Постанова № 33386933, 09.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2013 р. 11:48 Справа №801/8203/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р., при секретарі Габової Н.Г., за участю

позивача - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Національного центру управління та випробувань космічних засобів; Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів

про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 4374 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного центру управління та випробувань космічних засобів; Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів про визнання протиправною бездіяльність Національного центру управління та випробувань космічних засобів та Центру контролю космічного простору щодо невиплати одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби та стягнення з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів суму одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби в Збройних силах України у розмірі 4 374 грн. з урахуванням єдиного соціального внеску в розмірі 113 грн. 72 коп.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 21.08.2013 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 09 вересня 2013 року позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог, а саме про визнання протиправною бездіяльність Центру контролю космічного простору щодо невиплати одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби та стягнення з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів суму одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби в Збройних силах України у розмірі 4 374 грн. з урахуванням єдиного соціального внеску в розмірі 113 грн. 72 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходить військову службу за контрактом в Центрі контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агенства України на посаді начальника станції.

Позивач зазначає, що станом на 01.08.2013 року строк його безперервної військової служби складає 25 календарних років.

Позивач пояснює, що діючим законодавством передбачено, що військовослужбовцям виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість безперервної служби залежно від строку служби.

Позивач зазначає, що за 25 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 2 посадових оклади та 2 оклади за військове звання.

Позивач пояснює, що згідно з довідкою -розрахунком НЦУВКЗ розмір його винагороди за безперервну військову службу складає 4374,00 гривень з урахуванням єдиного соціального внеску в розмірі 113 грн. 72 коп..

Позивач зазначає, що 05.08.2013 року ним був поданий рапорт до начальника ЦККП з проханням виплатити винагороду за 25 років безперервної військової служби.

Позивач підкреслив, що 08.08.2013 року в виплаті винагороди йому було відмовлено.

Позивач зазначив, що відмова відповідача в виплаті йому винагороди за 25 років безперервної військової служби є протиправною.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися, повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши інші матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення публічної служби, до якої відноситься діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на день розгляду справи є військовослужбовцем та проходить військову службу в Центрі контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів, що підтверджується витягом з особової справи позивача.

Таким чином, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач проходив військову службу у ЦККП НЦУВКЗ ДКАУ, як відряджений військовослужбовець, зазначена служба відноситься до публічної служби.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що позивач з 01.08.1988 року проходить військову службу в Збройних Силах України. Наказом голови Державного космічного агентства України № 19-ко від 13.04.2012 року військовослужбовець ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника станції «АДУ-1000» групи технологічного забезпечення експлуатації наземних космічних засобів центру науково-дослідного командно-вимірювальних систем Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи позивач, як відряджений військовослужбовець, продовжує проходити службу в Центрі контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України, у якості начальника станції, де знаходитися на грошовому забезпеченні, що підтверджується витягом з послужного списку позивача та довідкою №118 від 14.08.13 р.

Згідно рапорту ОСОБА_1 від 05.08.2013 року позивач звернувся до начальника ЦККП з заявою, в якій просив клопотати начальника про виплату йому винагороди за тривалість безперервної військової служби строком 25 років.

Згідно довідки-розрахунку від 16.08.2013 року № 143 НЦУВКЗ розмір винагороди позивача за тривалість безперервної військової служби за 25 років складає 4374 гривень.

За наслідками розгляду рапорту позивачу фактично відмовлено в виплаті допомоги та роз'яснено право звернення до суду, що підтверджується довідкою від 07.08.2013 року.

Вирішуючи питання про законність дій відповідача щодо невиплати винагороди за тривалість безперервної військової служби позивачу судом встановлено наступне.

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

У ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. За військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ і організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації(п. 2 Постанови № 1294).

Наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 р. за №638/15329, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260), якою визначений порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з п. 1.2 Інструкції № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

У п. 32.1 Інструкції № 260 вказано, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі безперервності військової служби строком 25 років одноразово, виплачується винагорода у розмірі двох посадових окладів та двох окладів за військовим званням. Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини, а командирам військових частин (начальникам) - за наказами вищих командирів (начальників).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що після 01.08.2013 року позивач згідно з положеннями постанови №1294, Інструкції № 260 має право на отримання 4374 грн. винагороди за 25-річну тривалість безперервної військової служби.

Розмір винагороди розрахований вірно в розмірі 4374 грн., що підтверджується довідкою -розрахунком від 16.08.2013 року № 143.

Незважаючи на те, що позивач мав право на отримання винагороди за тривалість безперервної військової служби та звернувся до відповідача з рапортом про виплату одноразової винагороди, відповідач не надав доказів видання відповідного наказу та доказів її виплати.

Судом також встановлено, що станом на день розгляду справи зазначена винагорода позивачу не виплачена.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 затверджені Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, в п. 1 якої встановлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби.

Водночас відповідно до п. 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних сил України, затвердженого Указом Президента України №1053/2001 від 07.11.2001 р., за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

За таких обставин суд не приймає до уваги доводів відповідача, згідно із якими він обґрунтовує невиплату одноразової винагороди за 25-річну тривалість безперервної військової служби тим, що вказані виплати не передбачені для працівників Національного космічного агентства України.

Вирішуючи спір в частині вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги - грошової винагороди за 25 років безперервної служби у Збройних Силах України, судом встановлено, що відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо та без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, оскільки факт наявності заборгованості відповідач не заперечував, втім доказів того, що ним вчиняються дії з погашення цієї заборгованості суду не надав.

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено право позивача на отримання одноразової винагороди за 25 років безперервної військової служби у Збройних Силах України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно квитанції №84 від 15.08.2013 року позивач сплатив судовий збір в сумі 34,41 грн.

У судовому засіданні 09.09.2013 року оголошена вступна та резолютивні частини постанови, постанова складена у повному обсязі року 10.09.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправною бездіяльність Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів стосовно невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби у Збройних Силах України.

3. Стягнути з Центру контролю космічного простору Національного центру управління та випробувань космічних засобів на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму одноразової грошової винагороди за 25 років безперервної календарної військової служби в Збройних силах України у розмірі 4 374 грн. з подальшим відрахуванням всіх податків та зборів.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 34,41 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.