Рішення № 33408396, 02.09.2013, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/4402/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" вересня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Вітренко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за зменшеними позовними вимогами заступника прокурора Полтавської області в інтересах Держави в особі Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахованих відсотків та штрафних санкцій та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» про визнання кредитного договору удаваним правочином і визнання його недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Полтавської області 26.04.2011 року звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахованих відсотків та штрафних санкцій ( а. с. 1 - 3 т. 1 ), посилаючись на те, що 21.01.2008 року між Кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України» в особі директора філії «Полтавська обласна» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» Верещаки Юлії Олександрівни, яка діяла на підставі довіреності, та ОСОБА_2, укладений кредитний договір № ПФ-210108А, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в розмірі 500 000 грн. на розвиток бізнесу, що підтверджується видатковим касовим ордером від 21.01.2008 року. Дата повернення кредиту - 21.01.2009 року (п. 1.3. кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 36 % річних від суми кредиту.

За п. 2.6. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня повернення. Проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з дня його надання і до дати повернення.

Днем надання кредиту є 21.01.2009 року (п.2.3. кредитного договору).

Згідно п. 1.6. кредитного договору, позичальник зобов»язаний сплачувати платежі за кредитним договором у розмірі, порядку та строки, встановлені кредитним договором та додатком № 1 до кредитного договору.

Так, відповідно додатку № 1 сторони обумовили, що датою сплати платежів є 21 число кожного місяця. Також, сторони обумовили, що позичальник має сплачувати до 21 числа кожного місяця (включно) платежі, рівними частинами у розмірі 15 000 грн., у якості погашення нарахованих відсотків за користування кредитом.

Також, 14.03.2009 року між позивачем - кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України» в особі директора філії «Полтавська обласна» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» Грицай К.А., яка діяла на підставі довіреності, та ОСОБА_2, укладено додатковий договір № ПФ-140308А, відповідно до умов якого, відповідач має повернути кредит до 14.09.2009 року.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач здійснював платежі несвоєчасно та не у повному обсязі, чим порушив істотні умови договору.

П. 6.2. кредитного договору прямо передбачено, що кредитна спілка має право вимагати

2

дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, а також, відшкодування збитків, завданих кредитній спілці внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, у разі настання в тому числі наступного випадку :

а) порушення позичальником строків платежів, що встановлені кредитним договором.

Ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору.

Оскільки, інше із суті кредитного договору не випливає, то до відносин сторін за кредитним договором можуть та мають бути застосовані положення щодо позики.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту (п.2.6. кедитного договору).

При розрахунку заборгованості слід враховувати положення п.4.2.2. кредитного договору, грошові кошти на виконання зобов»язань передбачених кредитним договором, спрямовуються в наступній черговості :

- на сплату прострочених процентів за користування кредитом;

- на сплату прострочених комісій, якщо їх сплата передбачена умовами кредитного договору;

- на сплату простроченої заборгованості по кредиту;

- на сплату нарахованих процентів за користування кредитом;

- на сплату комісій, якщо їх сплата передбачена умовами цього договору;

- на сплату строкової заборгованості по кредиту;

- на сплату штрафних санкцій;

- на сплату інших платежів за кредитним договором.

Крім того, необхідно врахувати ті положення кредитного договору (п. 2.6.) та чинного законодавства (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України), за якими нарахування відсотків здійснюється до моменту повернення кредиту. Відсотки нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту.

Так, відповідачем з 21.02.2008 р. по 21.08.2009 р. здійснено погашення відсотків повному обсязі, але з простроченнями платежів.

З 21.09.2009 р. і по теперішній час погашення відсотків - не здійснювалось.

Крім того, відповідач не повернув основну суму - тіло кредиту у сумі 500 000 грн.

На час звернення з позовною заявою розмір заборгованості по відсотках за користування кредитом становить 285 000 грн. Крім того, як вбачається з розрахунку відсотків, відповідач має заборгованість зі сплати основної суми боргу (тіло кредиту), та має повернути тіло кредиту у розмірі 500 000 грн.

