Ухвала суду № 33407153, 10.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стоілова Т.В.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року справа №235/4245/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Васильєвої І. А., Казначеєва Е. Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 серпня 2013 року у справі № 235/4245/13-а (№ 6-а/235/108/13) (суддя Стоілова Т. В.) про заміну порядку та способу виконання судового рішення, прийнятого за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, за участі Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

4 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом (арк. спр. 2) до Управління Пенсійного фонду України в Красноармійському районі Донецької області (далі - УПФУ) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року та в подальшому.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року (арк. спр. 9) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено шляхом визнання протиправними дій відповідача, зобов'язання відповідача здійснити позивачу, як дитині війни, нарахування та виплату щомісячного підвищення у розмірі надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2013 року (арк. спр. 14) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року.

23 липня 2013 року відділом державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області надано до суду першої інстанції подання (арк. спр. 17) про зміну способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з УПФУ не сплаченої суми 1191 грн. 12 коп.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 серпня 2013 року (арк. спр. 28-31) подання відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про заміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено повністю та змінено спосіб і порядок виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року шляхом стягнення з УПФУ за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 1 січня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 1191 грн. 12 коп.

УПФУ не погодилося з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу (арк. спр. 33), в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні подання заяви відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про зміну способу і порядку виконання судового рішення та виконавчого листа. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем вказано, що в позовній заяві позивач просив суд зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про соціальний статус дітей війни», тобто предметом позову було зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, а правовою підставою позову позивач вказав саме статтю 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Відповідач вказує, що під зміною способу та порядку виконання судового рішення розуміється прийняття судом нових заходів для виконання рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способу, раніше встановленим, але при цьому не змінюючи його змісту, тому подання про заміну способу виконання рішення про зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з причини відсутності майна є зміною способу захисту права порушеного права, а не є зміною способу виконання рішення суду.

Сторони були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, представників до суду не направили.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

На виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року, судом першої інстанції 12 квітня 2013 року виданий виконавчий лист від 18 жовтня 2011 року (арк. спр. 20). На запит Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області УПФУ наданий лист від 25 квітня 2013 року (арк. спр. 19) з повідомленням про відсутність можливості виконати рішення суду в частині зобов'язання виплати заборгованості за таким рішенням з огляду на недостатнє фінансування.

За довідкою УПФУ (арк. спр. 18, 44) ОСОБА_2 проведено за рішенням суду нарахування як дитині війни за період з 1 січня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що складає 1191 грн. 12 коп..

З 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-ІV (далі - Закон № 4901), який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання. Частиною 1 статті 2 Закону № 4901 визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. За частинами 1, 2 статті 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Згідно з частинами 1, 2, 6, 7, 8 статті 4 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється Державною казначейською службою України у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на Державну казначейську службу України з одночасним направленням повідомлення такому органу. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов'язані протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах Державної казначейської служби України та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі. За статтею 7 Закону № 4901 виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду. Тобто, Управління Пенсійного фонду України є державним органом.

Виходячи з положень Закону № 4901 та приписів Порядку, затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 3 серпня 2011 року № 845, органи Державної казначейської служби на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення суми коштів, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України.

За частиною 1 статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2013 року № 846/12/13-13 під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

За частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду судом першої інстанція подання державної виконавчої служби про зміну способу та порядку виконання судового рішення, відповідачем не здійснено виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року в повному обсязі, оскільки проведено лише нарахування на користь позивача коштів 1191 грн. 12 коп. без здійснення їх фактичної виплати.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо очевидної неможливості виконання постанови суду у визначений судом спосіб, що обумовлює зміну та встановлення іншого способу і порядку виконання судового рішення шляхом визначення до стягнення з відповідача на користь позивача відповідної суми, що нарахована відповідачем на виконання постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2011 року. Таким чином, судом першої інстанції спірну ухвалу постановлено з дотриманням вимог процесуального права, що обумовлює залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін ухвали суду першої інстанції. Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 серпня 2013 року залишити без задоволення.

Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва