чином, приймаючи до уваги посилання у рахунках на оплату та податкових накладних на договори №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р., а також наявність відомостей про перелічені вище рахунки у видаткових накладних, твердження відповідача про постачання товару поза межами вказаних правочинів суд вважає безпідставним.

Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки продукції відповідачу докази, господарський суд виходить з наступного:

У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд при розгляді спору приймає до уваги відсутність у матеріалах справи доказів стосовно наявності у відповідача, як замовника/покупця за договором, будь-яких заперечень та претензій щодо неналежного виконання продавцем прийнятих за договором зобов'язань з передання товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем видаткові накладні є належними доказами передачі продукції відповідачу в межах договорів №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р.

Одночасно, судом враховано, що з боку відповідача факт отримання товару за період з 28.02.2011р. по 16.03.2012р. на загальну суму 2 785 835, 20 грн. саме на виконання умов договорів №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. не спростований. При цьому, доказів існування між сторонами інших договірних відносин з поставки сухого молока до матеріалів справи не представлено. Наразі, судом також прийнято до уваги, що за своїми характеристиками продукція, поставлена за видатковими накладними, відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт виконання позивачем свого обов'язку продавця поставити товар покупцю у визначених спірними договором обсягах, а саме на суму 2 785 835, 20 грн., внаслідок чого у відповідача виник обов'язок оплатити придбаний товар.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вказано вище, відповідно до п.4.2 договорів ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін, погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію та відображається у рахунках-фактурах і вказується ПДВ. За приписами п.4.3 спірних правочинів розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

За таких обставин, приймаючи до уваги узгоджений сторонами у договорах №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. порядок оплати товару, судом встановлено настання строку виконання відповідачем свого обов'язку відносно оплату товару, що був переданий позивачем на підставі наявних у матеріалах справи видаткових накладних.

Проте, як свідчать матеріали справи, прийняті зобов'язання відповідачем були виконані частково, а саме перераховані позивачу грошові кошти в наступному розмірі:

- за період з 01.03.2011р. по 30.04.2011р. - 148 397, 60 грн.;

- за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р. - 282 397, 60 грн.;

- за період з 01.07.2011р. по 30.08.2011р. - 20 000 грн.;

- за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. - 240 000грн.;

- за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. - 200 000грн.;

- за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. - 320 000грн.;

- за період 01.12.2011р. по 31.12.2011р. - 475 000 грн.;

- за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. - 255 000 грн.;

- за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р. - 240 000 грн.;

- за період з 01.05.2012р. по 30.06.2012р. - 95 000 грн.;

- за період з 01.10.2012р. по 17.10.2012р. - 124 000 грн.

За наявним в матеріалах справи актом звіряння взаємних розрахунків між Фізичною особою-підприємцем Олійник Аліною Іванівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» кінцеве сальдо станом на 15.07.2012р. становило 510 040 грн.

Одночасно, як встановлено судом, часткові оплати переданого товару були проведені відповідачем і в наступні періоди. Так, відповідно до платіжного доручення №23690 від 24.12.2012р. відповідач сплатив 5 000 грн., платіжного доручення №23924 від 04.01.2013р. - 30 000 грн., платіжного доручення №124 від 10.01.2013р. - 5 000 грн., платіжного доручення №390 від 15.01.2013р. - 10 000 грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що на виконання обов'язку по оплаті поставленного товару відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 2 449 795, 20 грн., внаслідок чого на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 336 040 грн., проте не 386 040 грн., як вказує позивач.

Приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договорами №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не було надано належних доказів для спростування факту порушення взятих на себе за вказаними правочинами обов'язків щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Олійник Аліни Іванівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» на користь позивача суми основного боргу у розмірі 386 040 грн., підлягають частковому задоволенню на суму 336 040 грн.

