Постанова № 33396104, 30.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 р. Справа №805/11174/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

за участю представників:

позивача - Мащенко О.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 9 323,50 грн.,-

в с т а н о в и в :

31 липня 2013 року Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Макіївська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» (далі - відповідач, ТОВ «Внешпромімпорт» ) про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 9 323,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 9 323,50 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у наданих до податкової інспекції деклараціях з податку на додану вартість, штрафних санкцій, нарахованих податковим повідомленням-рішенням, та пені. Посилаючись на вимоги пункту 57.1 статті 57, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 9 323,50 грн. (арк. справи 2-3).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» зареєстроване за адресою: 86157, Донецька область, Центрально-Міський район, вул. Островського, буд. 12 (арк. справи 5-9).

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 86157, Донецька область, Центрально-Міський район, вул. Островського, буд. 12, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться», (арк. справи 63) суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи. За таких обставин суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» повідомлено про дату, час і місце розгляду адміністративної справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт»» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради 31 серпня 2012 року, ідентифікаційний код 35637695, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що державним реєстратором зроблено запис № 1 273 110 0014 007034 (арк. справи 9).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідач надав до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив до сплати податок на додану вартість, у тому числі: декларація № 8689 від 20 липня 2012 року за червень 2012 року, в якій відповідач визначив податкове зобов'язання в сумі 158,00 грн. (арк. справи 22-23), та уточнюючий розрахунок № 9269 від 26 липня 2012 року за лютий 2012 року в сумі 9 618,00 грн., та самостійно нараховані штрафні санкції по уточнюючому розрахунку у сумі 289,00 грн. (арк. справи 24-25).

Крім цього, на підставі актів перевірки № 1761/15/35637695 від 08 червня 2012 року, № 2122/15/35637695 від 21 червня 2012 року (арк. справи 33) позивачем 23 червня 2013 року та 06 серпня 2013 року згідно податкових повідомлень-рішень №№ №0000461640, 0000431640 до відповідача застосовані штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 170,00 грн. та 1 020,00 грн. відповідно, які отримані відповідачем 27 червня 2013 року та 25 серпня 2013 року (арк. справи 32-41).

Докази оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в судовому чи адміністративному порядку у суду відсутні.

Також, згідно даних облікової картки платника з податку на додану вартість за відповідачем обліковується пеня у сумі 279,08 грн.

Згідно відомостей наявної в матеріалах справи облікової картки платника податку станом на 30 серпня 2013 року відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в деклараціях та наведених податкових повідомленнях-рішеннях, а також пеня, та з огляду на наявну переплату, яка рахувалась за позивачем на момент виникнення вказаних зобов'язань, на час розгляду адміністративної справи заборгованість з податку на додану вартість складає 9 323,50 грн. (арк. справи 15-21, 65).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

03 серпня 2012 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 76 (арк. справи 12), що направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога направлена в 2012 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 9 323,50 грн., є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» про стягнення з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, що обслуговують цього платника податків, податкового боргу у сумі 9 323,50 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт» (код ЄДРПОУ 35637695, адреса: 86157, Донецька область, Центрально-Міський район, вул. Островського, буд. 12) у банках, які обслуговують такого платника податків, грошові кошти в сумі 9 323,50 грн (дев'ять тисяч триста двадцять три) грн. 50 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України на р/р 31114029700068 ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 37990227, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 серпня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 04 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.