Постанова № 33414535, 10.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р. Справа № 805/11288/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Камнеобробний завод «ОМФАЛ»

до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання недійсними та скасування податкових

повідомлень - рішень від 30 січня 2013 року

№ 0000751742-32, від 23 квітня 2013 року №

00002081742/34

за участю:

представника позивача: не з'явились,

представника відповідача: не з'явились,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» звернулося до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 та від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, про що було складено акт від 14 грудня 2012 року № 1396/22-2/30721174 та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів у сумі 2123,45 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2081,73 гривні. Вказане повідомлення-рішення позивач оскаржив до податкового органу вищого рівня за формальними ознаками, оскільки податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 містить посилання на невірний номер акту перевірки, а саме: № 1396/2241/30721174, замість № 1396/22-2/30721174.

Також відповідачем було встановлено несвоєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб, але за даним порушенням податкове повідомлення-рішення не виносилося.

Як зазначає позивач, його скаргу № 24 від 13 лютого 2013 року Державна податкова служба в Донецькій області не скасувала оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а рішенням про результати розгляду скарги доручила відповідачу провести ще й додаткову позапланову документальну перевірку з питань, які стали предметом оскарження. На підставі рішення про результати розгляду скарги позивача було додатково прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів у сумі 132989,00 гривень.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34 також з формальних підстав, оскільки вважає, що у розрахунку до цього рішення штрафні санкції за несвоєчасну сплату вказаного податку застосовані з липня 2011 року, а перевірка здійснювалася за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року. Разом із тим, позивач зазначає, що заробітна сплата на підприємстві за липень 2011 року виплачувалася лише у жовтні 2011 року, оскільки підприємство мало фінансові проблеми.

Також представник позивача в судовому засіданні 04 вересня 2013 року повідомив, що не може надати ніяких документальних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, оскільки підприємство позивача в дійсний час ліквідується, а всі працівники підприємства звільнені.

З зазначених підстав позивач просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 та від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34.

Через канцелярію суду представник позивача надав клопотання від 10 вересня 2013 року, в якому просив розглянути справу в письмовому провадженні без його участі.

Представники відповідача в судовому засіданні 04 вересня 2013 року проти задоволення позову заперечували, надали письмові заперечення від 28 серпня 2013 року (а.с. 118-119). В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначили, що підставою для прийняття оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень стали висновки, що викладені в акті позапланової документальної перевірки позивача.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

В судове засідання 10 вересня 2013 року представники відповідача не з'явились, проте через канцелярію суду надали пояснення № 926/17-113 від 09 вересня 2013 року щодо невідповідності номеру акту перевірки на оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 30 січня 2013 року.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі наведеної норми, а також врахувавши клопотання сторін, суд прийшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» є юридичною особою з кодом 30721174, що не заперечується сторонами та про що зазначено в акті позапланової виїзної перевірки позивача від 14 грудня 2012 року (а.с.35).

Позивач перебуває на податковому обліку відповідача, про що також зазначено у в акті позапланової виїзної перевірки позивача від 14 грудня 2012 року.

Підстави правомірності проведення позапланової невиїзної перевірки позивача позивачем не оспорюються.

Як зазначено в розділі 3.3.3 акту позапланової виїзної перевірки від 14 грудня 2013 року № 1396/22-2/30721174, при перевірці правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплачених сум після звільнення встановлено перерахування грошових коштів - середньої заробітної плати за час затримки при звільненні трьом працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з яких не утриманий та не сплачений до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 2123,45 гривень (а.с.85).

Крім того, відповідачем встановлено несвоєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб за період перевірки (а.с. 86).

Позивач не заперечує проти наявності вказаного порушення, а просить скасувати прийняте на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 14 грудня 2012 року № 1396/22-2/30721174 податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів у сумі 2123,45 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2081,73 гривні з формальних ознак, а саме: невідповідності номеру акту перевірки на оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 30 січня 2013 року.

Як пояснили представники податкового органу, на податковому повідомленні-рішенні від 30 січня 2013 року № 1396/22-2/30721174 помилково вказано посилання на акт перевірки від 14 грудня 2012 року № 1396/2241/30421174, замість вірного - № 1396/22-2/30421174. Дана помилка виникла через збій в роботі АС «Аудит», який в автоматичному режимі формує податкові повідомлення-рішення. АС «Аудит» була, в вою чергу, сконвертована в іншу програму - ІС «Податковий блок», де код структурного підрозділу, що проводив перевірку був змінений з 22-2 на 2241.

Інших доводів протиправності податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 позивачем не наведено.

Як зазначає позивач, на адресу Державної податкової служби у Донецькій області ним було спрямовано скаргу № 24 від 13 лютого 2013 року. Замість скасування податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 податковим органом вищого рівню було ініційовано проведення нової позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 09 квітня 2013 року № 439/22-2-30721174.

Також, у рішенні Державної податкової служби у Донецькій області від 15 квітня 2013 року № 3818/10/10-512-5 про результати розгляду скарги податковий орган вищого рівню зазначає, що з урахуванням висновків повторної позапланової перевірки від 09 квітня 2013 року щодо порушення строків сплати нарахованого і утриманого податку на доходи фізичних осіб підлягає збільшенню на 132989,00 гривень штрафних санкцій згідно зі статтею 127 Податкового кодексу України (а.с.148-149). Державна податкова служба у Донецькій області зобов'язує відповідача винести окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшеного податкового зобов'язання відповідно до вимог пункту 60.6 статті 60 Податкового кодексу України, оскільки за актом попередньої перевірки рішення з зазначеного порушення не було прийнято.

Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів у сумі 132989,00 гривень (а.с.30). Підставою його винесення вказано, як акт перевірки від 14 грудня 2012 року, так і рішення ДПС у Донецькій області № 3615/10/10-512-5.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до приписів пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Позивач не може довести своєчасності ним податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів, однак зауважує, що у розрахунку до цього рішення штрафні санкції за несвоєчасну сплату вказаного податку застосовані з липня 2011 року, а перевірка здійснювалася за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року (а.с.31-34). Разом із тим, позивач зазначає, що заробітна сплата на підприємстві за липень 2011 року виплачувалася лише у жовтні 2011 року. Довести позовні вимоги належними доказами як-то відомості на виплату заробітної плати, платіжні доручення, тощо не може через їх відсутність з підстав звільнення всіх працівників підприємства в дійсний час.

Єдиним доводом позовної заяви є те, що перевіряємий період розпочався з жовтня 2011 року, а у розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами вказано перевіряє мий період з липня 2011 року. При цьому позивач стверджує, що заробітна плата за липень 2011 року через затримку дійсно сплачена у жовтні 2011 року.

Відповідно до пункту 54.2 статті 52 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За приписам підпунктів 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідачем у якості доказу несвоєчасності сплати зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами надано зворотній бік облікової картки позивача з зазначеного податку (а.с.150-172). Так, перше перерахування податку до бюджету з заробітної плати працівників за липень 2011 року відбулося 03 жовтня 2011 року, закінчилося 14 жовтня 2011 року (а.с.150).

Отже, податковий орган правомірно визначив податкове зобов'язання позивача під час виплати оподатковуваного доходу, а саме: з липня 2011 року, оскільки заробітна плата за зазначений місяць нарахована та сплачена лише в жовтні 2011 року, що не заперечується самим позивачем.

Таким чином, позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки факт порушення з боку податкового органу повинен бути доведеним певними засобами доказування.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 та від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34.

З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «ОМФАЛ» до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 січня 2013 року № 0000751742-32 та від 23 квітня 2013 року № 00002081742/34 - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 10 вересня 2013 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.