Рішення № 33388341, 10.09.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/19562/12

пр. № 2/759/1366/13

10 вересня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості в сумі 11986,56 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.05.2012 року складає 121 423, 85 грн., що виникла за кредитним договором № К2V4AK02273364 від 13.06.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1, 13.06.2006 року було укладено кредитний договір № К2V4AK02273364 (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит в сумі 9780,00 Євро, строком користування до 09.06.2011 року на купівлю автомобіля зі сплатою 0,88% відсотків за користування кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими договором.

Відповідно до п. 1.1. умов договору, погашення заборгованості за цим договором здійснюється щомісячно, шляхом сплати позичальником коштів у сумі 234,68 Євро на відповідні рахунки банку.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу 1 кредит у розмірі 9780,00 Євро.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № К2V4AK02273364 від 13.06.2006 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. Відповідно до п.4 договору поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідачам 05.06.2012 року була надіслана претензія - повідомлення №30.1.0.0/2-871 про порушення зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано протягом 5 банківських днів повернути у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена.

Станом 18.05.2012 року за відповідачами числиться заборгованість перед банком у сумі 11986, 56 Євро, яка складається: 4451,42 Євро - заборгованість за кредитом; 3677,98 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 610, 22 Євро - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3246,94 Євро - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання.

В судовому засіданні 21.05.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні 21.05.2013 року представник відповідача 1 - ОСОБА_3 та сам ОСОБА_1 не заперечували щодо існування заборгованості за зазначеним кредитним договором.

Відповідач 2 в судове засідання 21.05.2013 року не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

В засіданні суду 21.05.2013 року оголошено перерву та надано можливість представнику відповідача ОСОБА_3 ознайомитись з матеріалами справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неприбуттям в судове засідання відповідачів та їх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи.

В судовому засіданні 10.09.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідачі до суду не з'явились, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини своєї неявки судові не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Абзацом 2 п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, 13.06.2006 року було укладено кредитний договір № К2V4AK02273364, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит в сумі 9780,00 Євро, строком користування до 09.06.2011 року на купівлю автомобіля зі сплатою 0,88% відсотків за користування кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими договором. (а.с. 10-11).

Судом встановлено, що Банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов кредитного договору та надав відповідачу 1 кредит у сумі 9780,00 Євро, (а.с. 37), а останній не виконав свої зобов'язання перед Банком.

Окрім того, судом встановлено, що 13.06.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитного договору. Відповідно до п.4 договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань. (а.с. 12).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідачі порушили свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

У зв'язку з невиконанням позивальником умов кредитного договору, непогашенням заборгованості, відповідачам 05.06.2012 року була надіслана претензія - повідомлення №30.1.0.0/2-871 про порушення зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано протягом 5 банківських днів повернути у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена (а.с. 16).

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідачів з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак відповідачами кошти не були повернуті.

Станом 18.05.2012 року за відповідачами числиться заборгованість перед банком у сумі 11986, 56 Євро, яка складається: 4451,42 Євро - заборгованість за кредитом; 3677,98 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 610, 22 Євро - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3246,94 Євро - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором (а.с. 6-9 - розрахунок заборгованості).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідачі порушили свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості яка станом на 18.05.2012 року існує у розмірі 11986, 56 Євро, яка складається: 4451,42 Євро - заборгованість за кредитом; 3677,98 Євро - заборгованість по процентам за користування кредитом; 610, 22 Євро - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3246,94 Євро - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст.4 цього ж закону, ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України. «Про Державний бюджет України на 2013 рік», встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 6,88 гривні, з 1 грудня - 7,3 гривні.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Як вбачається з даного позову він є позовом майнового характеру, ціна позову становить 121423,85 грн., тобто судовий збір за подання позову до суду становить 1214, 23 грн. Проте, позивачем сплачено суму судового збору, відповідно до платіжних доручень №PROMOB2MAA від 10.08.2012 року та платіжного доручення №IHM94BO28L від 14.11.2012 року в розмірі 1367, 92 грн., тобто суму судового збору сплачена надмірно в розмірі (1367, 92 - 1214,23) 153,69 грн., яку необхідно повернути позивачу, як надмірно сплачену суму судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № К2V4AK02273364 від 13.06.2006 року в сумі 11986,56 Євро, що за курсом НБУ станом на 18.05.2012 року складає 121423,85 грн. (сто двадцять одна тисяча чотириста двадцять три гривні вісімдесят п'ять копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 1214,23 грн.

Зобов'язати Управління Державного казначейства у м. Києві повернути ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111), надмірно сплачені судові витрати по справі в розмірі 153,69 грн. (сто п'ятдесят три гривні шістдесят дев'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник