ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" вересня 2013 р.Справа № 916/1617/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ"
до відповідача Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт"
про стягнення 800146,19грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Гладенко О.М., довіреність від 20.07.11р.;
Від відповідача: Машник К.В., довіреність №03/04-23 від 19.06.13р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості у розмірі 800146,19грн., а саме: основного боргу за надані послуги у розмірі 765791,36грн., 3%річних у розмірі 12912,68грн., та пені у розмірі 21442,15грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.13р. порушено провадження у справі №916/1617/13.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.13р. строк вирішення спору по справі №916/1617/13 було продовжено до 02.09.13р., в порядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач визнає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 765791,36грн., та просить суд прийняти рішення, яким надати Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" відстрочку виконання рішення по справі №916/1617/13 до 01.12.2013р., з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№21105/13 від 11.07.13р.). Так у відзиві зазначає про те, що не має можливості одразу сплатити позивачу суму 765791,36грн. з наступних підстав. Необхідність надання ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" відстрочки виконання судового рішення по даній справі полягає у тому, що на теперішній час фінансова ситуація в ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" є складною, оскільки на початку 2012р. наступили форс-мажорні обставини. 01.02.2012р. відповідно до наказу Укрморрічінспекції №15 від 31.01.2012р. на українській дільниці р. Дунай було оголошено льодову компанію. При цьому, основним завданням цієї компанії було не допустити утворення льодових перемичок, які сприяють підйому рівня води та затопленню низинних ділянок берегової межі, пошкодженню та аваріям флоту, зупиненню судноплавства та торговельного обороту. Жоден суб'єкт морегосподарського комплексу, крім ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не прийняв участі у проведенні льодової компанії. Адміністрація ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", усвідомлюючи загрозу утворення льодових заторів, що могло призвести до затоплення портів Кілії і Вилкове, та зупинки судноплавства на р. Дунай, за свій рахунок орендувало буксир льодового класу «Норд» у Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» та повністю оплатило послуги криголаму. Але льодостав на р. Дунай призвів до зупинення основної діяльності Порту та гострої нестачі обігових коштів. На сьогоднішній день у зв'язку із зменшенням надходження та перевалки вантажів підприємство зазнає значних фінансових труднощів. Так, лише за 2012 рік збиток від господарської діяльності ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" склав 26316000грн., а станом на 01.06.2013р. -18700000грн. В умовах закриття навігації та падіння вантажопереробки адміністрацією порту приймалися та приймаються невідкладні заходи щодо зменшення витрат та вишукуються шляхи одержання додаткових прибутків. Так, було зменшено по Порту витрати на закупівлю ТМЦ, ремонтних робіт та інше. Згідно низки наказів для працівників було встановлено неповний робочий тиждень тривалістю 32 години та 24 години. Наказом по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" від 21.09.2012р. №907 було прийнято рішення про скорочення близько 200 посад робітників порту. Падіння вантажопереробки в Порту в 2012 році призвело до гострої нестачі обігових коштів. Всі кошти, які одержувало ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" від основної діяльності, використовувалися, перш за все, на виплату заробітної плати. Незважаючи на це, на сьогоднішній день по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" наявна часткова затримка з виплати заробітної плати, пов'язана із падінням вантажопереробки та відсутністю необхідної кількості вантажів. Адміністрацією порту сумісно з профспілковим комітетом розробляються заходи по її погашенню. Ведуться переговори щодо залучення в порт додаткових вантажів. Також на рівні Міністерства інфраструктури України теж вживаються всі можливі заходи з покращення фінансового стану Порту. Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 08.08.2012р. №476 створено координаційну раду Міністерства інфраструктури з питань стабілізації та розвитку морегосподарського комплексу Дунайського регіону та опрацьовується питання проведення економічного експерименту пріоритетного розвитку Придунав'я, про що зазначено у листі Мінінфраструктури України від 24.10.2012р. №11046/27/10-12 на адресу Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту. За незалежних від ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" обставин та необхідністю, у першу чергу, виплачувати заробітну плату своїм працівникам, кошти на сплату позивачу за надані позивачем послуги та поставлений товар згідно Договорів №87/Р-16-2012 від 13.03.2012р. та №73-Р/Р-39-2012 від 06.08.12р. своєчасно не було акумульовано. Необхідність відстрочення виконання судового рішення також обумовлена тим, що на теперішній час відбувається реорганізація морських портів України у відповідності до Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012р. №4709-VI, який набуває своєї чинності 14.06.2013р.(п. 1 Прикінцевих положень цього Закону). Згідно ст.15 Закону №4709-УІ буде утворено нову організацію - Адміністрацію морських портів України, якій відійде частина теперішніх функцій та майна порту із правоприємництвом щодо прав і обов'язків згідно розподільчого балансу. Крім того, на виконання ст. 7 Закону №4709-УІ центральним органом виконавчої влади буде розроблено стратегію розвитку морських портів України, метою якої є забезпечення їх конкурентоспроможності на світовому ринку, прибуткової діяльності та збільшення вантажопотоків. Таким чином, найближчим часом по ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" планується переукладення існуючих договорів на перевалку вантажів із контрагентами з урахуванням вимог Закону №4709-УІ, а також зменшення боргових (фінансових) навантажень після реорганізації. На підставі вищевикладеного, та враховуючи те, що, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" здійснив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, Порт просить суд відстрочити виконання рішення у справі №916/1617/13 до 01.12.2013р.
15.08.13р. від позивача надійшли заперечення на відзив(вх.№24894/13 від 15.08.13р.), згідно яких заперечує проти надання відстрочки у виконанні рішення по справі, оскільки відповідач просить врахувати його складне фінансове становище і надати відстрочку у виконанні рішення суду по зазначеній справі, однак фінансове положення ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" так само є складним у тому числі і через дії та бездіяльність відповідача - ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт". Оскільки ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" за надані послуги за договором №78/Р-16-2012 від 13.03.2012р. у ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" виникла заборгованість перед ДП «Морський торговельний порт «Южний» за надані послуги суден портфлоту ДП «Морський торговельний порт «Южний». Так, 29.05.2013р. у справі №916/462/13-г на стадії судового розгляду сторони уклали мирову угоду, згідно з якою відповідач ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" визнав позовні вимоги ДП «Морський торговельний порт «Южний» та зобов'язався сплатити грошове зобов'язання протягом шести календарних місяців згідно графіку платежів. Незважаючи на відсутність вини ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" у виникненні зобов'язання перед ДП «Морський торговельний порт «Южний», позивач не погодився відмовитись від сплати 3 % річних, пені у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за кожен день прострочення та штрафу у розмірі 7 % від вартості робіт. Таким чином, за вказаною вище мировою угодою станом на 31.07.2013р. ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" сплатив ДП «Морський торговельний порт «Южний» суму у розмірі 66025,95грн. як заборгованість та штрафні санкції, яка виникла через невиконання зобов'язань ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" перед ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ". Незважаючи на те, що ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" листами від 18.09.2012р. №597 та від 21.01.2013р. №24 повідомляв ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" про необхідність сплати заборгованості та про виникнення через це вимог зі сторони ДП «Морський торговельний порт «Южний» у тому числі і в судовому порядку, ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" оплату послуг не здійснив та у листах від 18.10.2012р. вих. №100-03-01/430/1241 та від 25.03.2013р. вих.№22/176/380, знову повідомляв про тяжке фінансове становище та своє зобов'язання «сплатити заборгованість перед найближчим часом ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ"».Таким чином, вважає прохання відповідача щодо надання відстрочки у виконанні рішення по справі №916/1617/13 несправедливим та незаконним та таким, що суперечить інтересам позивача.
02.09.13р. від відповідача надійшли письмові пояснення на заперечення позивача (вх.№26187/13 від 02.09.13р.), згідно яких зазначає про те, що твердження позивача про те, що у зв'язку із несплатою Портом заборгованості у сумі 765791,36грн. за Договорами №78/Р-16-2012 від 13.03.2012р. та №73-Р/Р-39-2012 від 06.08.2012р. ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" не могло своєчасно сплатити борг Державному підприємству «Морський торговельний порт «Южний» спростовується позовною заявою ДП«Морський торговельний порт «Южний». Так, у позовній заяви ДП«Морський торговельний порт «Южний» вказано, що ними були виставлені ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" на оплату рахунки, які датуються 04 -11 травнем 2012р. Відповідно до п.4.1.2 Договору №78/Р-16-2012 від 13.03.2012р. зобов'язання щодо оплати рахунків Позивача у Порта виникають протягом 15-ти банківських днів після підписання акта здавання - приймання виконаних послуг. Акти приймання - здавання виконаних послуг між ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" та ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" підписані 06.09.2012р. Отже, зобов'язання по оплаті у Порта виникли лише 28.09.2012р., а зобов'язання ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" перед ДП«Морський торговельний порт «Южний», як вже зазначалось, виникли у період з 04 по 11 квітня 2012р. Тобто жодних доказів того, що позивач несвоєчасно розрахувався з ДП«Морський торговельний порт «Южний» з вини ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" не надано. Також, ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ" мав заборгованість перед ДП«Морський торговельний порт «Южний» у розмірі 109051,30грн., а заявлені позовні вимоги до ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" більше ніж у сім разів більше.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
13.03.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" (Виконавець) було укладено договір №78/Р-16-2012 (про закупівлю послуг за державні кошти), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги з демонтажно-монтажних, ремонтних та експертних операцій крану «Сокіл» на причалах ДП «Морський торговельний порт «Южний» та ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт". Послуги надаються по найменуванню і в кількості, що надається у технічному завданні, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі Послуги.
В підтвердження наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" послуг, були підписані з обох сторін акти виконаних робіт: Акт приймання виконаних робіт №1 від 06.09.2012р. по договору №78/Р-16-2012 від 13.03.12р., Акт приймання виконаних робіт №2 від 06.09.2012р. по договору №78/Р-16-2012 від 13.03.12р.
31.03.2013р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" було підписано акт звірки, згідно якого станом на 31.03.2013р. за Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" по договору №78/Р-16-2012 від 13.03.12р. рахується заборгованість на суму 722551,36грн.
Однак в порушення умов договору, відповідач оплату не здійснив.
06.08.2012р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" (Продавець) було укладено договір №73-Р/Р-39-2012, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця кронштейн кореня стріли до портального крану «Сокіл» (код по ДК 016-97: 28.11.2), Товар, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
На виконання умов договору 06.08.2012р. за видатковою накладною №4 від 04.09.2012р. по договору №73-Р/Р-39-2012, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" передало, а ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" прийняло кронштейн кореня стріли до п/к «Сокіл» на суму 43240грн.
04.09.12р. Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" було виставлено Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" рахунок №102 на оплату, у розмірі 43240грн.
01.03.2013р. між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" було підписано акт звірки, згідно якого станом на 01.03.2013р. за Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" по договору №73-Р/Р-39-2012 від 06.08.13р. рахується заборгованість на суму 43240грн.
Всупереч домовленості між сторонами, гарантуванням відповідачем оплати за надані послуги, що зазначено у листах від 18.10.2012р. вих. №100-03-01/430/1241 та від 25.03.2013р. вих. №22/176/380, оплату згідно договорів у повному обсязі та у відповідні строки Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" не здійснив.
У зв'язку з невиконанням взятого на себе зобов'язання щодо проведення оплати у повному обсязі, Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" на адресу Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" було направлено претензію №1-03/13 від 14.03.2013р.(Вих. №89), з вимогою перерахувати грошові кошти за надані Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" послуги.
Однак, відповідачем грошові кошти не перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ "РЕМТЕХМОРПОРТ".
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 800146,19грн., а саме: основний борг за надані послуги у розмірі 765791,36грн., 3%річних у розмірі 12912,68грн., та пеню у розмірі 21442,15грн
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акти звірки, відповідно до яких станом на 01.03.2013р. за Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" по договору №78/Р-16-2012 від 13.03.12р. рахується заборгованість на суму 722551,36грн. та станом на 01.03.2013р. по договору №73-Р/Р-39-2012 від 06.08.13р. рахується заборгованість на суму 43240грн., тобто на загальну суму 765791,36грн.
При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
Так, судом встановлено наявність невиконання Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" умов договорів №78/Р-16-2012 від 13.03.12р. та №73-Р/Р-39-2012від 06.08.12р.щодо проведення оплати, існування заборгованості Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" по оплаті, проти якої відповідач не заперечує у відзиві, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 765791,36грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" пені(в розмірі 0,1% вартості товарів(робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення) в розмірі 21442,15грн., а саме: у розмірі 20231,43грн. за період з 25.03.13р. по 22.04.13р.(28 днів прострочення), що обрахована із суми заборгованості у розмірі 722551,36грн., та у розмірі 1210,72грн. за період з 25.03.13р. по 22.04.13р.(28 днів прострочення), що обрахована із суми заборгованості у розмірі 43240грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України.
Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.11р. у справі №15/187 та Вищого господарського суду України у справі № 9/107 від 21 квітня 2011 року.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 8811,85грн., а саме: у розмірі 8314,29грн. за період з 25.03.13р. по 22.04.13р.(28 днів прострочення), що обрахована із суми заборгованості у розмірі 722551,36грн., та у розмірі 497,56грн. за період з 25.03.13р. по 22.04.13р.(28 днів прострочення), що обрахована із суми заборгованості у розмірі 43240грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 12912,68грн., а саме: у розмірі 12233,88грн. за період з 28.09.12р. по 22.04.13р.(206 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 722551,36грн., та у розмірі 678,80грн. за період з 13.10.12р. по 22.04.13р.(191 днів прострочення), обрахованих із суми заборгованості у розмірі 43240грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, на думку суду наданий позивачем розрахунок 3%річних, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних, а тому 3%річних підлягають задоволенню в сумі у сумі 12896,67грн., а саме: у розмірі 12218,63грн. за період з 28.09.12р. по 22.04.13р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 722551,36грн., та у розмірі 678,04грн. за період з 13.10.12р. по 22.04.13р., обрахованих із суми заборгованості у розмірі 43240грн.
Під час розгляду справи відповідач у відзиві з посиланням на складну фінансову ситуацію Порту, відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України просить суд надати відстрочку виконання рішення по справі №916/1617/13 до 01.12.2013р.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про доведеність Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" обставин скрутного фінансового стана, у зв'язку з чим надає відстрочку виконання рішення, відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, та вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду з наданням Державному підприємству "Ізмаїльський морський торговельний порт" відстрочки виконання рішення по справі №916/1617/13 до 01.12.2013р.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги у розмірі 765791,36грн., 3%річних у розмірі 12896,67грн., та пені у розмірі 8811,85грн.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 15750грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68000, Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Портова, 7-М, код ЄДРПОУ 01125815, р/р 260020153192 у філії АТ"Державний експортно-імпортний банк України", МФО 328629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХМОРПОРТ" (65009, м.Одеса, Фонтанська дорога, 9-Б; код ЄДРПОУ 33017330) основний борг у розмірі 765791(сімсот шістдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто одну)грн.36коп., 3%річних у розмірі 12896(дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість)грн.67коп., пеню у розмірі 8811(вісім тисяч вісімсот одинадцять)грн.85коп., витрати по сплаті судового збору на суму 15750(п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят)грн. із відстрочкою виконання рішення до 01.12.2013р.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 09.09.2013р.
Суддя Гут С.Ф.
Судове рішення № 33385962, Господарський суд Одеської області було прийнято 02.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1617/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: