Постанова № 33411287, 05.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа № 809/2384/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.,

представника позивача Завадецької В.В.,

представника відповідача Мельника Р.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005371501 від 29.10.2012 року та №0005401501 від 07.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" звернулося в суд із адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005371501 від 29.10.2012 року та №0005401501 від 07.11.2012 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області 29.10.2012 року проведено камеральну перевірку податкової звітності плати за землю (орендної плати), за результатами якої сформовано акт №2261/15501/32874020 згідно з висновків якого Товариством порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо плати за землю. Як наслідок, податковим повідомленням-рішенням №0005371501 від 29.10.2012 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 20%, що становить 11 041,22 грн. та податковим повідомленням-рішенням №0005401501 від 07.11.2012 року збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 43895,23 грн. Із встановленими в акті фактами порушень позивач не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а податкові повідомленні рішення, винесені на підставі даного акту є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки більша частина нарахування здійснена по закінченню 1095 днів, без врахування строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, вимог Податкового кодексу України щодо розмірів штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, наведених в письмовому запереченні відповідача. Додатково суду вказав, що у випадках порушення платником податків граничних термінів сплати податкових зобов'язань, передбачених податковим законодавством, з 1 січня 2011 року з урахуванням строку давності застосовується штрафна санкція у розмірах, встановлених статтею 126 Податкового кодексу України. У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків визначених кодексом, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу. Таким чином дії Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області по прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень, якими до товариства застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірах 11041,22 грн. та 43895,23 грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб є правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" зареєстроване юридичною особою та включене до ЄДРПОУ. Крім того Товариство, як платник податків, перебуває на обліку у Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією 29.10.2012 року проведено камеральну перевірку податкової звітності плати за землю (орендної плати) з юридичних осіб за звітний період з 01.10.2009 року по 31.10.2012 року. За результатами перевірки сформовано акт №2261/15501/32874020, за висновками якого встановлено факти несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань щодо плати за землю (а.с.8-9).

В подальшому, податковим повідомленням-рішенням №0005371501 від 29.10.2012 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 20%, що становить 11 041,22 грн. та податковим повідомленням-рішенням №0005401501 від 07.11.2012 року збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 43895,23 грн. (а.с.10-11).

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно підпункту 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 17.3 статті 17 Закону визначено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування органом державної податкової служби штрафу за допущення порушення податкового законодавства можливо в межах строків давності визначених статтею 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та статтею 102 Податкового кодексу України.

Як уже зазначалося, актом перевірки від 29.10.2012 року встановлено факти несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань.

В акті перевірки зазначені дати виникнення податкового боргу, суми податкового боргу, суми погашеного податкового боргу, кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а також вказано порушення нормативних актів, якими передбачена сплата відповідних платежів.

Так, порушення податкового законодавства позивачем, а саме несвоєчасна сплата самостійно визначених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій №506 від 30.01.2008 року (дванадцять декларацій) здійснена відповідно 10.04.2009 року, 02.06.2009 року, 11.06.2009 року, 25.06.2009 року, 09.10.2009 року, 20.11.2009 року, 26.08.2010 року, 08.09.2010 року, 30.11.2010 року, 16.12.2010 року, згідно податкових декларацій №1286 від 30.01.2009 року сплата здійснена 16.12.2010 року, 24.12.2010 року, 28.12.2010 року, 30.12.2010 року,18.04.2011 року, 14.09.2011 року, 01.12.2011 року, 30.05.2012 року, 03.08.2012 року, 29.10.2009 року.

Оскільки з цього ж часу розпочався перебіг строків давності, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Податкового кодексу України, а штрафна (фінансова) санкція відповідачем застосована 07.11.2012 року, то відносно сум сплаченого податкового боргу 10.04.2009 року, 02.06.2009 року, 11.06.2009 року, 25.06.2009 року, 09.10.2009 року вона застосована поза межами строку давності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005401501 від 07.11.2012 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" грошового зобов'язання з орендної плати за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21941,34 грн., в наслідок пропущення відповідачем 1095 денного строку давності для застосування вказаних штрафних санкцій, є протиправним.

Оскільки платником податків самостійно визначено грошове зобов'язання щодо плати за землю, граничний термін сплати якого настав 30.01.2009 року, 02.03.2009 року, 30.03.2009 року та 30.04.2009 року, позивачем сплачено самостійно задекларовані суми згідно податкових декларацій №506 від 30.01.2008 року - 20.11.2009 року, 26.08.2010 року, 08.09.2010 року, 30.11.2010 року, 16.12.2010 року, згідно податкових декларацій №1286 від 30.01.2009 року сплату здійснено 16.12.2010 року, 24.12.2010 року, 28.12.2010 року, 30.12.2010 року,18.04.2011 року, 14.09.2011 року, 01.12.2011 року, 30.05.2012 року, 03.08.2012 року, 29.10.2009 року то податковим органом правомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію до позивача за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо плати за землю згідно вказаних декларацій.

Посилання позивача на необхідність застосування вимог статті 250 Господарського кодексу України та статті 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки вони не поширюються на спірні правовідносини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005401501 від 07.11.2012 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" грошового зобов'язання з орендної плати за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21941,34 грн. підлягає скасуванню. В решті позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції за №0005401501 від 07.11.2012 року в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" грошового зобов'язання з орендної плати за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21941, 34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 10.09.2013 року.