Постанова № 33419133, 22.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 р. 12:27 Справа №801/7341/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Беловій Ю.Г., за участю

представника позивача - Андруцька Г.О.;

представника відповідача - Одабаші А.А.;

представника відповідача - Безверха Ю.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Казахмис" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Казахмис"-пансіонат "Лучезарний" до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Казахмис" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Казахмис"-пансіонат "Лучезарний" до Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень:

- № 0001512200 від 11.07.2013р. в сумі грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 1019762 грн., у тому числі за основним платежем 679841 грн., за штрафними санкціями 339921 грн.;

- №0001522200 від 11.07.2013р. про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3681032 грн.;

- № 0001532200 від 11.07.2013 р. про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 47114 грн.;

- № 0001542200 від 11.07.2013 р. в сумі грошового зобов'язання з податку на додану вартість 78081 грн. у тому числі за основним платежем 52054 грн. за штрафними санкціями 26027 грн.;

- №0001552200 від 11.07.2013 р. в сумі штрафних (фінансових) санкцій 19500,98 грн.

Адміністративний позов мотивований тим, що Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС проведена планова виїзна перевірка Філіїї ТОВ «Корпорація»Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» (ЄДРПОУ 26538990), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 21.06.2013 року № 1125/22/26538990 за висновками якого встановлено порушення позивачем п.п. 139.1.1 п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139, п. 144.1. ст.. 144, п. 146.4, п. 146.5, п. 146.6 ст.146, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями , абз. А п. 5.1 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 року№637 зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 679841 грн., в тому числі за 2012 рік в сумі 679841 грн., за 9 місяців 2012 року занижено податку на прибуток в сумі 857711 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 4 квартал 2011 року в сумі - 1573670 грн., за 1 квартал 2012 року - 1621112 грн., за перше півріччя 2012 року - 2851511 грн., за 2012 рік - 2107362 грн., занижено податок на додану вартість всього в сумі 52054 грн., у т.ч. за вересень 2012 р. - 52054 та завищено залишку від'ємного значення з ПДВ за жовтень 2012 року - 29397 грн., за листопад 2012 р. - 47114 грн., за грудень 2012 р. - 47114грн., також позивачем перевищено встановлений ліміт залишку готівки в касі ТОВ за 07.08.2012 в сумі - 9750,49 грн.

На підставі акту було винесено податкові повідомлення -рішення:

- № 0001512200 від 11.07.2013р. яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 1019762 грн., у тому числі за основним платежем 679841 грн., за штрафними санкціями 339921 грн.;

- № 0001522200 від 11.07.2013р. яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3681032 грн.;

- № 0001532200 від 11.07.2013 р. яким зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 47114 грн.;

- № 0001542200 від 11.07.2013 р. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 78081 грн. у тому числі за основним платежем 52054 грн. за штрафними санкціями 26027 грн.;

- № 0001552200 від 11.07.2013р. яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19500,98 грн.

Позивач пояснює, що відповідачем була проведена перевірка щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 р. та встановлено його заниження всього на суму 679841 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2012 рік на суму 2107362 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, також проведено перевірку повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 року встановлено його заниження всього в сумі 52054 грн., та завищено залишку від'ємного значення з ПДВ за грудень 2012 року на суму 47114 грн.

З висновками акту перевірки позивач не згодний та вважає податкові повідомлення-рішення відповідача такими, що не враховують фактичних обставин, суперечать закону, та просить їх скасувати з наступних підстав.

Представник позивача пояснив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стосовно податку на прибуток є висновки відповідача, про те, що позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток завищено витрати на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих стосовно усіх об'єктів основних засобів, яки використовував позивач. Відповідачем зазначено, що Пансіонат «Лучезарний» відносило до складу витрат амортизаційні відрахування по основним засобам, які є власністю ТОВ «Корпорація «Казахмис».

Крім того, перевіркою встановлено, що Пансіонат «Лучезарний» не несло витрат на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів, або витрат на самостійне виготовлення основних засобів. Всі основні засобі, які в періоді, що перевірявся, амортизувалися Пансіонатом «Лучезарний», виготовлені і є власністю ТОВ «Корпорація «Казахмис».

Позивач Вважає, що висновки відповідача про заборону постійному представництву враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування суми амортизації, нараховувані ним стосовно основних засобів, які використовуються у господарській діяльності, суперечать діючому законодавству та створюють дискримінаційні наслідки в оподаткуванні прибутку постійного представництва, що є порушенням з боку відповідача п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 розділу I ПКУ та ч.3 ст.23 Конвенції.

Позивач пояснює, що дані висновки засновані на цілковитому нерозумінні норм законодавства України в частині здійснення та оподаткування господарської діяльності суб'єктів господарювання - нерезидентів на території України.

Також представник позивача пояснив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стосовно податку на додану вартість є висновки відповідача про те, що Позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ в розмірі 99168 грн., сплачену у зв'язку з придбанням у ТОВ «Омега Моторс» автомобіля Toyota Land Cruiser 200V8 Premium, по якому не встановлений зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача. Внаслідок завищення податкового кредиту на 99168 грн. збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 52054 грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 року на 47114 грн.

Представник позивача зазначив, що відповідач встановив відсутність зв'язку придбаного автомобіля з господарською діяльністю позивача, посилаючись на наявність у Пансіоната «Лучезарний» ще трьох легкових автомобілів - Хонда Пилот, Шкода Фабія Комбі і Хюндай Соната, відсутність подорожних листів, а також той факт, що для придбання автомобіля використовувалися грошові кошти, «виділені з прибутку платника податків, шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок з депозитного рахунку».

Позивач вважає, що подібні аргументи є проявом перевищення посадових повноважень з боку відповідача, оскільки податкові органи не наділені правом підтверджувати або не підтверджувати зв'язок здійснених платником податку господарських операцій з його господарською діяльністю на підставі власних суб'єктивних оцінок достатності чи недостатності кількості легкових автомобілів, які є власністю платника податків, джерел коштів для їх придбання.

Стосовно штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки, щодо завищення позивачем ліміту залишку готівки в касі за 07.08.2012 року на 9750,49 грн. представник позивача пояснив, що відповідачем не прийнято до уваги норму абзацу першого п. 5.9 положення №637, відповідно до якої готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Представник позивача зазначив, що готівкові кошти в сумі 9750,49 грн. - тобто в сумі виручки за 07.08.2012г., що перевищує ліміт каси, наступного дня 08.08.2012г. були здані на поточний рахунок Пансіонату «Лучезарний», у складі загальної суми зданої готівкової виручки 52600,00 грн., що підтверджено видатковим касовим ордером №155 від 08.08.2012г. і квитанцією банку на прийом готівки №OZB725128 від 08.08.2012г.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засідання, яке відбулось 22.08.2013 року представник позивача адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечували, вважаючи податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Сімферопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів АР Крим у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Казахмис" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Казахмис"- пансіонат "Лучезарний", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ «Корпорація «Казахмис» є суб'єктом господарювання - іноземною юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Казахстан.

Судом встановлено, що з метою реалізації права на здійснення підприємницької діяльності позивачем на території України було утворено та належним чином зареєстровано Філію ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний», який перебуває на обліку в податковому органі в якості постійного представництва - платника податків на загальних підставах.

Відповідно до положення про Філію ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» філія не є юридичною особою і здійснює свою діяльність згідно з законодавством України, АР Крим, Статутом Корпорації та положенням філії.

Судом встановлено, що Філія ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний», 14.05.2004 року зареєстрована Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 26538990.

Судом встановлено, що Філія ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.06.2004 року за №1521, станом на дату підписання акта перебуває на обліку в Сімферопольської МДПІ АР Крим ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22.04.2013 р № 1301240200001/1894.

Філія ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100128697 від 16.07.2008р.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА №464365 від 07.10.2011р. Філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» здійснює такі види діяльності за КВЕД:

- 55.23.0 Надання інших місць для тимчасового проживання, не віднесених до інших угруповань;

- 92.72.0 Інші види рекреаційної діяльності.

З цією метою Пансіонат «Лучезарний» використовує належне головній юридичній особі на праві власності майно - туристично-оздоровчий комплекс «Лучезарний» за адресою АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, пр. Адмірала Нахімова, 6. Право власності підтверджено відповідним Свідоцтвом на нерухоме майно (№624502 від 09.02.2006р.), виданим Сімферопольською райдержадміністрацією, та Витягом про реєстрацію права власності №9821169 від 13.02.2006р. Сімферопольського районного БТІ.

Таким чином, судом встановлено, що Філія ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» являється суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами України у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу, відділу податкового контролю Азаровим В.В.; головним державним податковим ревізором - інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу, відділу контролю за операціями у сфері ЗЕД та організації перевірок фінансових установ управління податкового контролю ДПС в АР Крим Волковою І.А.; старшим державним податковим ревізором - інспектором податкової служби І рангу, відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ОСОБА_8, на підставі направлень від 17.05.2013 р. № 302, № 303, №314 виданих Сімферопольською МДПІ АРК ДПС, на підставі п.п.20.1.4. п.20.1. ст. 20, ч.2 п.п.75.1.2 п. 75.1. ст. 75, п. 77.1 ст. 77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2013 року проведена планова виїзна перевірка Філії ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» ЄДРПОУ - 26838990, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 по 31.12.2012 року.

Філія ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» проінформований про проведення планової виїзної перевірки. Повідомлення від 07.05.2013 р. №61 та копія наказу Сімферопольської МДПІ від 07.05.2013р. № 384 направлено поштою рекомендованим листом з відміткою про вручення 07.05.2013 р., лист отримано 09.05.2013 р.

Направлення на перевірку від 17.05.2013р. №302, №303, №314 пред'явлені під особистий підпис 17.05.2013 р. директору Філії ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» Івлєву Д.С., копію наказу про продовження перевірки від 10.06.2013р. № 464 вручено під особистий підпис 11.06.2012р. головному бухгалтеру Морозовій Г.М.

Перевірку проведено з відома директора Філії ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний» Івлева Д.С. та в присутності головного бухгалтера - Морозової Г.М.

Перевірка проводилась з 17.05.2013р. по 11.06.2013р. термін проведення перевірки продовжувався з 12.06.2013р. по 14.06.2013р.

Судом встановлено, що відповідно до акту при проведенні перевірки використані наступні документи: акт ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим планової виїзної документальної перевірки Філії ТОВ "Корпорація "Казахмис" - Пансіонат "Лучезарний" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р., від 25.01.2012р. №179/23-02/26538990; акт ДПІ у Сімферопольському районі АР Крим позапланової невиїзної документальної перевірки Філії ТОВ "Корпорація "Казахмис" - Пансіонат "Лучезарний" за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. від 08.10.2012 № 1704/22-0/26538990; щомісячні (наростаючи підсумки за квартал) відомостей податкового обліку валових доходів, щомісячні меморіальні ордери та оборотно-сальдові книги за бухгалтерськими рахунками; щомісячні реєстрі обліку продажу товарів ( послуг), з додатком податкових накладних, щомісячні журнали-ордери та відомості по рахунках бухгалтерського обліку.

За висновками акту перевірки встановлено порушення п.п. 139.1.1 п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139, п. 144.1. ст. 144, п. 146.4, п. 146.5, п. 146.6 ст.146, п. 198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, абз. а п. 5.1 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»від 15.12.2004 року№637 зі змінами та доповненнями (далі Положення № 637)

Перевіркою декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.10.2011 по 31.12.2011 повноти визначення витрат, що враховуються при візначені об'єкта оподаткування за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено їх завищення в сумі 6918371грн.

В акті перевірки зазначено, що в періоді що перевірявся позивачем віднесено до складу витрат амортизаційні відрахування по основним засобам яки є власністю ТОВ «Корпорація «Казахмис».

Відповідно до свідоцтва на нерухоме майно від 09.02.2006 р. та витягу про реєстрацію права власності №9821169 від 13.02.2006 р. власником туристичного-оздоровчого комплексу «Лучезарний який знаходиться за адресою: АР Крим Сімферопольський район, смт. Миколаївка,пр.. Нахімова, 6 - є ТОВ «Корпорація «Казахмис».

Тобто позивач є відокремленим підрозділом ТОВ «Корпорація «Казахмис» (Казахстан), розташованим поза місцем знаходження корпорації та здійснює свою діяльність в інтересах ТОВ «Корпорація «Казахмис» згідно законодавства України та Положення про філії №04 від 20.01.2005 р.

Перевіркою встановлено, що позивач не мав витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів, або витрат на самостійне виготовлення основних засобів, тощо. Всі основні засоби, яки в періоді що перевірявся амортизувались позивачем виготовлені та є власністю ТОВ «Корпорація «Казахмис».

В акті зазначено, що позивачем завищено показники в рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих відрахувань товарів (робіт, послуг)» у зв'язку з включенням до їх складу амортизаційних відрахувань по основним засобам яки є власністю ТОВ «Корпорація «Казахмис», на суму 6383067,00грн.

Також під час проведення перевірки не встановлений зв'язок понесених витрат по придбанню автомобіля Toyota Land Cruiser 200V8 Premium з власною господарською діяльністю підприємства.

Перевіркою встановлено, що придбаний автомобіль оприбутковано як основний засіб та включено суму ПДВ сплачену в ціні товару до складу податкового кредиту.

До перевірки не надано лист щодо узгоджено на придбання автомобіля у ТОВ «Омега Моторс» з ТОВ «Корпорація «Казахмис», що передбачено Статутом філії ТОВ «Корпорація «Казахмис»- пансіонат «Лучезарний», не надано шляхові листи що підтверджують використання автомобіля у господарської діяльності.

Тобто позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в вересні 2012 р. суму ПДВ у розмірі 99168,00грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Омега Моторс», у зв'язку з чим позивачу зменшено суму податкового кредиту.

Також перевіркою правильності ведення касових операцій у національної валюті України, встановлено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі позивача за 07.08.2012р. в сумі 9750,49грн, що є порушенням абз. а п. 5.1 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року № 637.

Згідно з п.п.54.3.2 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. зі змінами та доповненнями у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі Акту планової виїзної перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001512200 від 11.07.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 1019762 грн., у тому числі за основним платежем 679841 грн., за штрафними санкціями 339921 грн.;

- № 0001522200 від 11.07.2013р. про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3681032 грн.;

- № 0001532200 від 11.07.2013р. про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 47114 грн.;

- № 0001542200 від 11.07.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість 78081 грн. у тому числі за основним платежем 52054 грн. за штрафними санкціями 26027 грн.;

- № 0001552200 від 11.07.2013р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19500,98 грн.

Позивач, не погодившись зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями Сімферопольської МДПІ АРК ДПС № 0001512200 від 11.07.2013р., № 0001522200 від 11.07.2013р., № 0001532200 від 11.07.2013р., № 0001542200 від 11.07.2013р., № 0001552200 від 11.07.2013р. звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень №0001512200 та №0001522200 від 11.07.2013р., судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стосовно податку на прибуток є висновки відповідача про те, що позивачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток завищено витрати на суми амортизаційних відрахувань, нарахованих стосовно усіх об'єктів основних засобів, які використовував позивач.

Судом встановлено, що відповідачем в акті перевірки зазначено про завищення позивачем амортизаційних відрахувань на такі суми:

1) 4 квартал 2011 року - 1573670грн., в тому числі відображені в рядку 05.1СВ - 1572119грн., в рядку 06.2 - 1551грн.;

2) 1 квартал 2012 року - 1227695грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1191420грн., в рядку 06.1 - 30811грн., в рядку 06.2 - 1551грн., в рядку 06.4 - 3913грн.;

3) 2 квартал 2012 року - 1230399грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1195279грн., в рядку 06.1 - 31207грн., в рядку 06.4 - 3913грн.;

4) 3 квартал 2012 року - 1232826грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1198782грн., в рядку 06.1 - 30131грн., в рядку 06.4 - 3913грн.;

5) 4 квартал 2012 року - 1260364грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1225467грн., в рядку 06.1 - 30984грн., в рядку 06.4 - 3913грн.

Позивач - ТОВ «Корпорация «Казахмыс» є суб'єктом господарювання - іноземною юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Республіки Казахстан.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право іноземного суб'єкта господарювання здійснювати господарську діяльність на території України є необмеженим і передбачено нормами законодавчих актів України.

Відповідно до ч.1 ст.50 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. особливості здійснення підприємницької діяльності на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні іноземними юридичними особами, громадянами визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Господарського кодексу України у разі якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору. Правила міжнародних договорів України, чинних на момент прийняття Конституції України, застосовуються відповідно до Конституції України в порядку, визначеному цими міжнародними договорами»;

Відповідно до ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-XII (далі - Закон №959) всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.

Іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.

З метою реалізації права на здійснення підприємницької діяльності позивачем на території України було утворено та належним чином зареєстровано Філію ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний», який перебуває на обліку в податковому органі в якості постійного представництва - платника податку на прибуток на загальних підставах.

Судом встановлено, що Пансіонат «Лучезарний» використовує належне головній юридичній особі на праві власності майно - туристично-оздоровчий комплекс «Лучезарний» за адресою АР Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, пр. Адмірала Нахімова, 6. Право власності підтверджено відповідним Свідоцтвом на нерухоме майно (№624502 від 09.02.2006р.), виданим Сімферопольською райдержадміністрацією, та Витягом про реєстрацію права власності №9821169 від 13.02.2006р. Сімферопольського районного БТІ.

У відповідності зі ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (далі - ЦКУ) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, який перебуває за межами його місцезнаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи і діє на підставі затвердженого нею положення.

Отже, здійснення господарської діяльності нерезидента в Україні є підставою (основним критерієм) для визнання постійного місця діяльності або діяльності нерезидента або особи - резидента України постійним представництвом нерезидента в Україні.

У цьому аспекті слід врахувати, що господарською діяльністю в розумінні ПКУ (п.п.14.1.36) є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідач взагалі не врахував особливості здійснення господарської діяльності через представництво, в тому числі правовий режим майна, яке використовується ним - зокрема, те, що згідно зі статтями 2 та 318 ЦКУ суб'єктом права власності як учасник цивільних відносин є безпосередньо юридична особа, в складі якої утворене представництво, тому все майно, яке набуває представництво в межах господарської діяльності, є власністю юридичної особи в цілому.

Створення іноземною юридичною особою філій або інших структурних підрозділів на території України відповідно до ст.392 Господарського кодексу України є формою, здійснення іноземних інвестицій. Згідно зі ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-XII іноземні суб'єкти господарської діяльності мають право на відкриття своїх представництв на території України.

Відповідно до ч.1 ст.139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Визначеннями ст.145 Господарського кодексу України встановлено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

На основі даних бухгалтерського обліку суб'єкти господарювання зобов'язані складати та надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів (ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV).

Для представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Відтак філія іноземної юридичної особи веде бухгалтерський облік та відображає майно, яким була наділена філія або яке було набуто при здійсненні господарської діяльності, в балансі.

Суд зазначає, що позивачем надано на дослідження фінансову звітність Пансіонату «Лучезарний» за 2012 рік, відповідно до якої на балансі Пансіонату обліковуються основні засоби первісною вартістю 94531 тис. грн., що підтверджується даними облікових регістрів за рахунками 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні активи» та 12 «Нематеріальні активи» - разом на цих рахунках за первісною вартістю обліковується майно на суму 94530512,97 грн. та пооб'єктні переліки основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів, які обліковуються Пансіонатом в балансі (Оборотно-сальдові відомості за рахунками 10, 11 та 12, в яких відображено інвентарний перелік об'єктів).

Правомірність нарахування Пансіонатом «Лучезарний» амортизації по основним засобам, придбаним до 01 квітня 2011 року, в періоді з дати взяття Пансіонату на податковий облік 1 червня 2004 року по 01 квітня 2011 року була підтверджена матеріалами планових виїзних перевірок за ці звітні періоди, а саме:

1) за період з 01.06.2004р. по 30.06.2009р. була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлені Актом № 1802/23-02/26538990 від 28.10.2009р.

У розділі 3.1.3 «Амортизаційні відрахування» цього акта перевірки зазначено, що за період з 01.06.2004р. по 30.06.2009р. Пансіонатом «Лучезарний» задекларовані амортизаційні відрахування в сумі 4122940 грн. Перевіркою повноти нарахування амортизаційних відрахувань не встановлено їх заниження або завищення за період з 01.10.2006р. по 30.06.2009р.

2) за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р. була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлені Актом № 179/23-02/26538990 від 25.01.2012р.

У розділі 3.1.3 «Амортизаційні відрахування» цього акта перевірки зазначено, що за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р. Пансіонатом «Лучезарний» задекларовані амортизаційні відрахування в сумі 6010537 грн. Перевіркою повноти їх нарахування за цей період встановлено завищення їх суми на 38951 грн. в частині амортизаційних відрахувань за основними засобами, придбаними у ТОВ «Земспецпроект» і ПП «Аланар». В іншій частині амортизаційних відрахувань порушень не встановлено.

Таким чином, правомірність нарахування Пансіонатом «Лучезарний» амортизації по основних засобах, придбаних до набрання чинності норм розділу III ПКУ, та по основних засобах, придбаних після цієї дати (в періоді, охопленому попередньою перевіркою - з 1 квітня 2011 по 30 вересня 2011 року) засвідчена матеріалами попередньої планової виїзної перевірки за цей період - даними Акту № 179/23-02/26538990 від 25.01.2012р. про результати планової виїзної перевірки Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Казахмис» - Пансіонат «Лучезарний», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2011р.

Суд зазначає, що попередніми перевірками встановлена фактична відсутність порушень у нарахуванні амортизації за період з дати утворення Пансіонату «Лучезарний» 01 квітня 2004 року по 30 вересня 2011 року свідчить про те, що витрати на придбання, самостійне виготовлення та проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення усіх основних засобів і нематеріальних активів, понесені Пансіонатом «Лучезарний» у період з 01.06.2004р. по 30.09.2011р., були повністю підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Таким чином, судом встановлено, що висновки відповідача про те, що Пансіонатом «Лучезарний» не були понесені витрати на придбання основних засобів, безпідставні та суперечать результатам раніше проведених посадовими особами Сімферопольської МДПІ документальних перевірок.

Таким чином, даними бухгалтерського обліку та первинними документами підтверджено, що впродовж перевіреного періоду 01.10.2011р. - 31.12.2012р. позивачем для використання в господарській діяльності було понесено витрати на придбання основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів, а також витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів та витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів в загальній сумі 1499420,91грн., з них введено в експлуатацію - 1351329,82грн. Витрати на придбання підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку - накладними постачальників, актами виконаних підрядниками робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями на перерахування грошових коштів в оплату вартості придбаних основних засобів.

Під час розгляду справи, судом були досліджені Оборотно-сальдова відомость за рахунком 15, призначеним для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, в якому також наведено вказівки на реквізити документів, підтверджуючих придбання (накладні, платіжні доручення) та зарахування до складу необоротних активів (акти про введення до експлуатації типової форми ОЗ-1) в період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., а також копії усіх перелічених документів.

Згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Отже, для цілей оподаткування філія нерезидента в Україні є постійним представництвом.

Оподаткування діяльності постійних представництв повністю врегульовано нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-IV (далі - ПКУ) та з урахуванням того, що ТОВ «Корпорація «Казахмис» є резидентом Республіки Казахстан - Конвенцією між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, яка ратифікована Законом України від 15.11.1996р. №508/96-ВР (далі - Конвенція) і згідно з приписами п.3.1 ст.3 розділу I ПКУ є частиною податкового законодавства України. Відповідно до п.3.2 ст.3 розділу I ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Підпунктом 133.2.2 п.133.2 ст.133 розділу III ПКУ передбачено, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.

У відповідності до п.п.134.1.2 п.134.1 ст.134 розділу III ПКУ дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України є об'єктом оподаткування.

Згідно п.160.8 ст.160 розділу III ПКУ передбачають три варіанта оподаткування діяльності постійного представництва - в тому числі оподаткування в загальному порядку, що й обрано Позивачем:

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Порядок розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, затверджений наказом ДПАУ від 28.02.2011р. №115 (далі - Порядок №115). Загальний порядок розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва встановлений розділом II Порядку №115:

1. Нерезидент, який провадить свою діяльність на території України через постійне представництво, що прирівнюється з метою оподаткування до платника податку на прибуток, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента, визначає оподатковуваний прибуток та податок на прибуток у загальному порядку, встановленому відповідними положеннями розділу III Кодексу.

2. Відповідно до статті 134 розділу III Кодексу об'єктом оподаткування платників податку є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 розділу III Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 розділу III Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 розділу III Кодексу, а також дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 розділу III Кодексу. Податковою базою для цілей розділу III Кодексу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 розділу III Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 розділу III Кодексу.

3. Податок на прибуток нараховується платником податку самостійно за ставкою, визначеною статтею 151 розділу III Кодексу, від податкової бази, визначеної статтею 149 розділу III Кодексу.

4. Постійне представництво нерезидента, суми прибутків якого оподатковуються в загальному порядку, здійснює розрахунок податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації з цього податку, яка складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному Кодексом та чинному на час її подання.

Амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з наданням послуг, як елемент витрат включається до собівартості наданих послуг на підставі п.138.8 ст.138 розділу III ПКУ. Собівартість наданих послуг згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 розділу III ПКУ відноситься до витрат операційної діяльності, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

До інших витрат операційної діяльності, які також враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 розділу III ПКУ, відносяться:

- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення як елемент адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління згідно з абзацом «в» п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 розділу III ПКУ;

- амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом як елемент витрат на збут згідно з абзацом «д» п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 розділу III ПКУ;

- амортизація наданих в оренду необоротних активів як елемент інших операційних витрат згідно з абзацом «б» п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 розділу III ПКУ.

Матеріальні активи, призначені для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, а очікуваний строк корисного використання (експлуатації) перевищує один рік, відповідно до п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ є основними засобами, які для цілей податкового обліку підлягають амортизації відповідно до п.144.1 ст.144 розділу III ПКУ в порядку, передбаченому нормами ст.145-146 розділу III ПКУ.

До 01 квітня 2011 року відповідно з п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР витрати на придбання, самостійне виготовлення та проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів і нематеріальних активів, призначених для власного виробничого використання, також підлягали амортизації.

З 01 квітня 2011 року (дати набрання чинності розділом III ПКУ) з метою нарахування амортизації щодо основних засобів, придбаних до цієї дати, застосовуються дані їх інвентаризації станом на 01 квітня 2011 року, що передбачено п.6 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

З наведеного випливає, що постійне представництво нерезидента, яке на загальних підставах є платником податку стосовно прибутку, отриманого юридичною особою - нерезидентом від здійснення господарської діяльності на території України через це представництво, має право нараховувати амортизацію та враховувати її суми при обчисленні об'єкта оподаткування.

У відповідності до норм ПКУ:

п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ: амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

п.п.14.1.19 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ: вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ: основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік);

п.144.1 ст.144 розділу III ПКУ: амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

п.п.145.1.2 п.145.1 ст.145 розділу III ПКУ: нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

п.п.145.1.4 п.145.1 ст.145 розділу III ПКУ: Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж визначено в пункті 145.1 цієї статті.

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

п.п.145.1.5 п.145.1 ст.145 розділу III ПКУ: амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

п.п.145.1.5 п.145.1 ст.145 розділу III ПКУ: амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Судом встановлено, що на підставі зазначених норм Пансіонатом було нараховано амортизацію в таких сумах:

1) 4 квартал 2011 року - 1198762грн., в тому числі відображені в рядку 05.1СВ - 1162361грн., в рядку 06.1 - 30938грн., в рядку 06.2 - 1551грн.; в рядку 06.4 ІВ - 3913грн.;

2) 1 квартал 2012 року - 1227695грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1191420грн., в рядку 06.1 - 30811грн., в рядку 06.2 - 1551грн., в рядку 06.4 ІВ - 3913грн.;

3) 2 квартал 2012 року - 1230399грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1195279грн., в рядку 06.1 - 31207грн., в рядку 06.4 ІВ - 3913грн.;

4) 3 квартал 2012 року - 1232826грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1198782грн., в рядку 06.1 - 30131грн., в рядку 06.4 ІВ - 3913грн.;

5) 4 квартал 2012 року - 1260364грн., в тому числі відображені в рядку 05.1 - 1225467грн., в рядку 06.1 - 30984грн., в рядку 06.4 ІВ - 3913грн.

Судом було досліджено розрахунки амортизаційних відрахувань за кожним об'єктом основних засобів та нематеріальних активів - зокрема, зведені розрахунки податкової амортизації основних засобів та нематеріальних активів за групами (за кожний квартал окремо) з доданими до них розрахунками за кожною групою.

Оскільки дані додатків АМ до декларацій не містять окремих посилань, до якого рядка декларації і в якій саме сумі включено амортизаційні відрахування, до суду було надано відомість податкового обліку витрат Філії ТОВ «Корпорація «Казахмис» - Пансіоната «Лучезарний» за 2012 рік, яка була досліджена під час розгляду справи.

Суд зазначає, що завищення амортизаційних відрахувань за 4 квартал 2011 року на 1573670грн. вплинуло на показник об'єкта оподаткування за цей період: в Декларації з податку на прибуток за звітний період 2-4 квартали 2011 року позивачем було самостійно задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування -2208154грн.

Згідно з п.150.1 ст.150 розділу III ПКУ від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками податкового року підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Відповідно до перехідних положень, визначених п.3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

Суд зазначає, що з урахуванням цих норм позивачем до складу витрат у звітних періодах 2012 року було включено від'ємне значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2012 року:

в I кварталі 2012 року до складу витрат було включено його повну суму 2208154грн.;

починаючи з І півріччя і в наступних звітних періодах 2012 року - 552038грн. (2208154*25%).

З тих підстав, що від'ємне значення об'єкта оподаткування визнано завищеним на 1573670грн., то і витрати по цій статті за звітні періоди 2012 року також визнано в Акті перевірки завищеними на 393417грн. (1573670*25%).

На тій підставі, суд не погоджується з висновками відповідача про завищення сум амортизаційних відрахувань, з результатами перевірки щодо повноти декларування податку на прибуток в сумі 67941грн., наведеними в розділі 3.1.4 Акту перевірки, - а саме з тим, що показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік завищений на 1573670грн., що, у свою чергу, спричинило завищення показника рядка 06.5 «Від'ємне Значення об'єкта оподаткування попередня звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за Попередній звітний (податковий ) рік)» на 393417грн. з урахуванням передбаченого п.3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ порядку перенесення від'ємного значення у звітних періодах починаючи з півріччя 2012 року, а також з даними про завищення від'ємного об'єкта оподаткування за звітні періоди 2012 року з урахуванням сум амортизаційних відрахувань.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005р. №2709-IV встановлено національний режим діяльності іноземних юридичних осіб в Україні: підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

Нормою ст.23 Конвенції між Україною та Казахстаном встановлено поняття «недискримінації» - зокрема, згідно з ч.3 оподаткування постійного представництва, яке підприємство однієї Договірної Держави має в другій Договірній Державі, не повинно бути менш сприятливим у цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств цієї другої Держави, які виконують подібну діяльність у цій другій Державі.

Рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу є одним з загальновстановлених принципів оподаткування (п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 розділу I ПКУ).

Судом встановлено, що за 2012 року відповідачем донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 679841 гривень та згідно розрахунку штрафних (фінансових санкцій) застосовані фінансові санкції в розмірі 339921 гривень (679841 х 50%).

Оскільки суд визнав неправомірним донарахування відповідачем податку на прибуток в розмірі 679841 гривень, застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 339921 гривень є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ у АР Крим ДПС №0001512200 від 11 липня 2012 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 1019762 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 679841 гривень, та 339921 гривень фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано зменшив позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування за грудень 2011 року в сумі 1573670 гривень та за грудень 2012 року в сумі 2107362 грн.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційне через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Отже, спірне податкове повідомлення -рішення Сімферопольської МДПІ у АР Крим ДПС № 0001522200 від 11 липня 2012 року не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Сімферопольської МДПІ у АР Крим ДПС № 0001522200 від 11 липня 2012 року належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень № 0001532200 та № 0001542200 від 11.07.2013р., судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стосовно податку на додану вартість є висновки відповідача про те, що позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 99168грн., сплачену у зв'язку з придбанням у ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» автомобіля Toyota Land Cruiser 200V8 Premium, по якому не встановлений зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю Позивача. Внаслідок завищення податкового кредиту на 99168грн. збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на 52054грн. та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2012 року на 47114 грн.

Відповідач встановив відсутність зв'язку придбаного автомобіля з господарською діяльністю Позивача, посилаючись на наявність у Пансіоната «Лучезарний» ще трьох легкових автомобілів - Хонда Пілот, Шкода Фабія Комбі і Хюндай Соната, відсутність подорожніх листів, а також той факт, що для придбання автомобіля використовувалися грошові кошти, «виділені з прибутку платника податків, шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок з депозитного рахунку».

Зміст свободи підприємницької діяльності визначено статтею 43 ГКУ як право підприємців без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Принципи підприємницької діяльності передбачають, зокрема, самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 ГКУ). Статтею 627 ГКУ передбачено свободу договору - тобто сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Представник позивача пояснив, що автомобіль Toyota Land Cruiser 200V8 Premium був придбаний Пансіонатом «Лучезарний» для використання в адміністративних цілях вищим управлінським персоналом - зокрема, виконавчим керівництвом Пансіонату для забезпечення позитивного ділового іміджу при реалізації господарської компетенції, для службових поїздок на ділові зустрічі, т.і., та для використання в межах прибуття найвищого управлінського персоналу (членів Ради Директорів або Наглядової Ради ТОВ «Корпорація «Казахмис») до Пансіонату «Лучезарний».

Щодо надання подорожніх листів, суд зазначає наступне.

Наказом Державної служби статистики України від 19.03.2013р. №95, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.03.2013р. за №521/23053, цю типову форму первинного обліку службового легкового автомобіля та Інструкцію про порядок її застосування скасовано, у зв'язку з чим відсутність подорожніх листів не є підтвердженням того, що автомобіль не призначений для використання в господарській діяльності.

Щодо аргументу про використання коштів, які «виділені з прибутку платника податків, шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок з депозитного рахунку», суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, яка залишається в розпорядженні у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Факт використання для придбання автомобіля грошових коштів, які були тимчасово розміщені платником податків на депозитному рахунку, не є доказом того, що автомобіль не призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 розділу III ПКУ не включаються до складу витрат «витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу».

Витрати на придбання автомобіля не є витратами на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, придбання лотерейних білетів, фінансуванням особистих потреб фізичних осіб, у зв'язку з чим факт придбання платником податку автомобіля для використання в адміністративних цілях (на обслуговування та управління) не може кваліфікуватися як порушення п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 розділу III ПКУ.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу III ПКУ «не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку».

Судом встановлено, що 06.09.2012 року між позивачем та ТОВ «Омега Моторс» укладено договор №154 відповідно до якого ТОВ «Омега Моторс» поставила на адресу філії ТОВ «Корпорація Казахмис» - пансіонат «Лучезарний» автомобіль Toyota Land Cruiser 200V8 Premium

Факт придбання автомобіля підтверджено первинними документами, а саме:

- накладна №204 від 07.09.2012 р. на суму 844105,56 грн., в тому числі ПДВ - 140684,26грн.;

- податкова накладна від 07.09.2012 р. № 367 на суму 844105,56 грн., в тому числі ПДВ - 140684,26грн., податкова накладна зареєстрована в ЄДР податкових накладних 11.09.2012р.;

Факт оплати автомобіля підтверджується:

- рахунком на оплату № 154/3 від 06.09.2012 р.;

- платіжним дорученням на оплату автомобіля від 07.09.2012 р. № 1048 на суму 844105,56грн.

Щодо відображення сум ПДВ, сплаченого у складі договірної вартості придбаного автомобіля, у складі податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що придбаний автомобіль оприбутковано Пансіонатом «Лучезарний» і зараховано до складу основних засобів як призначений для подальшого використання в господарській діяльності, що підтверджується актом про введення в експлуатацію та відповідними бухгалтерськими проводками в облікових регістрах за дебетом рахунку 105 «Транспорт».

Згідно з п.п.198.3 п.198.3 ст.198 розділу III ПКУ у позивача виникло право на податковий кредит, яким і він скористався, відобразивши операцію придбання автомобіля в регістрах податкового обліку з ПДВ (Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року).

Відповідач вказує, що формування податкового кредиту здійснено Пансіонатом «Лучезарний» в порушення норм п.198.1, п.198.2 і п.198.6 ст.198 розділу V ПКУ.

У відповідності з цими нормами закону:

п.198.1 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з п. б) придбання необоротних активів;

п.198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг;

дата отримання платником податку товарів / послуг, що підтверджено податковими накладними;

п.198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, що не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що придбаний позивачем автомобіль повністю відповідає поняттю необоротних активів, що дає право на віднесення сум податку, сплаченого при здійсненні операції його придбання, до податкового кредиту і свідчить про відсутність порушення п.198.1 ст.198 розділу V ПКУ.

Судом встановлено, що грошові кошти в оплату вартості автомобіля були списані з банківського рахунку Пансіонату «Лучезарний» 07.09.2012г., що підтверджує дату виникнення у позивача права на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Сума податку, сплаченого Пансіонатом на адресу ТОВ «ОМЕГА МОТОРС» у зв'язку з придбанням автомобіля, підтверджена податковою накладною № 367 від 07.09.2012г., яка була надана до перевірки.

Вартість придбаного автомобіля становить 844105,56грн., в тому числі ПДВ - 140684,26грн., що підтверджено накладною №204 від 07.09.2012р. та податковою накладною №367 від 07.09.2012р., належним чином зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на те, що позивач одночасно здійснює оподатковувані та звільнені від оподаткування операції (постачання путівок на оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років згідно з п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197 розділу V ПКУ), ПДВ у вартості придбаного автомобіля 140684,26грн. було розподілено на підставі п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, та до складу податкового кредиту було включено 99168грн. (70,49%, що є часткою оподатковуваних операцій, яка використовувалася для розподілу в 2012 році).

До суду були надані копії подорожних листів, які свідчать про використання у господарській діяльності придбаного Позивачем автомобіля Toyota Land Cruiser 200V8 Premium

Згідно п.198.3 ст.198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно було збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 52054 гривень за договором з ТОВ ТОВ «Омега Моторс» .

Вирішуючи питання законності та обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення № 0001542200 від 11.07.2013р. в розмірі 26027 грн., суд зазначає наступне

Судом встановлено, що за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року відповідачем у зв'язку з донарахуванням позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 52054 гривень застосовані фінансові санкції в розмірі 26027 гривень (52054 грн. х 50%).

Оскільки суд визнав правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 52054 гривень, застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 26027 гривень є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення Сімферопольської МДПІ в АР Крим ДПС № 0001542200 від 11.07.2013року є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 78081 гривень, у тому числі за основним платежем на суму 52054 гривень, та 26027 гривень фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано зменшив позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року в сумі 47114 грн.

Отже, спірне податкове повідомлення -рішення Сімферопольської МДПІ у АР Крим ДПС № 0001532200 від 11 липня 2012 року не може бути визнано таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Сімферопольської МДПІ у АР Крим ДПС № 0001532200 від 11 липня 2012 року належить визнати протиправними та скасувати.

Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення -рішення № 0001552200 від 11.07.2013р., судом встановлено наступне.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стосовно штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки є висновки відповідача про те, що позивачем порушено вимоги стосовно ліміту залишку готівки в касі за 07.08.2012р. на 9750,49 грн.

Судом встановлено, що у відповідності з даними касової книги за 07.08.2012р. сума залишку в касі на кінець дня становить 42350,49 грн., що на 9750,49 грн. перевищує самостійно встановлений наказом Позивача №23 від 17.05.2011г. ліміт 33500грн.

Згідно з нормами Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637:

- ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час;

- п.2.8 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

- п.5.1 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:

а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

- п.5.2 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

- п.5.9 готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

У розділі 3.8 Перевірка дотримання вимог Положення № 637 Акта перевірки зазначено, що факт перевищення ліміту готівки в касі є порушенням абзацу «а» п.5.1 Положення № 637, яким встановлено щоденний термін здачі готівки підприємствами, розташованими в населених пунктах, де є банки, і що таке порушення тягне за собою застосування штрафних санкцій, передбачених другим абзацом ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995г. № 436/95 - за перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки.

При цьому Відповідачем взагалі не прийнято до уваги норму абзацу першого п.5.9 Положення № 637, відповідно до якої готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку.

Судом встановлено, що готівкові кошти в сумі 9750,49 грн. - тобто в сумі виручки за 07.08.2012г., що перевищує ліміт каси, наступного дня 08.08.2012р. були здані на поточний рахунок Пансіонату «Лучезарний» № 26008165525, відкритий в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК Аваль», у складі загальної суми зданої готівкової виручки 52600,00 грн., що підтверджено видатковим касовим ордером №155 від 08.08.2012р. і квитанцією банку на прийом готівки №OZB725128 від 08.08.2012р. яки були досліджені під час розгляду справи.

Отже, відповідно до абзацу першого п.5.9 Положення № 637 кошти в сумі 9750,49 грн. не рахуються понадлімітними, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій у двократному розмірі є необгрунтованим і суперечить нормам чинного законодавства, оскільки висновок про перевищення ліміту зроблено відповідачем без урахування того, що наступного дня понадлімітний залишок зданий в банк - тобто без урахування фактичних обставин у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001512200 від 11 липня 2013 року в сумі грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 1019762 грн., у тому числі за основним платежем 679841 грн., за штрафними санкціями 339921 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001522200 від 11 липня 2013 року про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3681032 грн., у тому числі за грудень 2011 року - 1573670грн., за грудень 2012 року -2107362 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001532200 від 11 липня 2013 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 47114 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001542200 від 11 липня 2013 року в сумі грошового зобов'язання з податку на додану вартість 78081 грн. у тому числі за основним платежем 52054 грн. за штрафними санкціями 26027 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001552200 від 11 липня 2013 року про застосування до позивача сумі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19500,98 грн., також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2294 грн.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

У судовому засіданні 22.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 30.08.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001512200 від 11 липня 2013 року в сумі грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 1019762 грн., у тому числі за основним платежем 679841 грн., за штрафними санкціями 339921 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001522200 від 11 липня 2013 року про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3681032 грн., у тому числі за грудень 2011 року - 1573670грн., за грудень 2012 року -2107362 грн.

4. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001532200 від 11 липня 2013 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 47114 грн.

5. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001542200 від 11 липня 2013 року в сумі грошового зобов'язання з податку на додану вартість 78081 грн. у тому числі за основним платежем 52054 грн. за штрафними санкціями 26027 грн.

6. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим ДПС № 0001552200 від 11 липня 2013 року про застосування сумі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19500,98 грн.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Казахмис" в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Казахмис"-пансіонат "Лучезарний" (ідентифікаційний код юридичної особи 26538990) судовий збір у розмірі 2294 грн. шляхом безспірного списання із рахунку Сімферопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.