Постанова № 33396265, 09.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4396/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

03 вересня 2013 року

15год.20хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: Висоцька В.В., Драганов К.В. - за довіреністю

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи: Сокол Д.В. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ПрАТ «Одеський завод шампанських вин», в якій позивач просить суд скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000166, №000167, №000168.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваних рішень та безпідставність висновків акту перевірки виходячи з наступного. Перевіряючими зроблено помилковий висновок про виробництво позивачем фальсифікованих алкогольних напоїв з огляду на те, що виробництво здійснювалось відповідно до технологічних інструкцій з додержанням технології виробництва та з використанням відповідних шампанських виноматеріалів. Застосована норма абз.2 ст.12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» щодо підміни сортів винограду не стосується виготовлення шампанського та ігристих вин, а стосується лише виготовлення вин марочних та коньяків України. Під час перевірки податковим органом не було встановлено факту невідповідності продукції вимогам органолептичних та фізико-хімічних показників. Відсутність порушень технології виробництва також підтверджується листами Мінагрополітики України. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно застосовано санкції за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, з огляду на те, що первіряючими невірно визначено код УКТ ЗЕД для досліджених ігристих вин, а отже й висновок про таке порушення є протиправним. Також помилковим є висновок про виробництво алкогольних напоїв без наявності ліцензії, оскільки зазначені в акті перевірки шампанське України «Генріх Редерер» та вино ігристе «Одеса класік» включені до переліку видів алкогольних напоїв, які має право виробляти позивач, згідно додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, заперечення суду не надав, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2013р. розглянуто клопотання представника Міндоходів про заміну відповідача у справі (Департаменту САТ ДПС України) на Міністерство доходів і зборів України. Виходячи із відсутності обставини проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Департаменту САТ ДПС України суд не вбачає підстав для здійснення процесуального правонаступництва відповідача в порядку ст.55 КАС України.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на правомірність оскаржених рішень, та зазначила про те, що Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Одесі не має відношення до предмету оскарження з огляду на те, що дані акту перевірки були взяті з довідки від 21.05.2013р. №8/02-32224466, складеної залученими до перевірки посадовими особами Регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 14.03.2012р. по 21.05.2012р. на підставі направлень, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Одесі згідно п.п.20.1.4 - п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України, відповідно до наказів СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 28.02.12 №125, від 14.03.12 № 141, від 25.04.12 №41, відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2012 року посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, ДПС в Одеській області та РУ Департаменту CAT ДПС України в Одеській, Закарпатській та Миколаївській областях проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.11р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 21.05.2012 року №41/22-0/32224466/3 про результати виїзної планової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин"' з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Пункт 3.3.3 акту було складено у урахуванням довідки Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Одеській області від 21.05.2013р. №8/02-32224466 «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання чинного законодавства та технологічних вимог провадження діяльності з виробництва шампанського України, вин ігристих, напоїв винних на ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.», яка є складовою частиною акту від 21.05.2012 року.

Перевіркою були встановлені, зокрема, наступні порушення: 1) встановлено факти систематичних порушень вимог КД У 00011050-15.9-3:2011 «Форми первинного обліку і лабораторного контролю у виноробній промисловості...», а саме: на ємкостях та акратофорах у цеху виробництва шампанського відсутні паспорти на винопродукцію, залиту в стаціонарну ємність (форма П-7), встановлено системні порушення при заповненні документів первинного обліку- Журналу по формі № П-10, купажних актів по формі № П-8, відсутні акти декантації по формі № П-6, відсутні накладні на передачу продукції з цеху в цех по формі № П-16; 2) вимоги частини дев'ятої статті 5 Закону України «Про виноград і виноградне вино», а саме: 86 % шампанського України та вин ігристих виготовлялися з імпортних виноматеріалів, однак країна походження не зазначалася на етикетках або контретикетках, нанесених на готову продукцію; використання імпортних виноматеріалів не передбачене технологічними інструкціями, згідно з якими ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» виготовляє готову продукцію; 3) вимоги ТІ У 00011050-15.93.11-4:2009 «Технологічна інструкція на виробництво шампанського України», а саме: не проводилися асамбляжі шампанських виноматеріалів, на технологічну обробку направлялися не сортові виноматеріали, а купажі виноматеріалів; у документах первинного обліку та лабораторного контролю не відображаються терміни проведення процесу шампанізації у акратофорі; 4) встановлено факти порушення технологічних інструкцій по приготуванню шампанських та ігристих вин конкретних найменувань, а саме: недотримання обов'язкового сортового складу купажів виноматеріалів, підміни сортів винограду, з якого вироблені виноматеріали, при виробництві шампанського України «Одеса» золоте солодке (ТІ У 202.155-98), вина ігристого «Одеса» червоне напівсолодке (ТІ У 202.158-98), вина ігристого білого напівсухе, напівсолодке, солодке «Одеса мускат» (ТІ 00011050-256-2008), що відповідно до абзацу 17 статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та абзацу 2 статті 12 Закону України «Про виноград і виноградне вино» мають ознаки фальсифікації. Всього реалізовано готової продукції з ознаками фальсифікації 369596 пляшок на суму 8 036 094,83 грн.; 5) вимоги ч.8 статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: підприємством своєчасно не внесено зміни у додатки до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв у зв'язку із відмовою Державного департаменту інтелектуальної власності на реєстрацію знаків відповідно до заявок гп2006 02372 від 21.02.2006р., т2009 00667 від 27.12.2009р., т2009 00671 від 27.12.2009р. та гп2006 02365 від 21.02.2006р., а також у зв'язку із отриманням відповідних Свідоцтв взамін заявок гп2009 00670 від 27.01.2009, т2009 00672 від 27.01.2009, т2008 02025 від 05.02.2008; 6) порушено вимоги частини восьмої статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: - вироблено 5820 пляшок місткістю 0,75 л вина ігристого «Одеса класік» брют на суму 258757,2 грн. із знаком для товарів та послуг №82845 від 25.09.2007р. «Odessa CLASSIC», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв; - вироблено 2424 пляшки місткістю 0,75л шампанського України класичного брют «Генріх Редерер» на суму 184199,76 грн. із знаком для товарів та послуг №59886 від 15.03.2006р. «Henri Roederer», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв; 7) вимоги пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вимоги статті 226 Податкового кодексу України, а саме: встановлено факт зберігання напоїв винних виноградних ароматизованих газованих «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут», у кількості 6620 пл. на суму 152974,29грн., маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України.

На підставі зазначеного акту перевірки Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України прийняті рішення про застосування фінансових санкцій від 12.07.2012р. № 000166 на суму 7202271,96 грн. за порушення підприємством абз.17 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв; №000167 на суму 152974,29грн. за порушення ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка; №000168 на суму 811899,66грн. за порушення ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням, позивач оскаржив їх до суду.

На думку суду, прийняті відповідачем рішення від 12.07.2012р. суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Як зазначається в акті перевірки та довідці Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в Одеській області від 21.05.2013р., позивачем у 2011р. систематично порушувались правила виробництва вин шампанських та ігристих, не дотримувались технологічні інструкції по приготуванню шампанських та ігристих вин конкретних найменувань, допускалася підміна сортів винограду, з якого виготовлені шампанські виноматеріали (конкретні приклади чого наведені в акті первеірки), у звязку з чим перевіряючі дійшли висновку про здійснення позивачем реалізувалася продукція у розмірі 369596 пляшок з ознаками фальсифікації на суму 8036094,83грн. та застосовано фінансові санкції у розмірі 7202271,96грн. за порушення ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до абз.17 ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.

Відповідно до ч.3 ст.2 Закону виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Згідно з припсиами ст.3 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі рішення суду про встановлення факту фальсифікації суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Аналізуючи зазначені норми закону, можна зробити висновок, що встановлення факту фальсифікації як умисного, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв з порушенням технології є виключною компетенцією суду, а не контролюючих органів.

З акту перевірки вбачається, що висновки перевіряючих про виробництва та реалізацію фальсифікованої продукції не спираються на відповідне рішення суду, є лише міркуваннями перевіряючих.

Висновки акту перевірки щодо фальсифікації алкогольної продукції спростовуються також наданими позивачем сертифікатами відповідності на продукцію, щодо якої йдеться в акті первеірки (№ UA1.033.X021504-10 від 18.08.2010р, № UA1.033.X021502-10 від 18.08.2010р.), а також листами Відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики України №38-16/6 від 10.01.2011р., Міністерства аграрної політики України №37-13-4-15/10954 від 22.06.2012р.

Як вбачається з листа №38-16/6 від 10.01.2011р. в зв'язку з відсутністю можливості закупівлі на ринку необхідного асортименту виноматеріалів передбачених у виробничих технологічних інструкціях на кожен вид продукції, для уникнення зупинки виробництва та з метою фінансової підтримки підприємства Відділ погоджує ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» виробництво в 2011 році партій готової продукції з використанням шампанських виноматеріалів з сортів винограду додатково до перелічених у технологічних інструкціях та неповного переліку шампанських виноматеріалів з сортів винограду перелічених чи обов'язково зазначених у технологічних інструкціях сортів виноматеріалів, а саме в наступних партіях готової продукції: шампанське України «Одеса» золоте солодке - 60 тис. дал., ігристе «Одесса» червоне напівсолодке - 15 тис. дал. та ігристе «Одесса мускат» біле напівсолодке - 7,5 тис. дал.

З листа Міністерства аграрної політики України №37-13-4-15/10954 від 22.06.2012р. вбачається наступне. Пунктом 5.2 ДСТУ 4800:2007 «Шампанське України. Технічні умови» зазначено, що для виробництва шампанського України використовують виноматеріали шампанські виготовлені із винограду згідно з ДСТУ 2366-94 «Виноград свіжий технічний. Технічні умови». Перелік сортів винограду з яких виготовляєтсья виноматеріли для шампаризації визначені Основними правилами виробництва та зберігання шампанського України та вин ігристих», КДУ 00011050-15.93.11-01:2009, „Технологічною інструкцією на виробництво виноматеріалів для шампанського України" ТІ У 00011050-15.93.11-2:2009 та «Технологічною інструкцією на виробництво шампанського України», ТІ У 00011050-15.93.11-4:2009. Субєкт господарювання розробляє власні технологічні інструкції з виробництва окремих марок шампанського України та ігристих вин. Перелік сировини та матеріалів і їх відсоткове співвідношення (у разі необхідності) наводиться в розділі «Характеристика сировини та матеріалів»; технологічної інструкції. В разі наведення сортів винограду без відсоткового співвідношення вироблені шампанські виноматеріали, при виробництві окремих марок шампанського України та ігристих вин суб'єкт господарювання може-використовувати будь-які шампанські виноматеріали з перелічених у технологічній інструкції сортів винограду для досягнення вимог органолептичних та фізико-хімічних показників, які зазначені в таблицях 1 та 2 технологічної інструкції.

Відсутні вимоги чинного законодавства щодо одночасного використання всього переліку сортів винограду шампанських виноматеріалів у виробництві шампанського України та ігристих вин. Отже не заборонено законодавством використання одного або частини сортів винограду шампанських виноматеріалів з перелічених у технологічній інструкції при виробництві шампанського України та ігристих вин, що не може вважатися підміною сортів винограду та не може вважатись порушенням технології відповідно до абзацу 17 статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до абз.2 ст.12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» фальсифікацією є, зокрема, нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення вмісту спирту у винах, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні вин марочних і коньяків України.

Разом із цим, в ході перевірки та при оформленні її результатів (складання довідки, яка є складовою частиною акту перевірки) зроблено безпідставний висновок про те, що фальсифікація шампанського та ігристих вин мала місце у зв'язку із підміною сортів винограду, оскільки визначення фальсифікації в нормі абз.2 ст.12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» може застосовуватись тільки для вин марочних та коньяків України, на чому слушно наголошує позивач. В статті 12 цього закону йдеться про фальсифікацію вин, вермутів, коньяків України та бренді, проте за визначенням термінів за ст.1 Закону №2662-IV вина ігристі та шампанське України є окремим видом алкогольної продукції, вимоги до якої встановлені у ст.10 цього Закону.

Чинним законодавством не встановлено, що підміна сортів винограду при виготовленні шампанського України та ігристих вин є способом фальсифікації цієї алкогольної продукції. Водночас, в ході планової податкової перевірки не було встановлено умисного з корисливою метою виготовлення шампанського та ігристих вин з порушенням технології.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №481-V контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно із п.п.5.3 п.5 Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 N 1289 основним завданням Департаменту є здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів і технологічних інструкцій та інших нормативних документів щодо виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Виходячи із того, що саме Департамент САТ ДПС України є органом, що здійснює ліцензування діяльності із виробництва алкогольних напоїв (п.6.5 Положення), саме цей орган та його регіональні управління є контролюючими органами у питаннях дотримання норм Закону №481-95 ВР та з метою здійснення такого контролю має повноваження з організації та прийняття участі у перевірках діяльності суб'єкта господарювання щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв (пункт 6.14 Положення).

Щодо податкової інспекції (третя особо по справі), то контроль за дотриманням вимог Закону №481 здійснюється у межах повноважень, визначених нормами ПК України.

Як вбачається із змісту Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового, затверджених наказом ДПА України від 21 серпня 2009 р. N 453, вони розроблені, зокрема, на підставі ст.16 Закону №481/95-ВР з метою удосконалення державного контролю за організацією і проведенням Департаментом та його РУ контрольно-перевірочної роботи за дотриманням суб'єктами господарювання технічних та технологічних вимог виробництва алкогольних напоїв.

В матеріалах справи відсутні, незважаючи на вимоги суду щодо їх надання, докази оформлення розпорядчого документа (наказу) керівником Департаменту САТ ДПС України (або регіональних управлінь в областях) на проведення перевірки ПрАТ «ОЗШВ», взагалі керівником Департамент або РУ направлень на перевірку, оформлення результатів проведення перевірки (позапланової виїзної) Департаментом або його регіональними управліннями у формі акт перевірки (із додатками) за встановленою формою.

Складена залученими до планової податкової перевірки працівниками Регіональних управлінь Департаменту САТ ДПС України довідка від 21.05.2012р. (складова частина акту від 21.05.2012р.) не є допустимим доказом щодо обставини виявлених порушень технології виробництва алкогольних напоїв, оскільки у розумінні Методичних рекомендацій та термінів, що в них вживаються, є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог законодавства, яке регулює виробництво алкогольних напоїв.

Відповідно до п.32 додатку 9 до Методичних рекомендацій питання дотримання технологічних та технічних норм при виготовленні продукції згідно із вимогами нормативної документації включено до примірного переліку питань, які відпрацьовуються при здійсненні позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання у частині дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва алкогольних напоїв.

Чинним законодавством не передбачена можливість дослідження вказаних питань в ході планової виїзної податкової перевірки, проведеної відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77 Податкового кодексу України.

Виходячи із викладеного, згадані акт перевірки та довідка не можуть вважатись носієм доказової інформації щодо виявлення порушень технічних та технологічних умов виробництва шампанського та ігристих вин ПрАТ «ОЗШВ» та їх фальсифікації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення від 12 липня 2012р. №000166.

Що стосуєтсья рішення від 12 липня 2012р. №000167, суд зазначає наступне

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251, вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вимоги статті 226 Податкового кодексу України, а саме: встановлено факт зберігання напоїв винних виноградних ароматизованих газованих «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут», у кількості 6620 пл. на суму 152974,29грн., маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. (п.226.9 ст.226 ПК України).

Перевіряючими зроблено висновок про застосування позивачем марок акцизного збору із невірно визначеною ставкою акцизного збору (з розрахунку 3,1грн. за 1 літр, замість встановленого 2,14грн. за 1 літр) у зв'язку з тим, що вказані алкогольні напої винні виноградні ароматизовані газовані «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут» підпадають під класифікацію за кодом УКТ ЗЕД 2205.

Однак такий висновок не спирається на приписи чинного законодавства та не підкріплений відповідними доказами.

В свою чергу, правомірність визначення ставки акцизного збору для продукції за кодом 2204 (яку було застосовано позивачем для напоїв «Одеса Фієста Абрикос», «Одеса Фієста Гранат» та «Одеса Фієста Грейпфрут») підтверджується наступним.

У сертифікаті відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО №UA1.033.X016517-11, виданому ДП «Одесастандартметрологія» на напої винні виноградні ароматизовані газовані: «ОДЕСА ФІЄСТА АБРИКОС» білий, «ОДЕСА ФІЄСТА ГРЕЙПФРУТ» рожевий, «ОДЕСА ФІЕСТА ГРАНАТ» червоний взагалі не містить позначення коду УКТ ЗЕД або ТН ЗЕД.

Код УКТ ЗЕД 2204 2110 00 присвоєно «ОДЕСА ФІЕСТА ГРАНАТ» червоний згідно Висновку експерту Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 18.01.2012р. NsOC-000315.

Згідно висновку експерту Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 05 квітня 2012р. № УТЭ-976, напій винний виноградний ароматизований газований червоний «Одеса Фієста гранат» відповідає коду по УКТ ЗЕД 2204 2110 00

Згідно з приписами п.п.215.3.1 п.215.3 ст.215 ПК України для коду 2204 (вина ігристі, вина газовані, до категорії яких відносяться спірні напої) визначено розмір ставки акцизного збору - 3,65грн. за літр.

Викладеним спростовуються висновки акту перевірки щодо зберігання позивачем напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких сума акцизного податку не відповідає сумі, визначеній чинним законодавством України.

Дослідивши докази по справі, суд доходить до висновку про невідповідність чинному законодавству рішення від 12 липня 2012р. №000168 з огляду наступного.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем порушено вимоги частини восьмої статті 3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: - вироблено 5820 пляшок місткістю 0,75 л вина ігристого «Одеса класік» брют на суму 258757,2 грн. із знаком для товарів та послуг №82845 від 25.09.2007р. «Odessa CLASSIC», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, - вироблено 2424 пляшки місткістю 0,75л шампанського України класичного брют «Генріх Редерер» на суму 184199,76 грн. із знаком для товарів та послуг №59886 від 15.03.2006р. «Henri Roederer», не внесеним у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. З огляду зазначеного до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 811899,66грн. за здійснення виробництва алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Однак суд не погоджується з такими висновками з огляду наступного.

Згідно ч.3 ст.2 Закону №481, виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Згідно з п.п.14.1.99 п.14.1 ст.14 ПК України, ст.14 Господарського кодексу України, ст.1 Закону №481, ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (виноробна продукція) №415 термін дії з 24 лютого 2009 року до 24 лютого 2014 року. Відповідно до додатку до ліцензії сторінка 1 ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» отримано дозвіл на виробництво шампанського України «Генріх Редерер» - класичне брют та вина ігристого «Одеса класік» - витримане брют. Згідно Додатку до ліцензії позивача, у переліку дозволених до використання знаків для товарів та послуг зазначення на свідоцтво №59888 від 15.03.2006р. на знак для товарів та послуг «Генріх Редерер», а також свідоцтво №86443 від 10.01.2008 р. на знак для товарів та послуг «Одесса Классик».

Відповідно до ч.8 ст.3 Закону №481 одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

З вказаного вбачається, що позивачем здійснюється виробництво шампанського України «Генріх Редерер» - класичне брют та вина ігристого «Одеса класік» - витримане брют за наявності відповідної ліцензії.

Крім того, на думку суду ліцензія і додаток до неї виконують різні функції та є різними за своєю правовою природою документами: ліцензія засвідчує право на здійснення певного виду господарської діяльності - у даному випадку здійснювати виробництво алкогольної продукції, у той час як додаток до ліцензій визначає види алкогольних напоїв, які має право виробляти ліцензіат та закріплює перелік знаків для товарів і послуг, які можуть використовуватись при маркуванні продукції, тобто виконує посвідчувальну функцію, а тому ототожнювати ці документи, як це робить відповідач, немає підстав.

Згідно абз.2 ч.2 ст.17 Закону 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії. Отже, вказаною нормою застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій визначено за виробництво алкогольних напоїв лише з відсутністю ліцензії у виробника такої продукції. Відповідач довільно тлумачить наведену норму та у своєму рішенні про застосування фінансових санкцій доповнює законодавче формулювання таким доповненням, як "виробництво алкогольних напоїв із знаками для товарів та послуг не внесеними у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв".

Суд вважає, що норма, яка встановлює вид та міру відповідальності, якою є абзац 3 ч.2 ст.17 Закону України № 481/95, не підлягає розширеному тлумаченню і її зміст слід розуміти буквально, тобто так, що відповідальність настає виключно за виробництво алкогольних напоїв за відсутності ліцензії. Такий висновок суду підтверджується й змістом п.2.12. Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого до основних завдань відповідача відноситься застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, тобто відповідач мав право застосовувати фінансові санкції лише у випадках, які прямо передбачені законодавством.

Крім цього, правомірність використання знаків для товарів і послуг не може бути предметом планової виїзної перевірки податкової інспекції, яка не є контролюючим органом у сфері охорони інтелектуальної власності, тому встановлені в акті перевірки обставини не є власне порушеннями умов ліцензування у розумінні норм ПК України, Закону №481-95, Господарського кодексу України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлену судом протиправність оскаржених рішень, вони підлягають скасуванню із задоволенням позовних вимог ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішень задовольнити.

Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000166.

Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000167.

Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000168.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2013р.

Суддя /підпис/ М.М. Аракелян

З оригіналом згідно:

Суддя М.М. Аракелян

Адміністративний позов ПрАТ «Одеський завод шампанських вин» до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування рішень задовольнити.

Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000166.

Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000167.

Скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України про застосування фінансових санкцій від 12 липня 2012р. №000168.

09 вересня 2013 року.

.