Рішення № 33414096, 06.09.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4510/13

Справа №2034/8081/2012 Головуючий 1 інст. - Пілюгіна О.М.

Категорія :стягнення суми боргу Доповідач -Бобровський В.В.

Р І ШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Бобровського В.В.,

с у д д і в Кокоші В.В.,

Черкасова В.В.,

при секретарі Каплоух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення грошової суми, третя особа Фрунзенський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення суми інфляційних збитків з 16 вересня 2004 року по 30 червня 2012 року у розмірі 16116,80 грн. та 3% річних за користування його грошима за договором позики від 2 серпня 1997 року за період з 16 вересня 2004 року по 7 липня 2012 року у сумі 2960,73 грн.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 16 вересня 2004 року, яке набрало законної сили з відповідачів на його користь стягнуто 14418,82 грн. боргу за договором позики, 720,94 грн. витрат на правову допомогу, яке до цього часу у повному обсязі це не виконано відповідачами.

Вважаючи , що він має право на повне повернення боргу з рахуванням індексів інфляції та 3% річних за користування його грошима на підставі ст..628 ЦК України просив задовольнити позов

Рішеннями Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто зі ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 2112,81 грн. інфляційних нарахувань та 466,89 грн. суми 3% річних від простроченої суми в межах трирічного строку позовної давності та витрати на судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 з посиланням на підставність та обґрунтованість його позовних вимог про стягнення 16116, 80 грн. витрат у зв'язку з інфляцією за весь період невиконання відповідачами зобов'язань за договором позики просить рішення суду в цій частині змінити та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія вирішила відповідно до положень ст..309 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення районного суду змінити з наступного.

Згідно до положень ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, таким, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Під час розгляду справи в апеляційному суді, суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за нормою ч.1 ст.303 цього Кодексу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 в межах строку позовної давності в три роки на підставах ст..257 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність застосування строку позовної давності до стягнення інфляційних нарахувань та відсотків за період з 16 вересня 2004 року по 11 липня 2009 року, з посиланням на те, що на час ухвалення рішення судом відповідачами погашено грошове зобов'язання.

Проте з таким висновком суду погодитись в частині оскарження рішення не можна.

Згідно до с.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та за правилом абзацу 2 ч.2 ст.543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов'язаннями доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ч.2 ст.625 цього Кодексу на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи, постанов державних виконавців про закінчення виконавчих проваджень по солідарному стягненню з відповідачів заборгованих коштів вбачається, що заборговану суму за договором позики відповідачами остаточно погашено після пред'явлення позову 11 січня 2013 року (а.с.46, 67). Згідно до розрахунку нарахованої суми позивачем, з урахуванням індексу інфляції, втрати позивача за весь час прострочення відповідачами виконання зобов'язань складає 16116,80 грн. та 2960,73 грн. 3% річних від простроченої суми за відповідний період.

Відмовляючи у позовних вимогах про стягнення збитків позивача від інфляції та 3% річних за час прострочення виконання зобов'язання з 16 вересня 2004 року ,з дня ухвалення рішення про стягнення боргу, по 11 липня 2009 року із застосуванням трирічного строку позовної давності за нормами ст..ст.256,257,267 ЦК України судом не враховані правила ч.1 ст.1050 та ч.2 ст.625 ЦК України про обов'язок боржника грошового зобов'язання сплатити позичальнику грошову суму на його вимогу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Заперечення відповідачів з посиланням на те, що такі вимоги можуть бути заявлені лише в межах строку позовної давності та виключно разом із сумою основного боргу колегія виходячи із положень ст..20 ЦК України про захист права особою на свій розсуд, вважає безпідставними та такими, що суперечать обставинам справи та нормам матеріального права , що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на викладене, колегія вважає позовні вимоги підставними та обґрунтованими у повному обсязі, а рішення районного суду про часткове задоволення позову підлягає зміні.

Керуючись ст..ст. 303, 304, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 20 лютого 2013 року змінити.

Стягнути зі ОСОБА_5, ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_3 16116 грн. 80 коп. інфляційних нарахувань тат 2960 грн. 70 коп. 3% річних від простроченої суми грошових зобов'язань з 16 вересня 2004 року по 30 червня 2012 року, а всього 19077 грн. 50 коп.

В решті це рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді