Постанова № 33409652, 06.09.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/7006/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Бойко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про визнання не чинною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася в суд з адміністративним позовом до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про визнання не чинною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. Просили скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуццького МУЮ від 08.07.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі від 18.03.2013 №524/1410/13-п.

Представник позивача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Нальотов А.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Покидько В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала посилаючись на обставини викладені в заперечені на позовну заяву просила суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що слід задовольнити позовні вимоги позивача з наступних підстав.

Так судом встановлено, що 24.07.2013 року на адресу Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області надійшла постанова Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького МУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі від 18.03.2013 №524/1410/13-п до гр. ОСОБА_5, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 188-28 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Частина З ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" наголошує, що - "за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби".

Ст. 17. Закону України «Про виконавче провадження» зазначено перелік виконавчих документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою:

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

судові накази;

виконавчі написи нотаріусів;

посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішеньтаких комісій;

постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

07.05.2013 Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області направила до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення по справі №524/1410/13-п до гр. ОСОБА_5 щодо стягнення у вигляді штрафу 255,00 грн. на користь держави із зазначенням у супровідному листі про відсутність інформації в районних базах Державного реєстру фізичних осіб по м. Кременчук та Кременчуцькому районі щодо присвоєння реєстраційного номера фізичній особі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

20.05.2013 державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.6 ч.І ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Приймаючи зазначену постану державний виконавець обґрунтовував її тим, що згідно інструкції примусового виконання рішень п.3.3.3 виконавчий документ повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.4 ст. 257 КАСУ примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За вимогами ч. 1 ст. 259 КАСУ виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно приписів ст. 19 цього Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документа. Так, згідно ч. 1 ст. 18 Закону у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виходячи із змісту положень п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника, а також інші дані, які ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню зазначаються лише якщо вони відомі органу, що видав виконавчий документ, або за наявності такого в адміністративній справі суду, а відтак не можуть бути обставинами, що виключають здійснення виконавчого провадження та підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

За змістом такої дана норма не є імперативною, і не містить прямої вимоги до позивача про зазначення таких даних.

П.12.3 Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 155 від 05.12.2006 р. (з наступними змінами), зазначено, що під час заповнення виконавчого листа про стягнення грошових сум на користь організацій вказуються номери рахунків у фінансових установах та інші відомості відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" на підставі інформації, що є в матеріалах адміністративної справи.

Відтак, якщо в адміністративній справі відсутня інформація про ідентифікаційний код боржника (а так самі і ідентифікаційні коди сторін, тощо), суд не міг зазначити ці відомості у виконавчому листі. Повноважень для з'ясування цієї інформації після завершення розгляду справи суди не мають.

За приписами п.2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження» надає державному виконавцеві при здійсненні виконавчого провадження право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію.

Таким чином, відсутність даних про ідентифікаційний код боржника, як і ідентифікаційні коди сторін, може бути усунута в процесі виконавчого провадження.

Відповідно до статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а за статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України - і принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах. Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постанова суду, на виконання якої видано виконавчий лист, набрала законної сили, а тому повинна бути виконана боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 вказаного Закону закріплено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З метою захисту інтересів стягувача державний виконавець має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та

учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Частина 1 статті 6 КАСУ гарантує кожному право на захист порушених прав, свобод або інтересів рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАСУ).

Згідно ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

За змістом ч.4 цієї ж статті рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч.1,2 ст. 2, ч.2 ст.4, 5, 6, 11, 18, 19, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 6, ч.1 ст. 18, 105, 106, 181, ч.4 ст.257, 258 КАСУ, ст. 129 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ про визнання не чинною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження - задовольнити.

Скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуццького МУЮ від 08.07.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі від 18.03.2013 №524/1410/13-п.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а особою, яка не брала участь у справі з моменту отримання копії постанови.

Суддя: