Рішення № 33407836, 27.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2013 р. Справа №917/1287/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз", 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1

до Сільськогосподарського Приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке", 37342, Полтавська область, Гадяцький район, с.Березова Лука

про стягнення 20 254,33 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Представники:

від позивача: Гирба О.А. довіреність №149 від 07.06.2013р.

від відповідача: не з"явився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 20 254,33 грн., з яких 15 353,06 грн. заборгованість за Договором поставки №55/04/П від 04.04.2011р., 4090,99 грн. - пеня та 810,28 грн. - 3%річних.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №55/04/П від 04.04.2011р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вимоги ухвал суду від 27.06.2013 р., 16.07.2013р. та 15.08.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (постачальник, позивач по справі) та Сільськогосподарським Приватно-орендним підприємством "Березоволуцьке" (покупець, відповідач по справі) був укладений Договір №55/04/П від 04.04.2011р. (далі - Договір) (а.с.10).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє по 31.12.2011р. (п. п. 6.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.1. даного Договору постачальник зобов"язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію (автозапчастини) в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках і накладних, що є невід"ємною частиною даного договору.

Сторони при укладенні Договору поставки №55/04/П від 04.04.2011р. узгодили наступне:

- підпис представника Покупця у накладній є узгодженням Покупцем асортименту, кількості і ціни поставленої продукції (п.п.2.3.2 Договору).;

- датою поставки продукції є дата виписки Постачальником товарної накладної, яка вважається специфікацією до цього Договору (п.п.2.4. Договору);

- покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 30 днів з дати поставки цієї партії продукції (п.п.3.1.Договору).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору товар був поставлений, а відповідачем відповідно до накладних був отриманий, а саме автозапчастини на загальну суму 15 353,06 грн.:

- за накладною №01002/06 від 11.07.2011р. на суму 5179,70 грн. (а.с.11);

- за накладною №01760/03 від 07.09.2011р. на суму 5626,22 грн. (а.с.12-13);

- за накладною №01839/03 від 13.09.2011р. на суму 3722,34 грн. (а.с.14).

Вказаний товар був отриманий представником Сільськогосподарського Приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке" громадянином Моргун В.О. на підставі довіреності №150 від 11.07.2011р.(а.с. 15) та довіреності №200 від 07.09.2011р.(а.с. 15-16).

Вказані накладні підписані представником відповідача без зауважень.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором у частині здійснення оплати у визначені договором строки.

18.11.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист про порушення строку оплати (а.с.18).

17.10.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості Договору поставки №55/04/П від 04.04.2011р. в сумі 15 353,06 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 15 353,06 грн. підтверджено в двостороннє підписаному акті звірки взаєморозрахунків від 09.08.2011 року (а.с.19).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наданими до справи доказами підтверджується факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості в розмірі 15 353,06 грн. за поставлений на виконання умов договору товар та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов"язань за Договором поставки №55/04/П від 04.04.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача 4090,99 грн. пені (окремо за кожною накладною) та 810,28 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст.2 цього закону, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем здійснено розрахунок пені без урахування п.6 ст. 232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок розміру пені та річних, заявлених до стягнення, з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ ".

За таких обставин стягненню підлягає 1222,45 грн. - пені та 810,28 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судовий збір розподіляється з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського Приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке" ( 37342, Полтавська область, Гадяцький район, с.Березова Лука; ідентифікаційний код 03771577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) 15 353,06 грн. - основний борг, 1222,45 грн. - пені та 810,28 грн. 3% річних.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Сільськогосподарського Приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке" ( 37342, Полтавська область, Гадяцький район, с.Березова Лука; ідентифікаційний код 03771577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.Нижньодніпровська, 1; ідентифікаційний код 25008215) 1476,83 грн. - судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

4. Відмовити у задоволенні вимог в іншій частині позову.

Повне рішення складено 30.08.13 р.

Суддя Погрібна С.В.