Рішення № 33412310, 07.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.13р. Справа № 904/4752/13

За позовом Державного підприємства "Науково - виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України", с. Горького, Дніпропетровська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 625 грн. 06 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Карпенко Ю.С. - представник, довіреність № б/н від 24.05.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Науково - виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України", с. Горького, Дніпропетровська область (далі - Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 19/01/07 ор від 01.01.2007 року оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності в розмірі 7 226 грн. 71 коп. - основного боргу, 4775 грн. 22 коп. - інфляційних витрат, 1029 грн. 21 коп. - 3% річних, 6 553 грн. 92 коп. - пені, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем Договору №19/01/07 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна укладеного між сторонами від 01.01.2007 року.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2013 року розгляд справи відкладено на 19.08.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

19.08.2013 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с. 56-60) в якій останній просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 7 226 грн. 71 коп. - сума основного боргу, 1590 грн. 09 коп. - інфляційних витрат, 912 грн. 42 коп. - 3% річних, 543 грн. 51 коп. - пені, та судові витрати.

У судове засідання 19.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 03.09.2013 року для надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2013 року продовжено строк розгляду спору до 03.09.2013 року, розгляд справи відкладено на 28.08.2013 року.

У судове засідання 28.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду від 28.08.2013 року розгляд справи відкладено на 03.09.2013 року.

02.09.2013 року до канцелярії господарського суду від Позивача надійшла заява про зміну позовних вимог (а.с. 171-176) в якій останній просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 7 248 грн. 93 коп. - сума основного боргу, 2 444 грн. 65 коп. - інфляційних витрат, 1080 грн. 07 коп. - 3% річних, 3 963 грн. 98 коп. - пені, та судові витрати.

В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 170).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 року між Науково - виробничою дослідною агрофірмою «Наукова», 12.03.2011 року у відповідності до статуту (а.с. 13-17) було змінено найменування на Державне підприємство «Науково - виробнича дослідна агрофірма «Наукова» Національної академії аграрних наук України» (далі Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі -Відповідач) був укладений Договір № 19-01/07 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Позивач зобов'язався передати Відповідачу, а Відповідач прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежиле приміщення, загальною площею 114.9 кв.м., яке розміщене на 1-му поверху будівлі адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 183700,00 грн. (сто вісімдесят три тисячі сімсот гри. 00 кой.) без урахування ПДВ.

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач передав об'єкт оренди, а Відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2007 року (а. с. 27).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць (січень) з розрахунку 1530, 80 грн. (п. 3.1. Договору).

Згідно пункту 3.3. Договору, орендна плата в повному обсязі перераховується Орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

15.01.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 29), у відповідності до якої було викладено в наступній редакції:

- пункт 1.1.1. Договору: нежиле приміщення, загальною площею 114.9 кв.м., яке розміщене на 1-му поверху будівлі адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 286200.00 грн. (двісті вісімдесят шість тисяч двісті грн. 00 коп.) без урахування ПДВ;

- пункт 3.1. Договору: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень) 2385.00 грн. (дві тисячі триста вісімдесят п'ять грн. 00 коп.);

- пункт 11.1. Договору: цей договір укладено строком по 31 грудня 2008 року включно.

01 листопада 2010 року між Позивачем та Відповідачем на виконання пункту 5.8. Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №19-01/07-ор від 01.01.2007 року було укладено Договір №19-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У відповідності до пункту 1.1. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, Балансоутримувач - Позивач - забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт нежилого приміщення (будівлі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також утримання прибудинкової території, а Відповідач бере участь у витратах Позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Пунктом 2.2.3. Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю передбачено, що Відповідач зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, вносити плату на рахунок Позивача, або організації, що обслуговує будівлю за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщень, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщень, а також за комунальні послуги. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення.

Відповідно до п.5.1 Договору строк дії цього Договору дорівнює терміну дії договору оренди №19-01/07 - ор індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.01.2007 року.

Під час розгляду справи Позивач пояснив, що Позивачем виставлялися Відповідачеві рахунки-фактури по Договору № 19-01/07 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та Договору №19-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Оскільки Відповідачем оплата проводилась без вказівки про призначення платежу та платежі сплачувалися однією сумою по двох Договорах, то відповідно в бухгалтерському обліку Позивача облік вівся спільно по двох договорах. Позивачем за період з січня 2007 року по березень 2009 року (включно) було нарахована плата по двох Договорах на загальну суму 80893 грн. 18 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем були виставлені рахунки Відповідачу по двох Договорах на загальну суму 80893 грн. 18 коп. за період з січня 2007 року по березень 2009 року (а.с. 77-118).

Але, Відповідачем оплату було здійснено частково на суму 73644 грн. 25 коп., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (а.с. 118-141) у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором № 19-01/07 - ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності та Договором №19-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у сумі 7 248 грн. 93 коп.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем було направлено на адресу Відповідача лист - претензію № 304 від 25.05.2012 року про сплату заборгованості (а.с. 37), яка останнім була залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Обов'язок орендаря - своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату передбачений пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що Відповідач порушив грошові зобов'язання за укладеними договорами оренди про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача заборгованості за Договором №19-01/07 - ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.01.2007 року та Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №19-01/07 - в від 01.01.2007 року у сумі 7 248 грн. 93 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується Орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової вставки НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 3.5. Договору була нарахована для сплати Відповідачу пеня на загальну суму 3 963 грн. 98 коп., розрахунок якого перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені на загальну суму 3 963 грн. 98 коп. слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано інфляційні витрати на загальну суму 2 444, 65 грн. та 3% річних на загальну суму 1080, 07 грн., розрахунок якого перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних витрати на загальну суму 2 444, 65 грн. та 3% річних на загальну суму 1080, 07 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Науково - виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" (52052, Дніпропетровська область, Дніпропетровській район, с. Горького, вулиця Наукова, будинок 8, код ЄДРПОУ 03374617) заборгованість по орендній платі в розмірі 7 248 грн. 93 коп., пеню у розмірі 3 963 грн. 98 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 444, 65 грн., 3% річних у розмірі - 1080, 07 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текс рішення складено 10.09.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин