Ухвала суду № 33409668, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 820/1655/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013р. по справі № 820/1655/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Землемір-проект"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Землемір-проект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0006682305 від 30.08.2012 року, №0006692305 від 30.08.12 р. та № 0001812203 від 30.08.12 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Експортно - імпортною компанією «Верес» про що свідчать належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Дані послуги були здійснені з метою подальшого їх використання у власній господарській діяльності позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: норм ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України, Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року № 637, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі направлень від 16.07.2012 року № 1182,1183,1184,від 19.07.2012 р. № 1204,1205 , від 20.07.2012 р. № 1222,1223 та згідно із пунктом 77.1.ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI зі змінами та доповненнями та наказу від 27.06.2012 року № 915 була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Землемір-проект" з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 10.08.2012 року № 3185/2201/32759503 .

Перевіркою встановлено порушення: абз. «г» п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України 2755 -VI зі змінами та доповненнями, в результати чого підприємством занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 460000 грн.; п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України 2755 -VI зі змінами та доповненнями, в результати встановлено заниження податку на додану вартість за лютий 2012 року у сумі 400000грн.; п.2.11. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. № 637 встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачами (підзвітними особами підприємства коштів розрахункового (платіжного) документа встановленої форми (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3450,00 грн.

В мотивувальній частині Акту зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Землемір-проект" неправомірно формувало витрати та податковий кредит за результатами послуг отриманих від контрагента ТОВ «Експортно - імпортної компанії «Верес», оскільки дані послуги отримало без мети використання у власній господарській діяльності. Крім того, перевіряючими встановлено факт проведення готівкових розрахунків без подання одержувачами (підзвітними особами підприємства коштів розрахункового (платіжного) документа встановленої форми (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 3450,00 грн.

На підставі акту перевірки від 10.08.2012 року № 3185/2201/32759503 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0006682305 від 30.08.2012 року, №0006692305 від 30.08.12 р. та № 0001812203 від 30.08.12 р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, Кодекс).

Так, підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності, у відповідності з пп. 138.1.1 п. 138 згаданої статті, окрім іншого, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 138.6, 138.8 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

У відповідності з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (сертифікатів, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

30 листопада 2011 року між ТОВ «Землемір - проект» і ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес» був укладений Договір №30 про надання інформаційно - консультаційних послуг.

Згідно п.1.1. Договору №30 від 30.11.11 р. про надання інформаційно - консультаційних послуг, послуги надаються Виконавцем (ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес») шляхом складання звітів на теми: «Практика впровадження фінансової звітності на основі МСФЗ», «Особливості захисту інформації в офісах торгових підприємств», «Створення власної роздрібної мережі щодо торгівлі алкогольними напоями», «Ризик - менеджмент як елемент системи інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень».

Згідно п.4.1. Договору №30 від 30.11.11 р. про надання інформаційно - консультаційних послуг, сторони договору домовились, що розмір договірної ціни за виконання консультаційних послуг зазначається в акті прийому - передачі виконаних послуг.

ТОВ «Землемір - проект» і ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес» свої зобов'язання за Договором №30 від 30.11.11 р. про надання інформаційно - консультаційних послуг виконали в повному обсязі.

Так, повноважними представниками ТОВ «Землемір - проект» і ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес» були складені та підписані акти прийому - передачі виконаних послуг від 02.12.11 р., від 06.12.11 р., від 12.12.11 р., від 20.12.11 р., від 26.12.11 р., від 30.12.11 р. Згідно зазначених актів ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес» надало ТОВ «Землемір - проект» інформаційно - консультаційних послуг на загальну суму 2 400 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ. Крім цього, ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес» надало на адресу ТОВ «Землемір - проект» податкові накладні: №3396 від 02.12.11 р., №3397 від 06.12.11 р., №3398 від 12.12.11 р., №3400 від 20.12.11 р., №3403 від 26.12.11 р., №3407 від 30.12.11 р.

ТОВ «Землемір - проект» на виконання Договору №30 від 30.11.11р. у період з січня 2012 року по серпень 2012 року здійснило оплату отриманих інформаційно - консультаційних послуг на користь ТОВ «Експортно - імпортна компанія «Верес» у повному обсязі на загальну суму 2 400 000 (два мільйона чотириста тисяч) гривень 00 коп. Зазначений факт підтверджується копією картки рахунку 631 за грудень 2011 року - серпень 2012 року ТОВ «Землемір - проект», а також копіями виписок від 30.01.12 р., від 10.02.12 р., від 29.03.12 р. по банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Базис», та копіями банківських виписок від 11.05.12 р., від 28.05.12 р., від 13.06.12 р., від 19.06.12 р., від 02.07.12 р., від 03.07.12 р., від 09.07.12 р., від 10.07.12 р., від 12.07.12 р., від 02.08.12 р., від 08.08.12 р., від 30.08.12 р. по банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк».

Інформаційно - консультаційні послуги, придбані ТОВ «Землемір-проект» у ТОВ «Експортно-імпортної компанії «Верес», були оформлені у вигляді окремих письмових звітів на теми: «Особливості захисту інформації в офісах торгових підприємств», «Практика впровадження фінансової звітності на основі МСФЗ», «Ризик - менеджмент як елемент системи інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень», «Створення власної роздрібної мережі щодо торгівлі алкогольними напоями». Звіти були отримані безпосередньо від ТОВ «Експортно-імпортної компанії «Верес» за актами прийому - передачі виконаних послуг, копії яких містяться в матеріалах справи. Зазначені звіти за наказами директора ТОВ «Землемір - проект» від 12.12.11 р. №22/1, від 20.12.11 р. №26, від 26.12.11 р. №27, від 30.12.11 р. №28 були вивчені посадовими особами та працівниками товариства, і знаходяться у їх постійному використанні під час здійснення своїх обов'язків за посадами для підвищення ефективності та захисту господарської діяльності товариства.

Матеріали справи свідчать, що послуги, придбані ТОВ «Землемір-проект» у ТОВ «Експортно-імпортної компанії «Верес», забезпечили ефективну роботу в діяльності підприємства. Теми наданих інформаційно - консультаційних послуг вибирались залежно від ситуації, яка склалась на той час в підприємстві та ринку збуту, а саме: ТОВ «Землемір-проект» почало свою діяльність щодо продажу шампанського у вересні 2011 року. Цей вид діяльності був новим для підприємства, але дуже перспективним.

Звіт по темі: «Особливості захисту інформації в офісах торгових підприємств» був використаний директором підприємства та директором з продажу, так як з початку роботи товариству потрібно було вибрати стратегію в роботі, вірний розподіл обов'язків між співробітниками. Враховуючи дуже невеликий штат, недостатність досвіду в роботі персоналу та сезонність продукту, робота, проведена ТОВ «Експортно-імпортної компанії «Верес» створила для ТОВ «Землемір-проект» достатньо стабільну ситуацію на ринку та розвиток продажу асортименту шампанського по всієї території України, про що свідчить щомісячна звітність, яка подається до контролюючих органів.

Звіт по темі: «Практика впровадження фінансової звітності на основі МСФЗ» був пов'язаний з плануванням виходу на ринок збуту у Росії, і плануванням виходу на ринок збуту найближчих країн зарубіжжя. Підприємству необхідно було вивчити усі світові стандарти. Після вивчення усіх стандартів, відвідання виставки «ПродЄкспо» та проведення декількох переговорів з майбутніми технічними імпортерами підприємство не змогло вийти на бажаний ринок збуту у зв'язку з неконкурентоспроможною собівартістю. Але на сьогодні ТОВ «Землемір-проект» працює над цим напрямком діяльності.

Звіт по темі: «Ризик - менеджмент як елемент системи інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень» потрібні були у зв'язку з ростом конкуренції на ринку збуту, зниженням споживчих можливостей, зростом цін на придбання товару та введенням адміністративних обмежень через заборону на рекламу алкогольних напоїв, заборону на продаж спиртних напоїв у нічний час та обмеження його продажу по всієї території. Слід зазначити, що завдяки цієї співпраці товариство може утримувати сьогодні досить стабільну ситуацію на ринку збуту.

Звіт по темі: «Створення власної роздрібної мережі щодо торгівлі алкогольними напоями» був замовлений у зв'язку із плануванням створення власної роздрібної мережі торгівлі шампанським. Для цього були знайдені приміщення під магазини, відпрацьований план та стратегія розташування товарів та роботи магазинів. Найближчим часом планується отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач правомірно включив до витрат та податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були отримані останнім з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Щодо посилань апелянта на той факт, що перевіркою встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачами (підзвітними особами ТОВ «Землемір - проект») коштів розрахункового документа встановленої форми, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, на загальну суму 3 450,00 (зведені дані в таблиці №1 п.3.7.1 Акту перевірки ), чим порушено вимоги п.2.11 глави 2 Постанови Правління НБУ від 15.12.04 р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.2.11 гл.2 Постанови правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, Видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Під час перевірки ТОВ «Землемір - проект» надало всі встановлені законодавством звіти щодо використання виданих під звіт готівкових коштів. Але посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі і ДПС у Харківській області ці звіти не були враховані при викладені висновків акту перевірки. Копії звітів №5 від 17.10.11 р., №18 від 21.11.11 р., №19 від 21.11.11 р., №3 від 27.01.12 р., №5 від 30.01.12 р., №20 від 19.03.12 р., №21 від 19.03.12 р., №22 від 19.03.12 р., містяться в матеріалах справи.

При зазначених обставинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013 року по справі № 820/1655/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2013р. по справі № 820/1655/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.