Постанова № 33400278, 11.09.2013, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2-а/228/100/2013

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року місто ДОКУЧАЄВСЬК

ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі - КОВАЛЬ Т.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу № 2а/228/100/2013 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, третя особа - управління Державної казначейської служби України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, де просить визнати дії останнього щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, неправомірними та зобов'язати здійснити таке нарахування та виплату за період з 01.02.2013р. по 01.08.2013р. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з 01.02.2013р. по 01.08.2013р. визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011р. Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. 21.08.2013р. вона звернулась до відповідача із заявою про виплату такої допомоги, однак їй листом за вих. № 77 від 23.08.2013р. було відмовлено у цьому з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011р., якою встановлений граничний розмір, який їй призначено та виплачується.

Позивачка - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надавши письмову заяву, де уточнила свої позовні вимоги та просила визнати дії відповідача щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - неправомірними та зобов'язати здійснити таке нарахування та виплату за період з 28.02.2013р. по 28.08.2013р. Згідно позовної заяви, просила справу розглянути за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач - представник УПСЗН Докучаєвської міськради Донецької області у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні вимог позивача, а також розглянути справу у відсутність представника управління.

Третя особа - представник УДКСУ у м. Докучаєвську Донецької області у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав клопотання, де просив справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.

Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка з 30.10.2012р. як незастрахована особа, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з 28.02.2013р. по 28.08.2013р. визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011р., та який становить 130грн. на місяць.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007 № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України від 21.11.1992 № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-III), який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 15 Закону № 2811-ХІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі - рішення № 10-рп/2008) визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Оскільки ані Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ані іншими Законами, не встановлювалось на 2011, 2012, 2013 роки інший, ніж у Законах №2811-ХII та №2240-III розмір допомоги, а дії Законів про бюджет діяли, відповідно, лише у 2009 та 2010 роках, спірні правовідносини з 01.01.2011р. регулюються Законами №2811-ХII та №2240-III, а положення Постанови КМУ №1751 від 27.12.2001р. в тій частині, в якій воно суперечить названим законам, застосовуватися не може. Отже, з 01.01.2011р. у відповідача виник обов'язок здійснювати виплату державної допомоги в розмірах, передбачених Законами №2811-ХII та 2240-III.

Крім того, суд звертає увагу, що така правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 21.08.2011 року по справі № К/9991/33496/12 та в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки у справі, що розглядається, суд встановив, що спір виник щодо виплати допомоги на доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, особі, яка не застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин суд дійшов висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2811-ХII), відповідно до статті 15 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на це, позовні вимоги позивачки щодо перерахунку та виплати їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому дії відповідача по її невиплаті є неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 2, 4, 9, 18, 158-161, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, третя особа - управління Державної казначейської служби України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області з відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому законом.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 28.02.2013р. по 28.08.2013р., з урахуванням виплачених раніше сум.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 34грн. 41коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Докучаєвський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя

11.09.2013