Так, відповідачем неодноразово порушувались, та порушуються умови кредитного поговору. Хронологія сплати платежів відповідачем, та кількість випадків порушень термінів сплати відсотків за користування кредитом, є обґрунтуванням неналежного виконання умов кредитного договору, та відповідно законності вимог позивача про стягнення боргу.

Крім того, у разі порушення умов договору сторони несуть відповідальність, яка передбачена безпосередньо договором та чинним законодавством України.

Так, п. 5.2. кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів, передбачених кредитним договором кредитна спілка має право вимагати, а позичальник зобов»язаний сплатити кредитній спілці штраф в подвійному розмірі, вказаний в п. 1.5. на день прострочення від суми простроченої заборгованості по кредиту.

Таким чином, штраф за умовами кредитного договору має складати суму, яка є подвійною від

3

вказаної в п. 1.5. кредитного договору, тобто : 2 х 36% від суми заборгованості. При цьому, умови п. 5.2. кредитного договору розповсюджуються на заборгованість зі сплати як кредиту, так і процентів.

Відповідач мав здійснювати платежі згідно із додатком № 1. Сторони обумовили, що, починаючи з 21.02.2008 року відповідач повинен був здійснювати щомісячний платіж у розмірі 15 000 грн. у якості погашення відсотків за кредитом. Але, відповідач перестав здійснювати платежі з 21.09.2009 року, чим кожного разу порушував строки повернення кредиту. Таким чином, кожний випадок порушення строків сплати платежу зобов»язує позичальника сплатити штраф від суми простроченої заборгованості.

За період з 21.08.2009 року по 21.03.2011 року заборгованість відповідача за прострочення сплати відсотків за користування кредитом становить 205 200 грн.

Крім того, відповідно до додаткового договору до кредитного договору обумовлено дату сплати основної суми (тіло кредиту) - 21.07.2009 року.

Штрафна відповідальність за кредитним договором розповсюджується на усі платежі за кредитним договором, а отже, за прострочення погашення основної суми кредиту за кредитним договором в порядку, який був встановлений додатком № 1 додаткового договору до кредитного договору.

Штрафні санкції нараховуються у порядку передбаченому п.5.2 кредитного договору, а саме виходячи з наступної формули :

Шт = 3 х (2 х 36%) /100%, де Шт - сума штрафу за прострочення сплати основного суми кредиту; 3 - сума простроченої заборгованості

А саме, Шт = 500 000, 00 х (2 х 36%)/ 100 %

Дата до якої мала бути сплачена основна сумаОсновна сумаРозрахунок штрафуСума штрафу21.07.2009500 000Шт = 3 х (2 х 36%) /100%360 000 грн. Таким чином, штрафні санкції, які підлягають стягненню за прострочення сплати основної суми заборгованості (тіло кредиту) складають 360 000 гривень.

Отже, загальна сума штрафних санкцій які підлягають стягненню складає (205 200 + 360 000) = 565 200 грн.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь КС «Спілка пенсіонерів України» складає 1 350 200 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 530, 532 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином, в установлені строки відповідно до умов договору та вимог Закону.

Відповідачем, також порушено вимоги ст.ст. 625, 629 ЦК України.

Виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечено договором поруки.

Поручителем відповідача, згідно укладеного 21.01.2008 року договору поруки, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Армапром».

Відповідно до вимог ст. 559 ЦК України на час звернення з позовом до суду порука припинена, а тому, відповідальність до поручителя в позовній заяві не ставиться.

Ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені Держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або Держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів Держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з Державою

Відповідно до ст. 45 ЦПК України, прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або Держави в порядку, встановленому Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь - якій стадії цивільного процесу.

Враховуючи, що положення рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року за № З-рп/99 розповсюджуються на представницькі повноваження прокурора, що вчиняються

4

останнім у цивільному процесі, з урахуванням останніх, інтереси Держави, представництво яких у суді здійснюється прокурором, можуть полягати в захисті загальнодержавних політичних, економічних, соціальних та інших програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб»єктів права власності та гос подарювання, тощо. Отже, поняття «інтереси держави» - категорія також оціночна і суб»єктом її оцінки є виключно прокурор. Ніякий інший орган, у тому числі й суд, не має права обмежувати прокурора у здійсненні його функції представництва.

Прокурор звертається з вказаним позовом в інтересах КС «Спілка пенсіонерів» з наступних підстав.

Відносно КС «Спілка пенсіонерів України» триває процедура санації ( ухвала господарського суду Одеської області від 05.10.2009р. у справі № 7/388-09-5002), кредиторами Спілки виступають державні установи, зокрема органи ПФУ, ДПІ, Фонди соціальної спрямованості та фізичні особи-вкладники кредитної спілки.

Органами прокуратури області, в порядку ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах незахищених осіб вкладників КС «Спілка пенсіонерів України» заявлено 61 позов на загальну суму 1 172 000 грн., які розглянуті і задоволені. Однак, у зв»язку з тим, що позичальники Спілки, своєчасно не повертають отримані кошти, виконати судові рішення не мас можливості.

Прокурор вважає, що невиконання позичальником кредитного договору, впливає на стан розрахунків позивача перед значною кількістю фізичних та юридичних осіб, неповернення яких викликало соціальну напругу в Державі. Крім того, до державного бюджету і Фондів соціальної спрямованості не надходять кошти. З огляду на вказане, інтереси Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» повністю співпадають з інтересами Держави.

Прохав стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» (67562, Одеська обл., Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Дніпропетровська дорога, буд. 99Б; код ЄДРПОУ: 33976607) суму заборгованості в розмірі 1 350 200 грн.

17.06.2011 року прокурор надав суду заяву про уточнення описової частини позовної заяви ( а. с. 46 т. 1 ) в зв»язку із допушенням в описовій частині позову технічних помилок відносно обставин укладення кредитного договору № ПФ-210108А та виконання його умов відповідачем, згідно якої днем надання кредиту є 21.01.2008 року, а не 21.01.2009 року, як означено у позовній заяві (п.2.3. кредитного договору).

Також, 21.01.2009 року, а не 14.03.2009 року між позивачем, Кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України», в особі директора філії Полтавська обласна» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» Грицай К.А., яка діяла на підставі довіреності, та ОСОБА_2, укладено додатковий договір № ПФ-140308А, відповідно до умов якого, відповідач має повернути кредит 21.07.2009 року, а не до 14.09. 2009 року ( п. 1.3. договору). Все інше у позовній заяві за текстом без змін.

В зв»язку із наданням представником відповідача копій квитанцій, оригінали яких оглянуто судом, про сплату частини суми відповідачем на погашення заборгованості, 29.03.2013 року прокурор надав суду заяву про зменшення позовних вимог ( а. с. 203 т. 1 ), посилаючись на те, що відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач здійснив часткову сплату заборгованості за кредитним договором.

Станом на 01.03.2013 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 1 136 308, 33 грн., з яких сума основного боргу 208 238 грн., заборгованість по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом 438 470,33 грн., штрафні санкції за прострочення сплати основного боргу 360 000 грн. та штрафні санкції за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 129 600 грн.

Прохав заяву про зменшення позовних вимог задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь КС «Спілка пенсіонерів України» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 136 308, 33 грн., з яких сума основного боргу 208 238 грн., заборгованість по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом 438 470,33 грн., штрафні санкції за прострочення сплати основного боргу 360 000 грн. та штрафні санкції за прострочення сплати відсотків за користування кредитом 129 600 грн.

5

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 ( а. с. 64 т. 1 ) 20.02.2013 року надав суду зустрічний позов до КС «Спілка пенсіонерів України» про визнання кредитного договору удаваним правочином та визнання його недійсним, посилаючись на те, що позивач заперечує проти заявлених позовних вимог і вимушений звернутися із зустрічною позовною заявою з наступних причин.

Восени 2007 року він отримав усну пропозицію від керівництва Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України», щодо можливості надання йому останнім від імені кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» за рахунок вкладів по депозитам фінансової установи безвідсоткової позики для розвитку його бізнесу, який на той час він розпочинав. Його заінтересувала така пропозиція, але як пояснив керівник кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України», кошти в позику може отримати лише член кредитної спілки та лише після проходження відповідної процедури вступу до членства у кредитній спілці, в безперешкодному проходженні якої обіцяв посприяти. Жодних інших подробиць укладання даної угоди керівник не пояснив.

В січні 2008 року він погодився на дану пропозицію і працівниками філії «Полтавська обласна» Кредитної Спілки «Спілка пенсіонерів України» за місцем його реєстрації, за декілька днів ніби-то було оформлено його членство в кредитній спілці та прийнято рішення про надання йому позики у вигляді «кредиту» строком на 12 місяців під 36 % річних. Як пояснив керівник Кредитної Спілки «Спілки пенсіонерів України» офіційно кредитна спілка не має права надавати безвітсоткові позики, саме тому документально проведено надання кредиту під «шалені» (36% річних), а в подальшому, після закінчення терміну дії договору, потрібно буде повернути видану суму кредиту, а відсотки за користування кредитом, відповівдно до умов договору, буде якимось чином списано та не потрібно буде сплачувати.

Так, дійсно, 21.01.2008 року між Філією «Полтавська обласна» Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» та ним - ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ПФ - 210108А від 21.01.2008 р., за умовами якого відповідач надавав позивачу кредитні кошти у сумі 500 000 грн., строком на 12 місяців - до 21.01.2009 року із процентною ставкою - 36 % річних. Мета кредитування - розвиток бізнесу. Додатковим договором від 21.01.2009 року збільшено строк кредитування на 6 місяців - до 21.07.2009 року.

Обставини укладення правочину кредитного договору та правовідносини, що при цьому виникли, засвідчують те, що правочин є удаваним, таким, що приховує інший, який дійсно мав місце, а саме договір безвідсоткової позики. Про те, що кошти за так званим «кредитним договором» є коштами за договором позики свідчить занадто короткий строк, на який здійснено кредитування, оскільки фізична особа із сумою кредитування у 500 000 грн., теоретично не в змозі за один рік повернути тіло кредиту з урахуванням 36% річної ставки, що в загальній сумі 680 000 грн. за рік та близько 56 666 грн. щомісячно.

Таким чином, спірний договір є удаваним правочином, оскільки сторони насправді уклали між собою договір безвідсоткової позики, але відповідач замаскував видачу грошових коштів за договором безвідсоткової позики під кредитний договір, кредитний договір є правочином для приховання іншого правочину - договору безвісоткової позики, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, між позивачем та Кредитною спілкою «Спілка пенсіонерів України» існували відносини, що регулюються правилами щодо договору позики. Так, згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до цивільного законодавства, реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого

6

типу.

Вважає кредитний договір таким, що не відповідає та суперечить чинному законодавству України, грубо порушує права позивача як споживача послуг та як громадянина України, не відповідає його внутрішній волі на момент укладення договору та на даний час, а тому, підлягає визнанню судом недійсним з наступних підстав.

Ст. 203 ЦК України говорить, що додержання таких вимог є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ч. 3 ст. 215 ЦК України визначено, що : «якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, правочин може бути визнаний судом недійсним».

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності (договору) є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією із сторін, зокрема вимоги про те, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства.

Він як споживач послуг, мав право у відповідності ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», при укладенні договору на одержання необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Всупереч наведеної статті Закону, він не отримав необхідну, доступну, достовірну інформацію про продукцію (послуги), що мала забезпечити можливість його свідомого і правильного вибору. Також, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація необхідна для здійснення свідомого вибору - вважається нечесною підприємницькою практикою. Надання повної та достовірної інформації про послуги, що надаються кредитною спілкою мали б наслідком не укладання оспорюваного правочину. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

При обумовленні надання позики відповідачем не було надано необхідну, доступну та достовірну інформацію про умови членства у Кредитній спілці «Спілка пенсіонерів України», оскільки в подальшому, як стало йому відомо, відповідно до Статуту кредитної спілки, зокрема п. 13.1, членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є членами Всеукраїнського Громадського Об»єднання «Спілка пенсіонерів України». Позивач не був членом вищезазначеного громадського об»єднання, а тому, взагалі не мав права бути членом Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» та взагалі отримувати позикові кошти, але про зазначені обставини він дізнався вже після підписання договору та отримання позичкових коштів.

Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Оспорюваний ним кредитний договір, в своїх умовах свідомо порушує принцип рівності сторін договору, на шкоду споживача послуг, оскільки умовами кредитного договору передбачені непомірно високі відсотки за користування позикою, які не були обумовлені умовами безвідсоткової позики.

Крім того, нещодавно йому стало відомо, що відповідач діяв на підставі ліцензії на надання фінансових послуг серії АБ № 344680 від 16.05.2006 року, виданої державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, строк дії якої закінчився 05.05.2009 року.

Відповідно до п. 1.1. Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок ї фінансових послуг, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 № 146, ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право кредитної спілки на провадження зазначеного в ньому виду діяльності з надання фінонсових послуг протягом визначеного строку за умови виконання Ліцензійних умов.

7

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання

ринків фінансових послуг», фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за вланий рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно ч.2 ст. 34 Закону, здійснення діяльності, зокрема щодо надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів та діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 р., фінансова операція - будь - яка операція, пов»язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб»єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу), переказ грошей з рахунку на рахунок, тощо. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочин - це дія особи спрямована на набуття зміни або припинення цивільних прав та обов»язків. Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Ч. 1 ст. 227 ЦКУ визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним, згідно п. 1.7. Ліцензійних умов, ліцензія чинна до закінчення строку її дії, визнання ліцензії недійсною або анулювання. Не допускається здійснення кредитними спілками діяльності, що потребує ліцензування згідно із законом, без ліцензії, після закінчення строку дії ліцензії, визнання ліцензії недійсною, у разі її тимчасового зупинення або анулювання.

Виходячи з викладеного, якщо кредитна спілка вчиняла правочин на підставі дії ліцензії про видачу кредитних коштів, то права та обов»язки за таким правочином обмежені строком дії такої ліцензії. Така правова позиція викладена і в листі державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 8041 від 14.10.2011 року.

Тобто, на даний час Кредитна спілка «Спілка пенсіонерів України», як фінансова установа не може обслуговувати ні оспорюваний удаваний кредитний договір ні реальний правочин позики, оскільки як фінансова установа втратила свої повноваження 05.05.2009 року - стоком закінчення дії ліцензії.

Зазначене свідчить, що оспорюваний правочин не відповідає та суперечить чинному законодавству України, внутрішній волі позивача та дає законні підстави для визнання договору недійсним. За вказаним договором позивачем сплачено грошові кошти в розмірі 564 412 грн., в т. ч. 291 762 грн. по погашенню тіла кредиту, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Прохав визнати кредитний договір № ПФ - 210108А від 21.01.2008 року укладений між Філією «Полтавська Обласна» КС «Спілка пенсіонерів України» та ними удаваним правочином та недійсним. Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме : зобов»язати КС «Спілка Пенсіонерів України» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_2 шляхом зарахування сплачених коштів у розмірі 564 412 грн. в рахунок повернення виданої грошової позики за недійсним договором.

В судовому засіданні представники позивача по первісному позову із прокуратури Полтавської області - Лисенко Н.М. та ОСОБА_8, а також, представники позивача із спілки - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ( а. с. 105, 114, 249 т. 1, 11 т. 2 ) первісні позовні вимоги, які є зменшеними, підтримали із підстав викладених у них, надавши суду письмові додаткові пояснення на виконання ухвали суду щодо забезпечення доказів за клопотанням представника позивача та для огляду в оригіналі ліцензії. Зустрічний позов не визнали

Представник відповідача та позивача по зустрічному позову - ОСОБА_6 ( а. с. 64 т. 1 ) зменшений первісний позов не визнав, а зустрічний підтримав із вказаних в ньому підстав.

Судом встановлено всі обставини, на які в первісному позові із уточненнями та зменшеннями послався позивач та вони доводяться матеріалами справи на а. с. Що стосується зустрічного позову, то

Суд, заслухавши сторін, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позови, вважає, що

8

первісний позов з уточненнями по тексту та зменшенними позовними вимогами підлягає задоволенню, а в зустрічному позові необхідно відмовити за безпідставністю з наступних

підстав.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 21.01.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно якого КС «Спілка пенсіонерів України» надал а відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 500 000 грн. на розвиток бізнесу зі сплатою 36% річних на строк до 21.01.2009 року.

21.01.2009 року був укладений додатковий договір, згідно якого строк кредитування збільшено до 21.07.2009 року.

Відповідно до п. 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісій та інших платежів, передбачених цим договором, кредитна спілка має правовимагати, а позичальник зобов»язаний сплатити Кредитній спілці штраф у подвійному розмірі, вказаний у п. 1.5. на день прострочення від суми простроченої заборгованості по кредиту.

Свої зобовязання перед кредитною спілкою ОСОБА_2 не виконав, допустив прострочення виконання грошових зобов»язань. За ним утворилася заборгованість в розмірі 1 136 308,33 гривень станом на 01.03.2013 року, детальна розшифровка яких приведена у зменшеному позові та підтверджується відповідними розрахунками.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка -неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, об»єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та надання фінансових послуг за рахунок об»єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом 3 ч. 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.

Ч. 4 ст. 8 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, шо ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також, інші види діяльності відповідно до закону.

Згідно ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» таким видом діяльності є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не відносяться внески членів кредитної спілки, шо спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об»єднаній кредитній спілці, а також, у державні цінні папери, перелік яких встановлюється уповноваженим органом.

Ліцензійними умовами провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринкіз фінансових послуг України від 02.12.2003 року № 146, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за № 1225/8546 (із змінами), які розроблені відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та. державне регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що кредитна спілка для здійснення своєї діяльності з надання фінансових кредитів зобов»язана отримати лише ліцензію, а саме : - для залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів - ліцензія на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки; для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій) - ліцензія на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів-за

9

рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Отримання інших ліцензій кредитними спілками законодавством України не передбачено.

На момент видачі вказаного кредиту, Кредитна спілка «Спілка пенсіонерів України» отримала ліцензію серії АБ № 344680, видану 16.05.2006 року державною комісією з регулювання ринків та фінансових послуг, якою надано право спілці на надання фінансових послуг (діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки). Строк дії ліцензії встановлено з 05.05.2006 року по 05.05.2009 року, яку суд оглянув і в оригіналі (а. с. 18, 19). Як вбачається з наданих кредитною спілкою документів, письмових пояснень позивача та роздрукованої каси кредит надавався відповідачу з коштів, що належать членам кредитної спілки.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов»зання.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Тому, відповідачем в односторонньому порядку були порушені умови договору, крім того, відповідач раніше, до подачі позову прокурором не оскаржував укладеного договору, сплачував саме відсотки із змісту зустрічного позову, та враховуючи, що цивільне законодавства не містить положень, які б передбачали, як підставу для припинення зобов»язань відсутність дозволу або ліцензій на здійснення окремих видів діяльності, то зустрічний позов є безпідставним.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача на користь Держави згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 27, 31, 88, 208, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 611, 615, 625, 629, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 1 ч. 1, п. 2. ч. 2 ст. 23 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.11.2001 року № 2908 - 111 ( із змінами ), ч. 3 ст. 5, п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664 - 111 ( із змінами ), суд, -

В И Р І Ш И В :

Зменшені позовні вимоги заступника прокурора Полтавської області в інтересах Держави в особі Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахованих відсотків та штрафних санкцій - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь КС «Спілка пенсіонерів України» заборгованість за кредитним договором № ПФ - 210108А від 21.01.2008 року та додатковим договором до кредитного договору № ПФ - 210108А від 21.01.2009 року станом на 01.03.2013 року у сумі 1 136 308,33 гривень, що складається із :

- основної суми боргу - 208 238 гривень,

- заборгованості по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом - 438 470,33 гривень,

- штрафних санкцій за прострочення сплати основного боргу - 360 000 гривень,

- штрафних санкцій за прострочення сплати відсотків за користування кредитом - 129 600 гривень.

В зустрічних позовних вимогах ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» про визнання кредитного договору удаваним правочином і визнання його недійсним - відмовити як безпідставних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати у сумі 3 441 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з

10

дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: О. О. Гальченко