Рішення № 33386267, 11.09.2013, Вергунський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Луганська)

Справа № 435/4811/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Ім»ям України

06 вересня 2013 року Жовтневий райсуд м. Луганська

у складі:

судді - Рудської С.М.

при секретарі - Немічевій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 до про стягнення суми заборгованості за надання послуг з газопостачання, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства про захист прав споживача, визнання договору реструктуризації недійсним, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, на обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідач з метою задоволення комунально-побутових потреб є споживачем природного газу. Послуги з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає відповідач, надавалися на підставі договору № 331459 про надання населенню послуг з газопостачання від 18.02.2009 року. Нарахування плати за газ здійснювалося відповідно до встановлених норм споживання та цін на газ, а з моменту встановлення газового лічильника за діючими цінами на підставі фактичних даних. Проте, відповідач плату за спожитий газ не вносить, внаслідок чого станом на 18.02.2009 року утворилася заборгованість в сумі 1508,07 гривень. 18 лютого 2009 року між ПАТ «Луганськгаз» та ОСОБА_1 укладено договір № 8011 про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з газопостачання. Позивач надав розстрочку відповідачу з 18.02.2009 року по 18.08.2009 року по сплаті заборгованості 1508,07 гривень. Однак, до теперішнього часу вимоги договору за № 8011 не виконані відповідачем і заборгованість складає 1508,07 гривень. Крім того, сума нарахувань за особовим рахунком відповідача за період з 18.02.2009 року по 01.05.2013 року становить 96,69 гривень. Просить стягнути з відповідача суму боргу за договором № 8011 про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання від 18.02.2009 року 1508,07 гривень; стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за надані послуги з газопостачання за період з 18.02.2009 року по 01.05.2013 року в розмірі 96,69 гривень; стягнути з відповідача витраті по сплаті судового збору в сумі 229,40 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, уточненою позовною заявою на обгрунтування якої зазначила, що вона постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Позивач, як підприємство-монополіст, здійснює подачу газу до її квартири. Діями ЛМУзЕГГ порушені її права як споживача. Так, 22 серпня 2013 року без попередження, без її участі, при наявності в суді спору було складено акт без номеру та печатки, за підписом представників ЛМУзЕГГ та механічним способом відключено її квартиру від газопостачання. Вважає, що припинення газопостачання здійснено з порушенням п.п. 6, 7, 17, 19 «Правил надання населенню послуг з газопостачання». Газорозподільне підприємство зобов»язане поінформувати споживача про причини та строки припинення газопостачання, а газопостачальне підприємство - здійснити протягом одного місяця перерахунок оплати послуг, що надавалися споживачеві. Неправомірними діями ЛМУзЕГГ було завдано матеріальну шкоду, що полягає у необхідності платити за спожиту більш ліміту електроенергію в сумі 150 гривень. Незаконні дії представників ЛМУГГ спричинили не тільки матеріальні збитки, а і моральні страждання, які виразилися у болі за цинічне відношення до її конституційних прав та свобод, як громадянина і споживача. При цьому віддається перевага та пріоритет норм ст. 23 ЦК України, яка встановлює універсальне право на виплату моральної шкоди. Виходячи з цього та згідно принципів розумності та справедливості, достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 5000 гривень. Просить визнати нікчемною угоду № 8011 від 18.02.2009 року про реструктуризацію, яка була підписана під тиском; визнати незаконними дії ПАТ «Луганськгаз» в особі Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства щодо припинення газопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1; зобов»язати відповідача поновити за власний кошт газопостачання за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду у сумі 390 гривень; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні до тих, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити, оскільки відповідачем не заявлено вимоги про застосування строків позовної давності. Зустрічні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_108 червня 2010 року направлялося попередження про відключення від газопостачання та в ньому було зазначено, що протягом десяти днів буде проведено відключення. У нормативно-правових актах не зазначений строку який повинно бути здійснено відключення, вважає, що відключити абонента можна і через три роки після отримання ним попередження. Акт про відключення повинен бути підписаний виконавцем та двома незацікавленими особами. Просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, уточнені зустрічні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні до викладених в уточненій зустрічній позовній заяві, просила відмовити у задоволенні первинних позовних вимог, уточнені зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також відповідачка пояснила, що не просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованності за послуги з газопостачання, оскільки угода щодо реструктуризації боргу є нікчемною.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач є споживачем природного газу, який надається позивачем на підставі договору про надання послуг з газопостачання за № 331459, укладеному 18.02.2009 року між ОСОБА_1 та Управлінням Луганськміжрайгазу (а.с. 15).

18 лютого 2009 року між ВАТ «Луганськгаз» та ОСОБА_1 було укладено договір № 8011 про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання на строк з 18.02.2009 року по 18.08.2009 року (а.с. 14). Відповідно до п. 1.1 Підприємство надає громадянину розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги з газопостачання, що утворилася на суму 1508,07 гривень.

Умови договору № 8011 від 18.02.2009 року ОСОБА_1 не виконані, внаслідок чого заборгованість за зазначеним вище договором складає 1508,07 гривень, заборгованість за період з 18.02.2009 року по 01.05.2013 року становить 96,69 гривень.

Ці обставини сторони визнають та не оспорюють.

За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем ОСОБА_1 не заявлено про застосування строків позовної давності до вимог, заявлених ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства, тому вони підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі, відповідно до вимог ст. 526 ЦК України.

Відповідно до п. 6 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року за № 2246, газопостачання припиняється у разі порушення споживачем строків сплати за надані послуги з газопостачання. За приписами п. 19 зазначених вище Правил, якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п»яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання. У разі несплати за надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.

Відповідачу 08 червня 2010 року позивачем було направлене попередження про наявність заборгованості за послуги з газопостачання з роз»ясненням наслідків несплати заборгованності у встановлений строк (а.с. 17). Відповідачка ОСОБА_1 факт отримання вказаного попередження не визнає, доказів отримання відповідачкою цього попередження позивачем суду не надано.

Протягом десяти днів після строку, зазначеного у попередженні, позивач не припинив постачання газу до помешкання ОСОБА_1

З акту без зазначення номеру, дати складення та не посвідченого печаткою підприємства (а.с. 42) слідує, що з 22 серпня 2013 року за несвоєчасну плату за використаний природний газ та неодноразове попередження припинено постачання газу до квартири АДРЕСА_1 абоненту ОСОБА_1. Акт підписаний слюсарем ОСОБА_2, підпис споживача чи двох незацікавлених осіб в акті відсутні.

Із пояснень представника позивача слідує, що попередження щодо відключення відповідача від газопостачання за десять днів до самого відключення не направлялося, що суперечить Правилам надання населенню послуг з газопостачання, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства щодо припинення газопостачання до квартири АДРЕСА_1 та зобов»язання поновити газопостачання до вказаної вище квартири є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, зокрема волевиявлення учасника правочину повинно бути вільне і відповідати його внутрішній волі.

Аналіз ст. 215 ЦК України дає підстави розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ст. 219, 220 та інші) та оспорювані - якщо їх недійсність не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ч. 2 ст. 215 ЦКУ). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Договір № 8011 від 18.02.2009 року про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з газопостачання відповідає вимогам ст. 203 ЦПК України, тому позовні вимоги щодо визнання зазначеного договору нікчемним задоволенню не підлягають оскільки не грунтуються на законі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач не надала доказів на підтвердження того, що діями ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства їй було спричинено матеріальну шкоду, не зазначила в чому саме ця шкода виразилася.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини… Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю, стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ЦК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно почивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем за зустрічним позовом не зазначено ні в позовній заяві, ні в поясненнях, наданих в судовому засіданні, в чому виразилася моральна шкода та з яких міркувань вона виходила, визначаючи її розмір, тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, тому судовий збір в сумі 229,40 гривень (а.с. 2) слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 За приписами ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави, тому судовий збір в сумі 229,40 гривень слід стягнути з позивача, оскільки відповідача ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.

На підставі ст.ст. 23, 215, 257, 526, 1166 ЦК України, ст. 67 ЖК України, п.п. 6, 19, 30 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затв. Постановою КМУ від 09.12.1999 р. № 2246, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства (код 03340624, р/р 26036301101150 МФО 304665 філія ЛОУ АТ "Ощадбанк") суму боргу за надані послуги з газопостачання у розмірі 1604 (тисяча шістьсот чотири) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства (код 03340624 р/р 26006154913001 МФО 380764 ПАТ КБ "Надра" м. Київ, Центр) витрати по сплаті судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев"ять) грн. 40 коп.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства щодо припинення газопостачання квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов"язати ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства за власний кошт поновити газопостачання в квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ПАТ "Луганськгаз" в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства на користь держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев"ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Луганська.

Суддя: