Вирок № 33392823, 04.09.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/4489/13-к

Провадження № 1-кп/06/334/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2013року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів:

головуючого судді - Вільхового І.М.,

суддів - Лантратової А.І., Кротової Л.В.

при секретарі - Каніній Т.В.

за участю прокурора - Шостак О.В.

потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Правда Первомайського району АР Крим, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого: 22.11.2005 року Первомайським районним судом АР Крим за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, перегляд вироку 22.01.2008 року Первомайським районним судом АР Крим, спрямований для відбуття покарання на 1 рік позбавлення волі, звільнився 19.09.2011 року умовно достроково, не відбутий строк покарання 2 місяці 28 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2 , 115 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 10 квітня 2013 року, приблизно о 21 годині перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у своєму домоволодінні АДРЕСА_1, під час спільного вживання спиртних напоїв з потерпілим - раніш знайомим ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_1, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_1 удар ножем в ліву верхню частину спини, спричинивши останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 206 від 13.05.2013 року тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення задньої поверхні грудної клітини в 4-му міжребер'ї по паравербальній лінії зліва, гемапневмоторакс ліворуч, підшкірну емфізему, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент спричинення.

Після нанесеного кухонним ножем проникаючого ножового удару побачивши рану у верхній частині лівої лопатки ОСОБА_1, з якої йшла кров, ОСОБА_2 зняв куртку з ОСОБА_1 та витер кров на спині, впевнився в незначущості рани, запропонував ОСОБА_1 викликати медичну допомогу, але останній відмовився та не скаржився на погане самопочуття. Після ОСОБА_1 повернувся до себе додом. 11 квітня 2013 року ОСОБА_1 був госпіталізований до Первомайської районної лікарні, де був прооперований.

У судовому засіданні підсудний вину в пред'явленому обвинувачені визнав частково.

Визнав себе винним в умисному спричиненні ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, але не погоджується з правовою кваліфікацією його дій за ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України, вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України. Суду пояснив, що 10 квітня 2013 року, близько 20 години до нього за адресою його мешкання розташованого в будинку АДРЕСА_1, прийшов ОСОБА_1, з яким вони разом стали вживати спиртні напої, а батько підсудного - ОСОБА_5 пішов до судньої кімнати дивитися телевізор.

Під час вживання спиртних напоїв близько 21 години між ним та ОСОБА_1 виникла сварка. Під час якої ОСОБА_1 на його адресу почав висловлюватись грубою нецензурною лайкою. Як особа, що була раніше судима, ОСОБА_2 розцінив вимовляння ОСОБА_1 на свою адресу як такі, що принижують його чоловічу гідність, внаслідок чого попросив ОСОБА_1 покинути його житло. Коли ОСОБА_1 вийшов до прихожої домоволодіння він почув як ОСОБА_1 знов почав висловлюватись грубою не цензурною лайкою, подумавши що ОСОБА_1 затіяв сварку з його батьком ОСОБА_5, ОСОБА_2 знаходячись на кухні, побачивши на столі кухонний ніж з пластиковою ручкою, взяв ніж до рук, зайшовши до прихожої домоволодіння де знаходився ОСОБА_1, завдав останньому ножове поранення у спину, у верхню частину лівої лопатки ОСОБА_1

Побачивши кров в області спині ОСОБА_1, перелякався та запропонував ОСОБА_1 викликати швидку медичну допомогу. ОСОБА_1 відмовився від медичної допомоги і запевнив, що пошкодження не значне оскільки почуває себе добре, попросив допомогти витерти кров зі спини. Після ОСОБА_1 зняв з верхньої частини тулуба одяг, а ОСОБА_2 рушником витер кров з тіла потерпілого. ОСОБА_1 вів себе як звичайно, свідомості не втрачав, не скаржився на поганий стан здоров'я. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_1 пішов додому, а підсудний ліг спати. Події з поранення ножем потерпілого не придав ніякого значення, так як був впевнений, що рана неглибока та не спричинило тяжких наслідків.

Вказує, що ножове поранення ОСОБА_1 яке виявилось тяжким тілесним ушкодженням спричинив не бажаючи настання смерті потерпілого. Стверджує, що добровільно припинив насильницькі дії після того, як завдав удару ножем потерпілому, хоча мав всі можливості для цього, не мав наміру позбавити потерпілого життя. Цивільний позов заявлений прокурором Первомайського району АР Крим поданий в інтересах Первомайської районної державної адміністрації в особі фінансового управління Первомайської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 визнав повністю.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями потерпілого.

Так потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 10 квітня 2013 року, приблизно о 20.00 годині він завітав до домоволодіння ОСОБА_2 розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де вони разом почали вживати спиртні напої. Батько ОСОБА_2 спав в сусідній кімнаті. Під час розпивання спиртних напоїв між ним та ОСОБА_2 виникла сварка на підставі того, що він на адресу ОСОБА_2 висловився грубою нецензурною лайкою, під час сварки ОСОБА_2 вигнав його з домоволодіння. Перед тим як він покинув домоволодіння він у прихожій почав висловлюватись нецензурною лайкою, потім відчув біль у спині, а після побачив як ОСОБА_2 намагається допомогти йому встати. На запитання що відбулось ОСОБА_2 відповів, що він його вдарив ножем. Після, ОСОБА_2 допоміг йому зняти кутку та обробив рану, запропонував викликати медичну допомогу але він відмовився, оскільки вважав, що пошкодження є незначним так як почував себе добре.

Приблизно через 20 хвилин він пішов до дому. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 не має. Просить обвинуваченого строго не карати.

Вина обвинуваченого також підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.04.2013 року, в яком потерпілий ОСОБА_1 просить вжити заходи до ОСОБА_2 який заподіяв йому тілесні ушкодження.

Протоколом огляду місця події від 11.04.2013 року яким зафіксовано наявність крові в приміщенні веранди домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виявлено рушник на якому є фрагменти крові, кухонний ніж, яким згідно зі слів ОСОБА_2 він наніс удар у спину ОСОБА_1

Висновком експерта № 206, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення задньої поверхні грудної клітини в 4-му міжребер'ї по паравербальній лінії зліва, гемапневмоторакс ліворуч, підшкірну емфізему, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Висновком експерта № 292, згідно якого на задній поверхні спортивної куртки та пайти потерпілого ОСОБА_1 є колото-різані пошкодження, які утворились в наслідок одного травматичного впливу плоского колото-ріжучого предмета, типу клинка ножа. Результати порівняльно-експериментального висновку дозволяють вважати, що клинок ножа, представленого на експертизу, як знаряддя травми спричиненого ушкодження на одежі потерпілого ОСОБА_1 не виключається.

Висновком експерта № 922, згідно якого при дослідженні рушника, виявлено кров людини яка за груповою належністю дає можливість припустити про походження крові від потерпілого ОСОБА_1

Постановою про визнання речовими доказами та доручення їх до кримінального провадження від. 11.06.2013 року.

Згідно довідки Первомайської центральної районної лікарні від 18.05.2013 року, ОСОБА_1 знаходився на лікуванні в хірургічному відділені Первомайської центральної районної лікарні з 11.04.2013 року по 20.04.2013 року з діагнозом» проникаюче ножове поранення грудної клітини з ліва. Витрати на лікування ОСОБА_1 склали 2443,30 грн.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне пошкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Оцінюючи докази, суд прийшов до переконання, що надані докази доповнюють одне-одне, узгоджуються між собою та дозволяють встановити повну картину вчинення кримінального правопорушення. Проаналізував наведені докази, оцінив їх у сукупності, у суду не виникає сумніву, що саме ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, вказане вище та за наведеними обставинами, встановленими судом.

Так, судом достовірно встановлено, що в ході раптово виниклої сварки підсудний, скориставшись колючим предметом, заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Даний факт підсудним в судовому засіданні не заперечувався. Як пояснив потерпілий, в ході сумісного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_2, він висловився на адресу останнього грубою нецензурною лайкою, після чого у нього з ОСОБА_2 виник конфлікт, під час сварки ОСОБА_2 вигнав його з домоволодіння. Перед тим як він покинув домоволодіння він у прихожій почав висловлюватись нецензурною лайкою, потім відчув біль у спині, а після побачив як ОСОБА_2 намагається допомогти йому встати. На запитання що відбулось ОСОБА_2 відповів, що він його вдарив ножем. Після, ОСОБА_2 допоміг йому зняти кутку та обробив рану, запропонував викликати медичну допомогу але він відмовився, оскільки вважав, що пошкодження є незначним так як почував себе добре.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_6 підтвердив даний ним висновок.

Таким чином, суд прийшов до переконання про повну доведеність вини підсудного у заподіянні потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

Разом з тим, суд не може погодитися з кваліфікацією дій підсудного за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КПК України, виходячи з наступного.

Органами досудового слідства дії обвинуваченого кваліфіковані, як закінчений замах на скоєння вбивства. Однак, згідно діючому законодавству, відповідно до ч.1,2 ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.

Як було встановлено в ході розгляду справи в суді, підсудний, який знаходився в емоціональному стані в результаті провокуючих дій потерпілого, наніс йому удар колючо-ріжучим предметом, та заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Безпосередньо після скоєння злочину, що було підтверджено учасниками процесу, обвинувачений вжив усіх заходів, щоб відвернути настання для потерпілого шкідливих наслідків: зняв одежу з потерпілого, обробив рану, впевнився у доброму стані потерпілого та лише з цих причини не викликав медичну допомогу. Обвинувачений не зробив ні однієї спроби, хоча і мав можливість продовжити злочин - позбавити потерпілого життя, від органів досудового розслідування не скривався та покаявся вчиненому.

Призначаючи покарання підсудному, суд у відповідності зі ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, підсудним було скоєно тяжкий злочин, характеризується він посередньо, раніше судимий, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, суд враховує і думку потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити підсудному покарання пов'язане із позбавленням волі, оскільки виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, однак, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, не максимальне, передбачене санкцією статті.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання нижче нижчої межі або більш м'якого, суд не вбачає.

Цивільний позов Прокурора Первомайського району АР Крим поданий в інтересах Первомайської районної державної адміністрації в особі фінансового управління Первомайської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_1 про стягнення витрат понесених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 є повністю доведеним та підлягає задоволенню в сумі 2443,30 грн, в зв'язку з чим суд вбачає підстави, передбачені ст.ст. 22,116,1192 ЦК України

Речові докази: змив речовини темно - бурого кольору на марлевому тампоні, куртка червоного кольору, пайта червоного кольору, кухонний ніж, рушник з плямами речовини темно-бурого кольору, светр чорного кольору, що знаходяться на зберіганні у слідчого СВ Первомайського Р.В. Березовського І.І. здані по квитанції № 22 від 10.05.2013 року підлягають знищенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст..ст. 369, 370. 373-374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити - тримання під вартою у СІ № 15 м. Сімферополя АР Крим.

Строк покарання засудженому обчислювати з 15.04.2013 року.

Речові докази змив речовини темно - бурого кольору на марлевому тампоні, куртка червоного кольору, пайта червоного кольору, кухонний ніж, рушник з плямами речовини темно-бурого кольору, светр чорного кольору, що знаходяться на зберіганні у слідчого СВ Первомайського Р.В. Березовського І.І. здані по квитанції № 22 від 10.05.2013 року - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Первомайської районної державної адміністрації в особі фінансового управління Первомайської районної державної адміністрації (р\р 31412544700212, МФО 824026, ОКПО 37273586, банк ГУ ДКУ в АРК) на відшкодування матеріальної шкоди 2443 гривні 30 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим протягом 30 днів з подачею апеляційної скарги через Євпаторійський міський суд.

Копію вироку вручити всім учасникам судового провадження негайно, після його проголошення.

Головуючий І.М. Вільховий

Суддя підпис А.І. Лантратова

Суддя підпис Л.В. Кротова