Постанова № 33398228, 09.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 вересня 2013 року справа № 814/3704/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 до Приватного підприємства "Нико-Автотранс Юг", вул. Крилова, 54, кв. 26, м. Миколаїв, 54008

простягнення податкового боргу в сумі 15 065,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Заводському р-ні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства "Нико-Автотранс Юг", про стягнення авансованих внесків з податку на прибуток в сумі 15 065,00 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що у відповідача за березень - липень 2013 року виник борг щодо авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, проте остання повернулася до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

За змістом частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" змін до відомостей про юридичну особу не вніс. Ухвала суду надсилалася на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві та вказану в довідці про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідач є юридичною особою, взятий на облік платника податків з 23.02.2077 за № 1852, що підтверджується довідкою форми № 4 -ОПП (арк. справи 10).

05.02.2013 відповідач подав Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій самостійно визначив суму авансованого внеску, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у сумі 3013 грн (арк. справи 11).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Сума податку на прибуток у «Податковій декларації з податку на прибуток підприємства» за 2013 рік становить 36158 грн, таким чином, відповідач мав сплатити авансовий внесок за березень-липень включно 2013 року в сумі 3013 грн щомісяця.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк грошового зобов'язання є податковим боргом.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів суми податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу, в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

Відповідачу надісланий Корінець податкової вимоги форми "Ю" № 93-19 від 18.04.2013 (арк. справи 9).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу суду не подав.

Як наслідок, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Нико-Автотранс Юг" (вул. Крилова, 54, кв. 26, м. Миколаїв, 54008, код за ЄДРПОУ 34949050) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва на р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781 податковий борг у сумі 15 065, 00 грн (п'ятнадцять тисяч шістдесят п'ять гривень 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич