Ухвала суду № 33401161, 09.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1776/13-ц Провадження № 22-ц/772/2631/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 41Доповідач: Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Cопруна В.В.,

суддів: Марчук В.С., Іванюка М.В.,

при секретарі: Агеєвій Г.В.,

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, придбаного з прилюдних торгів, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у користуванні майном, придбаного з прилюдних торгів, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 травня 2011 року ТОВ «Торговий дім Укрспецреалізація» проведено прилюдні торги, на яких позивач придбав квартиру, зальною площею 63, 2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Після сплати усіх необхідних платежів, ОСОБА_2 отримав Протокол № 1-02016 про проведення прилюдних торгів, яким його визнано переможцем торгів.

Однак придбана квартира до цього часу позивачу не передана, відповідач своїми діями не дає ОСОБА_2 можливості вільно користуватися його квартирою, так як чинить перешкоди, речі не забирає, двері замкнені на ключ. Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача до суду.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2013 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні та розпорядженні квартирою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом звільнення квартири від майна та речей ОСОБА_4 та інших осіб, а також виселення його без надання іншого житлового приміщення. Вирішено питання про сплату судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач як власник квартири за адресою: АДРЕСА_1 не має можливості розпоряджатись належним йому майном через неправомірні дії відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 травня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрспецреалізація» проведено прилюдні торги, на яких позивач придбав квартиру, зальною площею 63, 2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Після сплати усіх необхідних платежів, ОСОБА_2 отримав Протокол № 1-02016 про проведення прилюдних торгів, яким його визнано переможцем торгів.

Акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, та свідоцтво, видане приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, підтверджує, що квартира, загальною площею 63, 2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить йому на праві власності.

16.05.2011 року ОСОБА_2 звернувся до комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації, подавши усі необхідні документи, визначені Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7\5, для проведення державної реєстрації зазначеного рухомого майна.

Працівники КП МБТІ у м. Вінниця йому роз'яснили, що відповідно до п. 3.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, згідно якого реєстрація права проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, їм необхідний доступ до цього майна.

Однак придбана квартира до цього часу позивачу не передана, оскільки відповідач своїми діями не дає ОСОБА_2 можливості вільно користуватися спірною квартирою, так як чинить перешкоди, речі не забирає, двері замкнені на ключ.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком районного суду, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність дозволу органу опіки та піклування на виселення неповнолітньої дитини є підставою для скасування рішення підлягають спростуванню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника житла, що проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом.

Абзацом 7 ч. 1 ст. 3 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Оскільки згідно зі ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, мають право на користування цим житлом відповідно до закону - нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном витребовують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану житлово-експлуатаційною організацією або іншим відповідним уповноваженим органом з питань реєстрації. Коли з поданих документів нотаріусом установлено, що така дитина проживає за іншою адресою, ніж адреса майна, що відчужується, а також те, що така дитина не має права власності на це майно (його частину) нотаріус має право не витребовувати згоду органів опіки та піклування на посвідчення такого правочину.

Тобто право користування майном члена сім'ї власника житла пов'язано з моментом здійснення реєстрації за місцем проживання особи, про що робиться відповідний запис.

Таким чином, згода органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником), або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.

Як видно з матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_5, 2010 року народження, був зареєстрований в спірному приміщенні 13.05.2011 року (а.с.38), тобто на момент проведення прилюдних торгів 12.05.2011 року неповнолітні діти в будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані не були, право користування цим житлом у оспорюваному будинку шляхом реєстрації за місцем проживання встановлено не було, а отже згода органів опіки та піклування в даній цивільній справі не є обов'язковою.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Марчук В.С.

Іванюк М.В.

З оригіналом вірно: Сопрун В.В.