Постанова № 33398194, 09.09.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

09 вересня 2013 року справа № 814/3735/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомБаштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Миколаївська область, 56100

до вфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

простягнення податкового боргу в сумі 610,87 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби, звернувся до суду з позовом до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення податкового боргу в сумі 610,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не сплатив в установлені строки єдиний податок, внаслідок чого в нього уторився податковий борг у сумі 610, 87 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, проте остання повернулася до суду без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

За змістом частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач відповідно до статей 19, 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" змін до відомостей про фізичну особу не вніс. Ухвала суду надсилалася на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві та вказану в довідці про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрутовуються позовні вимог, і встановив наступне.

Відповідач зареєстрований Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області в якості фізичної особи-підприємця.

Відповідач подав до МДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 з вказівкою виду діяльності за кодом згідно КВЕД 93.02.0 надання послуг перукарнями та салонами краси (арк. справи 8).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюються Податковим кодексом України.

Так, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291. 3 статті 291 Податкового кодексу України).

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої і п'ятої груп у розмірі 15 відсотків, зокрема, 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2, 3 і 5 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи (пункт 293. 2, 293.4 статті 293 Податкового кодексу України).

Стаття 295 Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Так, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Так, за період з 20.03.2012 по 20.03.2013 відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 610, 87 грн (з врахуванням часткової сплати та нарахованої пені у розмірі 22,73 грн), що підтверджується розрахунком (арк. справи 6).

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

За приписам підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженою в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу був надісланий Корінець податкової вимоги форми "Ф" від 23.08.2012 № 108 на суму 616, 04 грн, який останній отримав 20.10.2012 (арк. справи 9).

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами пункту 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу суду не подав.

Як наслідок, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державного бюджету на р/р 31513970700027, Баштанське УК/м. Баштанка/ 18050400/ ОКПО 37893760, МФО 826013 заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 610, 87 грн (шістсот десять гривень 87 коп).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич