Рішення № 33405306, 09.09.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.2013 Справа № 920/957/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми,

про стягнення 1 997 531 грн. 09 коп.,

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Сіндряков О.В., довіреність № 14-151 від 22.08.2013 року,

від відповідача: Приходько Д.В., довіреність № 15 від 15.03.2013 року.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 603 963 грн. 62 коп. пені, 40 217 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 353 349 грн. 98 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 23.01.2012 року договору купівлі-продажу природного газу № 50-Н.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву проти позовних вимог заперечує, оскільки позовна заява подана не НАК «Нафтогаз України», яка є стороною спірного договору, а ПАТ НАУ «Нафтогаз України», а також посилається на те, що оформлення сторонами актів приймання-передачі газу відбулося поза межами передбаченого умовами спірного договору строку у зв'язку з ухиленням позивача від підписання актів приймання передачі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2012 року між сторонами був укладений договір № 50-Н купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).

03.08.2012 року сторонами до Договору була укладена додаткова угода № 1.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору позивач зобов'язався передати відповідачу у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах, визначених Договором.

Згідно до п. 2.1 Додаткової угоди № 1 до Договору приймання-перадача газу, поставленого позивачем відповідачу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Позивач протягом січня - червня 2012 року передав відповідачу, а останній прийняв природний газ на загальну суму 74 624 612 грн. 10 коп.

Вищезазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2012 року, 29.02.2012 року, 31.03.2012 року, 30.04.2012 року, 31.05.2012 року, 30.06.2012 року, а також довідками щодо кінцевого сальдо відповідача за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року та щодо операцій із відповідачем за цей період.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати вартості газу протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розраховувався за поставлений позивачем газ з порушенням строків встановлених Договором, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1 603 963 грн. 62 коп. пені, 40 217 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 353 349 грн. 98 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Договору.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 60 3963 грн. 62 коп. пені підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань (невиконання або неналежне виконання) є підставою для застосування господарських санкцій передбачених законом або договором.

Згідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 Договору, він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочено платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, пеня нарахована з урахуванням часткових проплат відповідача, а саме: за зобов'язаннями січня 2012 року - 11501 грн. 78 коп., за період прострочення з 15.02.2012 року по 28.02.2012 року; за зобов'язаннями лютого 2012 року - 57134 грн. 04 коп., за період прострочення з 15.03.2012 року по 30.03.2012 року; за зобов'язаннями березня 2012 року - 329727 грн. 36 коп., за період прострочення з 15.04.2012 року по 14.10.2012 року; за зобов'язаннями квітня 2012 року - 657 175 грн. 70 коп., за період прострочення з 15.05.2012 року по 14.11.2012 року; за зобов'язаннями травня 2012 року - 310766 грн. 19 коп., за період прострочення з 15.06.2012 року по 07.12.2012 року; за зобов'язаннями червня 2012 року - 237658 грн. 56 коп., за період простроченн з 15.07.2012 року по 24.12.2012 року; всього пені за вищезазначені періоди прострочення нараховано на загальну суму 1603963 грн. 62 коп.

Порушення строків виконання основного зобов'язання відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, нарахована в межах строків позовної давності встановлених ст. 232 Господарського кодексу України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань", а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 1 603 963 грн. 62 коп. пені, за періоди зазначені вище, підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 40 217 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 353 349 грн. 98 коп. 3% річних підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи вищезазначені положення, позивач нарахував відповідачу 40 217 грн. 49 коп. інфляційних втрат, за період прострочення з 16.01.2012 року по 15.03.2012 року та 353 349 грн. 98 коп. 3% річних, за наступні періоди: за зобов'язаннями січня 2012 року - 2226 грн. 15 коп., за період прострочення з 15.02.2012 року по 28.02.2012 року; за зобов'язаннями лютого 2012 року - 11201 грн. 86 коп., за період прострочення з 15.03.2012 року по 30.03.2012 року; за зобов'язаннями березня 2012 року - 82372 грн. 49 коп., за період прострочення з 15.04.2012 року по 07.12.2012 року; за зобов'язаннями квітня 2012 року - 147864 грн. 53 коп., за період прострочення з 15.05.2012 року по 07.12.2012 року; за зобов'язаннями травня 2012 року - 62153 грн. 24 коп., за період прострочення з 15.06.2012 року по 07.12.2012 року; за зобов'язаннями червня 2012 року - 47531 грн. 71 коп., за період простроченн з 15.07.2012 року по 24.12.2012 року, а всього 353349 грн. 98 коп.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня зобов'язань, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача 40 217 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 353 349 грн. 98 коп. 3% річних, за вищезазначені періоди прострочення, підлягають задоволенню.

Крім того, суд не приймає до уваги заперечення відповідача з наступних підстав:

По-перше, посилання відповідача на те, що позовна заява подана не НАК «Нафтогаз України», яка є стороною спірного Договору, а ПАТ НАУ «Нафтогаз України», який є іншою юридичною особою, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивачем до справи було надано копію статуту з якого вбачається, що Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - це скорочена назва

Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

По-друге, посилання відповідача на те, що оформлення сторонами актів приймання-передачі газу відбулося поза межами передбаченого умовами спірного Договору строку у зв'язку з ухиленням позивача від підписання актів приймання передачі, є необгрунтованим, оскільки:

Правовідносини між сторонами склалися на підставі спірного Договору, який є двосторонім правочином, за змістом якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити природний газ відповідачу, а останній взяв на себе обов'язок прийняти та сплатити отриманий природний газ на умовах та в строки встановлені Договором.

Зазначений Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань (невиконання або неналежне виконання) є підставою для застосування господарських санкцій передбачених законом або договором.

Посилання на затримки в оформленні актів приймання-передачі газу не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, оскільки п. 4.1 Договору не пов'язує обов'язок оплатити отриманий газ з підписанням актів приймання-передачі газу. Наявність актів є обов'язковою лише для проведення остаточного розрахунку, який включає можливі розбіжності та коригування.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга залізнична, 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 1603963 грн. 62 коп. пені, 40217 грн. 49 коп. інфляційних витрат, 353349 грн. 98 коп. 3% річних, 39950 грн. 65 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2013 року.

Суддя О.Ю. Резніченко