Постанова № 33402095, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2013 року письмове провадження № 826/11084/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Клименчук Н.М., Шрамко Ю.Т., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Державної виконавчої служби України

треті особи: Закрите акціонерне товариство «Укратоменергобуд», Закрите акціонерне товариство «Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-господарський центр «Піраміда»

про визнання протиправною та скасування постанови

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної виконавчої служби України від 01.07.2013 ЗВП № 36363275 про арешт коштів боржника.

В обґрунтування своїх вимог щодо незаконних дій відділу примусового виконання рішень, скаржник посилається на п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тому вважає оскаржувану постанову ДВС України незаконною.

Представник ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енернгоатом" у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили.

Представник ЗАТ «Укратоменергобуд» надав суду письмові заперечення в яких він проти позову заперечує з підстав викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 11 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Постановою від 04.02.2013 року № 36363275/12 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України об'єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження, а саме:

ВП № 33989183 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 23/527-25/58 від 01.08.2012 року про стягнення з ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ЗАТ "Укратоменергобуд" основного боргу в сумі 76 860 503,70 грн., пені в сумі 3 092 908,25 грн., 3% річних в сумі 980 288,53 грн., інфляційних витрат в сумі 3 267 106,14 грн., державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.;

ВП № 34029225 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва № 18/113-53/81 від 08.02.2012 про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Закритого акціонерного товариства Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями "Укрелектроват" 2 562 101,36 грн. основного боргу, 1 207 585,52 грн. курсової різниці при зміні валютних курсів, 118 209 236,00 грн. компенсації за відстрочення кінцевого розрахунку згідно з договором № 1331 від 24.11.1997 і додаткової угоди № 1 від 02.03.1998 та угоди № 1 від 19.05.1998, І 283 659,85 грн. три проценти річних від простроченої суми, 4 020 411,84 грн. комісійної винагороди згідно з договором доручення № 1348А від 02.03.1998 і угодою № 1 від 19.05.1998, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 194,71 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.;

ВП № 34709508 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області № 5015/1645/12 від 25.07.2012 про стягнення з ДП «Національна атомна енергогенеруюча Компанія «Енергоатом» на користь ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда» 42 874 212,01 грн. основного боргу та 62 772,50 судового збору.

Згідно ч.1 та п.1 ч.2 ст.57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

01.07.2013 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про арешт коштів боржника у зведеному ВП № 36363275, відповідно до якої на виконання рішень судів та постанов про стягнення з боржника виконавчого збору накладено арешт на кошти у межах суми 220 051 230,00 грн., що містяться на рахунках АТ «Укрексімбанк», окрім рахунків захищених відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».

Позивач вважаючи, що відповідачем були недотримані положення Закону №606 під час винесення Постанови ЗВП № 36363275, а також те що відповідачем не враховано, що позивач внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до положень преамбули Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.04.2005 року № 2711, цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до п.3.4 ст. 3 вказаного Закону процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Згідно абз.6 п.3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2012 року по справі № 23/527-25/58, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 р. скаргу Закритого акціонерного товариства «Укратоменергобуд» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задоволено частково.

Визнано неправомірними дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з зупинення виконавчого провадження № 233989183 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2012р.

Визнано недійсною Постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Хомишина Ю.Б., від 06.09.2012р. про зупинення виконавчого провадження № 33989183.

Суди дійшли висновку, що заборгованість Позивача перед ЗАТ «Укратоменергобуд» не пов'язана з розрахунками за енергоносії, а тому дія Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» не може поширюватись на вказані правовідносини і включення боржника до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до цього Закону не є підставою для зупинення виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 01.08.2012 р.№ 23/527-25/58.

Під час розгляду справи Окружним адміністративним судом м. Києва також встановлено, що рішеннями господарського суду м. Києва по справі № 18/113-53/81, господарського суду Львівської області по справі № 5015/1645/12 постановлено стягнути із позивача суми заборгованості, що виникла із господарських зобов'язань за договорами доручення і підряду укладеними позивачем із ЗАТ Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями «Укрелектроват», ТОВ «Виробничо-господарський центр «Піраміда».

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 N 18-рп/2012 справа N 1-26/2012, у справі за конституційним зверненням ТОВ «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справи про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) вирішено (пункт 1 резолютивної частини Рішення), що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, з наступними змінами, у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711-IV, з наступними змінами, треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржувана Постанова про арешт коштів боржника від 01.07.2013 р., винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком Олександром Миколайовичем у зведеному виконавчому провадженні № 36363275 є правомірною.

Водночас, щодо заявленого клопотання представників відповідача та третьої особи ЗАТ «Укратоменергобуд» про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно Постанови Пленуму ВАС України від 13.12.2010 р. № З «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби». юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 121 -2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Суд враховує, що приписами ГПК України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому суд дійшов висновку, що оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді Н.М. Клименчук

Ю.Т. Шрамко