Постанова № 33402183, 29.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р. Справа №805/6546/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

за участю представників:

позивача - Оплімаха А.В.,

відповідача - Сергієнко А.І., Балабанової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка; визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу» (далі - позивач, ТОВ «Спілка Донбасу») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському район м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС) про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС щодо здійснення документальної невиїзної перевірки повноти нарахування та сплати в бюджет орендної плати за землю, яка проведена з 18 березня 2013 року по 20 березня 2013 року; визнання нечинним та скасування повністю податкового повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 10 квітня 2013 року № 000177/501/8710/10/15-013.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що з 18 березня 2013 року по 20 березня 2013 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Спілка Донбасу» з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За результатами перевірки відповідачем складений акт документальної невиїзної перевірки від 20 березня 2013 року № 616/1541/31071878, відповідно до якого позивачем нібито було порушено пункт 287 статті 287 Податкового кодексу України, що, на думку відповідача, призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за період серпень - грудень 2011 року в сумі 15 173,65 грн., за січень - грудень 2012 року в сумі 20 629,81 грн., за січень 2013 року в сумі 1 461,12 грн. Крім того, відповідач нарахував позивачу пеню за період серпень 2011 року - січень 2013 року, яка на дату складання акту становить 3 711,85 грн. Про проведення відповідачем перевірки позивач дізнався лише після отримання акту, тобто 30 березня 2013 року. На підставі акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2013 року № 000177/501/8710/10/15-013, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача у розмірі 50 292,58 грн., у тому числі - 37 264,58 грн. за основним платежем та 13 028,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Рішення отримане позивачем 17 квітня 2013 року.

Позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті, та вважає, що рішення є таким, що не відповідає діючому законодавству України. Так, відповідач в акті визначає, що акт складений за результатами саме документальної невиїзної перевірки, правовою підставою для проведення якої був підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Проведення документальної невиїзної перевірки можливо лише на підставі рішення (наказу) керівника відповідача за умови, що до початку зазначеної перевірки копія цього наказу та письмове повідомлення про дату та місце проведення такої перевірки надіслано платнику податків, тобто позивачу, рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику. Однак, не зважаючи на те, що відповідач в преамбулі акту зазначає, що документальна невиїзна перевірка проводилась на підставі наказу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 167 від 04 березня 2013 року, відповідач як копію цього наказу, так і повідомлення про дату та місце проведення документальної невиїзної перевірки позивачу до початку проведення перевірки не надавав (не надсилав рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення), а відповідно позивач не отримував від відповідача ані зазначеного наказу, ані повідомлення про дату та місце проведення перевірки. Тобто, відповідачем були порушені приписи статті 79 та пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач зазначив, що обов'язковою умовою для проведення документальної позапланової перевірки є ненадання платником податків пояснень та документів на обов'язковий письмовий запит податкового органу, який повинен бути оформлений відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України. Однак, відповідач не надав запит позивачу (не надсилав рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення), а відповідно позивач не отримував від відповідача згаданий запит. Таким чином, відповідач не міг провести документальну невиїзну перевірку на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Оскільки відповідачем це зроблено не було, то відповідно він не мав права розпочинати перевірку, а отже і складати акт та виносити на підставі цього акту рішення. Тобто, позивач вважає, що перевірка є незаконною, а відповідно незаконними (протиправними) є акт, який складений за результатами цієї перевірки, та рішення, яке винесене відповідачем на підставі незаконного (протиправного) акту.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС щодо здійснення документальної невиїзної перевірки повноти нарахування та сплати в бюджет орендної плати за землю, яка проведена з 18 березня 2013 року по 20 березня 2013 року; визнати нечинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 10 квітня 2013 року № 000177/501/8710/10/15-013 (арк. справи 3-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Бабіч С.І.) від 28 травня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті, 10 червня 2013 року позивачем через канцелярію суду надана заява № 1, в якій викладено уточнені позовні вимоги, а саме позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка; визнати протиправними дії ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року (арк. справи 58-61).

Також, 10 червня 2013 року позивач через канцелярію суду надав заяву № 2 (арк. справи 30-31), в якій виклав доповнення підстав позову, а саме щодо виявленого відповідачем порушення пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. Так, позивач зазначив, що 23 листопада 2006 року між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавцем) був укладений договір оренди земельної ділянки (договір оренди № 1), відповідно до якого орендодавець передав позивачу земельну ділянку для експлуатації існуючої будівлі залізобетонного цеху, яка знаходиться на території Куйбишевського району м. Донецька по вулиці Славіна, 1 «а». Площа земельної ділянки становить 966 кв. м. Відповідно до пункту 7 договору оренди № 1 він діє до 25 жовтня 2011 року. Крім того, 25 квітня 2007 року між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради був украдений договір оренди земельної ділянки (договір оренди № 2), відповідно до якого орендодавець передав позивачу земельну ділянку для експлуатації існуючої промислової залізобетонної площадки, яка знаходиться на території Куйбишевського району міста Донецька по вулиці Лермонтова, 8. Площа земельної ділянки становить 2 500 кв. м. Відповідно до пункту 7 договору оренди № 2 він діє до 01 лютого 2012 року.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Куйбишевської районної у м. Донецьку ради «Про присвоєння почтової адреси споруді залізобетонного цеху № 2, який належить ТОВ «Спілка Донбасу», від 14 липня 2010 року № 258/4 земельним ділянкам, які знаходяться в оренді у позивача на підставі договору оренди № 1 та договору оренди № 2 присвоєна поштова адреса: м. Донецьк, вул. Славіна, 1 «Н».

25 серпня 2011 року між позивачем та Донецькою міською радою був укладений договір користування № 8/2822 від 25 серпня 2011 року, відповідно до якого розпорядник дозволяє позивачу використовувати земельну ділянку загальною площею 5 500 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Славіна, 1 «Н» в Куйбишевському районі м. Донецька.

Тобто, до складу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Славіна, 1 «Н» загальною площею 5 500 кв. м., входить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк по вулиці Славіна, 1 «А» загальною площею 966 кв. м., яка була передана позивачу на підставі договору оренди № 1, та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Лермонтова, 8 (загальною площею 2 500 кв. м.), яка передана позивачу на підставі договору оренди № 2.

При складанні акту вищевикладена позиція позивача не була врахована відповідачем, не дивлячись на те, що позивач неодноразово пояснював дані обставини. Таким чином, акт перевірки та рішення, яке прийняте на підставі акту перевірки, є протиправними, а відповідно рішення підлягає скасуванню.

За результатами повторного автоматичного розподілу, адміністративна справа розпорядженням № 267 від 06 серпня 2013 року передана судді Зінченко О.В. у зв'язку із перебуванням судді Бабіча С.І. на лікарняному з 01 серпня 2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року адміністративну справу № 805/6546/13-а прийнято до провадження суддею Зінченком О.В.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви та заяв № 1 і № 2. Крім того, надав суду письмові пояснення (арк. справи 142-144), в яких додатково пояснив, що твердження відповідача щодо направлення наказу про проведення перевірки не відповідає дійсності, оскільки відповідач стверджує, що копія наказу та письмового повідомлення про дату та місце проведення перевірки були направлені за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 13/95, кв. 24. Однак, відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження позивача на дату видачі виписки (06 лютого 2012 року) є: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, буд. 63.

Крім того, позиція відповідача щодо необхідності його інформування позивачем про зміну місцезнаходження останнього не відповідає приписам діючого законодавства України. Зокрема, положення пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України, на які посилається відповідач, не зобов'язує позивача інформувати відповідача про зміну місцезнаходження. Оскільки із системного аналізу вищезазначеної норми закону можна зробити висновки, що приписи пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України зобов'язують платника податків надати податковому органу відповідну заяву лише у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця. Проте, позивачем здійснена зміна місцезнаходження в межах Київського району м. Донецька. Будь-які інші норми закону не зобов'язують позивача інформувати позивача про зміну місцезнаходження останнього.

Також представник позивача зауважив, що у податковій декларації з плати за землю за 2012 рік, яка отримана відповідачем 17 лютого 2012 року, зазначено місцезнаходження позивача, а саме: 83054, м. Донецьк, пр. Київський, 63, крім того, саме це місцезнаходження зазначено і в податковій декларації з плати за землю за 2013 рік, яка отримана відповідачем 31 січня 2013 року. Інформація щодо місцезнаходження суб'єктів господарювання, у тому числі і позивача, є інформацією загального доступу, яка міститься на сайті ДП «Інформаційно-ресурсний центр».

Окрім зазначеного, представник позивача пояснив, що оскільки акт є документом, який повинен містити в собі фактичні дані про порушення діючого податкового законодавства України з боку позивача, одержаний з порушенням вимог Податкового кодексу України, то відповідно цей акт не може бути доказом в розумінні частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, і відповідно підтверджувати факт порушення позивачем діючого податкового законодавства, яке інкримінується йому відповідачем.

Поміж тим, представник позивача зауважив, що в акті перевірки неправильно вказана інформація про посадову особу позивача (директора) та місцезнаходження позивача. Тобто, фактично відповідач не проводив перевірку позивача та в будь-якому випадку позбавив позивача можливості для прийняття участі у перевірці. Крім того, при формуванні висновків відповідач не мав об'єктивної інформації, оскільки не звертався з відповідним запитом до позивача, яка б висвітлила фактичні обставини справи.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову, про що надані письмові заперечення (арк. справи 81-83), в яких посилалися на те, що ДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка повноти нарахування та сплати в бюджет орендної плати за землю ТОВ «Спілка Донбасу» за період з 25 серпня 2011 року по 02 березня 2013 року, за матеріалами якої було складено акт, яким встановлено порушення пункту 287.3 статті 287.3, пункту 288.3 статті 288, статті 286 Податкового кодексу України, що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за період серпень - грудень 2011 року в сумі 15 173,65 грн., за січень - грудень 2012 року в сумі 20 629,81 грн., за січень 2013 року в сумі 1 461,12 грн.

Між Донецькою міською радою та ТОВ «Спілка Донбасу» укладено договір користування земельною ділянкою від 25 серпня 2011 року. Договір зареєстрований у книзі записів в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що вчинено запис № 8/2822 від 22 серпня 2011 року. Відповідно до вказаного договору в користуванні підприємства знаходиться земельна ділянка загальною площею 5 500 м. кв., на якій знаходяться будівлі та споруди. Договір укладено на строк до моменту державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку в установленому законом порядку та не більше, ніж на два роки. Пунктом 4.1 договору передбачено, що плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою і вноситься з моменту реєстрації користувачем у грошовому вигляді у розмірі 47 411,08 грн. на рік.

З моменту реєстрації договору користування ТОВ «Спілка Донбасу» до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС податкові декларації з плати за землю за вказану земельну ділянку не надавались. Таким чином, за 2011 рік за вказаним договором нарахована орендна плата у розмірі 16 695,82 грн. Враховуючи закінчення терміну дії договору оренди № 040614600183 від 26 грудня 2006 року (земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Славіна, 1а, термін дії договору - до 25 жовтня 2011 року) сума зобов'язань по орендній платі згідно вказаного договору за період з 25 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року зменшено на 1 522,17 грн. Враховуючи закінчення терміну дії договору оренди № 040714600031 від 13 квітня 2007 року (земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лермонтова, 8, термін дії договору - до 21 лютого 2012 року) сума зобов'язань по орендній платі згідно вказаного договору за період з 22 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року зменшено на 18 454,16 грн. За період з січня по грудень 2012 року сума донарахованої орендної плати складає 20 629,81 грн., за січень 2013 року - 1 461,12 грн.

Враховуючи викладене, посилання позивача щодо неправомірності дій посадових осіб ДПІ та прийнятого податкового повідомлення-рішення є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі вищезазначеного, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року, яку секретарем судового засідання відображено у журналі судового засідання, замінено первісного відповідача - Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу» є юридичною особою, що зареєстрована 02 серпня 2000 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код 31071878, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 832596 (арк. справи 8) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 837722 (арк. справи 9). Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Спілка Донбасу» № 1/2011 від 22 грудня 2011 року (арк. справи 10-13).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, що є правонаступником Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, наказом керівника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 167 від 04 березня 2013 року головному державному податковому ревізору-інспектору відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС Балабановій М.В. доручено з 14 березня 2013 року по 18 березня 2013 року провести перевірку ТОВ «Спілка Донбасу», тривалістю не більше 5 робочих днів (арк. справи 80).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 167 від 04 березня 2013 року (арк. справи 80), головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС Балабановою М.В. з 18 березня 2013 року по 20 березня 2013 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Спілка Донбасу» з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, за результатами якої 20 березня 2013 року складено акт за № 616/1541/31071878 (арк. справи 14-17).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки, документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Спілка Донбасу» пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за період серпень - грудень 2011 року в сумі 15 173,65 грн., за січень - грудень 2012 року в сумі 20 629,81 грн., за січень 2013 року в сумі 1 461,12 грн. Сума пені, розрахованій відповідно до статті 129 Податкового кодексу України, за період серпень 2011 року - січень 2013 року на дату складання акту становить 3 711,85 грн.

На підставі наведеного акту перевірки та згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123, підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2013 року № 000177/501/8710/10/15-013, яким за порушення пункту 287.3 статті 287, статті 286, пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України збільшено ТОВ «Спілка Донбасу» суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 50 292,58 грн., з яких за основним платежем - 37 264,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 028,00 грн. (арк. справи 18).

Не погоджуючись із вказаними діями податкового органу та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач 13 травня 2013 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка; визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є правомірність дій податкового органу з призначення та проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Спілка Донбасу», а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права органів державної податкової служби, зокрема згідно підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зазначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка.

Так, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 вказаної статті Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, приписами пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України також передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки, згідно якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 Кодексу).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 Кодексу).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (пункт 79.3 статті 79 Кодексу).

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

З дослідження спірного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 167 від 04 березня 2013 року, що прийнятий керівником ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС, судом встановлено, що його прийняття обумовлено тим, що податковим органом виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків, ТОВ «Спілка Донбасу», вимог податкового законодавства по платі за землю, а підставою для його прийняття вказано також підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Втім, як вказувалось судом вище, за приписами підпункту 78.1.1 пункту 78.1 Податкового кодексу України, яким визначені обставини, за наявності яких проводиться документальна позапланова перевірка, така перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з аналізу наведеної норми Податкового кодексу України вбачається, що обставинами, які надають податковому органу право проводити документальну позапланову перевірку є, по-перше, отримання податковим органом податкової інформації, згідно якої виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, по-друге, направлення податковим органом платникові податків обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документальні підтвердження, а платник податків, у свою чергу, не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на даний запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Представниками відповідача на підтвердження того, що податковим органом дотримані означені вище обставини, які надавали право податковому органу проводити документальну позапланову перевірку, надали суду листи Головного управління Держкомзему у м. Донецьку, Куйбишевської районної у м. Донецьку ради, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради (арк. справи 84-86), які, як вказали представники відповідача, свідчили про можливі порушення платником податків податкового законодавства в частині сплати орендної плати за землю, а також повідомлення № 2415/10/15-013 від 30 серпня 2012 року (арк. справи 146). Обставини, отримання інформації податковим органом, яка свідчила про можливі порушення платником податків податкового законодавства в частині сплати орендної плати не є спірною обставиною між сторонами. Спірною обставиною між сторонами є направлення податковим органом повідомлення № 2415/10/15-013 від 30 серпня 2012 року, згідно якого платник податків запрошувався в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС для надання пояснень та їх документального підтвердження, оскільки як вказував позивач він від податкового органу будь-яких запитів не отримував.

При цьому, суд виходить із того, що податковим органом хоча і надано суду означене вище повідомлення, однак будь-які докази того, що останнє вручено платникові податків - ТОВ «Спілка Донбасу» суду не надані. Водночас, доводи представників відповідача стосовно того, що позивач був обізнаний про проведення перевірки про, що свідчить лист позивача від 14 вересня 2012 року (арк. справи 114-115), судом оцінюються критично з огляду на те, що можлива поінформованість платника податків про намір провести перевірку, не звільняє від обов'язку податковий орган направляти обумовлений підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 Податкового кодексу України обов'язковий письмовий запит платникові податків про надання пояснень та їх документального підтвердження.

За даних обставин, суд вважає, що податковим органом не доведено, що ним дотримані обов'язкові приписи Податкового кодексу України в частині направлення письмового запиту платникові податків про надання пояснень та їх документального підтвердження, що виключало можливість такому платникові податків, позивачу у справі, надати відповідні пояснення та їх документальні підтвердження.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті спірного наказу податковим органом не дотримано наведені вище приписи Податкового кодексу України, у зв'язку із чим даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки, за результатами якої 20 березня 2013 року складено акт за № 616/1541/31071878, суд виходить із наступного.

Як вже зазначалось судом вище, за приписами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Аналогічні за змістом положення також містяться у пункті 78.4. статті 78 Податкового кодексу України.

На підтвердження дотримання означених вимог Кодексу в частині надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу про проведення перевірки відповідачем суду надано конверт, копію якого приєднано до матеріалів справи (арк. справи 117-118), що повернутий на адресу податкового органу із відміткою поштової служби «За закінченням терміну зберігання». Втім, з дослідження наведеного листа, судом установлено, що останній направлявся 05 березня 2013 року за наступною адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 13/95, кв. 24, однак, як свідчать матеріали адміністративної справи, ТОВ «Спілка Донбасу» на момент його направлення було зареєстроване за адресою: 83054, Донецька область, м. Донецьк, пр. Київський, 63, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, які видані 06 та 11 лютого 2013 року (арк. справи 8, 145) та довідкою Головного управління статистики у Донецькій області від 11 лютого 2013 року (арк. справи 9).

Отже, наказ про проведення перевірки податковим органом направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення не за адресою, за якою зареєстрований платник податків - ТОВ «Спілка Донбасу», що свідчить про те, що податковим органом не виконані приписи Податкового кодексу України в означеній частині. При цьому, доводи представників відповідача стосовно того, що позивач не проінформував податковий орган про зміну адреси реєстрації, як того вимагає пункт 66.3 статті 66 Податкового кодексу України, судом оцінюються критично зважаючи на те, що можливе не виконання приписів Кодексу платником податків не надає підстави податковому органу не дотримуватися норм податкового законодавства в частині направлення кореспонденції саме за адресою реєстрації такого платника податків. Водночас, як свідчить податкова звітність, що надавалася позивачем відповідачу у 2012 та 2013 роках (арк. справи 119-125), остання вже містила нову адресу позивача: 83054, Донецька область, м. Донецьк, пр. Київський, 63, однак на дану обставину податковий орган не звернув увагу, не пересвідчився у адресі реєстрації позивача та направив спірний наказ не за адресою, за якою зареєстрований платник податків - ТОВ «Спілка Донбасу».

Разом із цим, суд вважає також за необхідне зазначити, що згідно наказу керівника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 167 від 04 березня 2013 року головному державному податковому ревізору-інспектору відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС Балабановій М.В. доручено провести перевірку ТОВ «Спілка Донбасу» з 14 березня 2013 року по 18 березня 2013 року, однак перевірка фактично проводилася з 18 березня 2013 року по 20 березня 2013 року.

З урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, про протиправність дій податкового органу щодо проведення документальної невиїзної перевірки, за результатами якої 20 березня 2013 року складено акт за № 616/1541/31071878.

Стосовно позовних вимог позивача визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року, суд виходить із наступного.

Як вбачається із адміністративного позову та додаткових письмових пояснень, позивачем в якості підстави позову для скасування наведеного податкового повідомлення-рішення визначено, що до складу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Славіна, 1 «Н» загальною площею 5 500 кв. м., входить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк по вулиці Славіна, 1 «А» загальною площею 966 кв. м., яка була передана позивачу на підставі договору оренди № 1, та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Лермонтова, 8 (загальною площею 2 500 кв. м.), яка передана позивачу на підставі договору оренди № 2, що не враховано відповідачем при проведенні перевірки, а також та обставина, що акт перевірки є документом, який повинен містити в собі фактичні дані про порушення діючого податкового законодавства України з боку позивача, який одержаний з порушенням вимог Податкового кодексу України, то відповідно цей акт не може бути доказом в розумінні частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, і відповідно підтверджувати факт порушення позивачем діючого податкового законодавства, яке інкримінується йому відповідачем. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (дана редакція набула чинності 01 січня 2012 року).

На виконання пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України постановою № 1386 від 21 грудня 2011 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок подання органам державної податкової служби інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, який набрав чинності 12 січня 2012 року. Абзацом 2 пункту 1 цього Порядку визначено суб'єктів інформаційних відносин, на яких поширюється дія Порядку. Такими суб'єктами є юридичні особи, фізичні особи-підприємці, податкові агенти, органи державної влади під час виконання владних управлінських функцій, у тому числі делегованих повноважень, органи місцевого самоврядування, в яких виникає обов'язок щодо подання зазначеної інформації.

У пункті 4 Порядку зазначено що, територіальні органи Держземагентства подають щомісяця до 10 числа органові державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки, а також за запитом зазначеного органу або ДПС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, відповідно до Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245.

Пунктом 3 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245, визначено, що суб'єктами інформаційних відносин, на яких поширюється дія цього Порядку, є: фізичні особи (резиденти і нерезиденти України, у тому числі самозайняті особи); юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи; об'єднання громадян; релігійні організації; суб'єкти владних повноважень; Національний банк, банки та інші фінансові установи; міжнародні організації.

У пункті 9 цього ж Порядку вказано, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

За змістом акту перевірки № 616/1541/31071878 від 20 березня 2013 року вбачається, що податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка повноти нарахування та сплати в бюджет орендної плати за землю ТОВ «Спілка Донбасу» за період з 25 серпня 2011 року по 02 березня 2013 року, яким встановлено порушення пункту 287.3 статті 287.3, пункту 288.3 статті 288, статті 286 Податкового кодексу України, що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за період серпень - грудень 2011 року в сумі 15 173,65 грн., за січень - грудень 2012 року в сумі 20 629,81 грн., за січень 2013 року в сумі 1 461,12 грн.

Зокрема, перевіркою установлено, що між Донецькою міською радою та ТОВ «Спілка Донбасу» укладено договір користування земельною ділянкою від 25 серпня 2011 року. Договір зареєстрований у книзі записів в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що вчинено запис № 8/2822 від 25 серпня 2011 року. Відповідно до вказаного договору в користуванні підприємства знаходиться земельна ділянка загальною площею 5 500 м. кв., на якій знаходяться будівлі та споруди. Договір укладено на строк до моменту державної реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку в установленому законом порядку та не більше, ніж на два роки. Пунктом 4.1 договору передбачено, що плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до розрахунку плати за користування земельною ділянкою і вноситься з моменту реєстрації користувачем у грошовому вигляді у розмірі 47 411,08 грн. на рік.

З моменту реєстрації договору користування ТОВ «Спілка Донбасу» до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС податкові декларації з плати за землю за вказану земельну ділянку не надавались. Таким чином, за 2011 рік за вказаним договором нарахована орендна плата у розмірі 16 695,82 грн. Враховуючи закінчення терміну дії договору оренди № 040614600183 від 26 грудня 2006 року (земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Славіна, 1а, термін дії договору - до 25 жовтня 2011 року) сума зобов'язань по орендній платі згідно вказаного договору за період з 25 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року зменшено на 1 522,17 грн. Враховуючи закінчення терміну дії договору оренди № 040714600031 від 13 квітня 2007 року (земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Лермонтова, 8, термін дії договору - до 21 лютого 2012 року) сума зобов'язань по орендній платі згідно вказаного договору за період з 22 лютого 2012 року по 31 грудня 2012 року зменшено на 18 454,16 грн. За період з січня по грудень 2012 року сума донарахованої орендної плати складає 20 629,81 грн., за січень 2013 року - 1 461,12 грн.

Аналізуючи виявлені податковим органом порушення, судом встановлено, що будь-які відомості у податкового органу стосовно доводів позивача, що до складу земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Славіна, 1 «Н» загальною площею 5 500 кв. м., входить земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк по вулиці Славіна, 1 «А» загальною площею 966 кв. м., яка була передана позивачу на підставі договору оренди № 1, та земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Лерионтова, 8 (загальною площею 2 500 кв. м.), яка передана позивачу на підставі договору оренди № 2, були відсутні. Так само дані обставини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, будь-яких доказів на підтвердження означених обставин позивач суду не надав. Водночас, якщо виходити зі змісту отриманої відповідачем інформації від Головного управління Держкомзему у м. Донецьку, Куйбишевської районної у м. Донецьку ради, Управління земельних ресурсів Донецької міської ради (арк. справи 84-86), остання не містить будь-яких відомостей, які вказує позивач, тобто про об'єднання наведених вище ділянок.

Таким чином, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС визначено грошове зобов'язання позивачу з орендної плати за землю за період серпень - грудень 2011 року в сумі 15 173,65 грн., за січень - грудень 2012 року в сумі 20 629,81 грн., за січень 2013 року в сумі 1 461,12 грн. на підставі отриманих відомостей від Головного управління Держкомзему у м. Донецьку та поданих позивачем податкових декларацій з плати за землю (арк. справи 119-127). При цьому, як вбачається із акту перевірки та розрахунку грошових зобов'язань (арк. справи 128-129) податковим органом не лише були збільшені грошові зобов'язання, але і були зменшені такі зобов'язання, якщо виходити із поданої позивачем звітності.

При цьому, доводи позивача про порушення порядку проведення позапланової перевірки, як підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення, судом не приймаються, оскільки як неодноразово вказував Вищий адміністративний суд України під час касаційного перегляду судових рішень, недотримання податковим органом умов, за яких він мав право приступити до проведення перевірки може бути підставою для визнання саме таких дій податкового органу протиправними, а не підставою для повного визнання дій з проведення позапланової перевірки протиправними. Недотримання податковим органом певних вимог законодавства при проведенні перевірки не є підставою для визнання недійсним рішення про збільшення грошових зобов'язань. Рішення податкового органу не може бути визнано недійсним з підстав незаконності проведення перевірки у разі встановлення допущення суб'єктом господарювання певних порушень законодавством (ухвала Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2011 року в адміністративній справі № К-20120/07).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не доведена правомірність наказу № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка та правомірність дій з її проведення, однак доведена правомірність винесення податкового повідомлення-рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка; визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року, підлягає частковому задоволенню.

При цьому, суд вважає також за необхідне зазначити, що хоча на час розгляду справи відповідачем є Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби та розпочала діяльність 05 липня 2013 року, однак дії вчинені саме Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, тому визнання протиправними дії підлягають саме даного органу.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, які є немайнового характеру, тобто 34,41 грн. (арк. справи 2, 25).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка; визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 000177/501/8710/10/15-013 від 10 квітня 2013 року, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкового служби № 167 від 04 березня 2013 року, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкового служби щодо проведення з 18 березня 2013 року по 20 березня 2013 року документальної невиїзної перевірки повноти нарахування та сплати в бюджет орендної плати за землю Товариством з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спілка Донбасу» (ідентифікаційний код 31071878, адреса: проспект Київський, буд. 63, Київський район, м. Донецьк, Донецька область, 83054) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 29 серпня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 03 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.