Рішення № 33404988, 03.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/6428-2012 03.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Брок»

2) Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа»

про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Шкарбан О.С.

від відповідача 1: Бєлкін Л.М., Гринь М.О.

від відповідача 2: Якухно Н.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Трест Житлобуд-1» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Брок» (далі-відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Сьогодні Мультімедіа» (далі-відповідач-2) про захист ділової репутації та спростування недостовірних відомостей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.12.2011 року відповідачем-1 у щотижневому рекламно-інформаційному виданні Харківської філії ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа» № 286 (4003) на сторінці № 8 було розміщено оголошення, яке, на думку позивача, містить негативну та недостовірну інформацію, а тому відповідно до ст. 277 ЦК України має бути визнано судом недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача. Окрім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача-2 опублікувати спростування даної інформації в порядку, в якому вона була поширена.

15.05.2012 року матеріали справи за даним позовом надійшли за підсудністю до господарського суду міста Києва.

15.05.2012 року згідно з автоматичним розподілом справ у господарському суді міста Києва справу було передано на розгляд судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 18.05.2012 року справу було прийнято до розгляду суддею Зеленіною Н.І., присвоєно їй № 5011-64/6428-2012 та призначено до розгляду на 01.06.2012 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 р. у справі № 5011-64/6428-2012 позов задоволено частково, визнано недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію Публічного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» (61002, м. Харків, вул. Артема, 43, код ЄДРПОУ 01270285) інформацію, що розміщена в оголошенні 20.12.2011 року у щотижневому рекламно-інформаційному виданні Харківської філії Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа» № 286 (4003) на сторінці № 8, а саме: «УВАЖАЕМЫЕ АКЦИОНЕРЫ! АО «ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1» г. Харьков, ул. Артема, 43 ООО «Сити-Брок» (г. Киев), являющееся одним из крупнейших акционеров АО «Трест ЖИЛСТРОЙ-1», в связи с неблагоприятной экономической ситуацией в строительной отрасли, с целью защиты прав акционеров инициирует вынесение на рассмотрение в повестку дня Общего собрания акционеров, которое состоится согласно действующего законодательства, следующие вопросы: 1. Ликвидация АО «Трест ЖИЛСТРОЙ-1» (г. Харьков, ул. Артема, 23, код ОКПО 01270285) по решению высшего органа эмитента. 2. Избрание ликвидационной комиссии, утверждение порядка и сроков ликвидации. 3. Порядок распределения между акционерами имущества, которое остается после удовлетворения требований кредиторов. 4. Утверждение ликвидационного баланса. ТЕЛЕФОН ДЛЯ СПРАВОК: (044) 388-54-82». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Брок» на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» (61002, м. Харків, вул. Артема, 43, код ЄДРПОУ 01270285) судовий збір в сумі 1073,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р. у справі № 5011-64/6428-2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі № 5011-64/6428-2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р. у справі № 5011-64/6428-2012 скасовано, справу № 5011-64/6428-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

09.07.2013 р. матеріали справи № 5011-64/6428-2012 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду України від 10.07.2013 р. суддя Бондарчук В.В. справу №5011-64/6428-2012 прийняла до свого провадження та призначила розгляд справи на 08.08.2013р.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважних представників відповідача-2 та невиконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечили.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.09.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2011 року у інформаційно-рекламному виданні «Сьогодні» (Харківський випуск) № 286 (4003) на сторінці № 8, у розділі «Реклама» було опубліковано оголошення наступного змісту:

"Уважаемые акционеры! АО "ТРЕСТЖИЛСТРОЙ-1"г. Харьков, ул. Артема, 43.

ООО "Сити Брок" (г. Киев), являющееся одним из крупнейших акционеров АО "Трест ЖИЛСТРОЙ-1", в связи с неблагоприятной экономической ситуацией в строительной отрасли, с целью защиты прав акционеров инициирует вынесение на рассмотрение в повестку дня Общего собрания акционеров, которое состоится согласно действующего законодательства, следующие вопросы:

1. Ликвидация АО "ТРЕСТ ЖИЛСТРОЙ-1"(г. Харьков, ул. Артема, 43, код ОКПО 01270285) по решению высшего органа эмитента.

2. Избрание Ликвидационной комиссии, утверждение порядка и сроков ликвидации.

3. Порядок распределения между акционерами имущества, которое остается после удовлетворения требований кредиторов.

4. Утверждение ликвидационного баланса."

Із матеріалів справи вбачається, що вказане оголошення було розміщено відповідачем-2 на замовлення відповідача-1 у рубриці «Відкритий лист» на правах реклами.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 20.12.2011 року відповідачем-1 у щотижневому рекламно-інформаційному виданні Харківської філії ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа» № 286 (4003) на сторінці № 8 було розміщено оголошення, яке, на думку позивача, містить негативну та недостовірну інформацію, а тому відповідно до ст. 277 ЦК України має бути визнано судом є недостовірним та таким, що порочить ділову репутацію позивача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ч. 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу», інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товар) та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих осіб чи товару, є рекламою і має бути вміщений під відповідною рубрикою.

Згідно із ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за зміст рекламних матеріалів несуть рекламодавці.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу» рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

У даному випадку газета «Сегодня» не є рекламодавцем у зв'язку з чим не несе відповідальності за зміст спірного відкритого листа.

Відповідно до договору № 40 про надання рекламних послуг від 15.12.2011 року, укладеного між ПП "РикКом"(за договором - Виконавець) та ТОВ "Сіті Брок" (за договором - Рекламодавець) Рекламодавець доручив Виконавцю здійснювати послуги з розміщення реклами.

А отже, рекламодавцем є ТОВ "Сіті Брок", що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" журналіст зобов'язаний подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію.

Із матеріалів справи вбачається, що спірне оголошення ТОВ «Сіті Брок» не є редакційним матеріалом та журналісти видання "Сегодня" не мали відношення до його створення, а тому ПрАТ "Сьогодні Мультімедіа" не зобов'язане здійснювати спростування інформації, що була поширена 20 грудня 2011 року у інформаційно-рекламному виданні "Сьогодні" (Харківський випуск) № 286 (4003) на сторінці № 8, у розділі "Реклама".

А тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача-2 здійснити спростування інформації задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.

Згідно ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Крім того, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Згідно із частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Слід зазначити, що норма частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію», яка встановлює підстави для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про інформацію, має оцінюватися в загальному контексті цього Закону, зокрема статті 5, яка визначає право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що відомості опубліковані в оголошенні, не містять фактичних даних про відповідні події, а також тверджень відповідача про спосіб ведення чи результати господарської діяльності позивача, які порочать ділову репутацію та дискредитують останнього, суд приходить до висновку, що опублікована в оголошенні інформація є лише оціночними судженнями та не є фактичними твердженнями.

Враховуючи вищезазначене, суд визнає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.09.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.