Постанова № 33393950, 02.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 р. Справа №805/5381/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного закладу «Вузлова лікарня станції Іловайськ

Державного підприємства «Донецька залізниця»

до Державної фінансової інспекції у Донецькій області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Державного підприємства «Донецька залізниця»

Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова

компанія «Нафтогазстрах»

про часткове скасування вимоги

за участю

представників сторін: від позивача - Вікуліна С.М., Косяченко Н.М., Полунін О.І.

від відповідача - Шинкарьова І.С., Кулікова О.Л.

від третьої особи 1- не з`явився

від третьої особи 2 - Рудницький В.В.

ВСТАНОВИВ:

Державний заклад «Вузлова лікарня станції Іловайськ Державного підприємства «Донецька залізниця» (надалі-позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної Державної фінансової інспекції за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство «Донецька залізниця» (надалі - залізниця) про визнання протиправними та скасування п.п. 1 п.2, п. 3,4 вимоги № 25-17/282 від 21.03.2013 року.

Ухвалою суду від 16.05.2013 року судом була здійснена заміна неналежного відповідача - Макіївської об'єднаної Державної фінансової інспекції на належного відповідача - Державної фінансової інспекції у Донецькій області (надалі відповідач) та до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Товариство з додатковою відповідальністю «Страхову компанію «Нафтогазстрах» (надалі - страхова компанія).

28.05.2013 року судом отримана заява позивача - доповнення до позовних вимог від 27.05.2013 року № 259, згідно якої позивач просить суд скасувати ч. 1 п.2, п. 3,4,5 вимоги про усунення порушень № 25-17/282 від 21.03.2013 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Планування кошторису на 2011 рік здійснювалось в червні 2010 року. З жовтня 2010 року у поліклініки почали працювати електричні опалювальні котли, оскільки КП «Харцизьктепломережа» послуг по теплопостачанню не надавало. Розрахунок тарифів на послуги по профмедоглядам на 2011 рік проводився Центром економічних консультацій м. Донецьк. У грудні 2010 року у кошторис на 2011 рік, який затверджений Головним управлінням медичних закладів Укрзалізниці 15.02.2011 року, були внесені відповідні зміни. Розрахунки, надані до акту ревізії, є незаконними та виконанні на вимогу ревізорів.

Стосовно п. 3 спірної вимоги позивач зазначає, що на всіх підприємствах залізничного транспорту існує програма добровільного медичного страхування, за якою укладаються договори добровільного медичного страхування. Страхова компанія здійснює страхову виплату шляхом оплати вартості наданих застрахованій особі медичних послуг за заявою пацієнта в межах страхової суми за Програмою медичного страхування та з урахуванням встановлених лімітів відповідальності страхової компанії, яка і є фактичною оплатою послуг медичного закладу. Позивачем виконуються усі умови договору страхування.

Стосовно п. 4 вимоги позивач зазначає, що правовідносини між позивачем та ТОВ «БаДМ» регулюються відповідними договорами. Фактичних розрахунків між сторонами не було, оскільки механізм забезпечення медикаментами застрахованих осіб передбачає лише надання необхідних медикаментів цим особам.

Стосовно п. 5 вимоги позивач зазначає, що залізниця має право надавати позивачеві безповоротну фінансову допомогу, що передбачено п. 7.6. Колективного договору та фактично було нею зроблено. Тобто, між сторонами також не існувало розрахунків. До того ж, зазначені правовідносини не регулюються Бюджетним кодексом України.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на наступне. До суду наданий невірний бюджетний запит на 2011 рік. Детальні розрахунки до кошторису, які надані до суду, під час ревізії не надавались та було наголошено про їх відсутність. В наданих до суду розрахунках витрати на електроенергію включені частково. Додатком № 31 до ревізії є розрахунок недоотриманого доходу за 2011 рік на суму 30529,10 грн. У розрахунках витрат по профмедоглядам в частині сплати комунальних послуг навмисно занижуються ці витрати за усною вказівкою залізниці.

Істотною умовою договору, укладеного між позивачем та страховою компанією є його вартість, яка складається з грошової оцінки предмету договору. Вартість медичних послуг складається з витрат позивача, зведена форма яких є калькуляцією, але до ревізії така калькуляція не була надана.

У акті ревізії, стосовно факту отримання медикаментів від асистуючої компанії для лікування застрахованих осіб, мова йдеться про факт порушення ведення порядку бухгалтерського обліку в частині відображення ліків у формах звітності. Вимог щодо повернення коштів до бюджету до позивача на застосовувались.

Відповідач також зазначив, що п. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України заборонено проводити розрахунки з бюджетом у не грошовій формі.

Залізниця у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надало заяву про розгляд справи без участі її представника та письмові пояснення, у яких вказане наступне. Згідно фінансового плану залізниці їй надано право за рахунок власних фінансових коштів надавати безповоротну фінансову допомогу та виділяти кошти медичним закладам залізниці для укріплення їх матеріально - технічної бази, оплати комунальних послуг тощо. Фінансова допомога може надаватися як у грошовій, так і не у грошовій формах.

Страхова компанія повністю підтримує правову позицію позивача стосовно п. 3, 4 спірної вимоги, доводи викладені у письмових поясненнях (т. 1 а.с. 144-152).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників осіб, які приймають участь у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Макіївською об'єднаною державною фінансовою інспекцією була проведена ревізія фінансово - господарської діяльності позивача за період 2010-2011 роки та завершальний звітний період 2012 року (по 30.11.2012 року), за результатами якої складений акт від 27.02.2013 року № 25-17/08.

В ході проведення ревізії встановлено, зокрема, що позивачем недоотримано доходів внаслідок невірного розрахунку на платні послуги (медогляд) через неповне врахування витрат по комунальним послугам на загальну суму 30529,10 грн., що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138, п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995 року № 88; внаслідок недотримання вимог п. 6 ст. 45, ст.. 13 Бюджетного кодексу України, р. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров`я та вищих медичних закладах освіти» від 17.09.1996 року, п. 2 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2002 року № 955 позивачем було проведено надання платних послуг без наявності калькуляції витрат за період з 01.01.2010 року по 30.11.2012 року на суму 1405932,91 грн. та отримано медикаментів (в не грошовому вигляді) від Асистуючої компанії на загальну суму 1901958,78 грн.; в порушення п. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України за період 2010-2011 роки та 11 місяців 2012 року залізницею проведено розрахунків з позивачем в не грошовій формі на загальну суму 853164,46 грн.

На вказаний акт ревізії позивачем були надані заперечення від 12.03.2013 року за № 149, які висновком на заперечення до акту ревізії від 21.03.2013 року за № 25-17/278 були залишені без задоволення.

На підставі акту ревізії відповідачем прийнята вимога щодо усунення порушень від 21.03.2013 року за № 2517/282, якою від позивача вимагається, зокрема:

ч. 1 п.2 - порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138, п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995 року № 88 - провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги в сумі 30529,10 грн.;

п. 3 - розрахувати калькуляції по платним послугам зі страховою компанією;

п. 4 - порушення ст.. 45 Бюджетного кодексу України (надалі БК України) - переглянути розрахунки з ТОВ «БаДМ» (Асистуюча компанія);

п. 5 - порушення ст.. 45 БК України - переглянути розрахунки з залізницею.

Правомірність проведення ревізії та інші пункти вимоги позивач не заперечує та не оскаржує.

Щодо ч. 1 п.2 спірної вимоги - порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», Постанову Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138, п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995 року № 88 - провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги в сумі 30529,10 грн. суд зазначає наступне.

Згідно акту ревізії в порушення п. 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року за № 228 позивачем недоотримано доходів внаслідок невірного розрахунку на платні послуги (медогляд), через неповне врахування витрат по комунальним послугам на загальну суму 30529,10 грн. Внаслідок допущеного порушення позивачеві завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

П. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» изначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіна України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

У відповідності до вимог п. 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року за № 228 обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків беруться такі показники: обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства; прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету; прогнозний обсяг повернення коштів до бюджету, що мають цільове призначення.

Аналіз наведених норм доводить, що розрахунки складаються на підставі первинних документів. Розрахунки складаються з певних відомостей, визначених законодавством.

З матеріалів справи вбачається наступне. Розрахунки на платні послуги (медогляд) були складені на підставі первинних документів - рахунків за спожиту електроенергію та теплопостачання за 2011 рік. Планування кошторису на 2011 рік здійснюється у червні 2010 року, а з жовтня 2010 року в поліклініки почали працювати електричні опалювальні котли. Факт не надання позивачеві послуг теплопостачання з жовтня 2010 року підтверджується листом ВП «Харцизьктепломережа».

Згідно кошторису на 2011 рік, який затверджений начальником головного управління медичних закладів Укрзалізниці 15.02.2011 року, (КЕКВ 1161) заплановано 154000 грн. Довідкою про зміни до розпису бюджету (кошторису) на 2011 рік № 2558 від 02.12.2011 року, яка затверджена начальником головного управління медичних закладів Укрзалізниці, оплата комунальних послуг та енергоносії було зменшено на 70000 грн.

Крім цього, суд зазначає, що правильність складання бюджетних запитів та кошторисів, а також внесення змін до них не є предметом розгляду по цій справі.

За таких обставин, висновки відповідача щодо складання невірного розрахунку на платні послуги (медогляд), через неповне врахування витрат по комунальним послугам та завдання матеріальної шкоди (збитків) на суму 30529,10 грн. є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо п. 3 спірної вимоги - розрахувати калькуляції по платним послугам зі страховою компанією суд зазначає наступне.

Згідно акту ревізії до перевірки були надані договори про надання медичної допомоги застрахованим особам від 26.03.2007 року № ДЗ/06 та від 01.03.2011 року № ДЗ/07, які укладені між позивачем та страховою компанією. Предметом договорів є організація, забезпечення та надання застрахованим особам за Програмою добровільного медичного страхування особам кваліфікованої лікувально-діагностичної допомоги в поліклініках та стаціонарних відділеннях медичного закладу в обсягах програм. Договорами передбачено відшкодування медичному закладу суми страхового відшкодування, яка складається з вартості видатків, що виникли внаслідок перебування хворого на ліжку; вартості фактично наданих медикаментів та продуктів харчування. Зведена форма таких витрат є калькуляцією і повинна бути невід`ємною частиною договорів. Внаслідок порушення вимог ст. 13, п. 6 ст. 45 БК України, р. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров`я та вищих медичних закладах освіти», п. 2 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 955 позивачем було проведено надання платних послуг без наявності калькуляції витрат за період з 01.01.2010 року по 30.11.2012 року на суму 1405932,91 грн.

Ст.. 13 БК України визначені складові частини бюджету.

П. 6 ст. 45 БК України передбачено, що забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Згідно р. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров`я та вищих медичних закладах освіти» та п. 2 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 955 визначені види безоплатної медичної допомоги, що надаються державними та комунальними закладами охорони здоров'я.

Ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника, який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Використання страхових коштів визначається страховим законодавством, правилами добровільного медичного страхування (надалі ПДМС) страхової компанії та зазначеними договорами.

Згідно умов вказаних договорів оплата послуг здійснюється на підставі документів: акта про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам за ПДМС, протоколів лікування застрахованої особи та заяви застрахованих осіб на виплату страхового відшкодування медичному закладу за страховими випадками, що сталися.

Таким чином, складання калькуляції за договорами про надання медичної допомоги застрахованим особам не є необхідною умовою, відповідно висновок відповідача з цього приводу є необґрунтованим, п. 3 спірної вимоги - розрахування калькуляції по платним послугам зі страховою компанією є неправомірним.

Щодо п. 4 спірної вимоги - порушення ст. 45 БК України - переглянути розрахунки з ТОВ «БаДМ» (Асистуюча компанія) суд зазначає наступне.

Згідно акту ревізії до перевірки також був наданий договір від 01.12.2011 року за № 13539, який укладений між позивачем та Асистуючою компанією. Цей договір є складовою частиною надання особам, які застраховані за Програмою добровільного медичного страхування залізничників та Програмою добровільного медичного страхування пенсіонерів залізничників висококваліфікованої лікувальної допомоги в стаціонарних відділеннях медичного закладу у відповідності до договору № 488 від 02.02.2007 року, укладеного між страховою компанією та Асистуючою компанією. Згідно договору від 01.12.2011 року за № 13539 Асистуюча компанія зобов'язується забезпечити, а позивач прийняти медикаменти, поза межами бюджетного фінансування, що необхідні для надання медикаментозної допомоги застрахованим особам та у відповідності до узгодженої Асистуючою компанією заявки на потребу позивача у медикаментах. Позивач зобов'язується надати медикаментозну допомогу застрахованим особам саме цими медикаментами, у межах граничної суми страхового відшкодування за період стаціонарного лікування з урахуванням видатків по виконанню інших обов'язків медичного закладу. П. 6 ст. 45 БК України передбачено, що забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України. Всього за період з 01.01.2010 року по 30.11.2012 року надійшло медикаментів від Асистуючої компанії на загальну суму 1901958,78 грн. Таким чином, внаслідок порушення вимог ст. 13, п. 6 ст. 45 БК України, р. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров`я та вищих медичних закладах освіти», п. 2 Програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 955 позивачем за період з 01.01.2010 року по 30.11.2012 року було отримано медикаментів (в не грошовому вигляді) від Асистуючої компанії на загальну суму 1901958,78 грн.

Як вже зазначалося, під час судового розгляду справи відповідачем було наголошено усно та зазначено у письмових поясненнях та письмових дебатах, що у акті ревізії мова йдеться про факт порушення ведення порядку бухгалтерського обліку в частині відображення ліків у формах звітності.

Таким чином, суд зазначає, що п. 4 спірної вимоги - порушення ст. 45 БК України - переглянути розрахунки з ТОВ «БаДМ» (Асистуюча компанія) не стосується виявленого ревізією порушення ведення порядку бухгалтерського обліку, тобто ревізією встановлено одне порушення, а вимогою вимагається усунути інше порушення.

Крім цього, правовідносини між позивачем та Асистуючої компанії не регулюються ст. 45 БК України та не є розрахунками, оскільки, у даному випадку, позивач безоплатно отримує від Асистуючої компанії медикаменти.

Таким чином, висновок відповідача з цього приводу є необґрунтованим, п. 4 спірної вимоги - - порушення ст. 45 БК України - переглянути розрахунки з ТОВ «БаДМ» (Асистуюча компанія) є неправомірним .

Щодо п. 5 спірної вимоги - порушення ст. 45 БК України - переглянути розрахунки з залізницею суд зазначає наступне.

Згідно акту ревізії за формою звіту про кошти, отримані за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ по № 4-2м (негрошові) за період 2010-2011 роки та 11 місяців 2012 року отримано доходу в не грошовій формі на загальну суму 1684686,93 грн., з них отримано доходу в не грошовій формі від залізниці на загальну суму 853164,46 грн. П. 6 ст. 45 БК України передбачено, що забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України. Таким чином, у порушення п. 6 ст. 45 БК України за період 2010-2011 роки та 11 місяців 2012 року залізницею проведено розрахунків з позивачем в не грошовій формі на загальну суму 853164,46 грн.

Правовідносини між позивачем та залізницею не регулюються ст. 45 БК України та не є розрахунками, оскільки позивач входить до складу залізниці.

Згідно Положення про медичну службу медична служба утримується за рахунок відрахувань на утримання управління залізниці й знаходиться на фінансово-господарському обслуговуванні господарської служби залізниці.

У відповідності до фінансового плану залізниці, вона має право за рахунок власних фінансових коштів надавати безповоротну фінансову допомогу, у тому числі медичним закладам. Згідно п. 7.6. Колективного договору між керівництвом та дорожнім комітетом профспілки Донецької залізниці залізниця має право виділяти кошти медичним закладам для укріплення їх матеріально - технічної бази, оплати комунальних послуг на підставі спільної постанови керівництва залізниці та президіума дорожнього комітету профспілки в межах затвердженого фінансового плану на поточний рік.

Ст. 5 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору, зокрема, шляхом безоплатної передачі у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також майнових прав.

Таким чином, висновок відповідача з цього приводу також є необґрунтованим, п. 5 спірної вимоги - порушення ст. 45 БК України - переглянути розрахунки з залізницею є неправомірним.

Ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст.. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За таких обставин, відповідачем ч. 1 п. 2, п. 3, 4, 5 спірної вимоги прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, ч. 1 п.2, п. 3, 4, 5 спірної вимоги підлягають скасуванню, позовні вимоги задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про страхування», Бюджетним кодексом України, Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіна України від 24.05.1995 року № 88, Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року за № 228, ст. 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати ч. 1 п. 2, п. 3, 4, 5 вимоги щодо усунення порушень за № 2517/282 від 21.03.2013 року Макіївської об'єднаної Державної фінансової інспекції.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного закладу «Вузлова лікарня танції Іловайськ Державного підприємства «Донецька залізниця» судовий збір у сумі 34.41 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02.09.2013 року у присутності представників сторін та третьої особи 2.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 09 вересня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.