Рішення № 33405069, 03.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2013 р. Справа № 914/2897/13

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант», м.Київ

До відповідача: Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», м. Львів

Про стягнення 14 595,78 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Торська І.В.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Котишин Р. - представник

від відповідача: Батенчук М. - представник

Суть спору: Подано позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» до відповідача Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - 14 595,78 грн.

В судовому засіданні 12.08.2013 року судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві, письмових поясненнях та матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача щодо позовних вимог заперечив з підстав та мотивів викладених у своєму відзиві на позов та поясненнях наданих в судовому засіданні.

03.09.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

25.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» та Орач Ростиславом Адріановичем (Страхувальник) було укладено договір №06VR\03-141-01399 добровільного страхування автомобіля марки «Honda civic 4D», реєстраційний номер ВС 2745 ВО.

Згідно зазначеного Договору, позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

06.05.2010 року в м. Львові по вул. Франка - К.Левицького - Князя Романа (перехрестя) сталася, дорожньо-транспортна пригода (надалі ДТП) за участю а трамвая маршруту №5 б/н 1066 під кернуванням Онишкевич Г.М. та автомобіля «Honda civic 4D», реєстраційний номер ВС 2745 ВО, яким кермував Романишин Т.Л.

В результаті зіткнення автомобіль «Honda civic 4D», реєстраційний номер ВС 2745 ВО отримав технічні пошкодження.

Як вбачається з довідки Відділу ДАІ у Львівській області №36/2026ск від 04.06.2010 р. та постанови Галицького районного суду м.Львова від 26.05.2010 року у справі №3-1225, по адміністративній справі, вище зазначене ДТП відбулось в наслідок порушення правил дорожнього руху України водієм Онишкевич Г.М., і яку визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Висновку 3144/10 від 11.06.2010 року про оцінку транспортного засобу, складеного ФОП Холодцовим Д.В., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Honda civic 4D» становить 18 244,73 грн.

ТзОВ «СК»Альфа-Гарант» виходячи із страхового акту №СТ/10/0827 від 27.09.2010 року та розрахунку страхового відшкодування, проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 595,78 грн. - страхувальнику Орач Ростиславу Адріановичу.

07.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією №б/н про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 595,78 грн., яка була залишена без задоволення, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №06VR\03-141-01399 від 25.03.2010 р., позивач 27.09.2010 року здійснив страхове відшкодування Орач Р.А. в розмірі 9 339,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2635.

Зазначене страхове відшкодування ТзОВ «СК «Альфа-Гарант» відшкодувало у зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля («Honda civic 4D», реєстраційний номер ВС 2745 ВО) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Дане ДТП відбулось внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм Онишкевич Ганною Михайлівною, що встановлено постановою Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2010 року по адміністративній справі №3-1525, яка набрала законної сили.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 933 Цивільного кодексу України передбачає перехід до Страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки».

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Враховуючи те, що на момент ДТП Онишкевич Г.М. керувала трамваєм маршруту №5 б/н 1066 перебуваючи у трудових відносинах із ЛКП «Львівелектротранс» Трамвайне депо №2, в порядку ст.1172 ЦК України у ТзОВ «СК «Альфа-Гарант» виникло право регресної вимоги на суму 14 595,78 грн.

07.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією №б/н про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 14 595,78 грн., яка була залишена без задоволення, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що сума позовних вимог складає 14 595,78 грн., однак сума страхового відшкодування перерахована страхувальнику лише в розмірі 9 339,78 грн. Крім того, представник відповідача посилається на те, що позивачем до позовної заяви не подано доказів які б підтверджували повноваження експерта, який проводив експертне автотоварознавче дослідження та для огляду пошкодженого транспортного засобу експертом не викликались уповноважені представники підприємства.

Доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, як вбачається із матеріалів справи між ТзОВ СК»Альфа-Гарант» та Страхувальником виникли зустрічні однорідні вимоги на суму 5 256,00 грн., оскільки Страхувальник був зобов'язаний Страховику сплатити 2 628,00 грн. до 27.08.2010 року та 2 628,00 грн. до 27.11.2010 року. Щодо належності повноважень судового експерта та повідомлення працівників відповідача про огляд пошкодженого автомобіля, то представником позивача подано докази, які спростовують зазначені доводи відповідача.

Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив, однак жодного доказу в обґрунтування своїх доводів суду не подав, доказів які б спростовували позовні вимоги або доказів оплати позивачу в розмірі 14 595,78 грн. також суду не представив.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 14 595,78 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 2, код ЄДРПОУ 03328406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова Компанія «Альфа-Гарант» (0133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) 14 595,78 грн. - шкоди та 1 720,50 грн. - судових витрат.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.09.2013 р.

Суддя Березяк Н.Є.