Рішення № 33386029, 04.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2013 р.Справа № 924/796/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" с. Бубнівка Волочиський район

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Бубнівської сільської ради, с. Бубнівка Волочиського району.

про стягнення 2844,00 грн. збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від прокуратури не з'явився

від третьої особи : не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: прокурор Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача 2844,00 грн. збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки. В обгрунтування позову зазначає, що проведеною перевіркою прокуратурою Волочиського району зстановлено, що ТОВ "Бубнівський цегельний завод" здійснює самовільне використання земельної ділянки площею 0,18 га, а саме самовільно проводиться видобуток глини (суглинку) шляхом підкопу, тобто за відсутності документів, що посвідчують право власності або право постійного користування на дану земельну ділянку, а також договір оренди земельної пілянки у ТОВ "Бубнівський цегельний завод" відсутній. Зазначає, що 25.10.2012 Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області здійснено перевірку порушень вимог земельного законодавства ТОВ "Бубнівський цегельний завод" і встановлено самовільне зайняття земельної ділянки, а саме самовільно проводиться видобуток глини (суглинку) шляхом підкопу на земельній ділянці орієнтовною площею 0.1846 га, за наслідками якої внесено припис за №000361 від 25.10.2012 на сунення порушення та складено протокол про адміністративне правопорушення за №000101 від 25.10.2012.

Стверджує, що 26.02.2013 здійснено перевірку виконання припису за №000361 від 15.10.2012 р. щодо усунення порушень вимог земельного законодавства ТОВ "Бубнівський цегельний завод" та встановлено, що вимога припису за №000361 від 25.10.2012 р. не виконана, а порушення не усунуті. 26.02.2013 внесено припис за №000659 від 26.02.2013 на усунення порушення та складено протокол про адміністративне правопорушення. Однак, 28.03.2013 р. проведено перевірку виконання припису, за результатами якої порушення усунуті не були.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.08.2013 р. подав відзив на позов, у якому зазначає, що ТОВ "Бубнівський цегельний завод" протягом шести років (з 2007 по 2013) намагається оформити належними чином право на земельну ділянку, відповідно, у товариства взагалі відсутня така складова підстава відшкодування шкоди, як вина. чинним законодавством передбачено отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а вищенаведені обставини та документи свідчать про вчинення ТОВ "Бубнівським цегельним заводом" заходів, направлених на оформлення права на земельну ділянку. Також зазначає, що відповідачем протягом усіх років своєчасно сплачується плата за землю. Також у відзиві відповідач вказує, що чинним законодавством право розпорядження землями державної власності віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій, таким чином, взагалі не вбачається порушення прав та інтересів позивача (Волочиської районної державної адміністрації) на момент звернення прокуратури Волочиського району з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки із земель державної власності, оскільки належним позивачем у даній справі може виступати лише Хмельницька обласна державна адміністрація. Враховуючи викладене просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.08.2013 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, однак, на адресу суду надійшло клопотання від 22.07.2013р., у якому представник позивача просить суд розглядати справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач представника для участі у судовому засіданні не направив, про причини неявки не повідомив. Судом враховується, що ухвали у справі було надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тому вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідно неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України. Така ж правова позиція викладена у п.п.3.9.3,п.п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11. Відповідно спір вирішується на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" - зареєстроване як юридична особа та внесене до ЄДРПОУ з кодом 35345009, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ від 17.06.2013р.

23.11.2007 року рішенням № 3 сесії Бубнівської сільської ради "Про надання дозволу на здачу в оренду земельної ділянки, що знаходиться під будівлями цегельного заводу", на підставі заяви ТОВ "Бубнівський цегельний завод", надано дозвіл на виготовлення проектно пошукових робіт для передачі в оренду земельної ділянки, що знаходиться під будівлями цегельного заводу в с. Бубнівка орієнтовною площею 6,8 га.

19.05.2008 року товариством була подана заява "Про виділення земельної ділянки під майновим комплексом Бубнівського цегельного заводу" з необхідним пакетом документів у Волочиську районну державну адміністрацію.

Листом від 08.04.2011 року товариством повторно були направлені документи до Волочиської районної державної адміністрації.

Розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації № 547/2011 від 15.07.2011 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Бубнівський цегельний завод" за межами населеного пункту на території Бубнівської сільської ради" надано дозвіл товариству на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Бубнівський цегельний завод" за межами населеного пункту на території Бубнівської сільської ради орієнтовною площею 3,7 га з земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами з подальшою передачею в оренду.

На виконання клопотання від 28.09.2011 р., у якому відповідач просить ПМП "Лімб" згідно розпорядження Волочиської райдержадміністрації від 15.07.2011 року за 547/2011-р „Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами за адресою: Хмельницька область, Волочиський р-н, Бубнівська сільська рада, вул. Польова, 36 за межами населеного пункту, ПМП "Лімб" 05.10.2011 р. виконало завдання на виконання робіт.

Розпорядженням № 895/2012-р від 01.10.2012 року Волочиської районної державної адміністрації, на підставі протесту прокуратури Волочиського району, у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка відноситься до земель державної власності, право розпорядження якими віднесено до компетенції обласних державних адміністрацій, було скасоване розпорядження № №547/2011-р від 15.07.2011 року.

Листом від 22.10.2012р. начальник управління Держкомзему у Волочнському районі повідомив прокурора Волочиського району про те, що ТОВ "Бубнівський цегельний завод" використовує без правовстановлюючих документів земельну ділянку орієнтовною площею 3,7га під виробничими будівлями та спорудами на території Бубнівської сільської ради за межами населеного пункту.

Актом обстеження земельної ділянки від 22.10.2012р. № 1, складеним головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області Гуменюком Іваном Івановичем проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами с.Бубнівка Волочиського району Хмельницької області , вул. Польова. Обстеження земельної ділянки проведено у ув'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки. Площа земельної ділянки становить 0,1846га. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Правовстановлюючі документи на землю відсутні. За результатом обстеження земельної ділянки встановлено, що на земельній ділянці проводиться видобуток глини шляхом підкопу, під час якого відбувся зсув поверхневого родючого шару ґрунту. Об'єкти нерухомого майна на даній земельній ділянці відсутні. План-схема додається.

25.10.2012 р. державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства уніфікованої форми, яким перевірено дотримання вимог земельного законодавства ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка Василя Васильовича. За результатом перевірки встановлено самовільне зайняття земельної ділянки, а саме: самовільне проведення видобутку глини (сухоглинку) шляхом підкопу, чим порушено ст. Ст. 125, 126 Земельного кодексу України , ст. 53-1 КупАП. Акт перевірки підписаний державним інспектором сільського господарства в Хмельницькій області, прокурором Волочиської районної прокуратури. Директор ТОВ „Бубнівський цегельний завод" Мельниченко В.В. від підпису відмовився в присутності свідків.

25.10.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області винесено припис № 000361 директору ТОВ „Бубнівський цегельний завод" Мельниченко Василю Васильовичу, яким встановлено, що ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка В.В. самовільно проводить видобуток глини (сухоглинку) шляхом підкопу на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1846 га. Зобовязано в 30-ти денний строк усунути порушення, про що повідомити до 26.11.2012р.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.10.2012р. № 000101 при перевірці дотримання вимог земельного законодавства ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка В.В. самовільно проводить видобуток глини (сухоглинку) шляхом підкопу на земельній ділянці із земель промисловості, транспорту ,звязку, енергетики, оборони та іншого призначення. орієнтовною площею 0,1846 га, що є порушенням ст. 125-126 ЗК України. Відповідальність за вчиненен правопорушення передбачена ст. 53-1 КупАП.

Листом від 29.10.2012р. Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області повідомила Мельниченко Василя Васильовича про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Постановою Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №1-23 від 07.11.2012р. директора ТОВ „Бубнівський цегельний завод" Мельниченка В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 53-1 КУпАП, за самовільне проведення видобутку глини (сухоглинку) шляхом підкопу на земельній ділянці із земель промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення. орієнтовною площею 0,1846 га, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Державним інспектором сільського господарства в Хмельницькій області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка В.В., що становить 2844,06 грн.

У відповідь на лист №99/8060-14-26/2012 від 20.11.2012 р. головним управлінням держкомзему у Хмельницькій області 30.11.2012 року був надісланий лист №10-03-07/5100, яким повідомлено, що звернення ТОВ "Бубнівський цегельний завод" щодо надання в оренду земельної ділянки розглянуто.

26.02.2013р. державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства уніфікованої форми, яким перевірено дотримання вимог земельного законодавства ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка Василя Васильовича. За результатом перевірки встановлено, що вимоги припису № 000361 від 25.10.2012р. не виконано. Заперечень до акту перевірки з боку субєкта господарювання немає. Акт перевірки підписаний державним інспектором сільського господарствав Хмельницькій області , директором ТОВ „Бубнівський цегельний завод" Мельниченко В.В.

26.02.2013р. Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області винесено припис № 000659 директору ТОВ "Бубнівський цегельний завод" Мельниченко Василю Васильовичу, яким встановлено , що вимоги припису № 000361 від 25.10.2012р. не виконано, а порушення земельного законодавства не усунуто. Зобов'язано усунути порушення, про що повідомити до 30.03.2012р.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.02.2013р. № 000179 встановлено ,що вимоги припису № 000361 від 25.10.2012р. не виконано, а порушення земельнлого законодавства не усунуто. Відповідальність за вчиненен правопорушення передбачена ст. 188-5 КупАП.

Постановою Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області про накладення адміністративного стягнення №4/41 від 26.02.2013р. встановлено, що директор ТОВ „Бубнівський цегельний завод" Мельниченко В.В. порушив вимоги ст. 188-5 КУпАП, оскільки вимоги припису № 000361 від 25.10.2012р. не виконано, а порушення земельного законодавства не усунуто. Мельниченко В.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Листом №18/3 від 20.03.2013 р. відповідач звернувся до голови Хмельницької облдержадміністрації, додавши схему земельної ділянки на 2 арк. та копії реєстраційних документів підприємств на 5 арк., у якому зазначив, що з метою укладення договору оренди землі для експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд, що були придбані товариством у населення, як майнові паї, ТОВ "Бубнівський цегельний завод" просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,7 га, розміщеною за межами населеного пункту Бубнівської сільської ради, Волочиського району.

15.04.2013 року розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації № 107/2013-р "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Бубнівський цегельний завод" надано дозвіл товариству на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності в оренду за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, орієнтовною площею 3,7000 га, що знаходяться за межами населених пунктів на території Бубнівської сільської ради Волочиського району, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами.

ТОВ "Бубнівський цегельний завод" сплатив податків в сумі 342894 грн., що підтверджується довідкою №8 від 28.08.2013 р.

28.03.2013р. державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства уніфікованої форми, яким перевірено дотримання вимог земельного законодавства ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка Василя Васильовича. За результатом перевірки встановлено, що вимоги припису № 000659 від 26.02.2013р. не виконано, а порушення земельного законодавства не усунуто. Заперечень до акту перевірки з боку суб'єкта господарювання немає. Акт перевірки підписаний державними інспекторами сільського господарства в Хмельницькій області, директором ТОВ „Бубнівський цегельний завод" Мельниченко В.В.

За таких обставин прокурор Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ звернувся з позовом до суду до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" с. Бубнівка Волочиський район про стягнення 2844,00 грн. збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки.

Аналізуючи наданні суду докази, до уваги приймається наступне.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 80 Земельного кодексу України, суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з ст. 83, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Поняття „самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, визначеному Законом України „Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно ст. 2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. "з" ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями статті 56 Закону України "Про охорону земель", якою передбачено, що юридичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судом необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною діяльною без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Статтею 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. №312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003р. за №1223/8544, згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 5.1. Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. У разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення, і з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення, а у разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису, протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) згідно норм Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підпунктом 5.4. Порядку визначено вимоги, яким повинен відповідати акт перевірки. Так, згідно вказаного Порядку, державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків. При виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності (п. 4.3.).

Пунктами 5.1 - 5.6 Порядку визначено, що при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення. В акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені. Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності). В акті наводиться план - схема місця розташування земельної ділянки (схематичний обрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Як встановлено проведеною позивачем перевіркою, відповідач проводив користування земельною ділянкою для видобутку глини шляхом підкопу без правовстановлюючих документів на землю.

Факт користування земельною ділянкою для видобутку корисних копалин без отримання спеціального дозволу на користування надрами підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 22.10.2012р. № 1, актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства уніфікованої форми від 25.10.2012р., приписом № 000361 від 25.10.2012р., протоколом про адміністративне правопорушення від 25.10.2012р. № 000101, Постановою про накладення адміністративного стягнення №1-23 від 07.11.2012р., розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ „Бубнівський цегельний завод" в особі директора Мельниченка В.В., актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства уніфікованої форми від 26.02.2013р., приписом № 000659 від 26.02.2013р., протоколом про адміністративне правопорушення від 26.02.2013р. № 000179, Постановою про накладення адміністративного стягнення №4/41 від 26.02.2013р., актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства уніфікованої форми від 28.03.2013р.

Проте судом приймається до уваги, що відсутність необхідних документів у відповідача не залежали від його волі, відповідач вжив заходів до оформлення права на земельну ділянку, що підтверджується: рішенням від 23.11.2007 року № 3 сесії Бубнівської сільської ради "Про надання дозволу на здачу в оренду земельної ділянки, що знаходиться під будівлями цегельного заводу" надано дозвіл ТОВ "Бубнівський цегельний завод" на виготовлення проектно пошукових робіт для передачі в оренду земельної ділянки, що знаходиться під будівлями цегельного заводу в с. Бубнівка орієнтовною площею 6,8 га.; заявою від 19.05.2008 року "Про виділення земельної ділянки під майновим комплексом Бубнівського цегельного заводу"; листом від 08.04.2011 року, яким ТОВ "Бубнівський цегельний завод" повторно були направлені документи до Волочиської районної державної адміністрації; розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації № 547/2011 від 15.07.2011 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Бубнівський цегельний завод" за межами населеного пункту на території Бубнівської сільської ради"; довідкою №8 від 28.08.2013 р. про сплату ТОВ "Бубнівський цегельний завод" податків в сумі 342894 грн.

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з п. 7 ст. 13 вищезазначеного Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно з п. 2 ст. 21 вищезазначеного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного Кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного Кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з ч. 8 ст. 122 Земельного Кодексу України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку, який стовідсотково належить державі та не підлягає приватизації.

Згідно з п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про надра" до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Належність земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,1846 га за межами населеного пункту на території Бубнівської сільської ради до державної форми власності позивачем, прокуратурою, третьою особою не заперечується, обставини щодо правового статусу спірної земельної ділянки не спростовуються, а, відтак, у суду відсутні підстави ставити під сумнів правовий статус земельної ділянки.

Приймаючи до уваги, що звертаючись із позовом прокурор просив стягнути шкоду, завдану самовільним зайняттям земельної ділянки із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що знаходиться на території Бубнівської сільської ради, Волочиського району, ним не правильно визначено позивачем Волочиську районну державну адміністрацію, як відповідний орган виконавчої влади, що здійснює повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів, оскільки, відповідно до п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про надра" це віднесено до компетенції обласних рад.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Волочиської районної державної адміністрації м. Волочиськ до товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" с. Бубнівка Волочиський район за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Бубнівської сільської ради, с. Бубнівка Волочиського району про стягнення 2844,00 грн. збитків, заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки відмовити.

Повний текст складено 09.09.2013 р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 6 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу - м. Волочиськ, вул. Центральна, 1;

3 - відповідачу - с.Бубнівка Волочиського району, вул. Польова,36;

4 - третій особі - с.Бубнівка, Волочиського району, вул. Центральна, 43

5 - прокуратурі Волочиського району - м. Волочиськ, вул. Слави, 8;

6 - прокуратура м. Хмельницького.

Всім рекомендованим.