Ухвала суду № 33386943, 30.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6180/13-а

УХВАЛА

30 серпня 2013 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, визнання нечинним акту перевірки, -

встановив:

20 серпня 2013 року ОСОБА_1 здано на пошту та 29 серпня 2013 року отримано Одеським окружним адміністративним судом позовну заяву до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про:

- визнання неправомірними дій відповідача, якими є:

- одностороннє складання акта перевірки від 27 травня 2013 року № 436/17-НОМЕР_2;

- незаконне складання податкового повідомлення-рішення керівника державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 06.06.2013 року № 0001051700 за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10540 грн.;

- скасування повністю податкового повідомлення-рішення керівника державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 06.06.2013 року № 0001051700 за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 10540 грн.;

- визнання нечинним повністю акта перевірки від 27 травня 2013 року № 436/17-НОМЕР_2.

Одержавши позовну заяву, суд встановив, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивачем до суду подано позовну заяву на 6 аркушах з приєднаними до неї документами: копією податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0001051700 та квитанцією про сплату судового збору № 17 від 20.08.2013 року, всього на 2-х аркушах. До позову копії всіх документів, що приєднані до позовної заяви, позивачем не додані.

Згідно переліку документів та інших матеріалів, що додаються, викладеному в даній позовній заяві, до неї додано, в тому числі копію адміністративного позову.

Проте, фактично до позовної заяви копію адміністративного позову не додано, про що свідчить акт про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 29.08.2013 року, складений посадовими особами Одеського окружного адміністративного суду.

З наведеного вбачається, що позивачем на виконання вимог ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, приєднаних до позовної заяви, для відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно прохальної частини позову, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача, якими є одностороннє складання акта перевірки від 27 травня 2013 року № 436/17-НОМЕР_2, а також визнати нечинним повністю акт перевірки від 27 травня 2013 року № 436/17-НОМЕР_2.

Проте, копії зазначеного акту позивачем не надано, а в разі неможливості її надання - не зазначено причин неможливості її подання.

Також, відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (1147,00 грн.). Розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру складає 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (34,41 грн.).

Крім того, окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (114,70 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2294,00 грн.).

Дана позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер. Оскарженим податковим повідомленням-рішенням відповідача від 06.06.2013 року № 0001051700 до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 10540 грн.

На підтвердження оплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру позивачем до позову додана квитанція № 17 від 20.08.2013 року, відповідно до якої судовий збір сплачено у розмірі 34,41 грн.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Також, відповідно до вимог ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Проте доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме того, що у місцевості, де позивач веде діяльність, мали місце неодноразові відключення електроенергії та не завжди була належна напруга електроенергії, що об'єктивно не надавало можливості своєчасно роздрукувати щоденні фіскальні Z-звіти, позивачем не надано, в разі неможливості їх надання, не зазначено докази, які позивач не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Крім того, згідно п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову 14 червня 2013 року до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області позивачем подана скарга та заперечення на: акт перевірки від 27 травня 2013 року № 436/17-НОМЕР_2; податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0001051700. Але, замість розгляду скарги по суті 6 липня 2013 року позивачем одержано рішення від 4 липня 2013 року № 62/П/15-32-10-02-08 керівника - заступника Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області про залишення первинної скарги позивача без розгляду, яке в межах 10-денного строку позивачем було оскаржено до Міністерства доходів і зборів України, звідки позитивного рішення не поступило і в межах встановленого законом місячного строку цей адміністративний позов подано до суду.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження вищенаведених обставин позивачем не надано, що унеможливлює з'ясування судом питання, чи подано даний адміністративний позов у строк, установлений законом, або, якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, - чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- копії позовної заяви та всіх документів, приєднаних до неї, для відповідача;

- доказів про сплату судового збору у відповідному розмірі за наступними реквізитами: р/р 31212206784005, одержувач: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, банк ГУДКСУ в Одеській області, код класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір за подання до суду адміністративного позову;

- доказів, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а саме того, що у місцевості, де позивач веде діяльність, мали місце неодноразові відключення електроенергії та не завжди була належна напруга електроенергії, що об'єктивно не надавало можливості своєчасно роздрукувати щоденні фіскальні Z-звіти;

- доказів на підтвердження обставин, що 14.06.2013 року до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області позивачем подана скарга та заперечення на: акт перевірки від 27 травня 2013 року № 436/17-НОМЕР_2; податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року № 0001051700. Але, замість розгляду скарги по суті 6 липня 2013 року позивачем одержано рішення від 4 липня 2013 року № 62/П/15-32-10-02-08 керівника - заступника Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області про залишення первинної скарги позивача без розгляду, яке в межах 10-денного строку позивачем було оскаржено до Міністерства доходів і зборів України, або, якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, - чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 99, 106, 107, 108, 160, 165, 186 КАС України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання неправомірними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, визнання нечинним акту перевірки - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя М.Г. Цховребова