Рішення № 33406270, 06.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2013 р. Справа № 911/2626/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства «Васильківтепломережа», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 196225,22 грн.

за участю представників:

від позивача: Сіндряков О.В. (дов. № 14-151 від 22.08.2013 р.);

від відповідача: Кашуба Л.Г. (дов. № 160 від 07.02.2013 р.);

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства «Васильківтепломережа» (далі - відповідач) про стягнення 196225,22 грн., з яких 102546,19 грн. пені, 76398,95 грн. 3% річних та 17280,08 грн. інфляційних втрат.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна сума позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за договором № 14/7103/12 від 21.11.2012 р. про відступлення права вимоги до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» перейшли всі права за договором на постачання природного газу № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р., укладеним між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» та комунальним підприємством «Васильківтепломережа». В зв'язку з неналежним виконанням комунальним підприємством «Васильківтепломережа» умов договору про постачання природного газу № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р. в частині оплати отриманого природного газу, позивачем на підставі п. 6.2.2. договору нараховано відповідачу 102546,19 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України - 76398,95 грн. 3% річних та 17280,08 грн. інфляційних втрат.

25.07.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог повністю, посилаючись на те, що 21.12.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 2188485,72 грн. була погашена повністю в добровільному порядку, в зв'язку з чим відповідно до ст. 202 ГК України на момент пред'явлення позову господарське зобов'язання припинилось його виконанням, проведеним належним чином, а тому підстав господарсько-правової відповідальності немає. Позивач також зазначив, що з наданого позивачем розрахунку вбачається, що штрафні санкції було нараховано ним на загальну суму заборгованості - 6897398,44 грн., хоча передана була заборгованість у сумі 2188485,75 грн., та без застосування норм закону, передбачених ст. 232 ГК України та ст. 267 ЦК України.

20.08.2013 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява щодо застосування строків позовної давності, в якій відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені в сумі 102546,19 грн. та відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки строк позовної давності по цій вимозі сплив 08.05.2013 р.

В судових засіданнях 25.07.2013 р. та 27.08.2013 р. було оголошено перерву до 27.08.2013 р. та 06.09.2013 р. відповідно.

Представник позивача в судових засіданнях 25.07.2013 р., 27.08.2013 р. та 06.09.2013 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.07.2013 р. заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а в судових засіданнях 27.08.2013 р. та 06.09.2013 р., крім того підтримав заяву про застосування строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2012 р. між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (Постачальник) та комунальним підприємством «Васильківтепломережа» (Споживач) було укладено договір № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 на постачання природного газу за регульованим тарифом (договір 1).

Відповідно до п. 1.1. договору 1 постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.1. договору 1 договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Відповідно до п. 2.6. договору 1 послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника (п. 2.7. договору 1).

Пунктом 2.8. договору 1 встановлено, що споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача.

Відповідно до п. 2.9. договору 1 акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (п. 4.1. договору 1).

Згідно з п. 4.2.1. договору 1 сума до сплати за 1000 куб.м. природного газу складає 1309,20 грн.

Пунктом 4.6. договору 1 встановлено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Оплата за газ, послуги з його постачання та транспортування, проводиться виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 10.1. договору 1 цей договір набирає чинності з дати його підписання та поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2012 р., та укладається на строк до 31.12.2012 р.

На виконання умов договору за період з січня 2012 р. по квітень 2012 р. постачальник передав, а відповідач прийняв у власність природний газ на загальну суму 6897398,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу № б/н за січень 2012 р. від 31.01.2012 р. на суму 2304974,90 грн., № б/н за лютий 2012 р. від 29.02.2012 р. на суму 2686433,89 грн., № б/н за березень 2012 р. від 31.03.2012 р. на суму 1845066,03 грн. та № б/н за квітень 2012 р. від 30.04.2012 р. на суму 60923,62 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту наявного в матеріалах справи акта звірки взаєморозрахунків від 06.11.2012 р., підписаного представниками публічного акціонерного товариства «Київоблгаз» та КП «Васильківтепломережа», станом на 31.10.2012 р. заборгованість відповідача за договором № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р. становила 2188485,72 грн.

21.11.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Київоблгаз» (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) було укладено договір № 14/7103/12 про відступлення права вимоги (договір 2).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору 2 первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора КП «Васильківтепломережа» за договором на постачання природного газу № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р. у сумі 2188485,72 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2. договору 2 право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

27.11.2012 р. сторонами було підписано акт приймання-передачі документів, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи, зазначені в п. 2.1 договору про відступлення права вимоги.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, право вимоги первісного кредитора до відповідача було передано позивачеві 27.11.2012 р. відповідно до п. 2.2. договору 2.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту договору № 14/7103/12 від 21.11.2012 р. сторонами встановлено, що до нового кредитора (позивача) переходить право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р.

Однак, в договорі № 14/7103/12 від 21.11.2012 р. сторонами не зазначено, що до нового кредитора переходить право стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, що будуть нараховані після укладення даного договору, в зв'язку з чим відповідно до приписів ст. 514 ЦК України до нового кредитора (позивача) перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав - 27.11.2012 р.

На підставі укладеного договору та акта приймання-передачі первісний кредитор повідомив відповідача про уступку права вимоги листом № 12-4222 від 27.11.2012 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром рекомендованих відправлень від 28.11.2012 р. з відбитком поштового штемпеля.

З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 11 від 11.12.2012 р. вбачається, що 21.12.2012 р. відповідач повністю розрахувався з позивачем за отриманий природний газ на загальну суму 2188485,72 грн.

Враховуючи те, що погашення заборгованості було здійснено відповідачем з порушенням встановлених п. 4.6. договору строків, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 17280,08 грн. інфляційних втрат та 76398,95 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість по кожному простроченому платежу з урахуванням часткових проплат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 17280,08 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 16.01.2012 р. по 15.02.2012 р. та з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р. на прострочену заборгованість за січень 2012 р. у сумі 2304974,00 грн. та 1536942,18 грн. відповідно та за період з 16.02.2012 р. по 15.03.2012 р. на прострочену заборгованість за лютий 2012 р. у сумі 2686433,90 грн.

З наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за січень-лютий 2012 р., вбачається, що позивачем невірно зазначено дати початку нарахування інфляційних втрат, а саме 16.01.2012 р. та 16.02.2012 р.

Однак враховуючи те, що заборгованість за січень 2012 р. у сумі 2304974,00 грн. та 1536942,18 грн. існувала у лютому та березні 2012 р. відповідно, а заборгованість за лютий 2012 р. у сумі 2686433,90 грн. - у березні 2012 р. та те, що з самого розрахунку, який є арифметично вірним, вбачається, що інфляційні втрати нараховано за період лютий-березень 2012 р., то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані за лютий-березень 2012 р. на заборгованість у січні 2012 р., у сумі 9220,78 грн. та на заборгованість у лютому 2012 р. за період березень 2012 р. у сумі 8059,30 грн., а отже позовні вимоги про стягнення 17280,08 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 76398,95 грн. 3% річних, нарахованих за період з 08.02.2012 р. по 28.04.2012 р. на заборгованість за січень 2012 р., за період з 08.03.2012 р. по 27.12.2012 р. на заборгованість за лютий 2012 р., за період з 08.04.2012 р. по 27.12.2012 р. на заборгованість за березень 2012 р. та за період з 08.05.2012 р. по 27.12.2012 р. на заборгованість за квітень 2012 р.

Як встановлено господарським судом, за умовами договору № 14/7103/12 від 21.11.2012 р. про відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора (позивач) перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав - 27.11.2012 р.

Отже, позивач відповідно до умов договору про відступлення права вимоги має право вимагати стягнення з відповідача лише суму 3% річних, що існувала станом на 27.11.2012 р.

Відповідно до вірного розрахунку сума 3% річних, нарахованих з заявлених позивачем дат по 27.11.2012 р., становить 71211,98 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 102546,19 грн. пені за прострочення оплати товару, нарахованої по кожному простроченому платежу окремо з урахуванням часткових проплат з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за загальний період з 26.06.2012 р. по 07.11.2012 р.

Згідно з п. 6.2.2. договору 1, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування позовної давності, яка подана до суду 20.08.2013 р.

Частиною 1 ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій міститься вимога про стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу, 05.07.2013 р., що підтверджується штампом поштового відділення на конверті, в якому надійшли до суду позовні матеріали.

Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 26.06.2012 р. по 04.07.2012 р. включно.

В силу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, на підставі викладеного, позовна вимога в частині стягнення пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого природного газу, нарахованої з 26.06.2012 р. по 04.07.2012 р. включно, не підлягає задоволенню.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого господарським судом за загальний період з 05.07.2012 р. по 07.11.2012 р. на заборгованість за кожний місяць поставки окремо, сума пені становить 91609,19 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Посилання відповідача на те, що позивачем безпідставно нараховано штрафні санкції на загальну суму заборгованості відповідача за договором № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р., а не на 2188485,72 грн. переданої заборгованості, є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 1.2. договору № 14/7103/12 від 21.11.2012 р. до позивача перейшло право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р. Тобто, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, нарахованих на заборгованість за договором № 700700012-ТКЕ-ТЕ/12 від 15.02.2012 р., що існувала протягом його дії станом на момент переходу прав до позивача, як це передбачено ст. 514 ЦК України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Васильківтепломережа» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 60-а, код 31916457) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 17280,08 грн. (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят грн. 08 коп.) інфляційних втрат, 71211,98 грн. (сімдесят одну тисячу двісті одинадцять грн. 98 коп.) 3% річних, 91609,19 грн. (дев'яносто одну тисячу шістсот дев'ять грн. 19 коп.) пені та 3602,03 грн. (три тисячі шістсот дві грн. 03 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 11.09.2013 р.