Рішення № 33397402, 29.08.2013, Балтський районний суд Одеської області

Справа №493/826/13-ц

Провадження № 2/493/411/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2013 року

Балтський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді БОДАШКО Л.І.,

при секретарі ТИХОНОВІЙ Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди та супроводу батька і за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 18.04.2013 року звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачем, а також з позовною заявою від 15.07.2013 року про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди і супроводу батька.

Відповідач, він же позивач по зустрічному позову, звернувся 15.05.2013 року з зустрічним позовом до ОСОБА_3, за участю третьої особи, органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Всі ці позовні вимоги були об'єднані в одно провадження ухвалою суду від 14 серпня 2013 року.

Свої вимоги позивач ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що 18.05.2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області, вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4 і прийняла його прізвище - ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_5. Сімейні стосунки у них не склалися, фактично сім'я розпалася в квітні 2013 року і можливість відновлення їх сім'ї втрачена. Син залишився проживати разом з неї і спору відносно місця проживання дитини у неї з відповідачем не має, він не заперечує, щоб дитина проживала разом з нею. Однак, з часу вступу в шлюб і до теперішнього часу вона проживає в м. Дністровськ Молдови, там працює і разом з нею проживає дитина, відвідує дитячий садочок №2 «Бусинка». Вона має необхідність вивозити сина на відпочинок, оздоровлення та навчання, до бабусі, але це можливе лише за згодою батьків, але батько дитини - відповідач не дає такої згоди, мотивуючи це тим, що бажає, щоб дитина жила на території України, за для того, аби він міг без перешкод, в будь який час, спілкуватися з сином, що вимушує її звернутися до суду з вимогами про надання дозволу її сину багаторазово, тимчасово, виїжджати з нею, або з бабусею та іншими родичами за межі України, без згоди батька, а також їй надати дозвіл на оформлення та виготовлення проїзних документів на право на багаторазові тимчасові виїзди за межі України її сина до досягнення ним 16-літнього віку без згоди відповідача.

З позовними вимогами відповідача вона не згодна, оскільки жодного разу не перешкоджала відповідачу спілкуватися та виховувати дитину, навпроти, відповідач мав можливість постійно спілкуватися з сином, вона проти цього не заперечувала, майже місяць син знаходився в с. Пужайкове Балтського району Одеської області у відповідача і в теперішній час вона не заперечує проти спілкування сина з батьком, однак не тоді, коли бажає відповідач, а коли дитина здорова, не перебуває на заняттях в дитячому садку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 свої позовні вимоги підтримала, а позовні вимоги відповідача ОСОБА_4 не визнала.

Представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити, брак між сторонами розірвати, так як відновити сім'ю неможливо і недоцільно, що підтвердили сторони, а оскільки дитина проживає разом з матір'ю за межами України, їй необхідно часто виїжджати за межі України до Молдови до свого місця проживання і роботи, а відповідач, не заперечуючи проти того, щоб дитина проживала з матір'ю, наполягає на тому, щоб матір змінила місце проживання, жила в Україні, оскільки він бажає спілкуватися з сином щоразу, коли він цього захоче.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 про розірвання шлюбу визнав і просить їх задовольнити, а вимоги відносно надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди та супроводу батька не визнає, оскільки має право знати де знаходиться його дитина, куди їде, він не заперечує проти того, щоб дитина жила разом з матір'ю, але вважає за необхідне, щоб вона жила саме в Україні, так як у нього не має можливості постійно їздити в Молдову, там у нього не має житла і не має де спілкуватися з сином.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі, а вимоги позивача ОСОБА_3 що до надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди та супроводу батька не визнає, оскільки це суперечить інтересам дитини, ущемляє інтереси батька, у якого рівні з матір'ю права та обов'язки щодо дитини.

Представник органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області в судове засідання не з'явився, однак надав суду листа, з якого вбачається, що орган опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області не заперечує проти надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди та супроводу батька, а також просить справу розглядати без їх участі.

Заслухавши вимоги позивача, відповідача, їх представників, розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити у зв'язку з наступним.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області 17.04.2013 року, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 18 травня 2010 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис № 36. Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_4.

Від шлюбу у сторін 14 вересня 2013 року народився син ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 з 13.05.2005 року по теперішній час працює в ЗАТ «Молдавська ГРЕС» на посаді економіста, тобто на час реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 позивач вже працювала і проживала в м. Дністровську Молдови, що підтверджується довідкою ЗАТ «Молдавська ГРЕС» м. Дністровськ Молдавської Придністровської республіки від 10.04.2013 року.

Згідно довідки № 45 від 24.05.2013 року Муніципального дошкільного освітньої установи, дитячого садка «Бусинка», ОСОБА_5, відвідує цей дитячий садочок і перебуває в групі № 1.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечував проти того, щоб після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати разом з матір'ю і питання про зміну місця проживання дитини не ставилося.

Отже, оскільки мати дитини проживає в м. Дністровську Молдавської Придністровської республіки, де має місце роботи і постійний заробіток, то дитина повинна жити разом з матір'ю, що і відбувається, а відтак, це пов'язано з неодноразовим перетинанням кордону України, для чого необхідна згода батьків, а відповідач не погоджується з цим, мотивуючи відмову тим, що це не відповідає інтересам дитини, так як дитина не може отримувати нормального розвитку та виховання в умовах постійних переїздів, тим більше за межі України, хоча не представив жодних доказів цього.

Що стосується думки відповідача щодо того, щоб позивач жила в Україні і не виїжджала з дитиною за кордон, то відповідно до ч.1 ч.2 ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування, а особа, яка не досягла 14-ти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків. Такі вимоги висуваються і Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України».

Оскільки позивач за місцем проживання, тобто в м. Дністровську Молдавської Придністровської республіки має постійну роботу, достатній заробіток, живе в трьохкімнатній квартирі своєї матері, дитина перебуває у дитячому садочку, то це якнайкраще забезпечує інтереси дитини, забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини, як того вимагає Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.1991 року, так як за місцем реєстрації в с. Пужайкове Балтського району Одеської області, позивачка не має а ні житла, а ні постійної роботи.

Відсутність згоди батька, тобто ОСОБА_4 щодо виїзду дитини за межі України на відпочинок, лікування та навчання, суперечить вимогам ч.7 ст.7, ч.2 ст. 155 СК України, Конвенції про права дитини та порушує право неповнолітнього, як фізичної особи, на свободу пересування та робить неможливим проживання дитини разом з матір'ю.

Відносно вимог ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованню, то відповідач не надав суду жодного доказу того, що мати дитини чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, підтвердивши в суді, що останнім часом таких перешкод не чиниться.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що приїхавши до сина в м. Дністровськ, мати дитини надала можливість йому поспілкуватися з дитиною, дитина більше місяця літом жила у нього.

Що ж стосується вимог ОСОБА_4 що до визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, то в цій частині він змінив свої вимоги і просить зобов'язати позивачку надати можливість спілкуватися з дитиною систематично, коли він побажає і коли у нього буде така можливість.

Суд не може погодитись з вимогами відповідача в цій частині, оскільки спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею орган опіки та піклування. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання(ст.158 СК України), а відповідно до ст. 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Однак, жодна із сторін до органу опіки та піклування не зверталася, в тому числі і відповідач, цей орган не виносив рішення, яке б не виконувалося позивачем, тому немає підстав до задоволення цих вимог.

Відносно вимог відповідача що до зобов'язання позивачки повернути сина на постійне проживання в Україну, то вони не можуть бути задоволеними, так як сторонами було визначено місце проживання дитини з матір'ю, яка живе за межами України, про що відповідач знав, так як ще до реєстрації шлюбу з нею і після реєстрації шлюбу, позивачка постійно проживала з дитиною в м. Дністровську і в теперішній час дитина повинна проживати разом із матір'ю.

Що стосується вимог відповідача щодо зобов'язання позивачки надавати йому можливість спілкуватися з дитиною в будь який час, коли побажає відповідач, то суд не може погодитись з цим, оскільки відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», батьки, які проживають окремо від дитини, мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Аналізуючи вказані норми матеріального права, та виходячи з заявлених позовних вимог, з урахуванням конкретних обставин, а саме те, що дитина є малолітня та на теперішній час не може самостійно, без участі матері, за себе піклуватися, потребує постійного материнського догляду, режиму її виховання та з урахуванням її віку, суд вважає доцільним надавати можливість батьку спілкуватися з дитиною шляхом побачень у присутності матері, а відтак, мати не завжди, коли побажає відповідач, матиме можливість бути присутньою при спілкуванні відповідача з дитиною, тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволеними і при виникненні спору щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, необхідно звернутися до органу опіки та піклування, тому що в теперішній час позивач не чинить перешкод відповідачу у спілкуванні та у її вихованні дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Конституції України, Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789 від 27.02.1991 року, ст.ст.104,105,109,113, 141, 155, 157,159 СК України, ст. 313, ЦК України, ст. ст. 57,60, 84, 88, 130, 131, 158, 169, 209, 213-215,216,218 ЦПК України, Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі.

Шлюб, зареєстрований 18 травня 2010 року у відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Балтського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 36, між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_3 залишити прізвище - ОСОБА_3.

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає разом з матір'ю і спору відносно місця його проживання між сторонами не має.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи, органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди та супроводу батька задовольнити у повному обсязі.

Надати дозвіл неповнолітньому ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 на багаторазові тимчасові виїзди за межі України до досягнення ним 16 -ти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 у супроводі матері - ОСОБА_3 без згоди та супроводу батька - ОСОБА_4, а також у супроводі інших осіб, уповноважених матір'ю - ОСОБА_3 без згоди та супроводу батька - ОСОБА_4.

Надати дозвіл ОСОБА_3 на оформлення та виготовлення проїзних документів на право на багаторазові тимчасові виїзди за межі України її неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 до досягнення ним 16-ти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 у супроводі матері - ОСОБА_3, а також у супроводі інших осіб, уповноважених матір'ю дитини ОСОБА_3 без дозволу та супроводі батька - ОСОБА_4.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, органу опіки та піклування Пужайківської сільської ради Балтського району Одеської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, та визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Балтський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

С У Д Д Я