Рішення № 33410042, 05.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа № 6/88/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

суддя Ткаченко О.В.,

з участю представника позивача: Богданової О.А. (довіреність б/н від 04.09.2013р.);

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Конекс",

21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23,

до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,

55200, АДРЕСА_1,

про: стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 45133 грн. 10 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством "Конекс" (надалі - ПП «Конекс») пред'явлено позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останньої заборгованості в сумі 45133 грн. 10 коп., з яких : 38383 грн. 93 коп. - основний борг, 4206 грн. 62 коп. - пеня, 623 грн. 35 коп - 3% річних, 1919 грн. 20 коп. - 5% штрафу, а також грошових коштів на погашення судових витрат у справі з оплати позовної заяви державним митом в сумі 451 грн. 34 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., посилаючись на те, що відповідач, усупереч умовам укладеного між ними договору поставки від 08.01.2009 р. №66-ЦО, не виконав свої зобов'язання щодо оплати придбаного товару, у зв'язку з чим виникла заборгованість у спірній сумі.

У запереченнях від 30.08.2010 р. на позовну заяву фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (надалі - підприємець) позовні вимоги "Конекс" вважає необґрунтованими та безпідставними посилаючись на те, що договір від 08.01.2009 р. №66-ЦО вона взагалі не підписувала, будь-який товар від позивача не отримувала, перерахування коштів на адресу позивача не здійснювала, пояснюючи це тим, що це зробила інша особа, невстановлена на даний час, який ці повноваження дорученням не надавалися та сама підприємець під час постачання товару не могла цього робити через знаходження в різний період часу то в місті Києві, то за межами України, зокрема в Єгипті, в Турції, то в санаторії «Трускавець», на відпочинку в комплексі «Гонтів Яр» м. Умань, тобто за межами м.Первомайськ, внаслідок чого боргу перед позивачем вона немає, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.11.2010 р. за клопотанням відповідача у справі призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: чи підписаний оригінал договору купівлі-продажу від 08.01.2009 р. №66-ЦО та додаток №1 до нього від 08.01.2009 р. від імені покупця ОСОБА_2; чи підписані оригінали видаткових накладних за період з 12.01.2009 р. по 02.12.2009 р. в графі «Товар прийняв» ОСОБА_2 та чи підписані оригінали платіжних доручень про перерахування ПП ОСОБА_2 на користь ПП «Конекс» грошових коштів.

Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз за матеріалами справи проведено дослідження, за результатами якого здійснено висновок про те, що підписи від імені ОСОБА_2 у наданих експерту видаткових накладних за спірний період та платіжних дорученнях №№35, 96, 99, 101 та 114 виконані не самою ОСОБА_2, а іншою особою (особами) з наслідуванням підпису (підписам) ОСОБА_2 шляхом попереднього тренування, а вирішити питання про те, чи виконанні підписи від імені ОСОБА_2 у наданих на експертизу договору поставки та платіжних доручень №27,31,32,45,97,105,108,111 не виявилось можливим з причини того, що не вдалося встановити сукупності збіжних чи розбіжних ознак, достатньої для якого-небудь (позитивного чи негативного) висновку про виконання досліджуваних підписів ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, проте від відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, представник у судове засідання не з`явився, хоча від ОСОБА_2 за допомогою телеграфного зв`язку до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Дане клопотання відповідача судом не задоволено з підстави того, що в даному випадку відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити участю у справі свого представника, який неодноразово приймав участь в судових засіданнях на протязі розгляду справи та не був позбавлений можливості у разі відсутності даного представника направити в суд іншого представника з числа своїх працівників, та осіб, не пов`язаних з ним у трудових відносинах. Крім того, на підтвердження доводів відповідача щодо його хвороби, останнім не поданого жодного документу.

З огляду на викладене, та враховуючи, що поданих документів достатньо для вирішення спору, суд визнає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з таким.

Так, 08.01.2009р. між ПП "Конекс" та ФОП ОСОБА_2 укладено договір поставки № 66-ЦО, відповідно до умов якого ПП "Конекс" зобов'язалось передати у власність ФОП ОСОБА_2 товар, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язалась прийняти товар та оплатити його вартість. Відповідно до умов вищевказаного договору оплата за відвантажений товар проводиться на умовах відстрочки платежу терміном 10 банківських днів з моменту отримання товару (п.2.3. Договору).

На виконання умов укладеного сторонами договору ПП "Конекс" поставило ФОП ОСОБА_2 товар - лікарські засоби на загальну суму 467119 грн. 67, що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи в додатку №1 до позовної заяви (том 1 ар.с. 6-18, 49-101, 179-234).

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 провела часткову оплату поставленого товару в сумі 428735 грн. 74 коп., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, переліченими в додатку №1 до позовної заяви в томі 1 ар. с. 18-24.

Несплаченими залишився поставлений товар на загальну суму 38383 грн. 93 коп. за видатковими накладними: № 80468 від 15.08.09р., № 82242 від 20.08.09р., № 82245 від 20.08.09р., № 82255 від 20.08.09р., № 82244 від 20.08.09р., № 82252 від 20.08.09р., № 82253 від 20.08.09р., № 83406 від 22.08.09р., № 83405 від 22.08.09р., № 83407 від 22.08.09р., № 84902 від 27.08.09р., № 84903 від 27.08.09р., № 84893 від 27.08.09р., № 84894 від 27.08.09р., № 84892 від 27.08.09р., № 85951 від 29.08.09р., № 85947 від 29.08.09р., № 85950 від 29.08.09р., № 85948 від 29.08.09р., № 87628 від 03.09.09р., № 87631 від 03.09.09р., № 87627 від 03.09.09р., № 87630 від 03.09.09р., № 89029 від 05.09.09р., № 89034 від 05.09.09р., № 89033 від 05.09.09р., № 89030 від 05.09.09р., № 89053 від 05.09.09р., № 89031 від 05.09.09р., № 90713 від 10.09.09р., № 90714 від 10.09.09р., № 90893 від 10.09.09р., 92028 від 12.09.09р., № 92027 від 12.09.09р., 92024 від 12.09.09р.

ПП «Конекс» для врегулювання ситуації направило ФОП ОСОБА_2 претензію за № 02-007 від "09"02.2010р., але відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати поставленої партії товару та не відреагував на неї.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 ГК України), при цьому порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не звільняє останнього від господарсько-правової відповідальності (ч.2 ст.218 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Додатком №1 від 08.01.2009 р. до договору від 08.01.2009 р. сторони погодили, що даною угодою сторони погоджуються використовувати Датою отримання товару вважається дата.

Оскільки підприємцем ОСОБА_2 не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 38383 грн. 93 коп. - основного боргу підлягають задоволенню повністю.

Твердження підприємця ОСОБА_2 про те, що договір від 08.01.2009 р. №66-ЦО вона взагалі не підписувала, будь-який товар від позивача не отримувала, перерахування коштів на адресу позивача не здійснювала, з приводу того, що це зробила інша особа, невстановлена на даний час, який ці повноваження дорученням не надавалися та сама підприємець під час постачання товару не могла цього робити через знаходження в різний період часу то в місті Києві, то за межами України, зокрема в Єгипті, в Турції, то в санаторії «Трускавець», на відпочинку в комплексі «Гонтів Яр» м. Умань, тобто за межами м.Первомайськ, внаслідок чого боргу перед позивачем вона немає, а тому підстави для задоволення позову відсутні, суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, додатком №1 від 08.01.2009 р. сторони погодили в подальших господарських відносинах використовувати положення п. 3 ст. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних доручень на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99. Даною угодою покупець затверджує підписом керівника і головного бухгалтера підприємства нижченаведений в додатку зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері, тощо) свій підпис про одержання цінностей, а також перелік осіб із зразками підписів.

Тобто, наявність на видаткових накладних печатки (штампу) свідчить про прийняття товару Покупцем.

Посилання скаржника на те, що жодного договору та додатку до нього він з позивачем не укладав, а тим паче не видавав довіреність на отримання матеріальних цінностей за вищезазначеним договором суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з вищенаведених письмових документів всі вони підписані представниками обох сторін підписи яких засвідчені безпосередньо печатками підприємства позивача і відповідача, зокрема на останньому аркуші договору та в додатку до нього.

Згідно п 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампі (затвердженої наказом МВС України 11.01.99 № 17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за № 264/3557) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України.

Отже, відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність користування його печаткою, а також особисто відповідає за її використання, тобто за засвідчення договору, додаткової угоди до нього та видаткових накладних, платіжних доручень, а тому протилежні доводи відповідача до уваги прийнятими бути не можуть.

Належних та допустимих доказів того, що при укладені договору, додаткової угоди до нього та видаткових накладних позивачем або будь-якими іншими особами були скоєні протиправні дії, що тягнуть за собою кримінальну, адміністративну або цивільну відповідальність в матеріалах справи не міститься, у зв'язку з чим суд вважає, що вищевказаний договір, додаток до нього та видаткові накладні є належними та допустимими доказами у справі, а протилежні ствердження скаржника є надуманими.

Посилання відповідача про те, що вона не здійснювала жодної оплати отриманого товару за спірним договором, оскільки перебувала за кордоном та не уповноважувала будь-яку іншу особу на виконання вищезазначених дій є безпідставними, оскільки згідно Інструкції „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" № 22 від 21.01.2004 р. - розрахунковий документ має містити в обов'язковому порядку такі реквізити: платник, код платника, рахунок платника, банк платника, код банку платника, а також відбиток мокрої печатки та підпис платника, внаслідок чого здійснення платежів з часткового розрахунку за спірним договором без підписання відповідних платіжних документів саме відповідачем не можливо, оскільки неналежно оформлений розрахунковий документ не міг бути проведений та здійснений через будь-яку банківську установу України.

Згідно Господарського кодексу України на суб'єктів підприємницької діяльності покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку результатів своєї підприємницької діяльності.

Так, відповідно до Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.2001р., безготівкові перекази відбуваються на підставі платіжних доручень. «Платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача». При цьому варто зазначити, що без дотримання встановлених законодавством умов заповнення платіжних доручень, здійснення операцій по перерахунку коштів було б неможливим.

Згідно «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті N 22, 21.01.2004р.» (далі - «Інструкція № 22») примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення), реєстр платіжних вимог, які залишаються в банку, мають містити відбиток печатки (якщо картка із зразками підписів та відбитка печатки містить відбиток печатки) і підписи/підпис відповідальних/ої осіб/особи.

В п.2.4. «Інструкції № 22» зазначено, що банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції, а саме банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М.П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

В п. 2.5. «Інструкції №22» зазначено: «Якщо розрахункові документи, у яких перевірені реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5 і 6 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

При цьому, Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Безготівкові перекази, які здійснювала ОСОБА_2 протягом 2009 року, свідчать про виконання нею договірних зобов'язань згідно єдиного договору поставки укладеного між ПП «Конекс» та підприємцем ОСОБА_2, оскільки платіжні доручення не могли згідно законодавства, виконуватись та проводитись банком без її участі.

З урахуванням вищенаведеного підлягають задоволенню повністю й позовні вимоги про стягнення пені в сумі 4206 грн. 62 коп., 3% річних в сумі 623 грн. 35 коп. та 5% штрафу в сумі 1919 грн. 20 коп. з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Розділом 6 договору поставки сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з умовами договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України за договором, в тому числі відшкодовують збитки, завдані таким невиконанням зобов`язань, в повному обсязі. При затримці оплати отриманого товару, покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої з періоду виникнення заборгованості до моменту сплати, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, три відсотка річних, та 5 відсотків від вартості товару, оплата якого була прострочена, в порядку ст. 536 Цивільного кодексу України.

Надані позивачем розрахунки пені, штрафу та 3 % річних перевірені судом, які суд визнає правильними, а нараховані суми, підлягаючими стягненню з підприємця.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат у разі задоволення позову - на відповідача.

У судовому засіданні 5 вересня 2013 року, згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Конекс" задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, 55200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного підприємства "Конекс", 21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23, ідентифікаційний код 23060192, грошові кошти в загальній сумі 45133 грн. 10 коп., з яких : 38383 (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят три) грн. 93 коп. - основний борг, 4206 (чотири тисячі двісті шість) грн. 62 коп. - пеня, 623 (шістсот двадцять три) грн. 35 коп - 3% річних, 1919 (одна тисяча дев'ятсот дев`ятнадцять) грн. 20 коп. - 5% штрафу, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви державним митом у сумі 451 (чотириста п`ятдесят одна) грн. 34 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 10.09.2013 р.

Суддя О.В. Ткаченко