Постанова № 33412492, 05.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 910/2989/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги № 143 від 03.06.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року

у справі № 910/2989/13 (суддя - Митрохіна А. В.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 49 274, 23 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

відповідача: Денісова Н.О. - довіреність № ГО-12/265 від 19.12.2012 року

ВСТАНОВИВ:

13.02.2013 року товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (позивач у справі) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (відповідач у справі) про стягнення з останнього шкоди в порядку регресу у розмірі 49 274, 23 грн. (а. с. 5 - 7).

В обґрунтування позову, позивач посилається на норми ст. ст. 25, 27, 38 Закону України «Про страхування», ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 526, 993, 1191 ЦК України, які регламентують правовідносини сторін у разі виплати страхового відшкодування страхувальнику внаслідок настання страхового випадку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року по справі № 910/2989/13 провадження в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 36 798, 71 грн. припинено по п.1-1 ст.80 ГПК України. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» 1 720, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач, товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» 03.06.2013 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва скасувати в частині відмови у стягненні 12 475, 52 грн. виплаченого страхового відшкодування та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права, суд не повно дослідив докази у справі та безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач не надав жодного доказу, що складові частини кузова, кабіни або рами автомобіля вже підлягали відновлюваному ремонту, або мають корозійні руйнування, а посилання відповідача та суду першої інстанції на довідку ГУ МВС України в місті Києві є недоречними, оскільки зазначена довідка не підтверджує отримання автомобілем «Porsche Cayenne» у попередніх ДТП пошкоджень відповідно до яких виникає право на застосування коефіцієнту фізичного зносу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року по справі № 910/2989/13 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 05.09.2013 року.

Представник апелянта у судове засідання 05.09.2013 року не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.2013 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення господарського суду м. Києва залишити без змін, скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

23.11.2010 року між товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (страховик за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Форест К» (страхувальник за договором) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 210.0068434 (а. с. 9), відповідно до якого страховиком застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ.

13.09.2011 року на проспекті В.Порика, 5 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ, під керуванням Омельчука Юрія Володимировича, та автомобіля марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер АA 2889 ЕТ, під керуванням Стрикаля Дмитра Леонідовича, внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ.

Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва № 3-6170 від 02.12.2011 року (а. с. 18) Стрикаля Дмитра Леонідовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до рахунку - фактури № АС-00002671 від 23.09.2011 року (а. с. 19), складену товариством з обмеженою відповідальністю «Автосиметрія», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ становить 49 274, 23 грн.

ТДВ «СК «НАСТА» виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 210.0068434 від 23.11.2010 року (а. с. 9), відповідно до заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування б/н від 13.09.2011 року (а. с. 10 - 11), заяви про перерахування страхового відшкодування б/н від 13.09.2011 року (а. с. 12), на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 317 від 26.09.2011 року (а. с. 20 - 21), рахунку - фактури № АС-00002671 (а. с. 19), страхового акту № 2011-09-13/002 від 12.10.2011 року (а. с. 35) та страхового акту № 2011-09-13/002-1 від 26.10.2011 року виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 49 274, 23 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6432 від 25.11.2011 року (а. с. 37) на суму 14 668, 94 грн. та № 6433 від 29.11.2011 року на суму 34 605,29 грн. (а. с. 39).

03.10.2012 року позивач направив на адресу відповідача, як до страховика винної особи в ДТП, заяву (претензію) № 1155-10/03 від 03.10.2012 року (а. с. 41) на виплату страхового відшкодування у сумі 49 274, 23 грн.

ПАТ «Страхова група «ТАС» частково виконала вимоги позивача та добровільно перерахувала 36 798, 71 грн., згідно платіжного доручення № 82368 від 06.03.2013 року (а. с. 76), однак зменшив суму регресного відшкодування на 12 448, 52 грн. посилаючись на те, що автомобіль «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ неодноразово перебував у ДТП (27.03.2007 року, 17.03.2008 року, відтак при визначені розміру страхового відшкодування обов'язкове застосування коефіцієнту зносу, відповідно до п. 7.39.б Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, які регулюються ст. ст. 979 - 999 ЦК України, Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Колегія суддів зазначає, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто спеціальним законом, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто згідно норм Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №.1074/8395.

Згідно до п. 7.25 зазначеної Методики коефіцієнт фізичного зносу застосовується якщо, складові мають сліди попередніх аварій, відновлювального ремонту або корозійні зруйнування.

Виходячи з п. 3 Звіту № 317 про оцінку колісного транспортного засобу від 25.09.2011 р. (а. с. 20), коефіцієнт зносу пошкодженого автомобіля становить 0, 3796 %, але відповідно до Методики, значення процента фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0, 7. Представник відповідача до суду першої інстанції подав розрахунок визначення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля від 07.03.2013 року (а. с. 78 - 79), з якого видно, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0, 36, що дорівнює 12 475, 52 грн.

Крім того, згідно представлених в матеріалах справи довідок ДАІ № 578175 та № 8059388 автомобіль «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ неодноразово перебував у ДТП. Так в результаті ДТП 27.03.2007 року даний автомобіль отримав потертість заднього крила, у ДТП 17.03.2008 року зазнала механічного пошкодження задня права частина кузова.

Апелянт стверджує, що згідно страхового акту від 18.04.2011 року, Рапорту про виїзд на місце ДТП від 16.04.2011 року застрахований автомобіль отримав пошкодження: подряпини переднього бамперу, розбита емблема виробника, решітки бампера, накладка датчику парктроніку, тобто було пошкоджено ті елементи автомобіля, що не відносяться до кузова, рами чи кабіни, тобто відсутні підстави застосування коефіцієнту зносу.

Дане твердження апелянта суперечить вимогам Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, норма п. 7.39б якої не ставить застосування коефіцієнту зносу у залежність від пошкодження кузова, кабіни, рами саме у ДТП на підставі якого здійснюється страхове відшкодування. Аналіз даної норми свідчить про те, що коефіцієнт зносу застосовується незалежно від того коли автомобіль зазнав руйнування чи деформації даних частин (під час останнього ДТП чи попередньо).

Отже , автомобіль «Porsche Cayenne», державний реєстраційний номер АА 1758 ВТ під час ДТП 13.09.2011 року мав експлуатаційний знос деталей (кузова, кабіни, рами), що є підставою застосування коефіцієнту зносу.

Керуючись ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Відповідно до зазначеної норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 7.39 Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів позовна вимога товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення з останнього страхового відшкодування розміром у 12 475, 52 грн. шкоди в порядку регресу є не доведеною та обґрунтованою.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні стягнення страхового відшкодування в сумі 12 475, 52 грн., колегія суддів апеляційної інстанції визнає обґрунтованим та правомірним.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року по справі № 910/2989/13 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про покладення на відповідача судових витрат за розгляд справи в І інстанції в повному обсязі, оскільки добровільна сплата 36 798, 71 грн. (пл. доручення № 82368 від 06.03.2013 року) відбулась після порушення провадження у справі. Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на позивача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальність «Страхова компанія «НАСТА» на рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року по справі № 910/2989/13 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року по справі № 910/2989/13 залишити без змін.

3.Справу № 910/2989/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.