Рішення № 33405066, 03.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 911/931/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Рибченко Н. М. (довіреність б/н від 04.01.2013 р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Васт-Транс", с. Петрушки, Києво-Святошинський район

до:

1) Публічного акціонерного товариства „Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне, Рубіжанський район, Луганська область;

2) Дочірнього підприємства „Віаланд", с. Петрушки, Києво-Святошинський район;

про стягнення 25 526, 60 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Васт-Транс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат", Дочірнього підприємства „Віаланд" про стягнення 25 400, 00 грн. основної заборгованості, 50, 80 грн. інфляційних збитків, 85, 60 грн. 3 % річних (25 326, 60 грн. - з ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат", 200, 00 грн. - з Дочірнього підприємства „Віаланд").

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу за договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, укладеними між ТОВ „Васт-Транс" та ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат", та невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу згідно договору поруки від 25.04.2012 р., укладеного між ТОВ „Васт-Транс" та Дочірнім підприємством „Віаланд".

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2013 р. порушено провадження у справі № 911/931/13 за позовом ТОВ „Васт-Транс" до ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат", ДП „Віаланд" про 25 526, 60 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.04.2013 р.

28.03.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист № 52 від 27.03.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

03.04.2013 р. до канцелярії суду від відповідача-1 надійшло клопотання б/н б/д про фіксацію судового процесу, у якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено.

03.04.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.04.2013 р.

17.04.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача-1 надав документи, витребувані судом, а також заперечення № 09/56 від 17.04.2013 р., у яких він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

17.04.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.05.2013 р. Також, даною ухвалою суду витребувано у Луганської митниці відомості та транспортні, комерційні і інші супровідні документи, що визначають та встановлюють вартість транспортних послуг перевізника (договір-заявка, довідка про вартість транспортних послуг, тощо) і були надані для митного оформлення товарів, що перевозились згідно міжнародно-транспортної накладної (CMR) № 75/21.01, № 73/21.01 (додаються).

15.05.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.06.2013 р.

20.05.2013 р. до канцелярії суду на відповідний запит суду від Луганської митниці надійшов лист № 13/2-17/3333 від 25.04.2013 р., що долучений судом до матеріалів справи.

12.06.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.07.2013 р. Також, даною ухвалою суду витребувано у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів відомості про включення у 2013 р. до податкового обліку ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат" податкового кредиту згідно із податковими накладними, складеними та виданими у 2013 р. ТОВ „Васт-Транс".

01.07.2013 р. до канцелярії суду на відповідний запит суду від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів надійшов лист № 8574/10/10-013 від 26.06.2013 р., що долучений судом до матеріалів справи.

03.07.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, надав.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір № 113, згідно умов п. 1.1. якого перевізник приймає на себе зобов'язання по організації і виділення автотранспорту для доставки переданого замовником вантажу в строки і в пункт, визначений замовником і передати його особі, що має право на отримання вантажу, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату в порядку і в розмірі, передбаченому даним договором.

Згідно п. 3.1. договору при перевезенні вантажу по території України застосовується провозна плата, узгоджена сторонами в додатку № 2 даного договору.

21.11.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 113 від 02.04.2012 р., згідно якого вартість перевезення вантажу за машрутом м. Рубіжне, Україна - м. Рогачів, Білорусь (пункт переходу - Нов. Яриловичі) становить 12 700, 00 грн.

29.12.2012 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 113 від 02.04.2012 р.,

11.02.2013 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано додаткову угоду № 3 до договору № 113 від 02.04.2012 р., згідно якого вартість перевезення вантажу за машрутом м. Рубіжне, Україна - м. Рогачів, Білорусь (пункт переходу - Нов. Яриловичі) становить 12 700, 00 грн.

16.01.2013 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано договір-заявку № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, згідно умов якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу (гофропродукція в кипах, 10 т, 86 куб.м.) за маршрутом м. Рубіжне, Луганська область, Україна - м. Рогачів, Білорусь, автомобілем, державний номер АІ 2561 АР, напівпричіп АІ 9014 ХХ, водій Дорієнко С.

Відповідно до даної заявки вартість перевезення вантажу складає 12 700, 00 грн., що сплачується протягом 10 календарних днів з дня розвантаження автомобіля.

16.01.2013 р. між позивачем та відповідачем-1 було підписано договір-заявку № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, згідно умов якої позивач зобов'язувався здійснити для відповідача перевезення вантажу (гофропродукція в кипах, 10 т, 86 куб.м.) за маршрутом м. Рубіжне, Луганська область, Україна - м. Рогачів, Білорусь, автомобілем, державний номер АІ 1095 АХ, напівпричіп 15413 КХ, водій Колесник С.

Відповідно до даної заявки вартість перевезення вантажу складає 12 700, 00 грн., що сплачується протягом 10 календарних днів з дня розвантаження автомобіля.

На виконання умов заявок позивачем у січні 2013 р. було надано відповідачу послуги по перевезенню вантажу (гофропродукція в кипах, 10 т, 86 куб.м. х 2) за маршрутом м. Рубіжне, Луганська область, Україна - м. Рогачів, Білорусь, автомобілем, державний номер АІ 2561 АР, напівпричіп АІ 9014 ХХ, водій Дорієнко С. та автомобілем, державний номер АІ 1095 АХ, напівпричіп 15413 КХ, водій Колесник С. на загальну суму 25 400, 00 грн., що підтверджується відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), рахунком № 73 від 21.01.2013 р. на суму 12 700, 00 грн., рахунком № 75 від 21.01.2013 р. на суму 12 700, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

25.04.2012 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання обов'язків ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат" перед кредитором за договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом та договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування автомобільним транспортом, укладеним між кредитором і боржником, частково на суму 200 гривень 00 коп.

Згідно п. 2.1. договору поруки у разі порушення боржником обов'язків за договором поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати суму, яка на день одержання поручителем вимоги кредитра є 200 (двісті) гривень.

Пунктом 4.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

У лютому 2013 р. позивач звернувся до відповідача-2 із вимогою № 8 від 08.02.2013 р., у якій вимагав від відповідача-2 в семиденний строк з моменту отримання даної вимоги сплати 200 грн. за договором поруки.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 статті 908 цього ж кодексу загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 статті 916 цього ж кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлені договорами-заявками строки і станом на час розгляду справи відповідач-1 обов'язок щодо оплати за отримані послуги по перевезенню вантажу у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 25 400, 00 грн., що підтверджується договором № 113 від 02.04.2012 р. та додатковими угодами до нього, договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), рахунком № 73 від 21.01.2013 р. на суму 12 700, 00 грн., рахунком № 75 від 21.01.2013 р. на суму 12 700, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача-1 щодо того, що вартість послуги з перевезення вантажу за машрутом м. Рубіжне, Україна - м. Рогачів, Білорусь (пункт переходу - Нов. Яриловичі) становить 8 100, 00 грн., а не 12 700, 00 грн., що підтверджується заявкою № 345 від 15.01.2013 р. та заявкою № 346 від 15.01.2013 р., є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані заявка № 345 від 15.01.2013 р. та заявка № 346 від 15.01.2013 р. підписані лише відповідачем-1 і вартість перевезення, зазначена у них, не відповідає умовам загального договору № 113 від 02.04.2012 р. та додаткових угод до нього, та спростовується листом № 8574/10/10-013 від 26.06.2013 р. Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача-1 інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг по перевезенню вантажу за січень 2013 р. всього на загальну суму 50, 80 грн. та з 03.02.2013 р. по 15.03.2013 р. всього на загальну суму 85, 60 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що останній день виконання відповідачем-1 обов'язку по оплаті послуг по перевезенню вантажу за договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом був 03.02.2013 р. (оплата - 10 календарних днів з дня розвантаження вантажу), і відповідно з 04.02.2013 р. почалось прострочення виконання відповідачем-1 обов'язку щодо оплати послуг по перевезенню вантажу за договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, а останній день виконання відповідачем-1 обов'язку по оплаті послуг по перевезенню вантажу за договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом був 04.02.2013 р. (оплата - 10 календарних днів з дня розвантаження вантажу), і відповідно з 05.02.2013 р. почалось прострочення виконання відповідачем-1 обов'язку щодо оплати послуг по перевезенню вантажу за договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом,

Оскільки, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, обов'язок відповідача-1 щодо оплати послуг по перевезенню вантажу виник з 24.01.2013 р. та 25.01.2013 р. відповідно, а прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо оплати послуг по перевезенню вантажу позивачу почалось з 04.02.2013 р. та 05.02.2013 р. відповідно, то безпідставним є нарахування позивачем інфляційних збитків від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем-1 виконання обов'язку по оплаті послуг по перевезенню вантажу у заявлений період - за січень 2013 р. - до моменту виникнення такого прострочення, а тому позовна вимога позивача до відповідачів про стягнення інфляційних збитків від суми основної заборгованості, що є предметом позову, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 04.02.2013 р. - по 15.03.2013 р., сума основної заборгованості - 12 700, 00 грн., кількість днів заборгованості - 40 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів12700.0004.02.2013 - 15.03.2013403 %41.7512 700, 00 грн. х 0, 03 % х 40/365 = 41, 75 грн.

- період заборгованості - з 05.02.2013 р. - по 15.03.2013 р., сума основної заборгованості - 12 700, 00 грн., кількість днів заборгованості - 39 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів12700.0005.02.2013 - 15.03.2013393 %40.7112 700, 00 грн. х 0, 03 % х 39/365 = 40, 71 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом у вищевказані періоди становить 80, 55 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідачів основної заборгованості, інфляційних збитків та 3 % річних на загальну суму 25 480, 55 грн. (25 400, 00 грн. - основна заборгованість, 80, 55 грн. 3 % річних), з якої 25 280, 55 грн. з відповідача-1 за договором-заявкою № 03 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, договором-заявкою № 04 від 16.01.2013 р. на транспортування вантажу автомобільним транспортом, укладеними між ТОВ „Васт-Транс" та ПАТ „Рубіжанський картонно-тарний комбінат", та 200, 00 грн. з відповідача-2 за договором поруки від 25.04.2012 р., укладеним між ТОВ „Васт-Транс" та Дочірнім підприємством „Віаланд".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (ідентифікаційний код 01882551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Васт-Транс" (ідентифікаційний код 30367782) 25 280 (двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 55 (п'ятдесят п'ять) коп. заборгованості та судові витрати 1 703 (одна тисяча сімсот три) грн. 92 (дев'яносто дві) коп. судового збору.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (ідентифікаційний код 01882551) на користь Дочірнього підприємства „Віаланд" (ідентифікаційний код 32416328) 200 (двісті) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості та судові витрати 13 (тринадцять) грн. 48 (сорок вісім) коп. судового збору.

4. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

16 серпня 2013 р.