Рішення № 33412348, 09.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16518/13 09.09.13За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна

Акціонерне компанія «Украгролізинг»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Нова»

Про стягнення 11424,34 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Грибук В.Ю. - по дов. №14/20-12-13 від 22.02.2013р.

Від відповідача Тіньков Д.Л. - по дов. №1 від 05.09.2013р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерне компанія «Украгролізинг» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Нова» 11 424, 34 грн.. із яких: 11 424, 34 грн. основний борг, 462, 27 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 порушено провадження у справі №910/16518/13та призначено справу до розгляду на 09.09.2013.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення 3% річних в сумі 462, 27 грн.

29.08.2013р. від представника позивача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку із врегулюванням спору та повернення судового збору.

06.09.2013р. від представника відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позов відповідно до якого відповідач просить припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що 24.07.2013р. відповідач перерахував позивачу платіжним дорученням №79 суму основного боргу.

В судовому засіданні 09.09.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Національна Акціонерне компанія «Украгролізинг» (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31ё.08.2011р. №951 змінено назву на Державне публічне акціонерне товариство «Національна Акціонерне компанія «Украгролізинг») (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро- Нова» (надалі відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №14-18-118/159.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 88,8 кв.м. кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Мечникова, 16А на 5 поверсі адмінбудинку. Об»єкт оренди передавався в оренду з метою розміщення офісу.

01.04.2009р. між сторонами був підписаний акт прийому - передачі приміщення, відповідно до договору оренди від 01.04.2009р. №14-18-118/159.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії договору сторони визначили з 01.05.2009р. по 31.03.2010р. (п.7.1 договору).

За згодою сторін розмір орендованих приміщень змінювався шляхом укладання додаткових договорів №1/1155 від 30.11.2009р., №2/569 від 31.10.2011р. та №3/596 від 10.11.2011р. до основного договору. Відповідно до умов останнього додаткового договору починаючи з 11.11.2011р. розмір орендованої площі становив 56,8 кв.м.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили розмір орендної плати в сумі 80 грн. з ПДВ за 1 кв.м.

Орендна плата вноситься відповідачем шляхом перерахування коштів не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п.5.3 договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено орендну плату, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 10 96207 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Орендна плата вноситься відповідачем шляхом перерахування коштів не пізніше 10 числа кожного поточного місяця (п.5.3 договору).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач 24.07.2013р., тобто до порушення провадження у справі, сплатив відповідачу заборгованість в сумі 10 962, 07 грн., що виникла за період з січня 2012 року по лютий 2012 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно звернувся до суду з позовом про стягнення основного боргу, оскільки на час звернення до суду основний борг відповідачем був сплачений, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку орендну плату в повному обсязі не вніс, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача становить 19 000 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач порушив умови договору в частині своєчасної оплати орендних платежів.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 462, 27 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро - Нова» (01030, м. Київ, вул.. Богдана Хмельницького, 51-Б, кож ЄДРОПУ 30525793) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна Акціонерне компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул.. Мечникова, 16-А, код ЄДРПОУ 30401456) 462 грн. 27 коп.3 % річних, 69 грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.09.2013 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.