Одночасно, провадження по справі в частині стягнення заборгованості в сумі 50 000 грн., яка була сплачена відповідачем після подачі позовної заяві, підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на відсутність предмету спору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 75 009, 56 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до п.9.7. договорів №1737 від 28.12.2010р., №ДГ0000220211 від 22.02.2011р. за прострочення платежу покупець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

В результаті проведення господарським судом власного розрахунку розміру заявленої до стягнення пені за порушення зобов'язань щодо розрахунку за товар, судом встановлено, що позивач має право на отримання більшої суми, ніж ним було заявлено, а саме нараховано може бути пеню у розмірі 82 810, 79 грн., а саме :

- за видатковою накладною №Ол-000011 від 18.03.2011р. за період з 18.04.2011р. по 28.04.2011р. - 347, 53 грн., а за період з 29.04.2011р. по 03.05.2011р. - 51, 80 грн.;

- за видатковою накладною РН-00003 від 23.03.2011р. за періоди з 25.04.2011р. по 10.05.2011р. - 876, 49 грн., з 11.05.2011р. по 12.05.2011р. - 75, 59 грн., з 13.05.2011р. по 16.05.2011р. - 83, 23 грн., з 17.05.2011р. по 17.05.2011р. - 14,48 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0006 від 28.03.2011р. за періоди з 28.04.2011р. по 22.05.2011р. - 1369, 52 грн., з 23.05.2011р. по 30.05.2011р. - 339, 73 грн., з 31.05.2011р. по 01.06.2011р. - 42, 47 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0003 від 03.05.2011р. за період з 03.06.2011р. по 21.06.2011р.- 2601, 03 грн., за період з 22.07.2011р. по 24.07.2011р. - 146, 51 грн., з 25.07.2011р. по 01.09.2011р. - 1738, 97грн., з 02.09.2011р. по 08.09.2011р. - 222, 95 грн., з 09.09.2011р. по 14.09.2011р. - 127, 40грн.;

- за видатковою накладною №РН-4 від 03.06.2011р. за період з 04.07.2011р. по 14.09.2011р. - 3 875 грн., за період з 15.09.2011р. по 18.09.2011р. - 186, 85 грн., з 19.09.2011р. по 22.09.2011р. - 135, 89 грн., з 23.09.2011р. по 29.09.2011р. - 16, 99грн.;

- за видатковою накладною №РН-000005 від 27.08.2011р. за період з 27.09.2011р. по 29.09.2011р. - 178, 36 грн., з 30.09.2011р. по 04.10.2011р. - 276, 03грн., з 05.10.2011р. по 10.10.2011р. - 254, 79 грн., з 11.10.2011р. по 14.10.2011р. - 84, 93 грн.;

- за видатковою накладною №4 від 07.09.2011р. за період з 07.10.2011р. по 16.10.2011р. - 594,52 грн., з17.10.2011р. по 25.10.2011р. - 343, 97 грн., з 26.10.2011р. по 01.11.2011р. - 208, 08 грн., з 02.11.2011р. по 02.11.2011р. - 21, 23 грн.;

- за видатковою накладною №6 від 16.09.2011р. за період з 17.10.2011р. по 02.11.2011р. - 1010,68 грн., з 03.11.2011р. по 17.11.2011р. - 573, 29 грн., з 18.11.2011р. по 20.11.2011р. - 76, 44грн.;

- за видатковою накладною №РН-8 від 26.09.2011р. за періоди з 26.10.2011р. по 20.11.2011р. - 1545, 75 грн., з 21.11.2011р. по 29.11.2011р. - 305, 75 грн., з 30.11.2011р. по 01.12.2011р. - 25, 48 грн.;

- за видатковою накладною №РН-3 від 05.10.2011р. за періоди з 06.11.2011р. по 04.12.2011р. - 1724, 11 грн., з 05.12.2011р. по 07.12.2011р. - 121, 03 грн., з 08.12.2011р. по 08.12.2011р. - 36, 10 грн., з 09.12.2011р. по 13.12.2011р. - 53, 08 грн.;

- за видатковою накладною №РН-о5 від 17.10.2011р. за періодами з 17.11.2011р. по 13.12.2011р. - 1605, 21 грн., з 14.12.2011р. по 15.12.2011р. - 80, 68 грн., з 16.12.2011р. по 20.12.2011р. - 53, 08грн.;

- за видатковою накладною №РН-о3 від 03.11.2011р. за період з 05.12.2011р. по 25.12.2011р. - 1248, 49 грн.;

- за видатковою накладною №РН-оо6 від 21.11.2011р. за періоди з 21.12.2011р. по 25.12.2011р. - 297, 26 грн., з 26.12.2011р. по 05.01.2012р. - 537, 19 грн., з 06.01.2012р. по 09.01.2012р. - 143, 99 грн.;

- за видатковою накладною №РН-оо7 від 28.11.2011р. за періоди з 28.12.2011р. по 09.01.2012р. - 772, 88 грн., з 10.01.2012р. по 15.01.2012р. - 317, 62 грн., з 16.01.2012р. по 17.01.2012р. - 59, 29 грн., з 18.01.2012р. по 24.01.2012р. - 163, 05 грн., з 25.01.2012 р. по 30.01.2012. - 38, 11 грн., з 31.01.2012р. по 07.02.2012р. - 16, 94 грн.;

- за видатковою накладною №РН-3 від 10.12.2011р. за періоди з 10.01.2012р. по 13.03.2012р. - 3862, 30 грн., з 14.03.2012р. по 20.03.2012р. - 363, 15 грн., з 21.03.2012р. по 21.03.2012р. - 30, 70 грн., з 22.03.2012р. по 04.04.2012р. - 129, 41 грн.;

- за видатковою накладною №РН-оо05 від 14.12.2011р. за періоди з 16.01.2012р. по 04.04.2012р. - 4802, 56 грн., з 05.04.2012р. по 10.04.2012р. - 319, 67 грн., з 11.04.2012р. по 12.04.2012р. - 65, 57 грн., з 13.04.2012р. по 23.04.2012р. - 247, 95 грн., з 24.04.2012р. по 02.05.2012р. - 165, 98 грн.;

- за видатковою накладною №РН-0000003 від 10.01.2012р. за періоди з 10.02.2012р. по 13.06.2012р. - 7 206, 76 грн., з 14.06.2012р. по 11.10.2012р. - 5508, 20 грн., з 12.10.2012р. по 15.10.2012р. - 137, 15 грн., з 16.10.2012р. по 16.04.2013р. - 1350 грн.;

- за видатковою накладною №РН-000005 від 25.01.2012р. за періоди з 27.02.2012р. по 27.08.2012р. - 10 736, 77 грн., з 16.10.2012р. по 23.12.2012р. - 3138, 93 грн., з 24.12.2012р. по 03.01.2013р. - 473, 36 грн., з 04.01.2013р. по 09.01.2013р. - 234, 25 грн., з 10.01.2013р. по 14.01.2013р. - 184, 93 грн., з 15.01.2013р. по 15.07.2013р. - 5904, 66 грн.;

- за видатковою накладною №РН-00006 від 29.02.2012р. за період з 30.03.2012р. по 30.09.2012р. - 10426, 72 грн.;

- за видатковою накладною №РН-00008 від 16.03.2012р. за період з 16.04.2012р. по 14.10.2012р. - 10370, 36 грн.

Разом з цим, як зазначалось, позивачем було заявлено до стягнення пеню у меншому розмірі, а саме в сумі 75 009, 56 грн.

При цьому, судом було з'ясовано, що Фізичною особою-підприємцем Олійник Аліною Іванівною було невірно визначено періоди існування заборгованості та розмір подвійної облікової ставки НБУ у відповідний період.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, з огляду на зміст заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, позивач має право на стягнення пені у більшому розмірі, ніж заявлено, проте суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 75 009, 56 грн.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Олійник Аліни Іванівни, м. Калинівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ про стягнення 461 049, 56 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (01014, м.Київ, Печерський район, пров.Мічуріна, буд.3 літ. А, ЄДРПОУ 34047146) на користь Фізичної особи-підприємця Олійник Аліни Іванівни (22400, Вінницька область, Калинівський район, місто Калинівка, вул.Лісова, буд.6, код 20028542133) основний борг в сумі 336 040 грн., пеню в сумі 75 009, 56 грн., а також судовий збір в розмірі 9220, 98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження по справі за позовом Фізичної особи-підприємця Олійник Аліни Іванівни, м. Калинівка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ в частині позовних вимог про стягнення основного боргу 50 000 грн.

У судовому засіданні 04.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.09.2013р.

Суддя М.О.Любченко