Ухвала суду № 33419372, 05.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

05.09.2013р. № 905/6227/13 Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А.

розглянувши матеріали за позовною заявою Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», Донецька область, м. Краматорськ

до відповідача: Головного управління житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк

про: визнання за позивачем КВП «Краматорський водоканал» відступлених первісним кредитором ТОВ «Краматорськводоканал» права вимоги до відповідача ВО ОКП до «Донецьктеплокомуненерго» за послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору відступлення права вимоги № 94 від 03.05.2012 р. на загальну суму 101901,34 грн.; стягнення заборгованості у сумі 101901,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал», Донецька область, м. Краматорськ, звернулось до господарського суду з позовом до відповідача, Головного управління житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, про:

- визнання за позивачем КВП «Краматорський водоканал» відступлених первісним кредитором ТОВ «Краматорськводоканал» права вимоги до відповідача ВО ОКП до «Донецьктеплокомуненерго» за послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору відступлення права вимоги № 94 від 03.05.2012 р. на загальну суму 101901,34 грн.;

- стягнення заборгованості у сумі 101901,34 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, господарським судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) в зв’язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.11.2011, визначені правові засади справляння судового збору, платників, об’єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За приписами статті 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012 № 5515-VI станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 гривень.

Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1 147,00 гривень).

Відповідно до пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір справляється окремо з кожної з таким вимог.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів позовної заяви, заявником позову фактично заявлено дві вимоги: немайнового характеру та майнового характеру.

Проте, платіжним дорученням № 1674 від 22.08.2013 року, наданого до позовної заяви як доказ сплати судового збору заявником позову сплачено судовий збір у розмірі 2038,03 гривень. Інших доказів оплати/доплати судового збору матеріали позовної заяви не містять.

Враховуючи викладене та приписи пункту 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”, заявником позову не сплачено судовий збір в установленому розмірі. Розмір недоплати становить 1 147,00 гривень.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимоги пункту 3 частини першої статті 57 ГПК України та відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України підлягає поверненню без розгляду.

Слід відзначити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, що узгоджується з частиною третьою статті 63 ГПК України.

Згідно приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір.

Таким чином, сплачений платіжним дорученням № 1674 від 22.08.2013 року судовий збір у розмірі 2038,03 гривень підлягає поверненню, відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір”.

Як зазначено у п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов’язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Тобто, окрім інших доказів надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу, до позову обов’язково додається опис вкладення. Бланк опису вкладення, відповідно до п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Проте, опис вкладення, що доданий позивачем до позовної заяви не є належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, оскільки не містить ані підпису працівника поштового зв’язку, ані відбитку календарного штемпеля. Крім того, відсутній номер поштового відправлення.

Отже, зазначений опис, що названий позивачем «ОПИС вкладення цінного листа», за відсутності всіх вищезазначених реквізитів є лише переліком додатків до позовної заяви та не доводить факту направлення відповідачу – Головному управлінню житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Обласне комунальне підприємство «Донеьцктеплокомуненерго», м. Донецьк копії позовної заяви та доданих до неї документів у зв’язку з чим не може бути прийнятий судом в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви ти додатків до неї.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та відповідно до приписів п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 4, 6 ст. 63, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал», Донецька область, м. Краматорськ до відповідача, Головного управління житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк про визнання за позивачем КВП «Краматорський водоканал» відступлених первісним кредитором ТОВ «Краматорськводоканал» права вимоги до відповідача ВО ОКП до «Донецьктеплокомуненерго» за послуги централізованого водопостачання та водовідведення згідно договору відступлення права вимоги № 94 від 03.05.2012 р. на загальну суму 101901,34 грн.; стягнення заборгованості у сумі 101901,34 грн. повернути без розгляду.

Повернути Комунальному виробничому підприємству «Краматорський водоканал» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Південна, будинок № 6, код ЄДРПОУ – 05524251) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2038,03 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1674 від 22.08.2013 року.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її винесення.

Додаток: на адресу Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» позовна заява з доданими до неї документами всього на ___ аркушах.

Суддя І.А. Бойко