Постанова № 33396121, 03.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 вересня 2013 року Справа № 812/7265/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 6922,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 6922,24 грн., в якому зазначив, що згідно з п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 відповідач зобов'язаний був вносити до Управління Пенсійного фонду місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений за віком на пільгових умовах.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2, Публічне акціонерне товариство «Механізатор» за період з 01.05.2013 по 01.07.2013 має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6922,24 грн.

Просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Механізатор» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 6922,24 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 03.09.2013 на підставі ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суддя виходить з наступного.

Суддею встановлено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За період з 01.05.2013 по 01.07.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено відповідачу розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам підприємства за списком № 2 в сумі 6922,24 грн.

Станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед відповідачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 6922,24 грн., яка підтверджена розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахунком суми заборгованості по пільгових пенсіях, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 та розрахунком суми позову по пільгових пенсіях.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про пенсійне забезпечення».

Разом з цим положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», які врегульовують питання обов'язку підприємств відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не змінено.

Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій передбачений ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме платники збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку.

Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій, призначених відповідно з пунктом «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату та доставку пенсій регулюється пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається на підставі відомостей відділів з призначення пенсій відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Тобто, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Із системного аналізу зазначених Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд приходить до висновку, що відповідач, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки у судовому порядку, фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Механізатор» про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 6922,24 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Механізатор» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по витратам на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.05.2013 по 01.07.2013 у розмірі 6922,24 грн. (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 24 копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Кравцова