Рішення № 33415210, 05.09.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1034/13-ц

Провадження №2/592/874/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого-судді Котенко О.А., при секретарі - Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Друга Сумська державна нотаріальна контора про визнання права власності на будинок,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, 28 лютого 2002 року він отримав разом з ОСОБА_5 по 5/16 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 ( свідоцтво АЕР № 326958). 18 жовтня 2002 року за договором дарування частки житлового будинку в АДРЕСА_1 він, разом з ОСОБА_5, набув права власності ще по 1/8 частини житлового будинку кожному (договір ВАВ № 511366). Таким чином, враховуючи 1/16 частини будинку, якою він володів з самого початку, він став власником 1/2 частини житлового будинку, друга половина належала його брату ОСОБА_5. В 2005 році його брат ОСОБА_5 - співвласник помер. З 2005 року до теперішнього часу позивач не може прийняти спадщину з причин незрозумілої поведінки відповідачів. Вони не з'являються ні до нотаріуса, ні за місцем знаходження майна. З телефонної розмови з ОСОБА_2 він знає, що вона не має наміру користуватися вищезазначеним майном, так як має своє помешкання і не вважає можливим сумісне проживання. Утримувати і зберігати його вона також не бажає. Відповідач ОСОБА_3 з дня похорону свого батька за вказаною адресою ніколи не з'являлась, на листи та телефонні дзвінки не відповідає. Ніяких вимог не пред'являє. Він утримує весь будинок, проводить ремонт будинку, комунальні платежі він оплачує самостійно. Позивач зазначає, що для нього це суттєве матеріальне навантаження, так як він і його дружина пенсіонери. Фактично він являється власником цілого будинку по АДРЕСА_1. Будинок дуже старий, потребує ремонту для поліпшення житлово-побутових умов для його родини, яка проживає з ним, в тому числі двоє малолітніх його онуків. В силу закону він не має права провести ніяких дій, так як 1/2 частина будинку не виділена в частках і не має власників. Позивач вимушений вкладати значну суму коштів в те, що йому не належить і тому хотів би отримати весь будинок в особисту власність. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не потрібно набуття власності, тому він готовий сплатити в рівних Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на ті частини будинку, на які претендують ОСОБА_2 та ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі із зазначених підстав. Зокрема, ОСОБА_1 зазначив, що при визначенні йому суми коштів, які підлягають сплаті відповідачам він просить врахувати витрати власних коштів в сумі 15670грн.76коп. на утримання та ремонт належної відповідачам частини будинку.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що вона не отримувала свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка, в будинку вона проживати не буде, і не заперечує проти визнання за позивачем права власності на ту частку в праві власності на будинок, яка належить їй.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.117), в якій зазначила, що вона не має у власності іншого житла, має двох дітей-інвалідів, бажає проживати в АДРЕСА_1. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21.02.1989 року (а.с.42 інвентаризаційної справи) позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_5 стали власниками 1/8 частини будинку по АДРЕСА_1 кожний. Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.02.2002 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних частинах кожний стали власниками 5/8 частин будинку з відповідною частиною господарських будівель по АДРЕСА_1, тобто по 5/16 частин кожний (а.с.18). Згідно з договором дарування частки жилого будинку від 18.10.2002 року (а.с.19) позивач ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_5 стали власниками кожний 1/16 частини цього будинку.

Отже, позивач ОСОБА_1 є власником ? частини будинку по АДРЕСА_1. Його брат ОСОБА_5 був власником також ? частини цього будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.21).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на ? частину будинку АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є його донька - відповідач ОСОБА_3 та його дружина - відповідач ОСОБА_2

З спадкової справи вбачається, що відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений законодавством 6-місячний строк звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с.67-85). Також з заявою про прийняття спадщини після смерті брата звернувся позивач ОСОБА_1, але нотаріусом йому було роз'яснено, що він буде мати право на спадщину лише в разі не прийняття або відмови ід спадщини спадкоємців першої черги - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.72).

16.08.2005 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву Другій Сумській державній нотаріальній конторі про відмову від спадщини на користь позивача ОСОБА_1 (а.с.75).

23.09.2005 року відповідач ОСОБА_2 знову подала заяву про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 і відкликала в установлений законодавством строк заяву про відмову від спадщини (а.с.80-81).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цєї статті, як й іншими нормамим цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Отже, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_5, якому належала ? частина будинку з відповідною частиною господарських будівель за адресою АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на частину будинку, яка належала його брату ОСОБА_5 , яку успадкували відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на те, що він з родиною проживає в цьому будинку, несе витрати по його утриманню, сплачує комунальні платежі, будинок має житлову площу - 47,4 кв.м, тому відповідачі не зможуть користуватися цим будинком чи проживати в ньому родинами.

Позивач посилається на ст.370 ЦК України, яка регулює питання виділу частки з майна, що є у спільній сумісній власності, але будинок АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Позивач бажає сплатити відповідачам грошову компенсацію за їх частки в праві власності на будинок. Згідно з ст.364 ЦК України співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою, але з вимогами про виділ своєї частки та отримання грошової компенсації відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду не зверталися. В запереченнях на позов ОСОБА_3 зазначила, що бажає проживати в спірному будинку, тобто володіти і користуватися спадковим майном.

Позивач просить визнати за ним право власності на майно, яке йому не належить за законом. З вимогами до суду про припинення права на частку у спільному майні відповідно до ст.365 ЦК України ОСОБА_1 не звертався, при наданні пояснень, зазначив, що неможливе спільне проживання в будинку всіх співвласників.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Суд не вбачає підстав відповідно до норм ЦК України для набуття позивачем права власності на ? частину будинку, визнання за позивачем права власності на зазначену частину будинку, яку успадкували відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 після оформлення спадщини після смерті чоловіка не позбавлена права розпорядитися своєю часткою в будинку, в тому числі і подарувати її позивачу.

Питання, пов'язані з утриманням майна, що є в спільній частковій власності, регулюються ст.ст.358, 360 ЦК України. Відповідно витрати позивача по утриманню будинку не є підставою для визнання за ним права власності на будинок.

Заявлені вимоги позивача не грунтуються на законі, порушують права та інтереси інших осіб, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст.358, 360, 365, 392 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208, 213-215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Друга Сумська державна нотаріальна контора про визнання права власності на будинок, за необґрунтованістю.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко