Рішення № 33405018, 05.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа № 911/2576/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар - ХК», Київська обл., м. Васильківпро стягнення 3 978,71 грн.,за участю представників:

позивача:не з'явилися; відповідача:Зініна Н.М., довіреність № 154-1 від 12.08.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 3 978,71 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати природного газу спожитого в квітні та травні 2013 року за договором № 4/2012 про відшкодування вартості природного газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.07.2013 року.

У судовому засіданні 25.07.2013 року представником позивача було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 05.09.2013 року.

05.09.2013 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення 1 897,54 грн. боргу (вартість газу спожитого в квітні 2013 року) , в іншій частині проти позову заперечував.

Представник позивача в судове засідання 05.09.2013 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (сторона-2) був укладений договір № 4/2012 про відшкодування вартості природного газу, спожитого в процесі надання послуг з харчування.

У відповідності до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 20.03.2013 року, сторона-2, згідно з показниками лічильників або за даними щомісячних актів обстеження (акт), підписаних сторонами (в довільній формі), виходячи з вартості встановлених газозабезпечуючим підприємством тарифів, відшкодовує стороні-1 вартість спожитого нею природного газу, в процесі надання послуг з харчування, на підставі договору № 286/2/13/6 від 20.03.2013 року про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин.

Відповідно до п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 20.03.2013 року договір діє з 01.03.2012 року до 30.04.2013 року.

Відповідно до п. 2.2 договору щомісячно, до 27 числа, сторона-1 надає стороні-2 рахунок-фактуру (додаток до договору), акт виконаних робіт (додаток до договору) та податкову накладну оформлену у відповідності до вимог чинних нормативних документів, які є підставою для проведення оплати по даному договору.

Згідно п. 3.2.3 договору сторона-2 зобов'язується після отримання від сторони-1 оформленого згідно вимог діючого законодавства України пакету документів, а саме: рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату.

Поясненнями відповідача, актом здачі-прийому робіт (надання послуг) підтверджується факт подачі відповідачу природного газу у квітні 2013 року за спірним договором на суму 1 897,54 грн., а також факт користування відповідачем цим природним газом та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожитий природний газ у квітні 2013 року у сумі 1 897,54 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання із забезпечення відповідача природним газом у квітні 2013 року за вказаним договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати природного газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 1 897,54 грн.

05.09.2013 року через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення 1 897,54 грн. боргу (вартість газу спожитого в квітні 2013 року).

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за спожитий у квітні 2013 року природний газ у сумі 1 897,54 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості спожитого природного газу у травні 2013 року на суму 2 081,17 грн. за спірним договором слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 20.03.2013 року договір діє з 01.03.2012 року до 30.04.2013 року.

Оскільки, доказів укладання сторонами додаткової угоди до договору щодо продовження строку дії останнього суду не надано, суд дійшов висновку, що строк дії договору, в силу п. 6.1 в редакції додаткової угоди № 3 від20.03.2013 року, закінчився 30.04.2013 року.

Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуги віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 3 ст. 20 та п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Частина 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, тощо.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оскільки період виникнення заборгованості з оплати спожитого природного газу в травні 2013 року визначений за межами строку дії договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості спожитого природного газу за вказаний період у сумі 2 081,17 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Судовий збір у розмірі 820,51 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирівська, 22-А/310, код 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58000, м. Чернівці, вул. Українська, 43, код 08179180) 1 897 (одну тисячу вісімсот дев'яносто сім) 54 коп. основного боргу, 820 (вісімсот двадцять) грн. 51 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 09.09.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак