Постанова № 33398685, 05.09.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 123/9207/13-а

Номер провадження 2-а/123/303/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року м. Сімферополь

Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Діденко Д.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя (далі: УПСЗН) про визнання дій противоправними, стягнення суми ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати противоправними дії відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року, стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з вересня 2012 року по серпень 2013 року в сумі 11514 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Представником відповідача в строки, визначені ст. 183-2 КАС України, заперечення на позов до суду не надані.

Оцінивши обставини повідомлені позивачем, суд приходить до висновку про їх достатність для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Вимоги позову що стосуються періоду часу до лютого 2013 р. ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 16 серпня 2013 р. залишені без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює на посаді помічника судді відділу забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду АР Крим та наразі знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

З урахуванням зазначеного, позивач має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року, оскільки являється застрахованою особою.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону №2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ(пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року.

Законодавець у Законі України "Про державний бюджет України на 2011 рік" не передбачив таких положень, які були визначені у ст. 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та у ст. 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", тобто ті, які встановлювали певні обмеження, але лише на 2009 і 2010 роки, відповідно.

Також, законодавець не надав повноважень Кабінету Міністрів України на 2012-2013 р. щодо можливості корегування розміру виплат на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку, які надавав у 2009 та у 2010 році.

Таким чином, на відносини щодо виплати допомоги застрахованій особі у зазначений період поширюються норми спеціального закону: Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" №2240.

Так, положення ст. 43 Закону № 2240, яка діє і наразі, визначають, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2013 р.» встановлено у 2013 р. прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років: з січня - 972 грн., з грудня - 1032 грн.

Таким чином, відповідач мав нараховувати і виплачувати позивачеві допомогу виходячи з положень зазначених норм. Невиконання цих приписів є неправомірним.

При цьому, оскільки нарахування допомоги не відноситься до компетенції суду, суд вважає за доцільне зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок допомоги з урахуванням наведеного, тобто встановити її розмірі у відповідності із зазначеним вище, та виплатити позивачеві недоотриману різницю. У зв'язку із чим вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню саме таким чином.

На підставі ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 71, 86, 94, 100, 159-163 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя про визнання дій противоправними, стягнення суми - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя щодо недоплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з лютого 2013 р. по серпень 2013 р.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, за період з лютого 2013 року по серпень 2013 року відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому чи скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Діденко Д. О.