Постанова № 33395464, 11.09.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2043/13-п Провадження №33/773/239/13 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Денісов В.П., з участю прокурора Шевчука В.М., представника митниці Пікалюка М.С., захисника ОСОБА_3, особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає АДРЕСА_1, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 01 серпня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.471, 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471,472 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 16016,80 гривень з конфіскацією в дохід держави 92 пар взуття, одяг чоловічий та жіночий в кількості 177 штук, загальною вагою 75 кг, вартістю 16016,80 гривень. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь Ягодинської митниці 212 гривень 21 копійку по справі за зберігання товарів.

ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за те, що він 28.06.2013 року, біля 00 год. 09 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці автомобілем марки Міцубісі Грандіс номерний знак НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, переміщуючи понад неоподатковану норму 92 пари взуття, одяг чоловічий та жіночий в кількості 177 штук, загальною вагою 75 кг, вартістю 16016,80 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же, за тих самих обставин, в той самий час, не задекларував за встановленою формою вказані товари, які за вагою і вартістю підлягали обов'язковому письмовому декларуванню, використавши, всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України, "зелений коридор", як форму декларування шляхом вчинення дій, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, не оспорюючи вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України є незаконним і необґрунтованим, оскільки суд не з'ясував всіх обставин справи і будь - якої оцінки його поясненням не дав. Зазначає, що вартість переміщуваного ним товару менше 500 євро. Жодного наміру порушувати митні правили він не мав. В протоколі про порушення митних правил не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Просить провадження за ст.472 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, а конфіскований товар повернути.

Заслухавши апелянта та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, представника митниці та прокурора, які апеляцію заперечили, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, прихожу висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З оскаржуваної постанови вбачається, що зазначені вимоги закону не були дотримані, оскільки не були досліджені в повному обсязі всі обставини справи. Визнавши ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_4 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності. Крім того, обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України останнім не оспорюються.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як видно з матеріалів справи, а саме пояснень ОСОБА_4 в апеляційному суді, що при перетині кордону по смузі спрощеного митного контролю "зелений коридор" він повідомив працівника митниці про наявний у нього товар, який знаходився в його автомобілі та надав останньому документи, які підтверджували вартість товарів, і де вони придбані, тобто здійснив усне декларування товару.

Як вбачається із матеріалів справи товар, який перевозив ОСОБА_4, він не приховував, що підтверджується протоколом складеним на нього та фототаблицею до протоколу, з яких вбачається, що товар знаходився в багажному відділенні автомобіля (а.с.1-4,6,10).

Про те, що автомобіль марки Міцубісі Грандіс д.н.з. НОМЕР_1, було переведено із "зеленого" на "червоний" коридор, однак був складений протокол про порушення митних правил без можливості заповнити митну декларацію у письмовій формі, стверджується наявною у матеріалах справи ксерокопією контрольного талону для проходження митного контролю по "червоному коридору" (а.с.7,8).

В матеріалах справи також відсутні дані, в тому числі і протокол усного опитування, які б спростовували твердження ОСОБА_4. про те, що він провів усне декларування, повідомивши працівника митниці про наявний у нього товар.

Крім того, в справі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_4 28.06.2013 року переміщував через митний кордон України товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 заявив усно про наявність у нього товару, і що працівниками митниці було надано контрольний талон на проходження по "червоному коридору" на декларування товарів, які переміщував через митний кордон України останній, однак він був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, тобто незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказані обставини уваги не звернув, пояснення ОСОБА_4 не спростував і будь-якої оцінки цим поясненням не дав та доказів, що підтверджували б винуватість останнього у вчиненні ним правопорушення передбаченого ст.472 МК України у постанові не навів, що суперечить вимогам ст.489 МК України, ст.ст.280, 283 КУпАП.

З огляду на вищенаведене вважаю, що ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України необґрунтовано, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

При накладенні на ОСОБА_4 стягнення відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, суддя враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, дані про його особу, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому, до адміністративної відповідальності притягується вперше, не працює, на утриманні має дружину та двох неповнолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують відповідальність ОСОБА_4 за адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що стягнення на ОСОБА_4 слід визначити в межах санкції ст.471 МК України у вигляді штрафу без конфіскації товару.

Оскільки ОСОБА_4 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення та сплати митних платежів, підлягає поверненню останньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП, ст.530МК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Любомльського районного суду від 01 серпня 2013 року в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Цю ж постанову, в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, змінити. На підставі ст.471 МК України, накласти на ОСОБА_4 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вилучені у ОСОБА_4, відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1193/20502/2013 від 28 червня 2013 року 92 пари взуття, одяг чоловічий та жіночий в кількості 177 штук, повернути останньому після відповідного їх митного оформлення та сплати митних платежів.

В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 01 серпня 2013 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: