Постанова № 33408694, 10.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 р. Справа № 804/11267/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірма «Сафарі-гранд» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернулося Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогою щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірма «Сафарі-гранд» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 757,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено суму страхових внесків в розмірі 757,35 грн., які були самостійно визначені ним, у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2010 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без участі позивача у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку, проте на адресу суду надійшов конверт з відміткою «за вказаною адресою адресат не існує». Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 27.02.2013р., адреса відповідача не змінена. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи.

Згідно вимог ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сафарі-гранд» (далі за текстом - відповідач або ТОВ ВКФ «Сафарі-гранд») зареєстроване за №120050004129 як страхувальник, відповідно до заяви від 03.01.2002 року в Бабушкінській районній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

У відповідності до «Звіту по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - звіт) за І півріччя 2010р. (копія - додається), відповідач має заборгованість по коштах Фонду - 757 грн.35 коп. (сімсот п'ятдесят сім грн. 35 коп.), про що вказано в таблиці III «Розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування» рядок 17.

Для вирішення питання в досудовому порядку керівнику відповідача ТОВ ВКФ «Сафарі-гранд» направлено лист-вимогу за вих. № 15-28/688 від 25.05.2013р. про наявність заборгованості по страховим внескам та обов'язкове погашення заборгованості в розмірі 757,35 грн., який залишено без відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 16 від 26.06.2001р.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. №2240 (далі за текстом - Закон № 2240) створено Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд).

Відповідно до статті 9 Закону України № 2240 Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, проводить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені ст. 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до п. 7 Розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (стаття, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строк передбачений цим Законом, вважається недоїмкою.

Згідно п.2 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (пункт, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) - страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Згідно ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин), страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затверджена Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності N 16 від 26.06.2001р. (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначає порядок: - взяття на облік страхувальників; - обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;- обліку страхових внесків та їх надходження до Фонду; - витрачання коштів Фонду;- контролю за сплатою платежів до Фонду та витрачанням його коштів.

Відповідно до п.4.1. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, страхувальники, зазначені в пунктах 2.1 та 2.2 цієї Інструкції, щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці.

Згідно п.4.4. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Відповідно до п.5.1. Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню та/або відображає суми цих фінансових санкцій в звіті за формою Ф4 - ФСС з ТВП. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що на відповідача покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно п.4 ч.2 ст. 162 КАС України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірма «Сафарі-гранд» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірма «Сафарі-гранд» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 757,35 грн.

Суму заборгованості 757,35 грн. перерахувати на: р/р 25605232300002 в ПАТ «КБ «Надра», м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26049831, одержувач - Бабушкінська районна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков