Постанова № 33391164, 05.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р. Справа №805/10766/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-28

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства Вугільна компанія "Краснолиманська" м. Родинське

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (форма "Ш") від 01.07.2013 року № 002521517/16665/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн.

за учатю

представників сторін:

від позивача: Пащенко Г.В. - за довір.

від відповідача: Лисенков Д.М. - за довір.

Позивач, Державне підприємство Вугільна компанія "Краснолиманська" м. Родинське, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (форма "Ш") від 01.07.2013 року № 002521517/16665/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за наслідками якої складено акт № 339/15-17-3-31599557 від 29.08.2012 року відповідно до якого встановлено, що позивач несвоєчасно сплатив податкові зобов'язання за рішенням суду про розстрочення податкового боргу від 25.01.2011 року по справі № 2а-26770/10/0570. На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 002521517/16665/10/15-17-3 від 01.07.2013 року про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн.

Відповідно до позовної заяви ВК "Краснолиманська" зазначає, що податкові зобов'язання за декларацією з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року № 9004954865 розстрочено ухвалою суду від 25.01.2011 року по справі № 2а-26770/10/0570 в порядку ст. 263 КАС України та зазначає, що строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Вважаючи, що підприємство сплачувало податкові зобов'язання вчасно, до закінчення відповідного місяця, в зв'язку з чим відсутні факти прострочення сплати, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 002521517/16665/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ

Державне підприємство Вугільна компанія "Краснолиманська" зареєстровано в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 31599557 та перебуває на обліку в податковому органі як платників податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року по справі № 2а-26770/10/0570 з позивача був стягнутий податок на прибуток в сумі 7253650,85 грн., визначений ним в податковій декларації № 9004954865 від 09.11.2010 року, та частина чистого прибутку (доходу) в сумі 2644318,37 грн., визначена в розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності за 3 квартал 2010 року № 9004743171.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року по справі № 2а-26770/10/0570 розстрочено виконання Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року терміном на 36 місяців зі стягненням заборгованості по 274943,59 грн. щомісячно 35 місяців, а останній місяць - 274943,57 грн. починаючи з 01.02.2011 року по 01.02.2014 року.

06.06.2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету, за результатами якої складено Акт № 397/15-17-3-31599557.

Відповідно до Акту встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгодженого в податковій декларації за 9 місяців 2010 року № 9004954865 від 09.11.2010 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2644325 грн., граничним терміном сплати 19.11.2010 року.

Не погодившись з висновками Акту, позивачем подано заперечення від 17.06.2013 року № 01/11-1549 року.

Згідно із відповіддю на заперечення № 161701/10/15-17-3 від 23.062013 року, відповідачем зазначену скаргу було залишено без задоволення, акт перевірки без змін.

На підставі Акту перевірки від 06.06.2013 року № 397/15-17-3-31599557, 01.07.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002521517/16665/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн. Підставою застосування штрафу зазначені п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач сплачував частину чистого прибутку (доходу) платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіку погашення заборгованості, що встановлений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-26770/10/0570 від 25 січня 2011 року.

За приписами ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року № 2154-VI, державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків, а державні унітарні підприємства, що є суб'єктами природних монополій, та підприємства, обсяг чистого прибутку яких у поточному році складає більше 50.000 тис. гривень, сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 30 відсотків. Порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 05 березня 2008 року був затверджений "Порядок відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)" (далі - Порядок).

Згідно із п. 2, 3 Порядку частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої ДПА, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємств. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2010 році, був затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.05.2009 №259, у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 07.10.2010 №774.

Відповідно до ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Статтею 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Статтями 9, 10 Податкового кодексу України визначений виключний перелік загальнообов'язкових та місцевих податків та зборів.

На теперішній час до податкової систему України не включена частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету.

Стаття 126 Податкового кодексу України передбачена сплата штрафу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом.

За приписами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Таким чином, оскільки на теперішній час до податкової системи України не включена частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету, відповідача не мав законних підстав для накладення штрафу на позивача за порушення правил сплати (перерахування) податків, передбаченого статтею 126 ПК України.

За приписами ст. 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Такі обставини перелічені у статті 54 ПК України, зокрема, даною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган. ПК України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, визначення відповідачем в Акті судового рішення як підстави для виникнення податкового боргу є неправомірним.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про затримку сплати позивачем податкових зобов'язань, які виникли на підставі судового рішення, не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що всупереч зазначеному положенню Основного Закону Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби при складанні Акту приписи судових рішень було грубо порушено.

Зокрема, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо тяжкого матеріального становища Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" та неможливості одноразового погашення стягнутого податкового боргу, суд прийняв рішення встановити особливий порядок погашення позивачем податкового боргу. Відповідачем вказане судове рішення оскаржено не було, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що Донецьким окружним адміністративним судом, яким прийнято вказані постанова про стягнення податкового боргу та ухвала його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу позивача. При цьому судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з позивача.

Крім того суд також зазначає, що строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями ПК України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Розстрочене грошове зобов'язання за визначеним судовим рішенням було сплачено позивачем до останнього календарного дня відповідного місяця, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності з винесеним судовим рішенням. Оскільки, судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк. Дане судове рішення набрало законної сили, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний в рішенні. Вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених статтею 126 ПК України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого в судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про неправомірність прийняття Податковим органом податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 року № 002521517/16665/10/15-17-3, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства Вугільна компанія "Краснолиманська" м. Родинське до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (форма "Ш") від 01.07.2013 року № 002521517/16665/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.07.2013 року № 002521517/16665/10/15-17-3 про нарахування штрафу у розмірі 73453,30 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства Вугільна компанія "Краснолиманська" м. Родинське судовий збір в розмірі 734,53 грн. (сімсот тридцять чотири гривні п'ятдесят копійок).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 05 вересня2013 року в присутності представників сторін.

Повни й текст постанови складено та підписано 10 вересня 2013 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.