Постанова № 33411457, 11.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р. Справа № 821/3001/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Час Фортуни" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Час Фортуни» (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №000892220 від 25.12.2012 року, №0008932200 від 25.12.2012 року, №0008942200 від 25.12.2012 року.

10.09.2013 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

11.09.2013 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили усі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки в якому встановлено заниження податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість у зв'язку з формуванням витрат і податкового кредиту на підставі результатів здійснення господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані» та ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон». За твердженням податкового органу укладений між позивачем і даними підприємствами правочин є нікчемним, а господарські операції безтоварними. Також, зазначив, що підприємство не порушувало п.п. 138.1.1 п.138.1 п.138.2 статті 138, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198 і п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України щодо заниження податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, оскільки висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані», ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» є помилковим і необґрунтованим, так як правочини повністю підтверджені первинними документами. Крім цього, відповідачем не доведено, що правочини, укладені між позивачами та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків.

Із письмових заперечень на адміністративний позов вбачається, що відповідач заперечує проти адміністративного позову з наступних підстав. Зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Також, вказано, що в ході проведення перевірки господарських правовідносин позивача з ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані» та ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» встановлено фіктивність правочинів. Крім того, виявлено, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Крім цього, наголошено на наявність ознак безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з огляду на те, що відсутні докази перевезення продукції, яка була придбана позивачем, відсутності у позивача документів, наявність яких передбачена умовами договору, відсутності документів на підтвердження подальшої реалізації товару тощо.

Розглянувши позовну заяву та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Час Фортуни» 29.10.2007 року зареєстроване Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, про що видане Свідоцтво Серія А01 №617529.

Також судом встановлено, що 01.06.2012 року між позивачем та ТОВ «Агротранстрейд Компані» укладено договір поставки №0106/1. У розділах 1 та 2 договору зазначено, що постачальник (ТОВ «Агротранстрейд Компані») постачає покупцю (позивач) товар, належний постачальнику на праві власності, загальна кількість та асортимент товару визначається видатковою накладною.

02.07.2012 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» укладено договір купівлі-продажу за №02/07. У розділах 1 та 2 договору визначено, що постачальник (ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон») постачає покупцю (позивач) товар, належний постачальнику на праві власності, загальна кількість та асортимент товару визначається у специфікації до цього договору.

23.08.2012 року між позивачем та ТОВ «ДНС Траст» укладено договір купівлі-продажу за №01/08. У розділах 1 та 2 договору зазначено, що постачальник (ТОВ «ДНС Траст») постачає покупцю (позивач) товар, належний постачальнику на праві власності, а саме, змінно-запасні частини (втулка циліндра, кришка робочого циліндра в зборі, кільце поршневе, кільце компресорне, кільце масло-знімальне, насос відцентрований водяний, насос масляний (лівий двигун), ремкомплект ущільнювача для відцентрованого водяного насосу (матеріал ремкомплекту - бронза), плунжерна пара (комплект), вузол клапанний, розпилювач (8х0,35х140 град.), загальна кількість товару визначена у Специфікації №1 до цього договору.

Суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів позивач включив до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Крім того, здійснені витрати позивач включив до складу витрат за 9 місяців 2012 року.

Крім цього, судом встановлено, що у період з 06.12.2012 року по 10.12.2012 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані», ТОВ «Інвестиціна група «Каспій-Дон» та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «ДНС Траст» у серпні 2012 року, ТОВ «Агротранстрейд Компані», ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» у липні 2012 року. За результатами даної перевірки складено акт №2940/224/35468960 від 13.12.2012 року (далі - Акт).

В Акті перевірки зазначено, що при проведенні перевірки правомірності відображення в податковому обліку та звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «ДНС Траст» за серпень 2012 року встановлено, що у серпні 2012 року до складу податкового кредиту ТОВ «Час Фортуни» віднесено суму ПДВ 57242, 37 грн. на підставі: податкової накладної №1186 від 30.08.2012 року на загальну суму ПДВ 57242, 37 грн., видаткова накладна №1186 від 30.08.2012 року на загальну суму 343454, 24 грн., у тому числі ПДВ - 57242, 37 грн. Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі згідно банківських виписок від 11.09.2012 року на суму 30000, 00 грн., 08.10.2012 року на суму 20000, 00 грн., 10.10.2012 року на суму 30000, 00 грн., 11.10.2012 року на суму 20000, 00 грн., 15.10.2012 року на суму 20000, 00 грн., 17.10.2012 року на суму 20000, 00 грн., 31.10.2012 року на суму 100000, 00 грн., 05.11.2012 року на суму 100000, 00 грн. При розгляді правомірності відображення у податковому обліку даних операцій з урахуванням матеріалів перевірок контрагентів встановлено, що від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС отримано акт від 15.11.2012 року №2940/15/38264462 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ДНС Траст» з питань взаємовідносин з контрагентами за серпень-вересень 2012 року. З даного акта вбачається, що згідно службової записки від ВПМ ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 16.11.2012 року №392/1 здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «ДНС Траст»: м. Донець, вул. Куйбишева, 109, але за вказаною адресою СГД не знаходиться. Крім того, було здійснено виїзд за місцем реєстрації директора ТОВ «ДНС Траст» ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 за результатами чого встановлено, що за даною адресою гр. ОСОБА_1 не мешкає. При отриманні даних з центральної бази даних ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів встановлено, що ОСОБА_1 з 01.01.2009 року по теперішній час доходи не отримує. Реєстрацією підприємства займався ОСОБА_3 згідно довіреності від 02.07.2012 року який згідно центральної бази даних ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів з третього кварталу 2011 року перебуває на обліку у Донецькому міському центрі зайнятості. Основні виробничі фонди, складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності на підприємстві відсутні. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «ДНС Траст» та його контрагентів відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Виходячи з вищевикладеного, за результатами проведеного відпрацювання відділом податкової міліції ТОВ «ДНС Траст» встановлено відсутність фактичної поставки ТМЦ від ТОВ «ДНС Траст» на адресу контрагентів, відсутність реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим вбачається факт укладання «нікчемного» правочину.

Також, в Акті перевірки позивача зазначено, що при проведенні перевірки правомірності відображення в податковому обліку та звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «Агротранстрейд компані» встановлено, що у липні 2012 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 35006, 70 грн. на підставі податкових накладних: від 02.07.2012 року №83 на загальну суму 57509, 06 грн. в тому числі ПДВ 9584, 84 грн. (видаткова накладна №РН-020705 від 02.07.2012 року); від 02.07.2012 року №92 на загальну суму 56193, 60 грн., в тому числі ПДВ 9365, 60 грн. (видаткова накладна від 02.07.2012 року №РН-020706); від 13.07.2012 року №110 на загальну суму 58028, 93 грн., в тому числі ПДВ 9671, 49 грн. (видаткова накладна від 13.07.2012 року №РН-130704); від 20.07.2012 року №134 на загальну суму 38308, 56 грн., в тому числі ПДВ 6384, 76 грн. (акт здачі-прийняття робіт (виконання послуг) віл 13.07.2012 року №71310). Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі згідно банківських платіжних доручень від 09.07.2012 року на суму 59000, 00 грн.; від 18.07.2012 року на суму 20000, 00 грн.; від 01.08.2012 року на суму 20000, 00 грн.; від 02.08.2012 року на суму 70000, 00 грн.; від 03.09.2012 року на суму 48000, 00 грн.; від 18.09.2012 року на суму 8909, 83 грн. При розгляді правомірності відображення у податковому обліку даних операцій з урахуванням матеріалів перевірок контрагентів встановлено, що від Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС отримано акт від 12.10.2012 року №56/23-1/38047265 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агротранстрейд Компані» з питань взаємовідносин за червень-липень 2012 року. З даного акта вбачається, що станом на 31.07.2012 року загальна чисельність працюючих на ТОВ «Агротранстрейд Компані» склала 0 осіб, у тому числі за сумісництвом - 0 осіб (звіт ДФ до Переяслав-Хмельницької ОДПІ не подавався), що є неможливим для здійснення господарської діяльності. У період, що підлягав перевірці та на дату складання акту звірки згідно інформаційних баз даних Переяслав-Хмельницької ОДПІ ТОВ «Агротранстрейд Компані» не мав рахунків у банках та інших фінансових установах. За період, що перевірявся, ТОВ «Агротранстрейд Компані» декларує відсутність основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна при обсязі оподаткування операцій за період червень-липень 2012 року в сумі 11759567, 00 грн. та численності працюючих - 0 особи, що є неможливим для здійснення діяльності. Таким чином, наведені обставини свідчать, що за червень-липень 2012 року господарська діяльність ТОВ «Агротранстрейд Компані» має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Крім цього, в Акті перевірки позивача зазначено, що при проведенні перевірки правомірності відображення в податковому обліку та звітності операцій по господарських відносинах позивача з ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» встановлено, що у липні 2012 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ 10946, 63 грн. на підставі податкової накладної від 26.07.2012 року №617 на загальну суму 65679, 79 грн. в тому числі ПДВ 10946, 63 грн. (видаткова накладна №617 від 26.07.2012 року. Розрахунки між підприємствами проведені у готівковій формі через касу підприємства згідно квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.08.2012 року №13 на суму 9000, 00 грн., в тому числі ПДВ 1500, 00 грн. від 08.08.2012 року на суму 9000, 00 грн., в тому числі ПДВ 1500, 00 грн., від 15.08.2012 року на суму 9000, 00 грн. в тому числі ПДВ 1500, 00 грн., від 22.08.2012 року на суму 9000, 00 грн., в тому числі ПДВ 1500, 00 грн., від 29.08.2012 року на суму 4673 грн., в тому числі ПДВ 779, 00 грн. Реалізація придбаного товару згідно податкової накладної від 26.07.2012 року №617 на загальну суму 65679, 79 грн., в тому числі ПДВ 10946, 63 грн. (видаткова накладна №617 від 26.07.2012 року) у перевіряємому періоді не здійснювалося. При розгляді правомірності відображення у податковому обліку даних операцій з урахуванням матеріалів перевірок контрагентів встановлено, що від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС отримано акт від 28.09.2012 року №2451/1542/35270735 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» з питань взаємовідносин з контрагентами за травень-липень 2012 року. З даного акта вбачається, що згідно службової записки від ВПМ ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 14.05.2012 року за №129 здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон»: 83012, м. Донецьк, вул.. Куйбишева, 185 б, кв. 8, але за вказаною адресою СГД не знаходиться. Крім того, було здійснено виїзд за місцем реєстрації директора ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, за підписом якого надавалась декларація з ПДВ за червень 2012 року, однак в усній бесіді сестра ОСОБА_5 та батько ОСОБА_6 повідомили, що ОСОБА_4 на теперішній час перебуває за кордоном. Виходячи з викладеного, за результатами проведеного відпрацювання відділом податкової міліції ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», встановлено відсутність фактичного отримання та поставки ТМЦ ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» на адресу контрагентів, відсутність реального здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим вбачається факт укладення «нікчемного» правочину.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008922200 від 25.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 104965, 00 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 83972, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 20993, 00 грн.

Також, на підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0008932200 від 25.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 135444, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 108355, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 27089, 00 грн.

Крім цього, на підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0008942200 від 25.12.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1603, 00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом, рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість прийняті податковим органом у зв'язку з формуванням витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані» та ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», які податковий орган вважає нікчемними. Крім того, податковий орган вказує на те, що господарські операції з ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані» та ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон» не спричиняють реального настання правових наслідків та є безтоварними.

Суд вважає, що установленим обставинам справи належить надавати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності.

Суд ураховує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам суд виходить з того, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

При цьому суд вважає, що в податкових відносинах не може застосуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд бере до уваги, що обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Однак, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту реальності господарської операції, за результатом здійснення якої податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення. У зв'язку з цим, судом ухвалою від 16.08.2013 року було витребувано у позивача документи на підтвердження транспортування товару. Оскільки позивач в судове засідання призначене на 30.08.2013 року не з'явився (подав клопотання про відкладення розгляду справи), судом було відкладено розгляд справи до 11.09.2013. В судове засідання 11.09.2013 року представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Таким чином, судом досліджено усі надані позивачем документи і докази та зроблені наступні висновки.

Зокрема, судом досліджено договір поставки від 01.06.2012 № 0106/1 укладений між позивачем і ТОВ «Агротранстрейд компані» та встановлено, що відповідно до пункту 5.1 разом з товаром покупцю (позивачу) повинні передаватися документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідчення (оригінал і/чи копії, завірені органом, що їх видав, власником оригіналу або нотаріуса), а також іншими, передбаченими законом чи іншими правовими актами документи.

Суд зазначає, що зазначені в пункті 5.1 Договору документи суду надані не були.

Також, суд звертає увагу, що будь-яких документів щодо транспортування товару позивач суду не надав.

Крім цього, позивачем не надано документів, які б підтверджували факт зберігання придбаного товару у контрагентів.

Окремо судом досліджувалось питання щодо здійснення позивачем оплати за поставлений товар.

На підтвердження факту оплати придбаного товару позивач надав суду копії платіжних доручень (а. с. 92-105). Проте, суд звертає увагу, що дані платіжні доручення не містять підписів уповноважених осіб банку, а також їх печаток в графі «проведено банком».

З огляду на викладене, суд вважає підтвердженим висновок податкового органу про те, що фактичного здійснення господарської операції не було, відтак відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, збільшення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства.

Відносно твердження позивача викладені в позовній заяві щодо наявності у підприємства видаткових і податкових накладних, які є виключною підставою для формування витрат і податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати і податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг і потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної видаткової і податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Оцінюючи докази у їх взаємозв'язку, а також зважаючи на викладені обставини відсутності дійсного економічного змісту в договорах, укладених між позивачем та ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані», ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», суд дійшов висновку, що внаслідок укладених договорів позивач отримав очевидну податкову вигоду у вигляді завищення витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до зменшення податку на прибуток і податку на додану вартість.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, то відповідно вимога позивача про визнання неправомірними та незаконними дії відповідача при складанні акта від 13.12.2012 року за №2940/22-4/35468960 в частині визнання нікчемними договорів купівлі-продажу укладених з ТОВ «ДНС Траст», ТОВ «Агротранстрейд Компані» та ТОВ «Інвестиційна група «Каспій-Дон», також не підлягає задоволенню.

У зв'язку з наведеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України, а тому не можуть бути підставами для визнання протиправними дій відповідача та скасування податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.6