Рішення № 33394441, 04.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/12954/13 04.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"до про Державного підприємства "Вугілля України" стягнення 95 635,31 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Фабрій В.В. - предст. за довір.;

від відповідача: Андрусенко Ю.С. - предст. за довір.;

У судовому засіданні 04.09.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 95 635,31 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за користування вагонами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 порушено провадження у справі №910/12954/13, розгляд справи призначений на 12.08.2013.

Ухвалою від 12.08.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 04.09.2013.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позов не надав, в судовому засіданні надав усні заперечення на позов.

В судовому засіданні 04.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Донбасенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго") (далі - покупець, позивач) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки вугілля № 03-10/1-ЕН (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. договору покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором. Загальна сума даного договору орієнтовно становить 2 620 000 000 грн. з ПДВ (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.5 договору якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 договору постачальник зобов'язаний поставити покупцеві на умовах цього договору вугілля в асортименті, по реквізитах та з якісними характеристиками, погодженими сторонами.

Відповідно до п.п. 3.1.4 п.3.1 договору постачальник зобов'язаний надати одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничні накладні, а також не пізніше 24 годин з моменту завершення відбору проб надіслати вантажоотримувачу швидкодіючими електронними засобами зв'язку (факс, електронна пошта) копії посвідчень про якість (реєстр посвідчень) з обов'язковим підтвердженням отримання відповідно до вимог п. 6.5 ДСТУ 4083-2002.

Відповідно до п. 4.5 договору якість вугілля для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.

Відповідно до п. 4.6 договору покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином:

якщо різниця між показниками А, W посвідченння якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за показниками посвідчення про якість;

якщо різниця між показниками А, W посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного апробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Відповідно до п. 4.8 договору покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників постачальника до закінчення часу, встановленого на прибуття представників постачальника, або часу, повідомленого вантажовідпривником або постачальником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС.

Відповідно до п.п. 4.8.1 п.4.8 договору вартість користування вагонами за час простоювання вагонів в очікуванні представника постачальника покладається на постачальника у випадку, коли результати спільного приймання вугілля на ТЕС будуть відрізнятися від даних постачальника на величину, що перевищує норму нестачі або допустиму похибку опробування.

Відповідно до п.7.1 договору сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та цього договору.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплатити за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.

Згідно п. 7.6 договору у випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля, сторони погодили наступний порядок дій по його поверненню. Згідно п. 7.6.1. договору покупець протягом 6 годин з моменту встановлення факту невідповідності вугілля умовам договору, направляє вантажовідправнику, вугледобувному підприємству та постачальнику відповідну телеграму про відмову від приймання такого вугілля та вимогу надати згоду вантажовідправника на його повернення.

Відповідно до п. 7.6.2. договору після отримання такої телеграми постачальник зобов'язаний: забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля; забезпечити направлення вантажовідправнріком вантажоотримувачу факсовим зв'язком листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугіллям.

Також, відповідно до п. 7.6.3. договору покупець, протягом 6 годин з моменту отримання телеграми від залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля, зобов'язаний власними коштами здійснити повернення вагонів з неякісним вугіллям.

Пунктом 7.6.4. договору сторони погодили, що на підставі понесених затрат по поверненню неякісного вугілля покупець надає постачальнику:

- оригінал рахунку про відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля (вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи) ;

- листа-вимогу про відшкодування затрат згідно рахунку;

- належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору;

- належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджуються понесені затрати по поверненню вагонів;

- належним чином засвідчена копія телеграми із залізничної станції відвантаження про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого Покупцем вугілля, з відміткою про отримання.

Відповідно до п. 7.6.5. договору постачальник зобов'язаний, протягом 15 днів з моменту отримання вищевказаних документів, оплатити рахунок покупця за умови виконання покупцем умов пункту 7.6.4. договору. За порушення виконання даного зобов'язання покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,01 відсотка (за кожний день прострочення) від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення.

За договором відповідачем протягом 2010-2011 років була поставлена на Слов'янської ТЕС і Старобешівську ТЕС ПАТ "Донбасенерго" відповідно до накладних доданих до матеріалів справи, вугільна продукція, якість якої не відповідала умовам договору. Зазначена продукція не була прийнята позивачем, і відповідно до положень договору була повернута постачальнику.

Згідно умов п. 2.4. договору від 23.12.2008 р. № 580 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги", укладеним між позивачем, як вантажовласником та Державним підприємством "Донецька залізниця" як залізницею, вантажовласник зобов'язується здіснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезень та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці в ЄТехПД Ясинувата №260360300019 у Донецкій філії АБ "Експрес-Банк" МФО-335838, код за ЄДРПОУ- 01074957. Одержані кошти залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника.

Згідно умов п. 3.2 зазначеного Договору, у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами, і контейнерами, штрафи) з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і ін.

Для сумісного опробування таких партій вугілля Вантажоотримувачі (Слов'янська ТЕС і Старобешівська ТЕС) викликали представників Вантажовідправників вугілля. При сумісному опробуванні вугілля підтвердились показники якості вугілля, визначені у химічній лабораторії ТЕС. Постачальником та Вантажовідправниками ці показники якості не оспорювались і оплата за вугілля була здійснена ПАТ "Донбасенерго" по якості відповідно до умов Договору із застосуванням прогресивних знижок.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем було надано копії актів спільного опробування, складених за спірний період за участю представників позивача, відповідача (ООО "ССІ"), Слов'янської ТЕС та Старобешівської ТЕС на підтвердження факту різниці між фактичними показниками вугілля та показниками, що містяться в посвідченнях вантажовідправників про якість.

В матеріалах справи також наявні копії актів контролю за якістю вугілля, акти звіряння кількості, якості вугільної продукції, поставленої на Слов'янську ТЕС та Старобешівську ТЕС, а також копії залізничних накладних та факсограм на підтвердження факту відвантаження вугілля, показники якості якого не відповідали договірним, та направлення виклику представника вантажовідправника для спільного опробування вугілля.

Відповідно до умов зазначеного Договору за користування залізничними вагонами з неякісною вугільною продукцією та їх переадресацію позивачем було сплачено залізниці у загальній сумі 624 310,66 грн. та списана з особового рахунку позивача, що підтверджується переліком ТехПД-1, доданих до матеріалів справи.

На підставі даних цих документів про списання коштів позивачем було сформовано рахунки-фактури на оплату їх відповідачем.

Матеріалами справи підтверджуються, що ДП "Вугілля України" з урахуванням часткової сплати боргу та часткове зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість відповідача становить 95 635,31 грн.

Крім того, разом вимогою №23 (вих. №19-1960 від 25.04.2013) про оплату заборгованості у розмірі 95 635, 31 грн. позивач надіслав перелік неоплачених рахунків-фактур на відшкодування залізничних витрат за користування вагонами за договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи (копіями залізничних накладних, актами спільного опробування вугілля, переліками з Тех ПД, повідомленнями про виклики представників вантажовідправників, відомостями плати за користування вагонами, рахунками на відшкодування залізничних витрат) підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 95 635,31 грн. суми витрат за користування вагонами, які були понесені позивачем, і пред'явлені для відшкодування ДП "Вугілля України" згідно зазначених у реєстрі позивача неоплачених рахунків-фактур.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання, з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Із матеріалів справи вбачається порушення відповідачем п. 7.6.5. договору, яке полягає в простроченні оплати по рахунках-фактурах перелічених у додатку 3 до позовної заяви на суму 95 635,31 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 95 635,31 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля, у відповідності до п. 7.6.5. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 95 635,31 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду за викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, код 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (83048, Донецька обл., м. Донецьк, Київський район, проспект Тітова, 8-Б, код 23343582) заборгованість у розмірі 95 635,31 грн. (дев'яносто п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 31 коп.) та судового збору - 1 912,70 грн. (одна тисяча дев'ятсот дванадцять гривень 70 коп.).

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 09.09.2013

Суддя М.Є. Літвінова