Постанова № 33402987, 06.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 року № 813/3776/13-а

09 год. 35 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Іваськевича С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області та Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання нечинними та скасування податкових вимог, -

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2013 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську та Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 73 від 23.01.2013 року та податкової вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 159 від 23.01.2013 року.

У судовому засіданні 16.07.2013 року судом залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

У судовому засіданні 03.09.2013 року судом за клопотанням представника відповідача замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.09.2013 року залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання нечинною та скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 163 від 05.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові вимоги винесено з порушенням норм законодавства, оскільки позивачем прийнято рішення про консолідовану сплату податку на прибуток за місцезнаходженням юридичної особи, про що повідомлено податкові органи, а оскаржувані вимоги виставлено філіям позивача, які не зареєстровані окремими платниками податку на прибуток та відповідно до абзацу 8 пункту 154.2. статті 154 Податкового кодексу України не можуть нести відповідальності за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету. Крім того, оскаржувані податкові вимоги винесено до закінчення встановленого Податковим кодексом України строку для сплати платником податку податкового зобов'язання. З огляду на наведене позивач вважає оскаржувані податкові вимоги протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджено розпискою представника позивача про отримання судової повістки.

Позиція відповідача-1 викладена у запереченні на позовну заяву № 895/10/10-039/755 від 25.07.2013 року (вх. № 27436 від 29.07.2013 року), де вказано, що оскаржувана податкова вимога винесена в межах повноважень органу державної податкової служби на виконання пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідач-1 не забезпечив участі повноважного представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позиція відповідача-2 викладена у запереченні на позовну заяву № 99/9/10.2-06 від 02.07.2013 року (вх. № 24879 від 11.07.2013 року), де вказано, що у зв'язку з прийняттям позивачем рішення про сплату консолідованого податку на прибуток та авансового внеску з цього ж податку за місцезнаходженням структурного підрозділу полтавській філії позивача відкрито картки особових рахунків з цих податків. Оскільки позивачем не сплачено до бюджету узгоджену суму грошового зобов'язання, відповідачем-2 сформовано та направлено Полтавській філії ТзОВ «Мізол» оскаржувану податкову вимогу. Вважає, що оскаржувана податкова вимога винесена в межах повноважень органу державної податкової служби та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

29.07.2013 року до суду надійшло клопотання представника відповідача-2 (вх. № 27431) про розгляд справи без його участі.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мізол» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.11.2005 року, відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 568541. Позивача узято на облік в органах ДПС 09.12.2005 року за № 33895476, що підтверджено довідкою ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 28939/29-0 від 09.12.2005 року.

23.01.2013 року ДПІ у м. Івано-Франківську виставлено Івано-Франківській філії ТзОВ «Мізол» податкову вимогу форми «Ю» № 73, відповідно до якої сума податкового боргу Івано-Франківської філії ТзОВ «Мізол» за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств станом на 23.01.2013 року становить 3745 грн.

23.01.2013 року ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС виставлено Полтавській філії ТзОВ «Мізол» податкову вимогу форми «Ю» № 159, відповідно до якої сума податкового боргу Полтавської філії ТзОВ «Мізол» за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств станом на 23.01.2013 року становить 2924 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з 14.1.39. п. 14. 1. ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Згідно з 14.1.156. п. 14. 1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Вказана редакція п. 57.1. ст. 57 ПК України набрала чинності з 01.01.2013 року.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 152.4. ст. 152 ПК України платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє контролюючі органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем 30.05.2011 року надіслано начальнику ДПІ у Залізничному районі м. Львова повідомлення № 144, відповідно до якого позивач у 2012 році буде здійснювати розрахунок та оплату консолідованого податку на прибуток, та додано перелік із тринадцяти відокремлених підрозділів позивача.

Стосовно покликання позивача на ту обставину, що оскаржувані вимоги виставлено філіям позивача, які не зареєстровані окремими платниками податку на прибуток та не можуть нести відповідальності за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету, Суд зазначає наступне.

Оскаржуваними податковими вимогами на відокремлені підрозділи позивача покладено відповідальність за несвоєчасне внесення сум податку до бюджету. Відповідачі зазначають, що оскаржувані податкові вимоги були виставлені у зв'язку з тим, що філії позивача узято відповідачами на податковий облік, відтак податкові вимоги слід виставляти саме філіям позивача, а не позивачу. Суд вважає таке твердження помилковим, оскільки встановлено, що позивачем прийнято рішення про здійснення розрахунку та оплати консолідованого податку на прибуток за місцем знаходження основного підприємства, а відповідно до п. 152.4. ст. 152 ПК України відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку, що відповідачами протиправно виставлено філіям позивача податкові вимоги про сплату податкового боргу, оскільки правом виставлення податкових вимог у даному випадку наділений податковий орган за місцем знаходження позивача.

Стосовно твердження позивача про протиправність застосування податковими органами для обчислення суми авансового внеску з податку на прибуток приватних підприємств пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України Суд зазначає наступне.

Базовим показником для нарахування та сплати авансових внесків у 2013 році будуть дані за 2012 рік. Місячна сума авансових внесків становить 1/12 частину податку на прибуток, визначеного платником у декларації за 2012 рік. Початок сплати авансових внесків згідно із змінами, внесеними Законом № 5083, - березень 2013 року. Отже, починаючи з березня 2013 року авансові внески сплачують не пізніше 30 числа звітного місяця.

Однак законодавець передбачив сплату авансових внесків у січні й лютому 2013 року, запровадивши для них особливий порядок нарахування та сплати. Так, абзацом 2 п. 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що у січні та лютому 2013 року авансові внески з податку на прибуток розраховують у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року. Для розрахунку з Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2012 року беруть показник рядка 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» і ділять на 9.

Авансовий внесок у січні та лютому 2013 року, який становить 1/9 частину податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, сплачується протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. З огляду на те що 20 січня 2013 року - неділя, авансові внески сплачують не пізніше 18 січня і 20 лютого 2013 року відповідно.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд зазначає, що заявляючи вимогу про визнання податкових вимог відповідачів нечинними, позивач не врахував, що така вимога може пред'являтися лише стосовно нормативно-правового акта. У даному ж випадку позивачем оскаржуються акти індивідуальної дії, відтак суд з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України дійшов до висновку, що спірні вимоги слід визнати протиправним.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові вимоги Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 73 від 23.01.2013 року та Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 159 від 23.01.2013 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено обов'язок сплати консолідованого податку на прибуток позивачем за місцем знаходження основного підприємства у відповідності до п. 152.4. ст. 152 ПК України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 73 від 23.01.2013 року.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 159 від 23.01.2013 року.

4. Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мізол» (ЄДРПОУ 33895476) 114,70 грн. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 вересня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.